Постанова Донецький апеляційний суд № 235/4398/19

Єдиний унікальний номер 235/4398/19 Номер провадження 22-ц/804/3250/20 ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 грудня 2020 року м. Бахмут справа № 235/4398/19 провадження № 22-ц/804/3250/20 Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ : головуючого - Тимченко О.О., суддів: Мірути О.А., Хейло Я.В., за участю секретаря судового засідання - Цимбал Д.А., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - Приватне акціонерне товариство «Шахтобудмонтажне управління № 1», третя особа - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного суду в м. Бахмут цивільну справу № 235/4398/19 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Шахтобудмонтажне управління № 1», третя особа: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою Приватного акціонерного Товариства «Шахтобудмонтажне управління № 1», на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 17 серпня 2020 року (суддя Величко О.В.), ухваленого в приміщенні Красноармійського міськрайонного суду Донецької області, повне судове рішення складено 18 серпня 2020 року,- В С Т А Н О В И В: КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ В червні 2019 року позивач - ОСОБА_1 звернулась до суду з зазначеним позовом, в обґрунтування якого послалась на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 , який до смерті з 20 грудня 2004 року по 01 квітня 2008 року працював у Відкритому акціонерному товаристві «Шахтомонтажне управління № 1» гірномонтажником 4-го розряду з повним робочим днем у шахті. 22 жовтня 2007 року з її батьком трапився нещасний випадок на виробництві. 22 січня 2010 року були складені акти про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом по формі Н-1, акт розслідування нещасного випадку на виробництві по формі Н-5. Згідно виписки з акту огляду МСЕК від 18.05.2010 року її батькові встановлено 50% втрати працездатності та встановлена 3 група інвалідності. Довідкою Центральної МСЕК МОЗ України від 02 квітня 2019 року встановлений причинний зв`язок смерті її батька з трудовим каліцтвом. Вважає, що у зв`язку зі смертю батька їй спричинена моральна шкода, оскільки вона втратила рідну людину, постійно відчуває душевні страждання у зв`язку зі смертю батька, позбавлена можливості матеріальної і моральної підтримки з боку батька у подальшому житті. Просила суд стягнути з ПрАТ «Шахтобудмонтажне управління № 1» на її користь спричинену моральну шкоду у зв`язку з нещасним випадком на виробництві в сумі 100 000 грн. КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 17 серпня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ПрАТ «Шахтобудмонтажне управління № 1», третя особа: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про відшкодування моральної шкоди задоволено частково: стягнуто з ПрАТ «Шахтобудмонтажне управління № 1» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 35 000 грн. Стягнуто з ПрАТ «Шахтобудмонтажне управління № 1» на користь держави судовий збір у розмірі 768, 40 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Судове рішення мотивовано тим, що між протиправними діями відповідача та настанням негативних наслідків, тобто смертю потерпілого і заподіянням моральної шкоди його близькій людині, є прямий причинний зв`язок, а також є вина відповідача у настанні вказаних негативних наслідків, що є підставою для відшкодування моральної шкоди. Визначаючи моральну шкоду в розмірі 35 000 грн., суд першої інстанції врахував наявність причинного зв`язку між смертю та нещасним випадком, глибину фізичних і душевних страждань позивачки, ступень вини відповідача, тривалий час - 10 років, який пройшов з моменту настання нещасного випадку та смертю людини, а також той фактор, що ОСОБА_2 помер у похилому віці - 64 роки, не під час виконання трудових обов`язків, а також вимог розумності, виваженості і справедливості. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ В апеляційній скарзі, поданій до Донецького апеляційного суду, відповідач - ПрАТ «Шахтобудмонтажне управління № 1» посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ Апеляційна скарга мотивована тим, що довідка № 0002785 від 02 квітня 2019 року, якою встановлено причинний зв`язок смерті ОСОБА_2 з трудовим каліцтвом, яку надала позивачка на підтвердження своїх позовних вимог, суперечить довідці № 0002784 від 08 квітня 2019 року про відсутність причинного зв`язку між смертю ОСОБА_2 та трудовим каліцтвом 22 жовтня 2007 року. Зазначає, що в матеріалах справи відсутній акт огляду МСЕК № 180 на який має посилання довідка про причинний зв`язок смерті з професійним захворюванням або трудовим каліцтвом № 0002785 від 02 квітня 2019 року. Вважає, довідка № 0002785 від 02 квітня 2019 року не є належним доказом причино-наслідкового зв`язку між нещасним випадком який стався з ОСОБА_3 22 жовтня 2007 року та його смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вважає, що позивач не надала доказів наявності причинного зв`язку між смертю ОСОБА_2 в результаті повторного трансмурального інфаркту передньої стінки міокарду лівого шлуночка при гіпертонічній хворобі та нещасним випадком на виробництві, який трапився з померлим 22 жовтня 2007 року . Крім того, тривалість страждань позивачки та безліч негативних наслідків у зв`язку зі смертю її батька, на думку відповідача, не доведено будь-якими доказами, як того вимагає закон. На день смерті батька, позивачці виповнилося 38 років, вона доросла людина, має дорослу дитину і дохід. Судом не встановлено, що вона потребує матеріальної допомоги, та чи надавав таку допомогу померлий ОСОБА_2 УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ІНШІХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Відзив на апеляційну скаргу позивачем та третьою особою не надано. Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Позивач - ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про отримання судової повістки (а.с.179). Представник відповідача - ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити. Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про отримання судової повістки (а.с.181). Суд ухвалив, розглядати справу у відсутність сторін, які не з`явились, оскільки відповідно до положень частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є дочкою ОСОБА_2 (а.с.12). Зі свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_5 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб 30 серпня 2008 року, після реєстрації шлюбу прізвище дружини - ОСОБА_6 ( а.с.13) Згідно трудової книжки серії НОМЕР_2 , ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з відповідачем в період з 20 грудня 2004 року по 01квітня 2008 року та звільнений з посади гірномонтажника підземного 4-го розряду з повним робочим днем в шахті відповідно до наказу № 52к від 01 квітня 2008 року за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України (а.с.2-4). Відповідно до акту про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом від 22 січня 2010 року призначена комісія по розслідуванню нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом, який стався з ОСОБА_2 (а.с.5-6). Згідно акту розслідування нещасного випадку від 22 січня 2010 року за рішенням Добропільського міськрайонного суду від 16 лютого 2009 року, підтверджено рішенням Апеляційного суду Донецької області від 07 грудня 2009 року, раптове погіршання стану здоров`я гірномонтажника підземного ОСОБА_2 вважається таким, що пов`язано з виробництвом та підлягає обліку, складається акт за формою Н-1 (а.с.7-8). Відповідно висновку МСЕК від 18 травня 2010 року ОСОБА_2 встановлено 50% втрати працездатності та визнано інвалідом 3 групи (а.с.9). Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Макіївці Донецької області (а.с.14). Довідкою Центральної МСЕК МОЗ України серії АА № 0002785 від 02 квітня 2019 року встановлений причинний зв`язок смерті ОСОБА_2 з трудовим каліцтвом, підстава: акт огляду МСЕК №180 (а.с.10). З постанови Донецького апеляційного суду від 11 серпня 2020 року, вбачається, що 24 жовтня 2019 року за клопотанням учасника справи апеляційним судом постановлено ухвалу про направлення судового доручення до Шевченківського районного суду м. Києва для вчинення певних процесуальних дій у вигляді допиту в якості свідка керівника Державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» для з`ясування відповідних питань, та надання доказів правомірності видачі довідки серії АА № 0002784 від 08 квітня 2019 року про відсутність причинного зв`язку між смертю ОСОБА_2 та трудовим каліцтвом. З матеріалів судового доручення вбачається, що Головним лікарем Державного закладу «Центральна медико-соціальна комісія Міністерства охорони здоров`я України» надані письмові пояснення, відповідно до яких дійсною є довідка серії АА № 0002785, зміст якої відповідає акту № 180, довідка серії АА № 0002784 від 08.04.2019 року витребувана та списана, як недійсна через технічну описку. (а.с.114-119). ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Згідно з положеннями статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Апеляційна скарга ПрАТ «Шахтобудмонтажне управління № 1» задоволенню не підлягає. МОТИВИ З ЯКИХ ВИХОДИВ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД, ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до частини 1 статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з частиною першою, другою та п`ятою стаття 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Вказаним вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає. Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що між протиправними діями відповідача та настанням негативних наслідків, тобто смертю потерпілого і заподіянням моральної шкоди його близькій людині, є прямий причинний зв`язок, а також є вина відповідача у настанні вказаних негативних наслідків, що є підставою для відшкодування моральної шкоди. Визначаючи моральну шкоду в розмірі 35 000 грн., суд першої інстанції врахував наявність причинного зв`язку між смертю та нещасним випадком, глибину фізичних і душевних страждань позивачки, ступень вини відповідача, тривалий час - 10 років, який пройшов з моменту настання нещасного випадку та смертю людини, а також той фактор, що ОСОБА_2 помер у похилому віці - 64 роки, не під час виконання трудових обов`язків, а також вимог розумності, виваженості і справедливості. Такий висновок суду першої інстанції є вірним та ґрунтується на вимогах діючого законодавства. Відповідно до статті 16 ЦК України відшкодування моральної шкоди є способом захисту цивільних прав та інтересів судом. Згідно статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Відповідно до частини 2 статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Згідно із частини 1 статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка завдала, за наявності її вини. Таким чином, частини 1 статті 1167 ЦК України встановлює загальне правило, відповідно до якого відповідальність за заподіяння моральної шкоди настає за наявності загальної підстави - наявності моральної (немайнової) шкоди, а також за наявності всіх основних умов відповідальності, а саме: неправомірної поведінки, причинного зв`язку та вини заподіювача. Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю, згідно з частини 2 статті 1168 ЦК України. Право кожного на належні, безпечні і здорові умови праці встановлено частиною 4 статті 43 Конституції України. Відповідно до частин 1, 3 статті 13 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог. Відповідно до частини другої статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. З аналізу зазначених норм закону вбачається, що право на відшкодування моральної шкоди чоловікові, дружині, батькам, дітям, а також особам, які проживали з померлим однією сім`єю виникає у разі, якщо встановлено причинний зв`язок між смертю фізичної особи та ушкодженням здоров`я на виробництві. Рішенням Конституційного Суду України від 08 жовтня 2008 року 20-рп/2008 (справа про страхові виплати), визначено, що саме право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 237-1 КЗпП України (для потерпілих) та статтею 1167 ЦК України (для членів сімей потерпілих) їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця). У статті 16 Конвенції Міжнародної організації праці від 22 червня 1981 року № 155 передбачено, що від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення безпечності робочих місць, механізмів, обладнання та процесів, які перебувають під їхнім контролем, і відсутності загрози здоров`ю з їхнього боку. Від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення відсутності загрози здоров`ю з боку хімічних, фізичних та біологічних речовин й агентів, які перебувають під їхнім контролем, тоді, коли вжито відповідних захисних заходів. Від роботодавців повинно вимагатися надавати у випадках, коли це є необхідним, відповідні захисні одяг і засоби для недопущення настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, загрози виникнення нещасних випадків або шкідливих наслідків для здоров`я. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 працював в ПрАТ «Шахтобудмонтажне управління №1», 22 жовтня 2007 року з ним стався нещасний випадок, внаслідок якого йому встановлено третю групу інвалідності, визначено втрату працездатності 50%. Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Макіївці Донецької області (а.с.14). Довідкою Центральної МСЕК МОЗ України серії АА № 0002785 від 02 квітня 2019 року встановлений причинний зв`язок смерті ОСОБА_2 з трудовим каліцтвом, підстава: акт огляду МСЕК №180 (а.