Постанова КЦС ВС № 141/945/16-ц

Постанова Іменем України 27 листопада 2020 року м. Київ справа № 141/945/16-ц провадження № 61-21250св19 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідачі: ОСОБА_2 , засновник газети « 33 й Канал» товариство з обмеженою відповідальністю «Регіна ЛТД», розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Іллінецького районного суду Вінницької області в складі судді Олексієнка О. Ю. від 01 серпня 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду в складі колегії суддів: Рибчинсього В. П., Голоти Л. О., Денишенко Т. О. від 30 жовтня 2019 року, ВСТАНОВИВ: 1.

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 , засновника газети «33 й Канал» ТОВ «Регіна ЛТД» про спростування поширених засобами масової інформації недостовірних відомостей, мотивуючи свої вимоги тим, що у НОМЕР_1 номері газети «33-й Канал» від ІНФОРМАЦІЯ_1 опубліковано статтю автора ОСОБА_3 «ІНФОРМАЦІЯ_2», у якій екс-голова Оратівської райдержадміністрації ОСОБА_4 розповіла журналістам про свій погляд на ситуацію із своїм звільнення з посади згідно Указу Президента України. Відповідаючи на запитання «У чому, на вашу думку, суть даного звинувачення, в абзаці 5 відповіді наведено слова відповідача: «На сьогоднішній день ОСОБА_1 очолює бюджетну комісію районної ради, її колишня заступниця ОСОБА_5 працює радником нинішнього голови районної ради ОСОБА_6, і, як сказала ОСОБА_1 , «потихенько ми всі повернемося»… Як вбачається з тексту та розстановки знаків пунктуації, відповідач процитувала (дослівно навела), нібито, сказане ОСОБА_1 . Однак, вона не говорила таких слів: «потихенько ми всі повернемося», ні в спілкуванні з відповідачем, ні в спілкуванні з будь-ким іншим. Таким чином, наведена відповідачем інформація не відповідає дійсності. Неправдиві слова «потихенько ми всі повернемося» та підзаголовок статті «потихенько вони всі повернуться, бо вищій владі на місцях потрібні ті, що вміють красти і знають табличку ділення» створюють в очах читачів - членів територіальної громади уяву про позивача, як про нечесну людину з корисливими намірами, що заподіює шкоди честі, гідності та діловій репутації позивача. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Іллінецького районного суду Вінницької області від 31 липня 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не доведено вимогу щодо встановлення порушень її гідності, честі та ділової репутації фразою, яка процитована з її слів «потихенько ми всі повернемося», викладеній в статті газети «33-й Канал» від ІНФОРМАЦІЯ_1 НОМЕР_1. Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції Постановою Вінницького апеляційного суду від 30 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 31 липня 2019 року залишено без змін. Апеляційний суд, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, зазначив про те, що рішення місцевого суду є законним та обгрунтованими, відповідає обставинам справи, постановлене з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає. Узагальнені доводи касаційної скарги У листопаді 2019 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 01 серпня 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 30 жовтня 2019 року, у якій заявник посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати зазначені судові рішення, та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. Касаційна скарга мотивована тим, що позивач є депутатом Оратівської районної ради та головою бюджетної комісії Оратівської районної ради, тому неправдива та недостовірна інформація, яка поширена відповідачем у засобах масової інформації прямо впливає на ділову репутацію позивача, формуючи ставлення територіальної громади до позивача, як до непорядної людини з корисливих мотивів. Інформація, яка поширена відповідачами про позивача не містить алегорій, сатири, гіпербол тощо, вона не є припущенням чи критикою позивача, її цілком можна перевірити на достовірність, тому вона не є оціночними судженнями. З огляду на характер використаних мовних засобів, інформація, яка була поширена відповідачами, є твердженням про факти, яких не існувало. Відзив на касаційну скаргу не надходив. Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд. Ухвалою Верховного Суду від 09 грудня 2019 року відкрито провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу № 141/945/16-ц х Іллінецького районного суду Вінницької області. Зазначена справа надійшла до Верховного Суду. Фактичні обставини справи, встановлені судом Суд установив, що в газеті «33-й Канал» від ІНФОРМАЦІЯ_1 НОМЕР_1 опубліковано статтю автора ОСОБА_3 під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_2». В даній статті екс-голова Оратівської РДА ОСОБА_2 розповіла журналістам про свій погляд на ситуацію із своїм звільненням з посади. Відповідаючи на запитання «У чому, на вашу думку, суть даного звинувачення, в абзаці 5 відповіді наведено слова ОСОБА_2 : «На сьогоднішній день ОСОБА_1 очолює бюджетну комісію районної ради, її колишня заступниця ОСОБА_5 працює радником нинішнього голови районної ради ОСОБА_6, і, як сказала ОСОБА_1 : «потихенько ми всі повернемося»… Позивач вказала, що фраза «потихенько ми всі повернемося», яка процитована ОСОБА_2 не відповідає дійсності та принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача. 2.

Мотивувальна частина Позиція Верховного Суду 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ». Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. За таких обставин, розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 01 серпня 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 30 жовтня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року. Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Касаційна скарга не підлягає задоволенню. Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Разом із тим, відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Таким чином, праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію. Згідно статті 201 ЦК України честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством. У частині першій статті 277 ЦК України передбачено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на спростування цієї інформації. Тлумачення статті 277 ЦК України свідчить, що позов про спростування недостовірної інформації підлягає задоволенню за такої сукупності умов: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права; врахування положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини щодо її застосування. При розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, обґрунтовано виходив з того, що позивачем не доведено вимогу про встановлення порушень її гідності, честі та ділової репутації, яка процитована з її слів «потихенько ми всі повернемося», викладеній в статті газети «33-й Канал» від ІНФОРМАЦІЯ_1 НОМЕР_1. Крім того, ця інформація не є негативною та не містить будь-яких конкретних звинувачень про вчинення позивачем протиправних дій, а тому не порушує честь, гідність та ділову репутацію позивача. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та не дають підстав для висновку про порушення судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, вони були предметом розгляду судами попередніх інстанцій та зводяться лише до переоцінки доказів, що відповідно до статті 400 ЦПК України не належить до компетенції суду касаційної інстанції. Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. Оскільки оскаржувані судові рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення, то судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу. Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 01 серпня 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 30 жовтня 2019 року залишити без змін. Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає. Судді: М. Є. Червинська С. Ю. Бурлаков В. М. Коротун