Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/508/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 03 грудня 2020 року м. Дніпросправа № 280/508/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач), суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю., за участю секретаря судового засідання Волкової К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року (суддя Семененко М.О., повне судове рішення складено 30.06.2020) у справі №280/508/20 за позовом Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» до Офісу великих платників податків ДПС, Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві, про визнання бездіяльності протиправною та стягнення пені,- в с т а н о в и В : Акціонерне товариство «Запорізький завод феросплавів» звернулося до суду з позовом в якому, з урахуванням збільшення позовних вимог, просило: 1) визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків ДПС, яка виразилася у не включенні до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість як узгодженої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації з ПДВ, поданої позивачем за липень 2018 року в сумі 643030,00 грн.; 2) стягнути з Державного бюджету України на користь позивача суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України по декларації Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» з податку на додану вартість за липень 2018 року, у розмірі 643030,00 грн; 3) cтягнути з Державного бюджету України на його користь суму пені, нараховану на суму заборгованості з податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України по декларації з податку на додану вартість за липень 2018 року, у розмірі 72779,62 коп. В обгрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що ним подано декларацію з податку на додану вартість за липень 2018 року, відповідно до якої заявлено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість з Державного бюджету України на рахунок платника у банку. Контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача, за результатами якої встановлено завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту по декларації за липень 2018 року на 643030,00 грн, у зв`язку з чим винесено податкове повідомлення-рішення, яким зменшено суму бюджетного відшкодування на вказану суму та застосовано штрафну санкцію. Решта суми бюджетного відшкодування своєчасно відшкодована. Позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення в судовому порядку, і рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27.02.2019 у справі №280/4819/18 таке податкове повідомлення-рішення скасовано. Зазначає, що не зважаючи на вказані обставини, відповідачами узгоджена сума бюджетного відшкодування 643030,00 грн. до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не включена, зазначена сума на поточний рахунок платника податків не перерахована. З цих підстав позов просив задовольнити. 13.05.2020 позивач подав заяву про часткову відмову від позову в частині вимог про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету по декларації з податку на додану вартість за липень 2018 року, в розмірі 643030,00 грн. Заява обґрунтована тим, що відповідач у добровільно відшкодував спірну суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 04.06.2020 закрито провадження у справі, в частині позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України по декларації з податку на додану вартість за липень 2018 року, у розмірі 643030,00 грн. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року адміністративний позов задоволено, а саме: визнано протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків ДПС, яка виразилася у не включенні до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість як узгодженої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації з податку на додану вартість за липень 2018 року в сумі 643030,00 грн, поданій Акціонерним товариством «Запорізький завод феросплавів»; стягнуто з Державного бюджету України на користь Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» пеню на рівні 120% облікової ставки Національного банку України, що дорівнює 105809,27 грн (сто п`ять тисяч вісімсот дев`ять гривень 27 коп.). Рішення суду мотивовано встановленими обставинами справи, які свідчать про допущену Офісом великих платників податків Державної податкової служби протиправної бездіяльності, в частині несвоєчасного відображення сум бюджетного відшкодування ПДВ до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Такі висновки суд обґрунтував тим, що обов`язок Офісу щодо внесення сум бюджетного відшкодування до Реєстру заяв виник 19.06.2019р., натомість доказів того, що такий обов`язок Офісом був виконаний, суду надано не було. Не виконання Офісом своїх обов`язків позбавило позивача права на своєчасне отримання сум бюджетного відшкодування, які фактично надійшли на рахунок підприємства лише 08.04.2020р. Також суд зазначив те, що порушення строків відшкодування сум ПДВ є підставою для стягнення на користь платника пені у відповідності із приписами п.200.23 ст.200 ПК України. Розмір пені розрахований судом за період з 27.06.2019р. по 08.04.2020р. Не погодившись з рішенням суду, Офіс великих платників податків ДПС подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову в повному обсязі. Апеляційна скарга фактично обгрунтована незгодою з висновками суду першої інстанції щодо допущення Офісом у спірних правовідносин протиправної бездіяльності, оскільки, як вважає скаржник, податковим органом вчинено всі необхідні дії, які визначені чинним законодавством, а саме внесено інформацію щодо узгодженої суми до Реєстру. Зазначає, що в реєстрі міститься інформація, що 08.04.2020 позивачу повернуто бюджетне відшкодування на рахунок платника податку у банку в сумі 643 030,00 грн. Наведене свідчить, що податковим органом виконано всі дії згідно законодавства і сума залишилася не відшкодованою до цієї дати не з вини податкового органу. Вказує, що заборгованість бюджету в спірному випадку відсутня, а тому підстави для нарахування і стягнення пені відсутні. Порушення судом норм процесуального права при вирішенні справи скаржник пов`язує із тим, що судом стягнуто розмір пені в сумі 105809,27 грн., хоча позивачем заявлені вимоги щодо її стягнення в сумі 72779,62 грн., що за позицією скаржника свідчить про те, що суд вийшов за межі позовних вимог на свій власний розсуд без обговорення цього питання в судовому засіданні. У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін з огляду на його законність і обґрунтованість. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Встановлені судом обставини справи свідчать про те, що АТ «Запорізький завод феросплавів» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 30.05.1995, перебуває на податковому обліку в Офісі ВПП ДПС, є платником податку на додану вартість. 20.08.2018 позивач подав до контролюючого органу Податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2018 року, в якій заявив суму бюджетного відшкодування 45000 000,00 грн. (а.с.22-23). Також, АТ «Запорізький завод феросплавів» подав до контролюючого органу Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4) (а.с.30). Контролюючий орган провів документальну позапланову виїзну перевірку позивача, за результатами якої встановив завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за липень 2018 року (р.19) на суму 643030,00 грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1) податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2018 року на суму 643030,00 грн (а.с.41-44). На підставі наведених висновків прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.11.2018 №0004494706, яким позивачу зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у сумі 643030 грн. та застосовано до позивача штрафну (фінансову) санкцію у сумі 321515,00 грн (а.с.67). Позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення від 02.11.2018 №0004494706 в судовому порядку. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27.02.2019 у справі №280/4819/18 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0004494706 від 02.11.2018, яким Акціонерному товариству "Запорізький завод феросплавів" зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за липень 2018 року на суму 964545 грн. 00 коп., з яких: за податковим зобов`язанням - 643030 грн. 00 коп.; за штрафними (фінансовими) санкціями - 321515 грн. 00 коп., прийняте Офісом великих платників податків ДФС (а.с.83-87). Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.06.2019 у справі №280/4819/18 повернуто апеляційну скаргу Офісу ВПП ДФС (а.с.88), таким чином, з урахуванням положень ст.255 КАС України, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.02.2019 у справі №280/4819/18 набрало законної сили 11.06.2019. Ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 11.06.2019 у справі №280/4819/18 отримана Офісом ВПП ДПС 18.06.2019 (а.с.131). 01.10.2019 АТ «Запорізький завод феросплавів» звернулось до Офісу ВПП ДПС із заявою про внесення суми бюджетного відшкодування з ПДВ відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2018 року у сумі 643030 грн. до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (а.с.91-93), а також до відповідача 2 із заявою про перерахування узгодженої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок підприємства у банку (а.с.94-95). Офіс ВПП ДПС не надав позивачу відповіді про результати розгляду вказаної заяви про внесення суми бюджетного відшкодування з ПДВ відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2018 року у сумі 643030,00 грн, доказів іншого до суду не надано. Оскільки Офіс ВПП ДПС не вчинив дії щодо включення інформації до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість як узгодженої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації з ПДВ, поданої позивачем за липень 2018 року в сумі 643030,00 грн, не перерахував зазначені кошти, а також заявляючи про право на отримання пені за несвоєчасне перерахування бюджетного відшкодування, позивач звернувся до суду з даним позовом. За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке. Щодо висновків суду першої інстанції про допущену протиправну бездіяльність Офісу великих платників податків ДПС. Так суд першої інстанції правильно виходив з того, що повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування врегулювано нормами Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 №26. Згідно з пп. 200.7.1, п. 200.7 ст. 200 ПК України, формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Відповідно до пп. 200.7.2, п. 200.7 ст. 200 ПК України, заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. На підставі п. 200.15 ст. 200 ПК України, у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника. У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків. Порядок узгодження зазначеної у заяві суми бюджетного відшкодування закріплений в п. 200.12 ст. 200 ПК України. Пунктом 200.12. ст. 200 ПК України, зокрема, визначено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України. На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів (п. 200.13 ст. 200 ПК України). Вказані норми ст. 200 ПК України узгоджуються з п. 6, 7, 11, 12 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 №26 (далі - Порядок №26), який набрав чинності 01.04.2017. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення заяв до Реєстру (п. 6 Порядку №26). Інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДФС на наступний робочий день після виникнення такого випадку. Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду орган ДФС на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку (п. 7 Порядку №26). Відповідно до п. 12 Порядку №26, узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу Казначейства для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом Казначейства у строки, передбачені пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету. При цьому органу Казначейства стають доступними для виконання узгоджені суми бюджетного відшкодування, зазначені в Реєстрі, які підлягають поверненню. Казначейство здійснює бюджетне відшкодування на підставі даних Реєстру, що містяться в інформаційному ресурсі Мінфіну, а також з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України та пункту 55 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України (п. 14 Порядку №26). У спірному випадку, як правильно зазначив суд першої інстанції, процедура судового оскарження податкового повідомлення-рішення від 02.11.2018 №0004494706 закінчилась 11.06.2019 із набранням законної сили рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27.02.2019 у справі №280/4819/19. Отже, сума бюджетного відшкодування ПДВ набула статусу