Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/1103/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/1103/19 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 грудня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача: Бужак Н. П. Суддів: Костюк Л.О., Кобаля М.І. За участю секретаря: Кондрат Л.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 жовтня 2020 року за клопотанням ОСОБА_1 про встановлення судового контролю, суддя Добрянська Я.І., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов`язання вчинити дії,- У С Т А Н О В И Л А: ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив: - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві обчислити та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини його пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати за період з 15.11.2006 року по дату виплати основної пенсійної заборгованості, а саме, по 24.09.2018 року та за період з 01.01.2016 року по дату виплати пенсійної заборгованості за 2016 рік, а саме, по 06.02.2017 року, відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159; - стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві на його користь судові витрати у розмірі 768, 40 грн. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2020 року адміністративний позов задоволено. Вказане рішення суду набрало законної сили відповідно до положень частини 2 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та 11.06.2020 року Окружним адміністративним судом міста Києва видано виконавчі листи. 11 вересня 2020 року до Окружного адміністративного суду міста Києва від ОСОБА_1 надійшло клопотання про встановлення судового контролю за виконанням рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2020 року у порядку статті 382 КАС України. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 жовтня 2020 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.01.2020 року у порядку статті 382 КАС України відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 жовтня 2020 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити клопотання про встановлення судового контролю за виконанням рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2020 року у порядку статті 382 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав. В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, ш;о передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України. Питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін. Неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання. Суддя за клопотанням органу чи посадової особи, відповідальних за виконання рішення, на підставі відповідних доказів зменшує розмір штрафу, який стягується на користь Державного бюджету України за невиконання або неналежне виконання рішення, на суму штрафу, який було накладено за ці самі дії державним виконавцем відповідно до законодавства про виконавче провадження. Ухвала суду про накладення штрафу, що набрала законної сили, направляється для виконання до державної виконавчої служби. З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму заборгованості без додаткового рішення суду нараховується пеня у розмірі трьох відсотків річних з урахуванням індексу інфляції. Сплата штрафу не звільняє від обов`язку виконати рішення суду і подати звіт про його виконання. Повторне невиконання цього обов`язку тягне за собою застосування наслідків, установлених частинами першою і другою цієї статті, але розмір нового штрафу при цьому збільшується на суму штрафу, який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою. Як убачається із матеріалів справи, 11 вересня 2020 року до Окружного адміністративного суду міста Києва від ОСОБА_1 надійшло клопотання, в якому позивач просить суд відповідно до вимог КАС України (зокрема, згідно зі статтею 382 КАС України) прийняти певні дієві судові рішення (визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо невиконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва в адміністративній справі № 640/1103/19 від 27.01.2020 року, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подати до суду звіт про обчислення та визначення належного розміру компенсації втрати частини моєї пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати за період з 15.11.2006 року по дату виплати основної пенсійної заборгованості, а саме по 24.09.2018 року та за період з 01.01.2016 року по дату виплати пенсійної заборгованості за 2016 рік, а саме по 06.02.2017 року, відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159, для подальшої її виплати йому, а в разі подальшого ігнорування Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві законних вимог суду та продовження невиконання ним означеного судового рішення - накласти на Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві штрафи в певних розмірах, ...), за якими відповідач (боржник) нарешті належно та в повному обсязі виконає рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.10.2019 року в адміністративній справі № 640/1106/19, яке прийнято на захист його пенсійних прав. Із долученого до клопотання розрахунку компенсації втрати частини доходів згідно рішення ОАС м. Києва за позовом ОСОБА_1 , убачається, що пенсійним органом такий перерахунок був проведений на виконання рішення суду частково, зокрема за період з листопада 2006 року по грудень 2015 року та з січня 2016 року по січень 2017 року. Старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління МЮ (м. Київ) Амброським А.В. 04.09.2020 року прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених п. 11 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки виконавчий документ було надіслано до суду, який його видав у випадку, передбаченому ч.3 ст. 63 цього Закону. Відповідно до п. 11 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі: надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону. За змістом ч.3 ст. 63 зазначеного Закону у разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Зазначеним вимогам чинного законодавства України суд першої інстанції належної оцінки не надав та дійшов невірного висновку, що у такому випадку в зв`язку із закінченням виконавчого провадження відсутні підстави для встановлення судового контролю, тоді як такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої інстанції, а у разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладанням штрафу. Відмовляючи у задоволенні клопотання, судом першої інстанції також не надано оцінки і тій обставині, що відповідачем не було у повному обсязі виконано рішення суду. За змістом частини 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Отже, саме суд, який ухвалив судове рішення, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень подати звіт. За таких обставин, колегія суддів не може вважати законним та обгрунтованим ухвалу суду першої інстанції від 12 жовтня 2020 року, а тому така ухвала підлягає скасуванню, а справа направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду. У рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах "Бурдов проти Росії" від 07 травня 2002 року, "Ромашов проти України" від 27 липня 2004 року, "Шаренок проти України" від 22 лютого 2004 року зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України", №29439/02, від 26 квітня 2005 року, та у справі "Крищук проти України", №1811/06, від 19 лютого 2009 року. Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача. Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення питання. Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 312, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 жовтня 2020 року скасувати, а справу № 640/1103/19 за клопотанням ОСОБА_1 про встановлення судового контролю, суддя Добрянська Я.І., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов`язання вчинити дії направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Судя-доповідач: Бужак Н.П. Судді: Костюк Л.О. Кобаль М.І. Повний текст виготовлено: 02 грудня 2020 року.