Постанова КАС ВС № 1.380.2019.000473

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 грудня 2020 року м. Київ справа №1.380.2019.000473 адміністративне провадження №К/9901/28534/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Уханенка С.А., суддів: Кашпур О.В., Радишевської О.Р., розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Хирівської міської ради Старосамбірського району Львівської області про визнання незаконним та скасування рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Хирівської міської ради Старосамбірського району Львівської області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2019 року (суддя-доповідач Курилець А.Р., судді Качмар В.Я., Мікула О.І.), У С Т А Н О В И В: I. Суть спору

1. У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Хирівської міської ради Старосамбірського району Львівської області (далі - Хирівська міська рада) про визнання незаконним і скасування рішення від 14.09.2016 №239 "Про перейменування вулиць у м. Хирів" в частині перейменування АДРЕСА_2 на АДРЕСА_1.

2. Позов обґрунтувала тим, що Хирівською міською радою був порушений порядок проведення громадського обговорення питання перейменування АДРЕСА_2 на АДРЕСА_1 , внаслідок чого при прийнятті оскаржуваного рішення не враховано думки більшості жителів цієї вулиці, в тому числі позивача, які заперечували проти такого перейменування. ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

3. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19 червня 2019 року (суддя Сподарик Н.І. ) у задоволенні позову відмовлено.

4. Суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення міської ради не порушує права, свободи чи інтереси позивача. Крім того, на підставі встановлених обставин справи окружний суд дійшов висновку, що громадськість м. Хирова була обізнана та брала участь у процедурі перейменування АДРЕСА_2 , і позивач не була обмежена у праві вносити пропозиції та зауваження з цього питання, тому твердження останньої щодо неврахування думки жителів перейменованої вулиці є помилковими.

5. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2019 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено: визнано незаконним та скасовано рішення Хирівської міської ради від 14.09.2016 №239 "Про перейменування вулиць у м. Хирів" в частині перейменування АДРЕСА_2 на АДРЕСА_1. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Хирівської міської ради на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в сумі 14 421 грн, з яких 1921 грн - судовий збір, 12500 грн - витрати на професійну правничу допомогу.

6. Спростовуючи висновки суду першої інстанції, апеляційний суд зазначив, що позивач як член територіальної громади м. Хирів і житель АДРЕСА_2 має право на оскарження рішень відповідача, у тому числі рішення про перейменування вулиці. При цьому допущені відповідачем порушення процедури громадського обговорення під час розгляду питання про перейменування вулиці (ненадання доказів оприлюднення повідомлення про проведення обговорення, недотримання мінімального строку на обговорення) свідчать про неврахування думки громадськості при ухваленні оскаржуваного рішення, що є підставою для його скасування. III. Провадження в суді касаційної інстанції

7. У касаційній скарзі Хирівська міська рада, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалену ним постанову та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

8. За доводами відповідача, окружний суд дійшов обґрунтованого висновку, що оскаржуване рішення міської ради не порушує прав, свобод чи інтересів позивача. Вважає, що апеляційним судом цього висновку не спростовано та не враховано, що особиста незгода одного жителя з перейменуванням вулиці не позбавляє колегіальний орган права прийняти відповідне рішення, яке підтримане громадою міста. Як стверджує відповідач, ним дотриманий порядок громадського обговорення спірного питання: розміщено інформаційне повідомлення про громадські слухання на дошці оголошень у центрі міста та проведено громадські слухання на центральній площі міста із фіксацією пропозицій громади у протоколі від 24.08.2016. Окремо звертає увагу суду на пропуск позивачем строку звернення до суду з цим позовом, не підтвердження повноважень адвоката Цимейко Г.О. на представництво інтересів ОСОБА_1 , а також не підтвердження належними доказами витрат позивача на правничу допомогу.

9. У відзиві на касаційну скаргу представник позивача Цимейко Г.О. просить відмовити в її задоволенні, вважаючи законним і обґрунтованим рішення суду апеляційної інстанції. Зазначає, що наведеним у касаційній скарзі доводам відповідача суд апеляційної інстанції дав належну правову оцінку, а питання дотримання позивачем строку звернення до суду було вирішене судом першої інстанції.

10. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів виходить з такого. IV. Встановлені судами фактичні обставини справи 11. 24 серпня 2016 року на міській площі м. Хирова під час урочистих заходів з нагоди Дня незалежності України пройшли громадські слухання з приводу перейменування АДРЕСА_4 на АДРЕСА_5 та АДРЕСА_2 на АДРЕСА_1 у м. Хирові:

12. Згідно з протоколом громадського обговорення від 24.08.2016, усі його учасники, а саме: міський голова м. Хирова, секретар і депутати Хирівської міської ради, члени виконкому та члени громади м. Хирова (450 осіб) одноголосно підтримали відповідну пропозицію депутатів міської ради та вирішили запропонувати сесії Хирівської міської ради прийняти рішення про перейменування вказаних вулиць. 13. 26 серпня 2016 року ОСОБА_1 , місце проживання якої зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 , разом з іншими жителями АДРЕСА_2 звернулися до голови м. Хирова із заявою, в якій висловили свою незгоду з перейменуванням вулиці.

14. Рішенням Хирівської міської ради від 14.09.2016 №239 "Про перейменування вулиць у м. Хирів" АДРЕСА_4 перейменовано на АДРЕСА_5, АДРЕСА_2 - на АДРЕСА_1. 15. 22 вересня 2016 року виконком Хирівської міської ради подав до Львівської філії ДП "Національна інформаційна система" Міністерства юстиції України відомості для внесення змін до Словника вулиць державного реєстру речових прав на нерухоме майно і такі зміни були внесені 05 жовтня 2016 року.

16. У подальшому жителі АДРЕСА_2, у їхньому числі ОСОБА_1 , неодноразово зверталися до міського голови з проханням не перейменовувати цю вулицю.

17. Листом від 06.07.2017 №125 виконавчий комітет Хирівської міської ради запросив жителів АДРЕСА_1 (колишня назва - АДРЕСА_2) взяти участь у роботі XXI сесії VII демократичного скликання Хирівської міської ради, на якій буде розглядатись їхня заява.

18. На засіданні Хирівської міської ради, оформленому протоколом від 04.08.2017, за результатами розгляду питання про повернення АДРЕСА_1 колишньої назви - АДРЕСА_2 відповідне рішення не було прийняте ("за" - 1, "утримався" - 1, "проти" - 8). V. Позиція Верховного Суду

19. У статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР визначено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

20. Згідно з частиною першою статті 3 цього Закону громадяни України реалізують своє право на участь у місцевому самоврядуванні за належністю до відповідних територіальних громад.

21. Місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах: народовладдя; законності; гласності; колегіальності; поєднання місцевих і державних інтересів; виборності; правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами; підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб; державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування; судового захисту прав місцевого самоврядування (стаття 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

22. За змістом пункту 41 частини першої статті 26, пункту 1 частини першої статті 37 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання адміністративно-територіального устрою в межах і порядку, визначених цим та іншими законами. Підготовка і внесення на розгляд ради питань щодо найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, розташованих на території відповідного населеного пункту, належить до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

23. Наведеним приписам Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" кореспондують положення пункту 7 частини першої статті 7, пункту 7 частини першої статті 8, пункту 2 частини третьої статті 4 Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій" від 24.05.2012 №4865-VI (далі - Закон №4865-VI), відповідно до яких сільські, селищні, міські ради присвоюють за поданням сільського, селищного, міського голови імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій юридичним особам, майно яких перебуває у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, та об`єктам права власності, які за ними закріплені, в тому числі вулицям, провулкам, проспектам, площам, паркам, скверам, бульварам, узвозам, проїздам, майданам, набережним, мостам.

24. Частиною п?ятою статті 3 Закону №4865-VI установлено, що імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій присвоюються юридичним особам та об`єктам права власності лише після проведення громадського обговорення та за згодою відповідного трудового колективу.

