Постанова Чернівецький апеляційний суд № 726/1464/20

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 02 грудня 2020 року м. Чернівці Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Струбіцька О.М., щодо особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за участі його захисника Мандзюка В.Б. розглянувши апеляційну скаргу адвоката Мандзюка В.Б. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Садгірського районного суду м. Чернівці від 28 жовтня 2020 року, - В С Т А Н О В И Л А: Постановою Садгірського районного суду м. Чернівці від 28 жовтня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і за його вчинення накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп. Згідно постанови районного суду, 29.09.2020 року о 04 год. 35 хв. в м.Чернівці, по вул. Хотинській, 31, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Мерседес-Бенц» державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку з застосуванням приладу «Drager Alcotest 7510» в присутності двох свідків, результат позитивний 1,17 проміле та в медустанові, що підтверджується висновком лікаря-нарколога ЧОНД №968 від 29.09.2020 року. На вказану постанову адвокат Мандзюк В.Б. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду скасувати та закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Вважає, що протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням чинного законодавства, є необґрунтований та не може бути ЄУНСС: 726/1464/20 Головуючий у 1 інстанції: Байцар Л.В. НП: 33/822/592/20 Суддя-доповідач: Струбіцька О.М. Категорія: ч.1 ст. 130 КУпАП доказом вини ОСОБА_1 , а постанова районного суду ухвалена з порушенням норм матеріального і процесуального права, в зв`язку з чим підлягає скасуванню. Стверджує, що районний суд розглянув дану справу поверхово і формально, не допитавши свідків та не дослідивши належним чином письмові докази по справі, які не можуть бути доказом вини оскільки з даних документів не вбачається стан сп`яніння та в них не зафіксовано цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Звертає увагу на те, що у протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом о 04 год. 35 хв, проте згідно відеозапису ОСОБА_1 о 04 год. 22 хв. вже був зупинений працівниками поліції. Крім того, матеріали справи не містять відомостей про відсторонення ОСОБА_1 , від керування транспортним засобом, що спростовує сам факт керування. Вказує, що працівниками поліції не було роз`яснено ОСОБА_1 його прав та обов`язків відповідно до вимог ст. 256 КУпАП. Також, зазначає, що ні в протоколі про адміністративне правопорушення ні у висновку лікаря не вказаний результат огляду тобто кількість проміле алкоголю в крові, які б стали підставою для складення висновку про те, що особа перебуває у стані алкогольного сп`яніння, в документах не зафіксовано цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові, вказує, що є підстави вважати, що цифровий показник алкоголю в крові міг дути до 0,2 проміле, що відповідно тягне за собою безпідставне складання протоколу. Стверджує, що акт огляду на стан сп`яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп`яніння, виходячи з цього вважає, що акт огляду який міститься в матеріалах справи не являється актом огляду у лікаря нарколога який був складений у відсутності ОСОБА_1 та не несе ніякої інформації стосовно події. Зазначає, що ОСОБА_1 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення не були роз`ясненні його права та обов`язки. Крім того, звертає увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 було складено 29 вересня 2020 року, разом з цим, 01 липня 2020 року набрав чинності Закон України від 22 листопада 2018 року №2617-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», так відповідно до п.171 ч.2 даного закону керування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння включено в ст. 286-1 КК України. Таким чином керуванням транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння з 01.07.2020 року віднесені до кримінальних проступків, а відповідна норма КУпАП, яка передбачала адміністративну відповідальність за такі діяння, втратила чинність, на підставі вище викладеного вважає, що притягнення ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП за даних обставин є неможливим. Просить скасувати постанову Садгірського районного суду м. Чернівці від 28.10.2020 року і провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити у звязку з відсутністю в його діях події та складу правопорушення. Заслухавши в судовому засіданні пояснення захисника Мандзюка В.Б., який підтримав апеляційну скаргу з наведених в ній підстав, перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі, дослідивши матеріали адміністративного провадження, дослідивши наявний відеозапис з нагрудної відеокамери працівників поліції апеляційний суд дійшов наступних висновків. Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Згідно положень ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи підлягає особа адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами. Апеляційним судом встановлено, що постанова районного суду прийнята у відповідності до вищевказаних вимог. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №540357 від 29 вересня 2020 року, 29.09.2020 року о 04 год. 35 хв. в м.Чернівці, по вул. Хотинській, 31, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Мерседес-Бенц» державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку з застосуванням приладу «Drager Alcotest 7510» в присутності двох свідків, результат позитивний 1,17 проміле та в медустанові, що підтверджується висновком лікаря-нарколога ЧОНД №968 від 29.09.2020 року. Протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оформлений компетентним органом в межах повноважень, наданих особі, яка його склала, чітко викладено суть правопорушення. Свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підписали протокол, тим самим засвідчивши факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Крім того, ОСОБА_1 власноруч підписав протокол, цим самим погодившись з його змістом, отримавши копію протоколу та підтвердивши правильність написаних про нього даних. Крім того, в даному протоколі є графа про роз`яснення ОСОБА_1 його прав та обов`язків передбачених ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП з чим він погодився підписавши даний протокол, а отже апеляційна скарги в частині не роз`яснення ОСОБА_1 його прав та обов`язків є безпідставна. З роздруківки алкотестера Drager 7510 ARLM-0440, встановлено, що тест проводився 29 вересня 2020 року о 04 год. 42 хв. поліцейським Маліца А.