Ухвала КАС ВС № 260/137/20

УХВАЛА 02 грудня 2020 року Київ справа №260/137/20 адміністративне провадження №К/9901/31417/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Уханенка С.А., суддів - Мацедонської В.Е., Шевцової Н.В. перевірив касаційну скаргу Закарпатської обласної державної адміністрації на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Закарпатської обласної державної адміністрації про визнання протиправним висновку і розпорядження, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, В С Т А Н О В И В: 19 листопада 2020 року Закарпатська обласна державна адміністрація (далі - Закарпатська ОДА) подала касаційну скаргу на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року. Справу за позовом ОСОБА_1 до Закарпатської ОДА про визнання протиправним висновку і розпорядження, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу розглянуто за правилами загального провадження та у відповідності до приписів пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України (на час відкриття провадження судом першої інстанції) не могла бути віднесена справ незначної складності. З 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким внесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду. Так, відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами, які необхідно вказати у формі, визначеній пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. Відсутність у касаційній скарзі підстав, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України та їхнього обґрунтування, є підставою для залишення такої скарги без руху. Перевіряючи доводи касаційної скарги, Верховним Судом встановлено, що скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, оскільки у порушення вимог пункту 4 частини другої зазначеної статті, у ній не викладено, передбачені статтею 328 цього Кодексу підстави, а аргументи касаційної скарги зводяться до тлумачення норм законодавства та переоцінки доказів, із посиланням на неповне з`ясування обставин справи судом апеляційної інстанції. Крім того, у порушення вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України заявником не додано документу про сплату судового збору. Заявник просить відстрочити сплату судового збору, посилаючись на недостатність бюджетних асигнувань, що підтверджується випискою з рахунків станом на 18 листопада 2020 року. Частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Статтею 133 КАС України визначено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Виключний перелік осіб, що мають право на звільнення від сплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору наведено у статті 8 Закону України "Про судовий збір". Враховуючи те, що Закарпатська ОДА не відноситься до осіб, перелік яких визначений статтею 8 Закону України "Про судовий збір" і заявником не зазначено підстав, з якими чинне законодавство пов`язує звільнення від сплати або відстрочення сплати судових витрат, клопотання про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню. Водночас, звільнення, відстрочення та розстрочення суб`єкту владних повноважень сплати судового збору може розцінюватися, як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов`язані сплачувати такий збір. Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до підпункту 7 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду) за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а майнового - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено, що з 01 січня 2020 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 2 102,00 грн. З позовом про визнання протиправним та скасування висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності і розпорядження Закарпатської ОДА про затвердження цього висновку, скасування розпорядження Закарпатської ОДА про звільнення з посади, поновлення на посаді та стягнення 213 637,22 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу, позивач звернувся у січні 2020 року, тому ціну позову необхідно обчислити як за три вимоги немайнового характеру і за майнову вимогу. Враховуючи те, що ціна позову за три вимоги немайнового характеру та майнову вимогу складає 4656,37 грн (840,80х3)+2136,37), розмір судового збору за подання та розгляд касаційної скарги становить 9312,74 грн (4656,37 грн х 200%). Отже, заявнику необхідно надіслати касаційну скаргу у новій редакції, в якій навести мотиви та обґрунтування, що свідчать про наявність передбачених статтею 328 КАС України, виключних підстав касаційного оскарження судових рішень, за яких суд касаційної інстанції може відкрити касаційне провадження у цій справі. До цієї скарги додати копії цієї скарги відповідно до кількості учасників справи та документ про сплату судового збору. Реквізити для сплати судового збору: УК у Печерському районі/Печерський район/22030102; рахунок отримувача: UA UA288999980313151207000026007; код ЄДРПОУ: 38004897; код банку отримувача: 899998; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)"; символ звітності банку:

207. Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Керуючись статтями 169, 248, 332 КАС України, Суд У Х В А Л И В:

1. Відмовити Закарпатській обласній державній адміністрації у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

2. Касаційну скаргу Закарпатської обласної державної адміністрації на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Закарпатської обласної державної адміністрації про визнання протиправним висновку і розпорядження, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишити без руху.

3. Надати заявнику касаційної скарги строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частини ухвали.

4. Роз`яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк касаційну скаргу буде повернуто.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач: С.А. Уханенко Судді: В.Е. Мацедонська Н.В. Шевцова