25. Згідно з частиною першою статті 6 Закону №4865-VI подання про присвоєння юридичній особі або об`єкту права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події - це письмовий документ, що містить пропозицію про присвоєння конкретно визначеній юридичній особі або об`єкту права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події та вноситься на розгляд суб`єктів, уповноважених присвоювати імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій.

26. Подання про присвоєння юридичній особі або об`єкту права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події повинно містити: 1) найменування суб`єкта, якому вноситься таке подання (стаття 8 цього Закону); 2) найменування суб`єкта, який підготував подання, із зазначенням його місцезнаходження (стаття 7 цього Закону); 3) зміст порушеного питання та обґрунтування необхідності присвоєння юридичній особі або об`єкту права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події із зазначенням підстав та умов присвоєння відповідно імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події згідно з підставами та умовами, визначеними у статті 3 цього Закону.

27. У частині другій статті 6 Закону №4865-VI закріплено, що до подання про присвоєння юридичній особі або об`єкту права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події також додаються: 1) інформаційна довідка про фізичну особу, ім`я якої пропонується присвоїти, ювілейну, святкову чи історичну дату або назву історичної події, що пропонується присвоїти юридичній особі або об`єкту права власності; 2) розрахунки та кошторис витрат, пов`язаних з присвоєнням юридичній особі або об`єкту права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події; 3) узагальнені зауваження і пропозиції, що надійшли під час громадського обговорення.

28. Порядок зміни, відмови від присвоєних юридичним особам та/або об`єктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій або їх збереження регламентований статтею 11 Закону №4865-VI, частиною першою якої, зокрема передбачено, що зміна чи відмова від присвоєного юридичній особі та/або об`єкту права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події здійснюється в такому самому порядку, як і присвоєння імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події.

29. За правилами, визначеними у частинах другій і третій статті 11 Закону №4865-VI, у поданні про зміну, відмову від присвоєних імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події або їх збереження обов`язково зазначається обґрунтування. Зміна імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події, присвоєних юридичним особам та об`єктам права власності, здійснюється лише після проведення громадського обговорення.

30. Таким чином, рішення про зміну чи відмову від присвоєного юридичній особі та/або об`єкту права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події приймається сільською, селищною, міською радою за письмовим поданням сільського, селищного, міського голови, в якому обов?язково зазначаються обґрунтування необхідності прийняття такого рішення та результати громадського обговорення у вигляді узагальнення зауважень і пропозицій, що надійшли під час його проведення.

31. Порядок проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності, які за ними закріплені, об`єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2012 №989 (далі - Порядок).

32. Згідно з пунктом 1 Порядку його дія поширюється на суб`єктів, що готують подання про присвоєння юридичним особам імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій, визначених статтею 7 Закону №4865-VI (далі - організатори громадського обговорення).

33. Громадське обговорення проводиться з метою залучення представників громадськості до розгляду пропозицій щодо присвоєння юридичним особам імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій та врахування їх думки під час прийняття відповідного рішення (пункт 2 Порядку).

34. Відповідно до пункту 3 Порядку організатори громадського обговорення самостійно визначають форми його проведення (конференція, форум, громадські слухання, засідання за круглим столом, збори, зустрічі, теле- або радіодебати, Інтернет-конференція, електронна консультація) виходячи з необхідності залучення якомога більшої кількості заінтересованих учасників та власних організаційних можливостей.

35. У силу пункту 4 Порядку громадське обговорення передбачає: 1) оприлюднення інформаційного повідомлення про проведення громадського обговорення, 2) опрацювання організаторами громадського обговорення висловлених пропозицій (зауважень) щодо присвоєння юридичним особам імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій та проведення аналізу поданих пропозицій (зауважень); 3) узагальнення та оприлюднення результатів громадського обговорення.

36. У пункті 5 Порядку передбачено, що строк проведення громадського обговорення обчислюється з дня оприлюднення відповідного інформаційного повідомлення і повинен становити не менш як два місяці. Інформаційне повідомлення про проведення громадського обговорення іншими суб`єктами оприлюднюється ними на власному офіційному веб-сайті або в інший прийнятний спосіб.

