Ухвала КАС ВС № 826/12615/18

УХВАЛА 01 грудня 2020 року Київ справа №826/12615/18 адміністративне провадження №К/9901/31000/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Гімона М.М., суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А., перевіривши касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2020 у справі 826/12615/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український торгівельний дім «Белшина» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , ВСТАНОВИВ: 17.11.2020 до суду надійшла касаційна скарга Офісу великих платників податків ДПС (далі - Офіс ВПП ДПС) на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2020 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Офісу ВПП ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.04.2019. З касаційної скарги вбачається, що ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2020 апеляційну скаргу Офісу ВПП ДПС у цій справі залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, шляхом надання оригіналу квитанції про оплату судового збору, а також заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням інших обґрунтованих причин для такого поновлення. Підставою для залишення апеляційної скарги без руху стало зокрема те, що апеляційну скаргу подано після спливу строку встановленого для її подання та наведені скаржником підстави для його поновлення визнані судом неповажними, з огляду на наступне. Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційним судом встановлено, що апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 26.04.2019 подано 24.04.2020 , тобто після спливу строку на апеляційне оскарження. При цьому, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2019 апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору. Ухвалою апеляційного суду від 09.07.2019 апеляційну скаргу повернуто у зв`язку з не усуненням недоліків. У клопотанні про поновлення строку відповідачем зазначено, що вперше апеляційну скаргу було подано в строки, проте у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору, апеляційну скаргу було повернуто. Разом з тим, ним постійно вживались заходи із реалізації свого права на апеляційне оскарження, проте через обставини, які не залежать від волі відповідача (арешт рахунку) судовий збір не був сплачений, що свідчить про поважність причин пропуску строку. Апеляційний суд, оцінивши наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження дійшов висновку, що зазначені Офісом ВПП ДПС причини пропуску строку апеляційного оскарження є неповажними, оскільки не є такими, що не залежать від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень. Відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку. Як вбачається з оскаржуваної ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2020 на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції Офіс ВПП ДПС подав клопотання, в якому просило продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги, оскільки податковий орган не має можливості виконати вимоги ухвали суду у визначений строк. В той же час, інших пояснень та доказів щодо причин пропуску строку звернення до суду не надано. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд виходив з того, що поважними визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. В той же час, таких доводів апелянтом не наведено. Крім того, не виконано вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху в частині надання платіжного документа про сплату судового збору. У касаційній скарзі відповідач зазначає, що не погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки повідомлені ним підстави для продовження строку усунення недоліків є поважними, а судом не враховано, що Офіс ВПП ДПС не має можливості сплатити судовий збір. Крім того, як на підставу поновлення строку, посилається на пункт 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України, відповідно до якого, під час дії карантину строки на оскарження судових рішень є продовженими. На переконання скаржника, суд не врахував, що повернення та повторне подання апеляційної скарги мало місце у період коли строки зазначені КАС України були продовженні, отже строк на повторне звернення до суду ним не пропущено. Зазначає, що повернення апеляційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом. Звертає увагу, що норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаться поважними для вирішення питання поновлення пропущеного строку, такі причини визначаються з огляду на обставини справи. Проте, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду, оскільки відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційним судом прийнято правильне рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження обґрунтовано визнано неповажними та на пропозицію суду апелянт не навів інших поважних підстав для цього. Щодо посилання скаржника на запроваджений у країні карантин, колегія суддів вважає, що такі не підтверджують наявність поважних причин пропуску строку, оскільки, Закон України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», на підставі якого строки апеляційного оскарження були продовжені, набрав чинності 02.04.2020, натомість первинну апеляційну скаргу було повернуто ухвалою від 09.07.2019, тобто більше ніж за вісім місяців до запровадження карантину. Поряд суд касаційної інстанції зазначає, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору. Та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин. Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін. Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити. На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 295, 299, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу великих платників податків ДПС на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2020 у справі 826/12615/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український торгівельний дім «Белшина» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. СуддіМ.М. Гімон М.Б. Гусак Є.А. Усенко