LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова КАС ВС0540/7959/18-а

від 03.12.2020 · Адміністративна

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 грудня 2020 року м. Київ справа № 0540/7959/18-а адміністративне провадження № К/9901/7450/20 Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: суддя-доповідач - Гусак М. Б., судді - Гімон М. М., Усенко Є. А., розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області (правонаступником якого є Головне управління ДПС у Донецькій області) на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року (судді Арабей Т. Г., Геращенко І. В., Міронова Г. М.) у справі № 0540/7959/18-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Електросталь-Курахове» до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, УСТАНОВИЛА: Товариство з обмеженою відповідальністю «Електросталь-Курахове» звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 23 травня 2018 року № 0022124903, № 0022134903 та № 0022144903. Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 18 квітня 2019 року (суддя Кочанова П. В.) позов задовольнив. 22 травня 2019 року Головне управління ДФС у Донецькій області звернулося з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції. Перший апеляційний адміністративний суд ухвалою від 12 червня 2019 року у задоволенні заяви відповідача про звільнення від сплати судового збору відмовив, апеляційну скаргу залишив без руху для усунення недоліків - сплати судового збору, а ухвалою від 9 липня 2019 року повернув апеляційну скаргу у зв`язку з невиконанням вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. 29 грудня 2019 року Головне управління ДФС у Донецькій області повторно подало апеляційну скаргу, до якої додало платіжне доручення від 27 грудня 2019 року № 4529 про сплату 925 050,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги, а також клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, пославшись на те, що пропуск строку пов`язаний із відсутністю бюджетних асигнувань для сплати судового збору на час звернення вперше з апеляційною скаргою. Перший апеляційний адміністративний суд ухвалою від 24 січня 2020 року апеляційну скаргу відповідача залишив без руху, зазначивши про необхідність подання клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду із наведенням поважних причин такого пропуску. 5 лютого 2020 року відповідач подав клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, в якому, зокрема послався на те, що ним вживалися заходи щодо своєчасної сплати судового збору, що підтверджується неодноразовими зверненнями до відповідного управління про виділення коштів; право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції було реалізовано у встановлений законом строк шляхом подання апеляційної скарги, а вдруге скаргу подано у найкоротші строки після сплати судового збору. Розглянувши вказане клопотання, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення та ухвалою від 12 лютого 2020 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року. Не погодившись із цією ухвалою, Головне управління ДПС у Донецькій області (як правонаступник Головного управління ДФС у Донецькій області) подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції, просить її скасувати, справу направити до апеляційного суду для продовження розгляду. Відповідач, зокрема, наголошує на необхідності забезпечення судами доступу до правосуддя та зазначає, що апеляційний суд помилково виходив із того, що відповідачем не вчинялося будь-яких дій для своєчасної сплати судового збору, на обґрунтування чого додає службові записки до управління фінансування, бухгалтерського обліку та звітності, а також відповіді щодо відсутності коштів для сплати судово збору; сплата відповідачем судового збору та повторне звернення з апеляційною скаргою свідчить про вжиття ним необхідних заходів щодо виконання своїх процесуальних обов`язків. Позивач у відзиві просить залишити касаційну скаргу без задоволення, оскаржувану ухвалу апеляційного суду - без змін. Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке. За правилами частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Згідно з пунктом четвертим частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. Процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку. Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій. З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти всі можливі та залежні від неї дії. Як вбачається з матеріалів справи, вперше відповідач оскаржив в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції в межах строку, визначеного процесуальним законом, проте внаслідок невиконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху у зв`язку з несплатою судового збору, апеляційна скарга повернута відповідачу. За змістом частини восьмої статті 169 КАС України повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення в порядку, встановленому законом. Тобто, скаржник має право на повторне звернення з апеляційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги і таке звернення відбувається без зволікання. Вдруге апеляційну скаргу відповідачем було подано 29 грудня 2019 року, тобто відразу після сплати судового збору згідно з платіжним дорученням від 27 грудня 2019 року, та заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. На думку колегії суддів, сам факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, однак, при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також характер процесуальної поведінки скаржника щодо виконання своїх обов`язків. Скаржник у даному випадку вживав заходи та залежні від нього дії щодо сплати судового збору, усунув недоліки вперше поданої апеляційної скарги, а після сплати судового збору без зволікань звернувся з апеляційною скаргою повторно, тому колегія суддів не погоджується з доводами суду апеляційної інстанції про те, що підстави для поновлення строку апеляційного оскарження відсутні. Отже, колегія суддів знаходить помилковим висновок апеляційного суду про неповажність причин пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження. Стаття 129 Конституції України гарантує, зокрема забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. Частиною четвертою статті 353 КАС України визначено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції. Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, КАС України, ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області задовольнити.

2. Ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач М. Б. Гусак Судді: М. М. Гімон Є. А. Усенко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»