37. Пропозиції (зауваження) учасників громадського обговорення подаються у письмовій чи усній формі, надсилаються електронною поштою із зазначенням прізвища, імені, по батькові та адреси особи, яка їх подає, у строк, передбачений в інформаційному повідомленні про проведення громадського обговорення, але не менш як протягом 30 днів з дати опублікування повідомлення про його проведення (пункт 6 Порядку).

38. За змістом пунктів 8, 9 Порядку у ході проведення конференцій, форумів, громадських слухань, засідань за круглим столом, зборів, зустрічей з громадськістю у рамках громадського обговорення ведеться протокол, у якому фіксуються всі пропозиції (зауваження). Організатор громадського обговорення протягом 14 днів після закінчення строку подання пропозицій (зауважень) узагальнює їх та готує звіт, у якому зазначаються найменування організатора, зміст питання, що виносилося на громадське обговорення, інформація про осіб, які взяли участь в обговоренні порушеного питання, а також узагальнений аналіз пропозицій (зауважень), що надійшли під час проведення громадського обговорення. Пропозиції (зауваження), отримані в ході проведення громадського обговорення, оприлюднюються у спосіб, за допомогою якого було оприлюднене інформаційне повідомлення про проведення громадського обговорення.

39. Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем у порядку, передбаченому чинним законодавством України, зокрема, з урахування думки громадськості м. Хирова, яка була обізнана та брала участь у розгляді питання щодо зміни присвоєної раніше назви вулиці.

40. Натомість суд апеляційної інстанції на підставі встановлених обставин справи обґрунтовано дійшов протилежного висновку, що відповідач порушив процедуру прийняття рішення про перейменування АДРЕСА_2 у м. Хирів в частині громадського обговорення цього питання, а саме: не оприлюднив інформаційне повідомлення про проведення громадського обговорення; порушив строк проведення громадського обговорення, яке фактично зводилося до проведення громадських слухань 24 серпня 2016 року; не провів узагальнення та оприлюднення результатів громадського обговорення, зокрема, з урахуванням поданих жителями АДРЕСА_2 зауважень.

41. За наведених обставин та беручи до уваги прийняття Хирівською міською радою рішення про перейменування вулиці на підставі пропозиції депутатів міської ради та протоколу громадських слухань від 24.08.2016 замість письмового подання міського голови з обґрунтуванням необхідності зміни присвоєної раніше назви вулиці та узагальненням зауважень і пропозиціїй, що надійшли під час громадського обговорення, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про протиправність оскаржуваного рішення.

42. При цьому, як правильно зазначив апеляційний суд, неврахування відповідачем думки ОСОБА_1 як члена територіальної громади і жительки АДРЕСА_2 свідчить про порушення оскаржуваним рішенням права позивача на безпосередню участь у вирішенні питання місцевого значення.

43. Аргументи Хирівської міської ради стосовно пропуску позивачем строку звернення до суду і не підтвердження повноважень адвоката Цимейко Г.О. на представництво інтересів ОСОБА_1 в суді першої інстанції зводяться до переоцінки доказів, яким була надана оцінка судами попередніх інстанцій у процесі розгляду справи, що виходить за межі касаційного перегляду, визначені у частині другій статті 341 КАС України. Крім того, такі доводи не були заявлені відповідачем під час апеляційного розгляду справи.

44. З приводу доводів відповідача про безпідставне стягнення судом апеляційної інстанції на користь позивача витрат на правничу допомогу колегія суддів зауважує таке.

45. Порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу врегульовано статтею 134 КАС України, частиною третьою якої обумовлено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

46. Розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу суд апеляційної інстанції визначив на підставі доданих до матеріалів справи договору про надання адвокатом послуг від 26.11.2018 №55, додаткових угод до нього від 26.11.2018 і від 25.02.2019, договору про надання адвокатом послуг від 04.07.2019 №85, квитанцій до прибуткових касових ордерів №9 від 27.11.2018, №12 від 26.02.2019, №14 від 04.07.2019, а також виходячи із зазначеного адвокатом опису наданих послуг.

