Ухвала КЦС ВС № 754/2265/17-ц

Ухвала 25 листопада 2020 року м. Київ справа № 754/2265/17 провадження № 61-27989св18 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач), суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Крата В. І., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 , третя особа - П`ятнадцята Київська державна нотаріальна контора, розглянувши клопотання ОСОБА_2 , подане адвокатом Андрощуком Сергієм Васильовичем, про виправлення описки в постанові Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ? П`ятнадцята Київська державна нотаріальна контора, про встановлення юридичного факту, визнання недійсним свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, скасування державної реєстрації права власності та визнання права власності в порядку спадкування за законом, ВСТАНОВИВ: У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа ? П`ятнадцята Київська державна нотаріальна контора, про встановлення юридичного факту, визнання недійсним свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, скасування державної реєстрації права власності та визнання права власності в порядку спадкування за законом. Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 13 грудня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Постановою Апеляційного суду міста Києва від 13 березня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 13 грудня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково. Визнано недійсним свідоцтво про право власності на частку в спільному сумісному майні подружжя, видане 17 лютого 2017 року державним нотаріусом П`ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори Щербенко О. В. та зареєстроване в реєстрі за № 9-68, на ім`я ОСОБА_2 в частині 330/400 частини квартири АДРЕСА_1 та вважати, що ОСОБА_2 , як пережившому з подружжя, після смерті ОСОБА_3 належить 70/400 частин квартири АДРЕСА_1, яка складається з двох жилих кімнат, загальною площею 48,7 кв. м, жилою площею 30,3 кв. м у будинку АДРЕСА_1 . Скасовано державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1175787480000) на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 , проведену державним нотаріусом П`ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори Щербенко О. В.17 лютого 2017 року, номер запису про право власності: 19070685, на ім`я ОСОБА_2 . Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 видане 17 лютого 2017 року державним нотаріусом П`ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори Щербенко О. В. та зареєстроване в реєстрі за № 9-70, на ім`я ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Скасовано державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1175787480000) на 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 , проведену державним нотаріусом П`ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори Щербенко О. В. 17 лютого 2017 року, номер запису про право власності: 19074391, на ім`я ОСОБА_2 . Визнано в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 право власності на 330/400 частин квартири АДРЕСА_1, яка складається з двох жилих кімнат, загальною площею 48,7 кв. м, жилою площею 30,3 кв. м у будинку АДРЕСА_1 , яка належала померлому на підставі договору купівлі-продажу, зареєстрованому Українською біржею «Десятинна» 02 червня 1995 року, реєстраційний номер: 1/3355-3200 та зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації 22 червня 1995 року, реєстр № 539, в рівних долях за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 тобто по 165/400 частини квартири, за кожним. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 11 000,00 грн витрат на правову допомогу. У травні 2018 року адвокат ОСОБА_2 - Андрощук С. І. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Апеляційного суду міста Києва від 13 березня 2018 року та залишити в силі рішення Деснянського районного суду міста Києва від 13 грудня 2017 року. Ухвалою Верховного Суду від 22 травня 2018 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Деснянського районного суду міста Києва. Ухвалою Верховного Суду від 11 березня 2019 року справу призначено до судового розгляду. Постановою Верховного Суду від 26 лютого 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_2 , подану адвокатом Андрощуком С. В., задоволено. Постанову Апеляційного суду міста Києва від 13 березня 2018 року скасовано тазалишено в силі рішення Деснянського районного суду міста Києва від 13 грудня 2017 року. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 10 000,64 грн судового збору за подання касаційної скарги. У жовтні 2020 року до Верховного Суду надійшло клопотання ОСОБА_2 , подане адвокатом Андрощуком С. В., про виправлення описки в постанові Верховного Суду від 26 лютого 2020 року, яке обґрунтовано тим, що в резолютивній частині постанови Верховного Суду від 26 лютого 2020 року неправильно зазначено дату ухваленого судом першої інстанції рішення, яке залишено в силі, зокрема, замість «13 грудня 2017 року», зазначено «13 грудня 2018 року». Відповідно до вимог частин першої, другої статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень. Перевіривши викладені у клопотанні доводи, суд встановив, що при виготовленні постанови Верховного Суду від 26 лютого 2020 року в резолютивній частині допущено описку щодо зазначення дати ухваленого Деснянським районним судом міста Києва рішення, яке залишено в силі, а саме, замість «13 грудня 2017 року», зазначено «13 грудня 2018 року». З огляду на викладене, зазначена описка підлягає виправленню. Керуючись статтею 269 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Клопотання ОСОБА_2 , подане адвокатом Андрощуком Сергієм Васильовичем, про виправлення описки задовольнити. Виправити в резолютивній частині постанови Верховного Суду від 26 лютого 2020 року описку щодо зазначення дати ухваленого Деснянським районним судом міста Києва рішення, яке залишено в силі, а саме, замість «13 грудня 2018 року» правильно вважати «13 грудня 2017 року». Ухвала оскарженню не підлягає. ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді: С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. І. Крат