с.10). Отже, задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивач має право вимагати відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю її батька ОСОБА_2 . Щодо розміру компенсації моральної шкоди. Згідно з частини 3 статті 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Розмір компенсації моральної шкоди, що підлягає стягненню на користь позивача визначений судом у межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних моральних і фізичних страждань, з урахуванням їх тривалості, істотності вимушених змін у її життєвих стосунках. При визначенні розміру відшкодування судом враховані вимоги розумності і справедливості; роз`яснення, викладені у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року №

4. Доводи апеляційної скарги щодо порушення норм матеріального права в частині визначення розміру моральної шкоди та недоведеності тривалості страждань позивача та наявності негативних наслідків у зв`язку зі смертю її батька, є безпідставними. Доводи апеляційної скарги, що довідка № 0002785 від 02 квітня 2019 року, якою встановлено причинний зв`язок смерті ОСОБА_2 з трудовим каліцтвом, яку надала позивачка на підтвердження своїх позовних вимог, суперечить довідці № 0002784 від 08 квітня 2019 року про відсутність причинного зв`язку між смертю ОСОБА_2 та трудовим каліцтвом 22 жовтня 2007 року, є не обґрунтованими виходячи з наступного. Відповідно до частини 4 статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. З постанови Донецького апеляційного суду від 11 серпня 2020 року, вбачається, що 24 жовтня 2019 року за клопотанням учасника справи апеляційним судом постановлено ухвалу про направлення судового доручення до Шевченківського районного суду м. Києва для вчинення певних процесуальних дій у вигляді допиту в якості свідка керівника Державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» для з`ясування відповідних питань, та надання доказів правомірності видачі довідки серії АА № 0002784 від 08 квітня 2019 року про відсутність причинного зв`язку між смертю ОСОБА_2 та трудовим каліцтвом. З матеріалів судового доручення вбачається, що Головним лікарем Державного закладу «Центральна медико-соціальна комісія Міністерства охорони здоров`я України» надані письмові пояснення, відповідно до яких дійсною є довідка серії АА № 0002785, зміст якої відповідає акту № 180, довідка серії АА № 0002784 від 08.04.2019 року витребувана та списана, як недійсна через технічну описку. (а.с.114-119). Враховуючи вищевказане, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що при розгляді цієї справи приймається до уваги саме довідка Центральної МСЕК МОЗ України серії АА № 0002785, відповідно до якої встановлено причинний зв`язок між смертю ОСОБА_2 та його трудовим каліцтвом. Доводи апеляційної скарги стосовно того, що в матеріалах справи відсутній акт огляду МСЕК № 180 на який має посилання довідка про причинний зв`язок смерті з професійним захворюванням або трудовим каліцтвом № 0002785 від 02 квітня 2019 року, спростовуються матеріалами справи. З матеріалів справи вбачається, що Державний заклад «Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ України» на виконання ухвали суду першої інстанції по справі № 235/432/19 про наявність зв`язку між смертю ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та нещасними випадком на виробництві (професійне захворювання) 2007 року надіслав завірені документи, а саме: Акт про визначення причинного зв`язку смерті з профзахворюванням або трудовим каліцтвом № 180 від 08 квітня 2019 року, який знаходиться в матеріалах справи (а.с.47,48). Порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення або призвели до неправильного вирішення справи, апеляційним судом не встановлено. Отже, підстав для скасування рішення суду в межах доводів апеляційної скарги немає. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], §

41. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Згідно статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції повно та всебічно з`ясовано обставини справи, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, немає. Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Приватного акціонерного Товариства «Шахтобудмонтажне управління № 1» залишити без задоволення. Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 17 серпня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених підпунктами а-г пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Головуючий О.О.Тимченко Судді: О.А. Мірута Я.В. Хейло Повне судове рішення складено 02 грудня 2020 року Головуючий О.О.Тимченко