Ухвала КЦС ВС № 175/121/16

Ухвала 19 листопада 2020 року м. Київ справа № 175/121/16 провадження № 61-10595св20 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А., розглянувши питання про зупинення виконання рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 16 жовтня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Ричка Юлія Олександрівна, Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Дніпропетровського районного управління юстиції Дніпропетровської області, приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Казак Ірина Юріївна, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Кононенко С. А., ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання недійсним договору купівлі-продажу домоволодіння, встановив: У січні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом. Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 16 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 травня 2020 року, позов задоволено. Визнано недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу 1/2 частини домоволодіння АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 23 жовтня 2015 року, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Ричка Ю. О. та зареєстрований за реєстровим номером

223. Скасовано державну реєстрацію права власності на 1/2 частину домоволодіння АДРЕСА_1 , за ОСОБА_3 , № 25539834 від 23 жовтня 2015 року. Скасовано державну реєстрацію права власності № 2554162 від 23 жовтня 2015 року на домоволодіння АДРЕСА_1 , за ОСОБА_2 , яке виникло на підставі укладеного договору купівлі-продажу 1/2 частину домоволодіння АДРЕСА_1 , укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , від 23 жовтня 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Ричка Ю. О. та зареєстрований за реєстровим № 2231, номер запису права власності 11735699. Визнано недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу 1/2 частини домоволодіння АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 від 23 жовтня 2015 року, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Ричка Ю. О. та зареєстрований за реєстровим № 2233. Скасовано держану реєстрацію права власності № 25541752 від 23 жовтня 2015 року на 1/2 частину домоволодіння АДРЕСА_1 , за ОСОБА_4 , яке виникло на підставі (підробленого) рішення Дніпропетровського обласного суду від 31 січня 2001 року. Скасовано державну реєстрацію права власності № 25541941 від 23 жовтня 2015 року на 1/2 частину домоволодіння АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 757831212214) за ОСОБА_2 , яке виникло на підставі укладеного договору купівлі-продажу 1/2 частини домоволодіння АДРЕСА_1 , укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 від 23 жовтня 2015 року, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Ричка Ю. О. та зареєстрований за реєстровим 2233, номер запису про право власності № 11736858. Визнано недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу 1/2 частини домоволодіння АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 від 20 липня 2016 року, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального Кононенко С. А. Скасовано державну реєстрацію права власності на 1/2 частини домоволодіння АДРЕСА_1 , за ОСОБА_5 , яке виникло на підставі укладеного договору купівлі-продажу 1/2 частини домоволодіння АДРЕСА_1 , укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 від 20 липня 2016 року, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального Кононенко С. А., номер запису права власності 15495919. Визнано недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу 1/2 частини домоволодіння АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 20 липня 2016 року, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального Кононенко С. А. Скасовано державну реєстрацію права власності 1/2 частини домоволодіння АДРЕСА_1 , за ОСОБА_5 , яке виникло на підставі укладеного договору купівлі-продажу 1/2 частини домоволодіння АДРЕСА_1 , укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 20 липня 2016 року, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального Кононенко С. А., номер запису про право власності 15495571. У липні 2020 року ОСОБА_5 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 16 жовтня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 травня 2020 року. Ухвалою Верховного Суду від 11 вересня 2020 року поновлено ОСОБА_5 строк на касаційне оскарження вищевказаних судових рішень, відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу № 175/121/16 з суду першої інстанції та відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_5 про зупинення виконання рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 16 жовтня 2018 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 12 травня 2020 року до закінчення їх перегляду в касаційному порядку. У касаційній скарзі ОСОБА_5 зазначає, що суди застосували положення статті 216 ЦК України (щодо правових наслідків недійсності правочинів), статей 387, 388 ЦК України (щодо права власника на витребування майна із чужого незаконного володіння) до спірних правовідносин, без врахування правового висновку Великої Палати Верховного Суду, висловленого у постанові від 21 листопада 2018 року у справі № 674/31/15-ц, в якій зазначено, що норма частини першої статті 216 ЦК України не може застосовуватися як підстава позову про повернення майна, яке було передане на виконання недійсного правочину та відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема, від добросовісного набувача з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України. Також, заявниквказує, що суди необґрунтовано не застосували до спірних правовідносин правову позицію Верховного Суду України, висловлену у постанову від 17 лютого 2016 року у справі № 6-2407цс15, в якій зазначено: одночасне пред`явлення позову про витребування майна із чужого незаконного володіння (віндикаційний позов) та про визнання правочину недійсним із застосуванням реституції (негаторний позов) є помилковим, оскільки відикаційні та негаторні позови вважаються взаємовиключними. ОСОБА_5 зазначає, що оскаржуваними рішеннями порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до порушення балансу інтересів сторін та може призвести до того, що вона та її малолітні діти втратять житло та засоби існування. Частиною першою статті 436 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Перевіривши доводи касаційної скарги та враховуючи те, що у разі виконання оскаржуваного судового рішення, поворот його виконання у разі повного чи часткового скасування буде утрудненим та/або практично не можливим, враховуючи предмет спорута зміст судового рішення, суд вважає за необхідне зупинити виконання рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 16 жовтня 2018 року, залишеного без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 травня 2020 року. Керуючись статтею 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалив: Зупинити виконання рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 16 жовтня 2018 року, залишеного без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 травня 2020 року, до закінчення касаційного провадження. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: М. Ю. Тітов С. О. Карпенко В. А. Стрільчук