Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 826/16331/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/16331/18 Суддя першої інстанції: Бояринцева М.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 грудня 2020 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Степанюка А.Г., суддів - Губської Л.В., Епель О.В., при секретарі - Закревській І.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на прийняте у порядку спрощеного провадження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 квітня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еколан Інгредієнти» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - В С Т А Н О В И Л А: У жовтні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Еколан Інгредієнти» (далі - Позивач, ТОВ «Еколан Інгредієнти») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - Відповідач, ГУ ДПС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.07.2018 року №0037791406. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.04.2020 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що Відповідачем не вказано, яким саме вимогам Угоди про асоціацію та/або протоколам до неї не відповідають надані Позивачем сертифікати EUR.1, у той час у листі Київської міської митниці ДФС від 17.04.2019 року з посиланням на лист уповноваженого органу Великої Британії вказано, що надані ТОВ «Еколан Інгредієнти» сертифікати EUR.1 дійсні для надання режиму вільної торгівлі до товарів, які були ввезені товариством. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Свою позицію обґрунтовує тим, що оскільки згідно результатів верифікації сертифікатів EUR.1 встановлено, що зазначені у них товари не відповідають умовам Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а відтак не відповідають вимогам преференційного режиму. Наголошує, що указані сертифікати не підтверджують походження товарів з Європейського Союзу. Підкреслює, що судом було залишено поза увагою лист уповноваженого органу Великої Британії від 27.02.2019 року з додатковими результатами перевірки сертифікатів форми EUR.1. Після усунення визначених в ухвалі від 17.08.2020 року про залишення апеляційної скарги без руху недоліків ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2020 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 02.12.2020 року. У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Еколан Інгредієнти» просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Свою позицію обґрунтовує тим, що за наслідками додаткової верифікації уповноважений орган Великої Британії підтвердив преференційне походження товару, указаного у сертифікатах. Наголошує на відповідності висновків суду обставинам справи та прийняттям його із дотриманням норм матеріального і процесуального права, що не спростовано в апеляційній скарзі. У судовому засіданні представник Відповідача доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд її вимоги задовольнити повністю. Представник Позивача наполягав на залишенні апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників учасників справи, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого. Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що посадовими особами ГУ ДФС у м. Києві на підставі наказу від 14.06.2018 року №9901 відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 351 Митного кодексу України проведено документальну невиїзну позапланову перевірку дотримання ТОВ «Еколан Інгредієнти» вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування за митними деклараціями від 04.04.2016 року №100270002/2016/283146, від 19.05.2016 року №100270002/2016/287070 та від 11.07.2016 року №100270002/2016/291495. За наслідками перевірки встановлено порушення Позивачем вимог: - ч. 2 ст. 14, ч. 1 ст. 257 МК України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання із сплати ввізного мита за митними деклараціями від 04.04.2016 року №100270002/2016/283146, від 19.05.2016 року №100270002/2016/287070 та від 11.07.2016 року №100270002/2016/291495 на загальну суму 65 175,39 грн.; - п. 190.1 ст. 190 ПК України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання із сплати податку на додану вартість за митними деклараціями від 04.04.2016 року №100270002/2016/283146, від 19.05.2016 року №100270002/2016/287070 та від 11.07.2016 року №100270002/2016/291495 на загальну суму 13 035,07 грн. Висновки перевірки зафіксовані в акті від 23.06.2018 року №851/26-15-14-06-06/34763972 (а.с. 20-29), заперечення на які від 06.07.2018 року №314 (а.с. 30-31) залишені без задоволення, про що товариство повідомлено контролюючим органом листом від 13.07.2018 року №32817/10/26-15-14-06-06-16 (а.с. 32-34). На підставі викладених в акті перевірки висновків ГУ ДФС у м. Києві було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 18.07.2018 року №0037791406, яким ТОВ «Еколан Інгредієнти» збільшено суму грошового зобов`язання із ввізного мита на загальну суму 71 469,24 грн., у тому числі за податковим зобов`язанням - 65 175,39 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 16 293,85 грн. (а.с. 17-18). Указаний індивідуальний акт було оскаржено в адміністративному порядку (а.с. 11-14). Вирішуючи питання щодо правомірності спірного податкового повідомлення-рішення, судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Еколан Інгредієнти» ввезено наступні товари: - за митною декларацією від 04.04.2016 року №100270002/2016/283146 (а.с. 44-45):

1. Готові продукти із зерна зернових культур: Солодовий екстракт (з вмістом сухого екстракту 27-33 мас. % та без вмісту крохмалю) для використання у харчовій промисловості, марки Malt Extract RB1500/30 - 1940кг (2 октобокси по 970 кг кожний). Торговельна марка Pure Malt. Виробник Pure Malt Products Ltd. Країна виробництва GB. Митна вартість 168521 49 грн.

