Ухвала КАС ВС № 320/3885/19

УХВАЛА 01 грудня 2020 року м. Київ справа № 320/3885/19 адміністративне провадження № К/9901/30071/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Желтобрюх І.Л., суддів - Білоуса О.В., Блажівської Н.Є., перевіривши касаційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року у справі №320/3885/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віта-Текс» до Київської митниці ДФС та Головного державного інспектора Київської митниці ДФС Куліш Наталії Петрівни про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій, в с т а н о в и в : Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою Київської митниці Держмитслужби на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року у справі №320/5077/19. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою та вважаючи, що вона постановлена з порушенням норм процесуального права, Київська митниця Держмитслужби подало касаційну скаргу. В обґрунтування касаційної скарги її заявник посилається на те, що строк на звернення до суду з апеляційною скаргою було пропущено з поважних, на його думку, причин. Зазначає, що у зв`язку з заміною відповідача правонаступником, та, при цьому, ненадання судом нового строку такому правонаступнику для усунення недоліків апеляційної скарги призвело до її повернення та пропуску строку Київською митницею Держмитслужби на апеляційне оскарження. Однак апеляційний суд цього не врахував і безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження. При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого. Частиною третьою статті 295 КАС України (яка визначає загальний строк на апеляційне оскарження) передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу. Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. У свою чергу, згідно з пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі. Як вбачається зі змісту ухвалених у цій справі судових рішень, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору. В подальшому ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2020 року Заяву Київської митниці Держмитслужби в частині заміни відповідача у справі задоволено. Здійснено заміну відповідача у справі з Київської митниці Державної фіскальної служби на Київську митницю Держмитслужби. У задоволенні заяви Київської митниці Держмитслужби про встановлення строку усунення недоліків апеляційної скарги відмовлено. Вдруге апеляційна скарга подана 03 квітня 2020 року. Шостий апеляційний адміністративний суд встановивши, що апеляційна скарга подана з пропуском передбаченого процесуальним законом строку, апелянтом не надано жодних доказів, які підтверджували б поважність пропуску строку для подачі апеляційної скарги, ухвалою від 27 квітня 2020 року, апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк на усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали, вказавши підстави пропуску строку на апеляційне оскарження та надати докази, які унеможливлювали її подання в період з моменту сплати судового збору 11 лютого 2020 року, про що свідчить штамп Державної казначейської служби України на платіжному дорученні №198, до моменту подачі апеляційної скарги 03 квітня 2020 року. На виконання вимог ухвали суду, відповідач надіслав клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, в якому зазначав про те, що первинну апеляційну скаргу подано у встановлений приписами КАС України строк, однак, після заміни відповідача на його правонаступника (Київську митницю ДФС на Київську митницю Держмитслужби), її було повернуто особі, яка її подала з підстав неусунення недоліків. На переконання апелянта, очікуючи на задоволення заяви про заміну сторони правонаступником, Київська митниця Держмитслужби сподівалась на встановлення нового строку для усунення недоліків апеляційної скарги, у зв`язку з цим до задоволення вказаної вище заяви не подавала наявне платіжне доручення на усунення недоліків. Вказане вище, на думку апелянта, є поважною пропуску строку на апеляційне оскарження. Аналізуючи наведені апелянтом обставини поважності пропуску строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд визнав їх неповажними, та ухвалою від 12 жовтня 2020 року, яка є предметом касаційного оскарження, відмовив відповідачеві у відкритті апеляційного провадження. При цьому, суд виходив з того, що оскільки апелянтом не було оскаржено ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2020 року, з урахуванням чого, колегія суддів не має підстав надавати оцінку обставинам, встановленим у зазначеній ухвалі, що не узгоджується з принципами правової визначеності та поваги до остаточності судового рішення. А не дотримання таких принципів, може зумовити ситуацію необґрунтованого/невиправданого поновлення правовідносин, процесуальний строк на оскарження судового рішення по яким, закінчився. Так, статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. Тобто, особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Це стосується і заявників, які діють як суб`єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України. Статтею 52 КАС України встановлено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив. При цьому, Суд вважає за необхідне зазначити, що в Україні, яка є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою, як те задекларовано статтею 1 Конституції України, діють фундаментальні, демократичні принципи, одним з яких є принцип безперервності державної влади. Відтак, органи влади (у тому числі й податкові), що діють як суб`єкти владних повноважень від імені Держави та є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов`язків. Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення. Разом з тим, податковий орган, як при неодноразовому поданні апеляційної скарги, так і в межах встановленого у подальшому судом апеляційної інстанції строку, не вказав підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, які б ґрунтувались на наявності обставин, що відповідають наведеним вище критеріям. Варто зауважити, що питання поважності причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку, з урахуванням обставин справи і належних доказів поважності пропуску процесуального строку на оскарження. Зважаючи на викладене, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у даній справі суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права, оскільки апеляційна скарга подана поза межами строку апеляційного оскарження, а наведені податковим органом підстави для поновлення цього строку обґрунтовано визнані судом неповажними. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження. Керуючись статтями 248, 333 КАС України, у х в а л и в : Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Київської митниці Держмитслужби на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року у справі №320/3885/19. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач І.Л. Желтобрюх Судді О.В. Білоус Н.Є. Блажівська