Ю. відносно ОСОБА_1 , результат тесту становить 1,17‰, що свідчить про перевищення допустимої норми 0,2 проміле та, відповідно про стан алкогольного сп`яніння (а.с.3). З акта огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів вбачається, що ОСОБА_1 у зв`язку із виявленими ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, нестійка хода), пройшов огляд на місці за допомогою газоаналізатора Drager 7510 ARLM-0440у присутності свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Результат огляду позитивний та становить 1,17‰. Акт підписано поліцейським, який його склав та свідками. Згідно висновку Чернівецького обласного наркологічного диспансеру від 29 вересня 2020 року, ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння, в даному висновку міститься підпис ОСОБА_1 , жодних зауважень до даного висновку ним не заявлялось. З відеозапису, наявного у матеріалах справи, вбачається, що ОСОБА_1 добровільно пройшов тест на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я за допомогою алкотестера після чого результат він не оспорював, що свідчить про його достовірність (а.с.12). Крім цього, з даного відеозапису вбачається, що при огляді на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки у ОСОБА_1 виявлено в крові 1,17 проміле, а під час освідчення в медичному закладі виявлено 1,10 проміле, що не оспорювалось ОСОБА_1 , жодних зауважень чи заперечень ним не заявлялось, що спростовує доводи апеляційної скарги про відсутність чіткого визначення ступеню сп`яніння, та те що ОСОБА_1 не перевищено допустимий вміст алкоголю в крові в 0,2 проміле. Також, з даного відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції за відсутність освітлення правої фари, що заявлялось працівниками поліції, що не заперечував на відео сам ОСОБА_1 , що спростовує доводи апеляційної скарги в частині заперечення керування транспортним засобом. Крім того, як при зупинці транспортного засобу, при оформлені протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 жодним чином не заперечував факту керування транспортним засобом. Із відеозапису видно, що ОСОБА_1 перебував за кермом авто, спілкувався із працівниками поліції, що керував транспортним засобом з простроченим посвідченням водія. Стосовно доводів апелянта про не відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом та вилученням у нього посвідчення водія та видачею тимчасового дозволу на права керування транспортним засобом, то як вбачається із відеозапису ОСОБА_1 керував транспортним засобом з водійським посвідченням в якого сплинув термін дійсності, за що на нього було винесено відповідно постанову, а отже посвідчення водія в нього не вилучалось та тимчасового дозволу на керування не видавалось, що спростовує доводи апеляційної скарги в даній частині. Що стосується доводів та клопотання апелянта про необхідність закриття провадження у справі у зв`язку із скасуванням акта, що передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами у стані алкогольного сп`яніння є необґрунтованим виходячи з наступного. Після набрання чинності Закону № 2617 VIII, з 01 липня 2020 року, відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за ст. 130 КУпАП перестала існувати. Відповідальність за ці дії була криміналізована та передбачена ст. 286-1 КК України, тобто відбулося посилення відповідальності за ці делікти від адміністративної до кримінальної. Відповідно до положень ч. 2 ст. 5 КК України Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння. Посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі. Законом України від 17 червня 2020 р. № 720-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», який набрав чинності 03 липня 2020 р. були внесені зміни до закону №2617-VIII. Підпунктом 117 розділу 1 Закону № 720-IX у розділі 1 Закону України «Про внесення змін до деяких актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (Закон № 2617 - VIII) у пункті 1; підпункти 2-4,7 виключено. Саме підпункт 4 пункту 1 і запроваджував нову редакцію ст. 130 КУпАП, яка вступала в силу з 01 липня 2020 р. і не передбачала адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Крім того, у пункті 2 розділу 1 Закону № 2617-VIII виключено підпункти 127, 128, 131, 149, 171,

207. Саме підпунктом 171 доповнювався КК України статтею 286-1 Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Отже, з 03 липня 2020 р. з часу набрання чинності Закону України № 720-IX кримінальна відповідальність за ст. 286-1 КК України відсутня, оскільки відбувалась декриміналізація цього суспільно небезпечного діяння. Натомість існує адміністративна відповідальність з 03 липня 2020 р. за ст. 130 КУпАП в редакції, що діяла до набрання чинності Законом № 2617-VIII. Вказані зміни до матеріального закону прийняті законодавчим органом - Верховною Радою України, вони не визнані неконституційними Конституційним Судом України. Виходячи з вище викладеного, кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП є правильною та законною. Працівниками поліції проведено огляд у відповідності до ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу чи швидкість реакції. Районним судом вірно встановлено, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП, а висновки суду першої інстанції про доведеність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які знаходяться в матеріалах справи, та спростовують доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі. Доводи адвоката Мандзюка В.Б. про час фіксації правопорушення не є такими, що свідчать про істотне порушення прав ОСОБА_1 , не спростовують виявленого правопорушення та доведеності вини ОСОБА_1 . Протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №540357 від 29.09.2020 року відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, постанова Садгірського районного суду м. Чернівці від 28.10.2020р. прийнята у відповідності до вимог ст. 280 КУпАП. За таких обставин, підстав для скасування постанови суду першої інстанції відносно ОСОБА_1 немає. На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 33-35, 245, 247, 248, 249, 251, 252, 283, 294 КУпАП,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу адвоката Мандзюка В.Б. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Садгірського районного суду м. Чернівці від 28 жовтня 2020 року - залишити без задоволення. Постанову Садгірського районного суду м. Чернівці від 28 жовтня 2020 року., якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Чернівецького апеляційного суду [підпис] О.М. Струбіцька "Копія. Згідно з оригіналом." Суддя - доповідач _________________ Струбіцька О.М. (посада) (М.П., підпис) (ПІБ) 02.12.2020 року (дата засвідчення копії)