2. Готові продукти із зерна зернових культур: Солодовий екстракт (з вміс ом сухого екстракту 27-33 мас. % та без вмісту крохмалю) для використання у харчовій промисловості, марки Malt Extract RB1500/30 - 970кг (1 октобокс 970 кг). Торговельна марка Pure Malt. Виробник Pure Malt Products Ltd. Країна виробництва GB. Митна вартість 84260,74 грн. - за митною декларацією від 19.05.2016 року №100270002/2016/287070 (а.с. 50-51):

1. Готові продукти із зерна зернових культур: Солодовий екстракт (з вмістом сухого екстракту 27-33 мас. % та без вмісту крохмалю) для використання у харчовій промисловості, марки марки Malt Extract RB1500/30 - 2910кг (3 октобокси по 970 кг кожний). Торговельна марка Pure Malt. Виробник Pure Malt Products Ltd. Країна виробництва GB. Митна вартість 238944,93 грн. - за митною декларацією від 11.07.2016 року №100270002/2016/291495 (а.с. 53):

1. Готові продукти із зерна зернових культур: Солодовий екстракт (з вмістом сухого екстракту 27-33 мас. % та без вмісту крохмалю) для використання у харчовій промисловості, марки Malt Extract RB1500/30 - 1940кг (2 октобокси по 970 кг кожний). Торговельна марка Pure Malt. Виробник Pure Malt Products Ltd. Країна виробництва GB. Митна вартість 160026,75 грн. Із змісту пояснень ГУ ДПС у м. Києві судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Еколан Індігрієнти» самостійно визначено країну походження товару - Європейський Союз (ставка мита: пільгова). Крім того, Позивачем під час митного оформлення товарів самостійно застосовано преференцію зі сплати ввізного мита « 410» в рамках Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами від 27.06.2014 року (далі - Угода про асоціацію між Україною та ЄЄ) за митними деклараціями від 04.04.2016 року №100270002/2016/283146, від 19.05.2016 року №100270002/2016/287070 та від 11.07.2016 року №100270002/2016/291495. За зазначеними митними деклараціями до товарів застосовано ставку ввізного мита у розмірі 0%. Судом першої інстанції також встановлено, що під час митного оформлення товарів за зазначеними митними деклараціями декларантом самостійно заявлено у всіх випадках код товару згідно з УКТ ЗЕД: 1901901900 та заявлено країну походження товару - Європейський Союз EU (ставка мита: пільгова). Для підтвердження заявленої країни походження та правомірного застосування преференції по сплаті ввізного мита « 410» під час митного оформлення Позивачем надано сертифікат з перевезення товару EUR.1 від 24.03.2016 року №88194223 (а.с. 49), від 11.05.2016 року №88194240 (а.с. 52) та від 21.06.2016 року №88194941 (а.с. 46), які видані компетентним органом Великобританії. У свою чергу, Окружним адміністративним судом міста Києва вказано, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі відомостей листа Департаменту адміністрування митних платежів ДФС України від 06.03.2018 року №6682/7/99-99-19-04-03-17, яким поінформовано Київську міську митницю ДФС щодо результатів верифікації Сертифікатів EUR.1. Відповідно до результатів верифікації встановлено, що товари, які зазначені у Сертифікатах EUR.1 не відповідають умовам Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та, на підставі цього, не відповідають вимогам преференційного режиму. Ураховуючи вищевикладене, компетентним органом Великобританії не підтверджено преференційне походження товарів, які зазначені у Сертифікатах EUR.1 (а.с. 60). Поряд з цим, судом першої інстанції встановлено, що у матеріалах справи міститься лист Київської міської митниці ДФС від 17.04.2019 року №3819/10/26-70-19-04, зміст якого наступний: «Щодо перевірки сертифікатів з перевезення товару форми EUR.1 №S8194223, №S8194240, №S8194941, наданих ТОВ «Еколан Індігрієнти» (код ЄДРПОУ 0034763972) при митному оформленні товару «готові продукти із зерна зернових культур: солодовий екстракт» на умовах вільної торгівлі відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони від 27 червня 2014 року за митними деклараціями №100270002/2016/283146 від 04.04.2016 року, №100270002/2016/287070 від 19.05.2016 року, №100270002/2016/291495 від 11.07.2016 року, повідомляємо наступне. Департамент адміністрування митних платежів ДФС листом від 02.04.2019 року №10930/7/99-99-19-04-01-17 (вхід. митниці від 02.04.2019 року №1547/8- АІС) надав лист уповноваженого органу Великої Британії №E/PURE/PFD (3) від 27.02.2019 року з додатковими результатами перевірки вищезазначених сертифікатів форми EUR.1 №S8194223, №S8194240, №S8194941. Таким чином, сертифікати з перевезення товару форми EUR.1 №S8194223, №S8194240, №S8194941 - дійсні для надання режиму вільної Торгівлі до товару «готові продукти із зерна зернових культур: солодовий екстракт», оформленого за МД №100270002/2016/283146 від 04.04.2016 року, №100270002/2016/287070 від 19.05.2016 року, №100270002/2016/291495 від 11.07.2016 року.» (а.