Постанова КАС ВС № 803/583/17

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 грудня 2020 року м. Київ справа № 803/583/17 адміністративне провадження № К/9901/30551/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шевцової Н.В., суддів: Радишевської О.Р., Уханенка С.А., розглянувши у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 803/583/17 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача публічне акціонерне товариство "Горохівське АТП 10764" про визнання протиправним та скасування наказу частково, за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2017 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді Димарчук Т.М., суддів Мачульського В.В., Костюкевича С.Ф., та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2018 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Макарика В.Я., суддів Большакової О.О., Глушка І.В., УСТАНОВИВ: І. Суть спору 1. 12 травня 2017 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив: 1.1 визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 06 лютого 2017 року №103 в частині позбавлення ОСОБА_1 , який визнаний переможцем, права на самостійне виконання рейсів № 775/776 маршруту «Луцьк-Моршин» та надання права на самостійне виконання вказаних рейсів автомобільному перевізнику ПАТ "Горохівське АТП 10764", який за результатами конкурсу визнаний таким, що зайняв друге місце.

2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає наказ Державної служби України з безпеки на транспорті від 06 лютого 2017 року №103 протиправним, оскільки ним відповідно до Закону України "Про автомобільний транспорт", Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2008 року № 1081, конкурсному комітету було подано вичерпний перелік документів на участь у цьому конкурсі. Жодних фактів подання позивачем, як перевізником, недостовірної інформації під час засідання конкурсного комітету встановлено не було.

3. Відповідач позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити. Свою позицію обґрунтував тим, що 28 листопада 2016 року позивач, відповідно до пункту 29 Порядку №1081, подав заяву про участь у конкурсі з перевезення пасажирів на міжміському маршруті загального користування «Луцьк-Моршин», рейс № 775/776 (об`єкт конкурсу №10), а також інші відповідні документи та додатки. 3.1. Згідно з вказаною анкетою кількість власних транспортних засобів перевізника становить 33 одиниці, 10 орендованих транспортних засобів та ще 1 знаходиться у лізингу, що у сукупності становить 44 одиниці. 3.2. Відповідно до листа Волинської ОДА від 23 грудня 2016 року №7974/29/2-16, що надійшов на адресу Державної служби України з безпеки на транспорті 05 січня 2017 року, вказано, що для обслуговування усіх діючих договорів про організацію перевезень пасажирів по внутрішньообласних автобусних маршрутах загального користування у Волинській області, перевізником ОСОБА_1 постійно задіяно 6 транспортних засобів. 3.3. Разом з тим, позивач в анкеті до заяви про участь у конкурсі вказує, що для виконання 45 міжобласних маршрутів, з урахуванням кількості резервного транспорту, 44 одиниці є достатньою та необхідною кількістю транспортних засобів. Однак з урахуванням наданої листом Волинської ОДА від 23 грудня 2016 року №7974/29/2-16 інформації для обслуговування 45 міжобласних маршрутів перевізник ОСОБА_1 має у розпорядженні лише 38 автобусів, що є недостатньою кількістю транспортних засобів для виконання перевезень, які повинні виконуватись відповідно до чинних договорів (дозволів). 3.4. Крім того, позивачем в анкеті до заяви про участь у конкурсі з перевезення пасажирів на міжміському маршруті загального користування №775/776 «Луцьк - Моршин» заявлено про використання (у разі перемоги) транспортного засобу марки БАЗ А079.54 д.н.з НОМЕР_1 , який згідно схеми використання транспортних засобів від 28 листопада 2016 року (наданої позивачем) виконує міжобласний маршрут №311/312 «Луцьк - Рівне». Також заявлено про використання транспортного засобу марки БАЗ А079.24 д.н.з НОМЕР_2 , який згідно зі схемою виконує міжобласні маршрути №19/20, №23/24 «Луцьк - Тернопіль». ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

4. Відповідачем оголошено конкурс з перевезення пасажирів на міжміському і приміському маршрутах загального користування, що виходять за межі території області, по маршруту загального користування «Луцьк-Моршин», рейс № 775/776 (об`єкт конкурсу №10). 5. 28 листопада 2016 року позивач, відповідно до пункту 29 Порядку №1081, подав заяву про участь в конкурсі з перевезення пасажирів на міжміському маршруті загального користування «Луцьк-Моршин», рейс № 775/776 (об`єкт конкурсу №10), а також інші відповідні документи та додатки.

6. Згідно з анкетою ФОП ОСОБА_1 , що була подана до заяви про участь у конкурсі з перевезення пасажирів на міжміському і приміському маршрутах загального користування, що виходять за межі території області, по маршруту загального користування «Луцьк-Моршин», рейс № 775/776, кількість власних транспортних засобів перевізника становить 33 одиниці, 10 орендованих транспортних засобів та ще 1 знаходиться у лізингу, що у сукупності становить 44 одиниці.

