Постанова Чернівецький апеляційний суд № 714/562/20

_____ ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 2 грудня 2020 року м. Чернівці Справа № 714/562/20 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Одинака О. О. суддів Кулянди М.І., Половінкіної Н.Ю. секретар Чубрей І.І. заявник ОСОБА_1 заінтересована особа Молницький старостинський округ №2 Герцаївської міської ради Чернівецької області апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Герцаївського районного суду Чернівецької області від 10 вересня 2020 року, головуючий в суді першої інстанції суддя Костишин Н.Я. ВСТАНОВИВ:

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту батьківства. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 18 липня 1981 року її мати ОСОБА_2 зареєструвала шлюб з ОСОБА_3 . Через 10 років, ОСОБА_2 переїхала в інший населений пункт, де з 1992 року почала проживати разом однією сім`єю та вести господарство з ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_5 та ОСОБА_4 народилася донька заявниця ОСОБА_6 , проте у свідоцтві про її народження, в графі «батько» був зазначений ОСОБА_3 , оскільки ОСОБА_5 юридично не оформляла розлучення із ОСОБА_3 . За життя ОСОБА_4 визнавав ОСОБА_6 своєю донькою, утримував, займався вихованням та піклувався про неї протягом всього свого життя, тобто вони були однією сім`єю. Заявниця все своє життя знала, що ОСОБА_4 є її рідним батьком. Весь час вони проживали однією родиною, навіть коли ОСОБА_6 вийшла заміж. Після одруження заявниця змінила прізвище на ОСОБА_7 . В свою чергу, заявниця, як донька, також піклувалася про батька до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 Посилаючись на те, що встановлення факту батьківства необхідно для прийняття нею спадщини після смерті ОСОБА_4 , заявниця просила встановити факт про те, що ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , був її рідним батьком. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Герцаївського районного суду Чернівецької області від 10 вересня 2020 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оскільки у свідоцтві про народження заявниці ОСОБА_1 батьком зазначено ОСОБА_3 і такий запис проведено відповідно до статті 52 Кодексу про шлюб та сім`ю України, а саме за походженням дитини від батька, який перебував у шлюбі з матір`ю дитини, правові підстави для встановлення факту батьківства ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо заявниці ОСОБА_1 , відсутні. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційний скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та задовольнити її заяву про встановлення факту батьківства. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм процесуального та матеріального права. Заявницею надано достатньо доказів, які свідчать про те, що померлий ОСОБА_4 за життя визнавав себе її батьком та приймав активну участь у її житті. Узагальнені доводи та заперечень інших учасників справи Інші учасники справи відзив на апеляційну скаргу не подавали.

Мотивувальна частина Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій Встановлено, що 18 липня 1981 року ОСОБА_2 зареєструвала шлюб з ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с. 9). ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_8 , батьком якої у свідоцтві про народження, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Герцаївського районного управління юстиції у Чернівецькій області, записано ОСОБА_3 , а матір`ю - ОСОБА_5 (а.с.10). Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав. Згідно з частинами 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає. Відповідно до положень пункту 5 частини 2 статті 293, частини 2 статті 315 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення та від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого прядку їх встановлення. Юридичні факти можуть бути встановлені виключно з метою підтвердження виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника. Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати певні юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організації. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб та для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - не мати такого значення. Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів в порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне. Такий правовий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 27 червня 2018 року у справі № 127/16547/17 Відповідно до частини 4 статті 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду. Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням суб`єктивного права за умов, що є конкретні особи, які перешкоджають в реалізації такого права. Справи про встановлення факту батьківства суд розглядає, як і будь-які справи окремого провадження, з додержанням загальних правил, установлених Главою 6 ЦПК України. Відповідно до частини 1 статті 50 СК України чоловік має право на батьківство. Відповідно до статті 52 Кодексу про шлюб та сім`ю України в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, походження дитини від батьків, які перебувають між собою в шлюбі, засвідчується записом про шлюб батьків. Схожі норми містяться і в статті 113 СК України в редакції чинній на момент звернення ОСОБА_1 до суду із вказаною заявою, згідно якої якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір`ю, а чоловік - батьком дитини. Звертаючись до суду із заявою про встановлення факту визнання батьківства ОСОБА_4 щодо заявниці, остання зазначала про те, що її батьком у свідоцтві про народження записано іншу особу, а саме ОСОБА_3 . Вказана обставина у даній справі також була встановлена судом першої та апеляційної інстанцій. Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що факт, про встановлення якого просить ОСОБА_1 , не підлягає з`ясуванню у порядку окремого провадження, оскільки із поданої до суду заяви вбачається наявність спору між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 щодо оспорювання батьківства останнього щодо заявниці, а тому такий спір підлягає розгляду виключно у порядку позовного провадження. Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув, повно та всебічно обставини справи не дослідив, не перевіривши надані учасниками справи докази на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку та помилково вважав, що у даній справі відсутній спір про право. З огляду на зазначене, враховуючи наявність у даній справі спору про право, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі вимог частини 4 статті 315 ЦПК України із залишенням без розгляду заяви ОСОБА_1 про встановлення факту батьківства. Проте ОСОБА_1 не позбавлена права звернутися до суду із позовом про захист своїх прав, які вважає порушеними, не визнаними чи оспореними із належним дотриманням вимог цивільного процесуального законодавства та у порядку, який визначено ЦПК України. Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги Враховуючи наведене вище, суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому його слід скасувати та ухвалити нове судове рішення про залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду. Керуючись статтями 315,367,368,374 ,381,382 ЦПК України,суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Герцаївського районного суду Чернівецької області від 10 вересня 2020 року скасувати. Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Молницький старостинський округ №2 Герцаївської міської ради Чернівецької області, про встановлення факту батьківства залишити без розгляду. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття. На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повна постанова складена 2 грудня 2020 року Головуючий О.О. Одинак Судді: М.І. Кулянда Н.Ю. Половінкіна