с. 70-71). На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз приписів ст. ст. 2, 16, 17, 22(1), 32, 33 Протоколу №1 до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, ст. ст. 1, 4, 44, 257, 272, 279, 280 Митного кодексу України, прийшов до висновку про відсутність підстав для донарахуванням Позивачу ввізного мита на товари, що ввозяться суб`єктами господарювання, оскільки матеріалами адміністративної справи підтверджено дійсність Сертифікатів EUR.1 №S8194223, №S8194240, №S8194941 для надання режиму вільної Торгівлі до товару «готові продукти із зерна зернових культур: солодовий екстракт», оформленого за МД №100270002/2016/283146 від 04.04.2016 року, №100270002/2016/287070 від 19.05.2016 року, №100270002/2016/291495 від 11.07.2016 року. З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на таке. Відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку, а митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (п. 23 ч. 1 ст. 4 МК України). Згідно ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії. Приписи ч. 1 ст. 44 МК України визначають, що для підтвердження країни походження товару орган доходів і зборів у передбачених законом випадках має право вимагати та отримувати документи про походження такого товару. При цьому, у разі ввезення товару на митну територію України документ, що підтверджує країну походження товару, подається обов`язково лише у разі, якщо це необхідно для застосування митно-тарифних заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, кількісних обмежень (квот), інших заходів економічного або торговельного характеру, що здійснюються в односторонньому порядку або відповідно до двосторонніх чи багатосторонніх міжнародних договорів, укладених відповідно до закону, або заходів, що здійснюються відповідно до закону для забезпечення здоров`я населення чи суспільного порядку, а також у разі, якщо в органу доходів і зборів є підстави для підозри в тому, що товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України (ч. 2 ст. 44 МК України). За правилами п. 1 ч. 3 ст. 44 МК України у разі ввезення товару на митну територію України сертифікат про походження товару подається обов`язково на товари, до яких застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України. Відповідно до статті 272 Митного кодексу України ввізне мито встановлюється на товари, що ввозяться на митну територію України. Встановлення нових та зміна діючих ставок ввізного мита, визначених Митним тарифом України, здійснюються Верховною Радою України шляхом прийняття законів України. Згідно ч. 1 ст. 277 МК України об`єктами оподаткування митом є: 1) товари, митна вартість яких перевищує еквівалент 150 євро, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі митної території України підприємствами; 2) товари, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню митними платежами відповідно до розділу XII цього Кодексу, а також розділів V та VI Податкового кодексу України; 3) товари, транспортні засоби, що реалізуються відповідно до статті 243 цього Кодексу. Частиною 1 статті 279 МК України визначено, що базою оподаткування митом товарів, що переміщуються через митний кордон України, є: 1) для товарів, на які законом встановлено адвалорні ставки мита, - митна вартість товарів; 2) для товарів, на які законом встановлено специфічні ставки мита, - кількість таких товарів у встановлених законом одиницях виміру. Для товарів, на які законом встановлено комбіновані ставки мита, база оподаткування визначається відповідно до пунктів 1 і 2 цієї частини. У свою чергу, положення ч. 5 ст. 280 МК України передбачають, зокрема, що до товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом. Так, згідно ст. 16 Протоколу №1 щодо визначення концепції «Походження товарів» і методів адміністративного співробітництва» (далі - Протокол) товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів: (a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку до цього Протоколу; або (b) у випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, - декларація, що надалі іменуватиметься «декларацією інвойс», надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати; текст декларації інвойс наведений у Додатку до цього Протоколу. Статтею 2 Протоколу визначено, що незважаючи на сказане в пункті 1 товари, що походять з певної країни в розумінні цього Протоколу, підпадають під дію цієї Угоди без необхідності подання будь-яких з наведених вище документів у випадках, вказаних у статті