7. Рішенням конкурсного комітету з проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міжміському і приміському маршрутах загального користування, що виходять за межі території області, яке прийнято у формі протоколу від 22 грудня 2016 року № 11 по маршруту загального користування «Луцьк-Моршин», рейс № 775/776 (об`єкт конкурсу №10), ФОП ОСОБА_1 визнано переможцем конкурсу на самостійне виконання рейсів № 775/776 маршруту «Луцьк-Моршин», а ПАТ "Горохівське АТП 10764" визнано таким, що зайняв друге місце. 8. 05 січня 2017 року до Державної служби України з безпеки на транспорті надійшов лист від 23 грудня 2016 року № 374/0/7-17 Волинської обласної державної адміністрації, у якому на запит відповідача від 13 грудня 2016 року № 3768/02/14-16 повідомлялось, що для обслуговування усіх чинних договорів про організацію перевезень пасажирів по внутрішньообласних автобусних маршрутах загального користування у Волинській області, перевізником ОСОБА_1 постійно задіяно 6 транспортних засобів. 9. 06 лютого 2017 року в.о. голови Державної служби України з безпеки на транспорті винесено наказ № 103 "Про введення в дію рішень, прийнятих на засіданні конкурсного комітету з проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міжміському і приміському маршрутах загального користування, які виходять за межі території області (міжобласний маршрут) 22 грудня 2016 року». Пунктом 1 вищевказаного наказу введено в дію рішення прийняті на засіданні конкурсного комітету з проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міжміському і приміському маршрутах загального користування, які виходять за межі території області (міжобласний маршрут), оформлені протоколом від 22 грудня 2016 року № 11, крім рішення конкурсного комітету в частині надання права на самостійне виконання рейсів № 775/776 маршруту «Луцьк-Моршин» автомобільному перевізнику ОСОБА_1 , який визнаний переможцем. Пунктом 3 наказу надано право на самостійне виконання рейсів № 775/776 маршруту «Луцьк-Моршин» автомобільному перевізнику ПАТ "Горохівське АТП 10764", який за результатами конкурсу визнаний таким, що зайняв друге місце. ІІІ. Рішення судів у цій справі та мотиви їх ухвалення.

10. Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2018 року, у задоволенні позову відмовлено.

11. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що відповідачем правомірно винесено наказ від 06 лютого 2017 року № 103 щодо не введення в дію рішення конкурсного комітету в частині надання права на самостійне виконання рейсів № 775/776 маршруту "Луцьк-Моршин" автомобільному перевізнику ОСОБА_1 , який визнаний переможцем та надання права на самостійне виконання рейсів № 775/776 маршруту "Луцьк-Моршин" автомобільному перевізнику ПАТ "Горохівське АТП 10764", який за результатами конкурсу визнаний таким, що зайняв друге місце, оскільки відповідно до листа Волинської ОДА від 23 грудня 2016 року №7974/29/2-16 надано інформацію, що для обслуговування 44 міжобласних маршрутів перевізник ОСОБА_1 має у розпорядженні лише 38 автобусів (44 - 6 = 38), що є недостатньою кількістю транспортних засобів для виконання перевезень, які повинні виконуватись відповідно до чинних договорів (дозволів). ІV. Касаційне оскарження

12. Не погодившись з рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яку зареєстровано у суді 28 лютого 2018 року.

13. У касаційній скарзі позивач зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій постановлено рішення із неправильним застосуванням норми матеріального та процесуального права. Так, позивач зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій прийняли рішення лише на підставі доводів відповідача та третьої особи, без проведення належного глубинного дослідження всіх необхідних доказів, застосувавши спрощений поверхневий підхід з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме, що Львівський апеляційний адміністративний суд позбавив позивача конституційного права на правову допомогу та розглянув справу за відсутності позивача без розгляду його клопотання про відкладення розгляду справи. 14. 02 квітня 2018 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів: головуючого судді Шарапи В.М., суддів Бевзенка В.М., Данилевич Н.А. відкрито касаційне провадження та витребувано із Волинського окружного адміністративного суду справу № 803/583/17.

15. Також до Верховного Суду 24 квітня 2018 року надійшов відзив відповідача на касаційну скаргу позивача, в якому відповідач, спростовуючи доводи касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін. 16. 08 травня 2018 року справа № 803/583/17 надійшла до Верховного Суду. 17. 12 червня 2019 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 12 червня 2019 року № 712/0/78-19 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

18. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючого суддю - Шевцову Н.В., суддів -Радишевську О.Р., Уханенка С.А. V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

19. Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

20. Відповідно до статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність і змагальність сторін. 21. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-IX).

22. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 460-IX касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

23. Згідно з частинами першою, другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі у редакції, яка діяла до набрання чинності Законом № 460-IX; КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. 23.1. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

24. Відповідно до частини першої статі 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

25. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

26. Відповідно до частини першої статті 8 КАС України усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

27. За правилами пункту 3 частини третьої статті 44 КАС України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

28. Відповідно до частин першої та другої статті 313 КАС України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. 28.1. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. VІ. Позиція Верховного Суду

29. Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд зазначає таке.

30. Згідно з частиною першою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

31. Так, фактичною підставою для оскарження в касаційному порядку рішень судів попередніх інстанцій слугував висновок позивача, що Львівський апеляційний адміністративний суд позбавив його конституційного права на правову допомогу та розглянув справу за відсутності позивача без розгляду його клопотання про відкладення розгляду справи.

32. З матеріалів справи встановлено, що ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року призначено справу №803/583/17 до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 25 січня 2018 року о 12:00. Про дату, час і місце апеляційного розгляду постановлено повідомити осіб, які беруть участь у справі.

33. Повістку про дату, час і місце апеляційного розгляду на 25 січня 2018 року отримано позивачем 27 грудня 2017 року (відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення). 34. 24 січня 2018 року до Львівського апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

35. Обґрунтовуючи вказане клопотання, позивач зазначив, що, зважаючи на складність справи та неможливість представляти його інтереси представником, який брав участь у суді першої інстанції на підставі довіреності, позивач перебуває у пошуку нового представника з надання фахової правової допомоги.

36. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2018 року, ухваленою у відкритому судовому засіданні, встановлено, що представники позивача та третьої особи в судове засідання на виклик суду не з`явилися, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності згідно із частиною другою статті 313 КАС України.

37. Відповідно до частин першої та другої статті 313 КАС України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. 37.1. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

38. Пунктом 2 частини третьої статті 246 КАС України встановлено, що описовій частині рішення зазначаються заяви, клопотання учасників справи.

39. Проте клопотання позивача про відкладення розгляду справи залишилося не розглянутим судом апеляційної інстанції та поважності причин неявки позивача не було надано оцінку судом апеляційної інстанції. Крім того, у протоколі судового засідання від 25 січня 2018 року також відсутні відомості щодо розгляду судом апеляційної інстанції вказаного клопотання.

40. Частиною другою статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

41. Таким чином, Верховний Суд не може надати оцінку клопотанню позивача від 24 січня 2018 року про відкладення розгляду справи та поважності причин неприбуття позивача у судове засідання суду апеляційної інстанції.

42. Верховний Суд зауважує, що позивач клопотання про розгляд справи за його відсутності не заявляв, а навпаки просив відкласти розгляд справи та справу розглядати за його участі. Судом апеляційної інстанції причини неприбуття позивача до суду неповажними не визнавались. Верховний Суд, також зауважує, що неналежне з`ясування судом апеляційної інстанції фактичних обставин неприбуття позивача у судове засідання, а також намірів участі останнього у судовому засіданні призвело до передчасних висновків про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та позбавила позивача бути присутнім в судовому засіданні та заслуханим судом апеляційної інстанції.

43. Верховний Суд зауважує, що вказане порушення норм процесуального права є також і недотриманням приписів статті 129 Конституції України в частині рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

44. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. 44.1. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. 44.2. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

45. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанцій вказаним вимогам не відповідає, оскільки судом апеляційної інстанції взагалі не розглянуто клопотання позивача від 24 січня 2018 року про відкладення розгляду справи.

46. Згідно з частиною другою та четвертою статті 353 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. 46.1. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом.

47. Враховуючи що підставою для скасування рішення суду апеляційної інстанції та направлення справи на новий розгляд до цього суду є порушення ним норм процесуального права Верховний Суд не надає оцінки постанові суду першої інстанції.

48. Таким чином, постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2018 року підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, а касаційна скарга позивача частковому задоволенню.

49. Відповідно до Указу Президента України «Про ліквідацію апеляційних адміністративних судів та утворення апеляційних адміністративних судів в апеляційних округах» від 29 грудня 2017 року № 455/2017 ліквідовано Львівський апеляційний адміністративний суд та утворено Восьмий апеляційний адміністративний суд в апеляційному окрузі, що включає Волинську, Закарпатську, Івано-Франківську, Львівську, Рівненську та Тернопільську області, з місцезнаходженням у місті Львові. Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2018 року, в справі № 803/583/17 скасувати, справу направити на новий розгляд до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач: Н.В. Шевцова Судді: О.Р. Радишевська С.А. Уханенко