47. У касаційній скарзі відповідач посилається на невідповідність наданих позивачем квитанцій до прибуткових касових ордерів вимогам пунктів 23 і 25 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 №148, в частині відсутності у них обов?язкових реквізитів: податкового коду підприємства, кореспондуючого рахунку бухгалтерського обліку, що використовується при проведенні даної операції, суми, яка вноситься до каси підприємства (має проставлятися цифрами).

48. Проте, як убачається із затвердженої у додатку 2 до цього Положення форми прибуткового касового ордера, ідентифікаційний код підприємства в ЄДРПОУ і кореспондуючий рахунок зазначаються у прибутковому касовому ордері, тоді як квитанція до прибуткового касового ордера (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) не містить таких реквізитів. Вказана форма прибуткового касового ордера передбачає також зазначення словами суми, яка вноситься до каси, що спростовує твердження відповідача про необхідність її дублювання цифрами.

49. Отже, апеляційний суд правильно врахував квитанції до прибуткових касових ордерів як докази, що підтверджують здійснення позивачем відповідних витрат.

50. Під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій відповідач у порядку частин шостої і сьомої статті 134 КАС України не заявляв клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У касаційній скарзі також не оспорюється проведений судом апеляційної інстанції розрахунок суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката.

51. Таким чином, в межах касаційного перегляду, визначених у статті 341 КАС України, порушень судом апеляційної інстанції норм процесуального права не встановлено.

52. У зв?язку з цим виконання постанови суду апеляційної інстанції в частині стягнення судових витрат, яке було зупинене ухвалою Верховного Суду від 29 жовтня 2019 року, підлягає поновленню (частина третя статті 375 КАС України).

53. Суд апеляційної інстанції повно і всебічно встановив обставини справи, дав їм належну юридичну оцінку, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятого ним рішення.

54. У відзиві на касаційну скаргу представником позивача заявлено клопотання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, а саме витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6000 грн, які включають: написання відзиву на касаційну скаргу - 4000 грн, написання інших необхідних процесуальних документів під час розгляду справи (заперечення, клопотання тощо) - 2000 грн.

55. На підтвердження понесених позивачем витрат додано копію квитанції до прибуткового касового ордера №20 від 06.11.2019 на суму 6000 грн та копію договору про надання адвокатом послуг від 06.11.2019 №104, згідно з пунктом 7.1 якого гонорар адвоката за угодою сторін установлюється в розмірі 6000 грн, що передбачає забезпечення адвокатом повного юридичного супроводу цієї справи в суді касаційної інстанції (готує та подає відзив на касаційну скаргу, необхідні процесуальні документи, ознайомлюється з матеріалами справи, бере участь у судових засіданнях тощо).

56. Як убачається з матеріалів касаційного провадження, адвокатом Цимейко Г.О. подано відзив на касаційну скаргу та заперечення проти відповіді на відзив від 28.11.2019. При цьому судові засідання у цій справі в суді касаційної інстанції не проводилися, і з матеріалами справи адвокат не ознайомлювалася.

57. За наведених обставин та враховуючи, що у касаційному провадженні заявами по суті справи є касаційна скарга і відзив на касаційну скаргу, а подання заперечення проти відповіді на відзив не передбачено, колегія суддів уважає доведеними витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 4 000 грн, що відповідає обсягу наданих адвокатом послуг. Керуючись статтями 134, 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Хирівської міської ради Старосамбірського району Львівської області залишити без задоволення.

2. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2019 року залишити без змін.

3. Поновити виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2019 року в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Хирівської міської ради Старосамбірського району Львівської області (вул. В.Стуса, 24, м. Хирів, Старосамбірський район, Львівська область, код ЄДРПОУ 04056019) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судових витрат у сумі 14 421 (чотирнадцять тисяч чотириста двадцять одна) грн.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Хирівської міської ради Старосамбірського району Львівської області (вул. В.Стуса, 24, м. Хирів, Старосамбірський район, Львівська область, код ЄДРПОУ 04056019) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати, понесені у зв?язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, в сумі 4 000 (чотири тисячі) грн.

5. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню. Суддя-доповідач С.А. Уханенко Судді: О.В. Кашпур О.Р. Радишевська