27. У відповідності до положень статті 17 Протоколу сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни експорту на письмову заяву експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником. Для цього експортер або його уповноважений представник має заповнити сертифікат з перевезення товару EUR.1, а також бланк заяви, зразок якої наведений у Додатку. Ці бланки мають бути заповнені однією з мов, якими складено цю Угоду, і згідно з нормами законодавства країни експорту. Якщо їх заповнюють від руки, це має бути зроблено чорнилом і друкованими літерами. Опис товарів потрібно викласти у виділеній для цього комірці, не залишаючи вільних рядків. Якщо комірка заповнена не повністю, під останнім рядком опису потрібно накреслити горизонтальну лінію й перекреслити вільний залишок комірки. Експортер, який подає заяву про видачу сертифіката з перевезення товару EUR.1, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів країни експорту, у якій видається сертифікат з перевезення товару EUR.1, надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу. Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бут виданий митними органами країни-члена Європейського Союзу або України, якщо розглядувані товари можуть бути визнаними такими, що походять з Європейського Союзу або України, і задовольняють іншим умовам цього Протоколу. Митні органи, які видають сертифікати з перевезення товару EUR.1, повинні вжити всіх необхідних заходів для перевірки статусу походження товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними. Ці органи також мають забезпечити правильне заповнення бланків, зазначених у пункті 2 цієї статті. Вони зокрема повинні перевірити, чи заповнена комірка, призначена для опису товарів, таким чином, щоб запобігти зловмисному дописуванню. Дата видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 повинна бути вказана в Комірці 11 цього сертифіката. Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами й переданий експортерові одразу ж після здійснення чи забезпечення фактичного експортування товару. Судова колегія вважає за необхідне звернути увагу, що із змісту акту перевірки не вбачається, яким саме вимогам Угоди про асоціацію та/або протоколом до неї не відповідають подані товариством Сертифікати EUR.1. Не вказано на конкретні невідповідності й у відзиві на позову та апеляційній скарзі. До того ж, до матеріалів справи ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції не було надано лист Департаменту адміністрування митних платежів ДФС України від 06.03.2018 року №6682/7/99-99-19-04-03-17, в якому містяться відомості щодо результатів верифікації сертифікатів. Разом з тим, відповідно до ст. 32 Протоколу митні органи держав-членів Європейського Союзу і України повинні надавати один одному через Європейську комісію зразки відбитків штампів, використовуваних у їхніх митних службах для видачі сертифікатів з перевезення товару EUR.1 і адреси митних органів, які відповідають за перевірку цих сертифікатів і декларацій інвойс. З метою забезпечення правильного застосування цього Протоколу Європейський Союз і Україна повинні допомагати один одному через компетентні митні адміністрації у перевірці достовірності сертифікатів з перевезення товару EUR.1 або декларацій інвойс та правильності інформації, що міститься в цих документів. За правилами частини 5 статті 33 Протоколу митні органи, на запит яких була здійснена перевірка, мають бути повідомлені про її результати якомога раніше. Ці результати повинні чітко вказувати на те, чи є перевірені документи достовірними та чи розглядувані товари можуть бути визнані такими, що походять з Європейського Союзу або України і відповідають іншим вимогам цього Протоколу. Як було встановлено раніше, у листі Київської міської митниці ДФС від 17.04.2019 року №3819/10/26-70-19-04, який складений за наслідками додаткової верифікації сертифікатів EUR.1, з урахуванням листа уповноваженого органу Великої Британії №E/PURE/PFD (3) від 27.02.2019 року з додатковими результатами перевірки вищезазначених сертифікатів, вказано, що сертифікати з перевезення товару форми EUR.1 №S8194223, №S8194240, №S8194941 - дійсні для надання режиму вільної торгівлі до товару «готові продукти із зерна зернових культур: солодовий екстракт», оформленого за МД №100270002/2016/283146 від 04.04.2016 року, №100270002/2016/287070 від 19.05.2016 року, №100270002/2016/291495 від 11.07.2016 року. Указаний лист було враховано судом першої інстанції при вирішенні даного спору. Посилання контролюючого органу в апеляційній скарзі на те, що змісту вказаного листа не було надано судом належної оцінки з огляду на те, що сертифікати, додані до позовної заяви, не відповідають вимогам Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, колегією суддів оцінюється критично, оскільки, як вже було підкреслено вище, яким саме вимогам не відповідають указані документи ГУ ДПС у м. Києві не зазначено. За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для донарахуванням Позивачу ввізного мита на товари, що ввозяться суб`єктами господарювання, оскільки матеріалами адміністративної справи підтверджено дійсність Сертифікатів EUR.1 №S8194223, №S8194240, №S8194941 для надання режиму вільної торгівлі до товару «готові продукти із зерна зернових культур: солодовий екстракт», оформленого за МД №100270002/2016/283146 від 04.04.2016 року, №100270002/2016/287070 від 19.05.2016 року, №100270002/2016/291495 від 11.07.2016 року. Судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 квітня 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Головуючий суддя А.Г. Степанюк Судді Л.В. Губська О.В. Епель Повний текст постанови складено та підписано « 02» грудня 2020 року.