Ухвала КГС ВС № 910/10017/19

УХВАЛА 03 грудня 2020 року м. Київ Справа № 910/10017/19 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Колос І.Б., розглянувши матеріали касаційної скарги Антимонопольного комітету України на рішення господарського суду міста Києва від 16.01.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2020 у справі № 910/10017/19 за позовом компанії "Сеналіор Інвестментс Лімітед" до Антимонопольного комітету України про скасування рішення, ВСТАНОВИВ: 29.10.2020 (відповідно до відмітки на поштовому конверті) Антимонопольний комітет України (далі - Комітет) звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 16.01.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2020 у справі № 910/10017/19, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. За результатами розгляду матеріалів цієї скарги Касаційний господарський суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Відповідно до абзацу першого частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу. Частиною третьою статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Таким чином, у касаційній скарзі на судове рішення процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень та вказувати, яка норма матеріального та процесуального права неправильно застосована чи порушена судами в оскаржуваних судових рішеннях; посилання на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, і при цьому, додатково зазначати: постанову Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні - у разі оскарження судових рішень з тієї підстави, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду; обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду - у разі оскарження судових рішень з підстави необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; належне обґрунтування доводів касаційної скарги та чітко вказати норму права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах - у разі оскарження судових рішень з підстави відсутності такого висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права - у разі оскарження судових рішень з підстав, передбачених пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 ГПК України, є вичерпним, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження. У поданій касаційній скарзі скаржник вказує на неправильне застосування норм матеріального права в частині впливу відтермінування оплати за поставлений товар на конкуренцію стосовно чого відсутній висновок Верховного Суду, проте не наводить, щодо якої саме норми матеріального або процесуального права, на думку скаржника, відсутній висновок Верховного Суду. Отже, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах), скаржнику необхідно чітко визначити норму права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній. Водночас, зазначення у касаційній скарзі загальної вказівки на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах без належного обґрунтування, недостатньо для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України. Також у касаційній скарзі містяться посилання на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм Закону України "Про захист економічної конкуренції", Закону України "Про Антимонопольний комітет "України", дати ухвалення судових рішень Верховним Судом та відповідно номери справ близьких за змістом правових позицій, проте обґрунтування скарги не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України щодо її змісту. Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. З огляду на викладене, касаційну скаргу Комітету необхідно залишити без руху із наданням скаржникові строку для приведення касаційної скарги у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України. Суд також вважає за необхідне звернути увагу Комітету на те, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги відповідно до частини четвертої статті 174 ГПК України. Водночас у касаційній скарзі Комітет просить поновити строк на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2020 у справі № 910/10017/19. Крім того, 23.11.2020 на електронну адресу Суду надійшло заперечення компанії "Сеналіор Інвестментс Лімітед" проти відкриття касаційного провадження у справі № 910/10017/19 за касаційною скаргою Комітету на рішення господарського суду міста Києва від 16.01.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2020. Оскільки касаційна скарга Комітету підлягає залишенню без руху, то розгляд вищезазначених клопотання та заперечення буде здійснено Судом при вирішенні питання щодо можливості повернення чи прийняття до провадження касаційної скарги Комітету на рішення господарського суду міста Києва від 16.01.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2020 у справі № 910/10017/19. Керуючись статтями 174, 234, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Антимонопольного комітету України на рішення господарського суду міста Києва від 16.01.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2020 у справі № 910/10017/19 залишити без руху.

2. Надати Антимонопольному комітету України строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю не більше 10 днів з дня вручення цієї ухвали. Документи про усунення недоліків направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

3. Роз`яснити Антимонопольному комітету України, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Суддя І. Колос