узгодженої із набранням законної сили судовим рішенням, а відтак повинна була бути відшкодована підприємству у строки визначені у ст. 200 ПК України. Встановлені обставини справи, які не заперечувались Офісом, свідчать про те, що ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 11.06.2019 по справі №280/4819/19 останнім отримано 18.06.2019р. Встановивши час отримання Офісом судового рішення, суд першої інстанції правильно вказав на те, що на наступний робочий день після отримання відповідного рішення, а саме 19.06.2019 (наступний робочий день) Офіс був зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника. Офісом великих платників податків Державної податкової служби не було надано суду доказів своєчасного виконання обов`язку щодо внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних про узгоджені суми бюджетного відшкодування платника. В той же час, не виконання Офісом вказаного обов`язку позбавило орган Державного Казначейства протягом п`яти операційних днів перерахувати суму бюджетного відшкодування на поточний банківський рахунок позивача. Встановивши зазначені обставини справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що у спірних відносинах Офісом великих платників податків Державної податкової служби допущено протиправну бездіяльність, в частині несвоєчасного відображення сум бюджетного відшкодування ПДВ до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Заперечуючи вказані висновки суду першої інстанції, в апеляційній скарзі Офіс вказує на те, що ним такий обов`язок було виконано у строки, визначені Податковим кодексом України, на підтвердження чого надав витяг з АІС «Суди» (а.с.132). Але вказаний витяг стосується судових справ, стороною в яких є податкові органи та в ньому 18.06.2019р. відображено інформацію про розгляд судової справи. Отже оскільки вказаний витяг не стосується внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних про узгоджені суми бюджетного відшкодування платника, то такий витяг не спростовує висновків суду першої інстанції. З цих підстав суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, в частині рішення суду першої інстанції щодо визнання протиправною бездіяльності. Щодо рішення суду першої інстанції, в частині стягнення пені, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке. Так, суд першої інстанції, з посиланням на вищенаведені норми Податкового кодексу України, обґрунтовано визначив те, що ураховуючи обов`язок Офісу не пізніше 19.06.2019р. внести інформацію про узгодженні суми бюджетного відшкодування до Реєстру, граничним терміном для перерахування бюджетного відшкодування органом Казначейства є 27.06.2019 (5 операційних днів). У спірному ж випадку суми бюджетного відшкодування були перераховані на поточний банківський рахунок позивача лише 08.04.2020р. Відповідно до п.200.23 ст.200 ПК України, суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Згідно п.200.15 ст.200 ПК України, після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника. Відповідно до п.200.13 ст.200 ПК України, на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів. Як зазначено вище, процедура судового оскарження податкового повідомлення рішення від 02.11.2018 №0004494706 закінчилась 11.06.2019 із набранням законної сили рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27.02.2019 у справі №280/4819/19, а отже сума бюджетного відшкодування ПДВ набула статусу узгодженої 11.06.2019р., а відтак повинна була бути відшкодована підприємству у строки визначені у статті 200 ПК України. Оскільки сума бюджетного відшкодування фактично була перерахована позивачу лише 08.04.2020р., то суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення на користь позивача пені. Врахувавши граничний строк в який мало бути здійснено повернення бюджетного відшкодування на поточний рахунок позивача 27.06.2019р., суд першої інстанції правильно зазначив те, що перебіг строку розрахунку пені розпочався з 28.06.2019, а завершився днем перерахування суми бюджетного відшкодування на поточний банківський рахунок позивача 08.04.2020. Кількість календарних днів за період з 28.06.2019р. по 08.04.2020р. становить 286 днів. Врахувавши облікову ставку Національного банку України, яка станом на 28.06.2019 становила 17,5 відсотків, суд першої інстанції правильно зазначив, що сума пені, яка підлягає стягненню на користь позивача, складає 105 809,27 грн (643 030,00 грн х 17,5% х 120% / 365 х 286 = 105 809,27 грн). Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що оскільки позивачу не було відшкодовано суму бюджетного відшкодування 643 030,00 у встановлений законом строк, то позивач набув право на нарахування пені у порядку, встановленому п.200.23 ст.200 ПК України, у зв`язку з чим право позивача підлягає захисту шляхом стягнення зазначеної суми пені з Державного бюджету України. В апеляційній скарзі Офіс вказує на те, що судом першої інстанції безпідставно стягнуто пеню у розмірі 105809,27грн., в той час як позивачем до стягнення заявлено 72779,62грн., що на думку Офісу є порушення судом норм процесуального права. З приводу таких аргументів скаржника слід зазначити те, що позовні вимоги були заявлені до виникнення обставин, які зумовили часткову відмову від позову, тобто, до фактичного перерахування сум бюджетного відшкодування за податковою декларацією за липень 2018 року, яке відбулось 08.04.2020 вже під час розгляду даної справи. А тому, врахувавши зазначені обставини, з метою ефективного та повного захисту порушеного права, суд першої інстанції правомірно визначив розмір пені, який підлягає стягненню на користь позивача за увесь період порушення права платника податку на бюджетне відшкодування. Таким чином, встановивши зазначені обставини справи, дослідивши аргументи відповідача, з яким останній пов`язує незаконність і необґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстав для його скасування не існує. На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст.316, 321, 322, 325 КАС України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року у справі №280/508/20 без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, визначені ст.ст.328, 329 КАС України. Вступну та резолютивну частину проголошено 03.12.2020р. Повне судове рішення складено 04.12.2020р. Головуючий - суддя Я.В. Семененко суддя Н.А. Бишевська суддя І.Ю. Добродняк