LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4819663/1998/20

від 26.11.2020 ·

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 листопада 2020 року м. Херсон Справа №663/1998/20 Провадження №22ц/819/1713/20 Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючий Бездрабко В.О. (суддя-доповідач) судді: Базіль Л.В. Приходько Л.А. секретар судового засідання: Дундич А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 11 вересня 2020 року, ухвалене під головуванням судді Шабрацького Г.О., у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, В С Т А Н О В И В: У липні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя. Позовна заява мотивована тим, що сторони з 1979 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який судовим рішенням від 15 січня 2018 року розірваний. За час перебування у шлюбі подружжя набуло право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 85,4кв.м. Свідоцтво про право особистої власності на жилий будинок від 12 грудня 1994року видано на ім`я позивача. Оскільки житловий будинок набуто за час перебування сторін у шлюбі, то ОСОБА_2 в порядку ст.60 СК України просив визнати житловий будинок з надвірними спорудами, розташований по АДРЕСА_2 об`єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , із визначенням часток по Ѕ частині за кожним з них. Рішенням Скадовського районного суду Херсонської області від 11 вересня 2020 року позовні вимоги задоволено. Визнано житловий будинок з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_2 , об`єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Визнано ідеальні частки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в житловому будинку з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_2 , рівними по 1/2 частці кожному з них. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в розмірі 840,80грн. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права,просить рішення суду скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити. Скарга мотивована тим, позивач вже пред`являв в іншій справі вимоги про поділ спільного майна подружжя (вищезазначеного житлового будинку) та визнання порядку користування земельною ділянкою, у задоволенні яких рішенням Херсонського апеляційного суду Херсонської області від 21 листопада 2019 року було відмовлено у зв`язку із неможливістю проведення реального поділу домоволодіння. На думку апелянта, ця обставина унеможливлює визнання за позивачем ідеальної Ѕ частки подружжя в спірному нерухомому майні. Правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_2 не скористався. В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 ОСОБА_3 апеляційну скаргу просив задовольнити з підстав, викладених у скарзі. ОСОБА_2 та його представник адвокат Березюк О.С. до суду не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені у відповідності до ст.128 ч.6 ЦПК України. У заяві від 26 листопада 2020 року адвокат Березюк О.С. просила розгляд справи відкласти, у зв`язку із її зайнятістю в іншому судовому засіданні, але доказів на підтвердження цих обставин суду не надала. Справа розглядається в порядку ст.372 ч.2 ЦПК України. Заслухавши доповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 13 січня 1979 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Скадовського районного суду Херсонської області від 15 січня 2018 року розірваний. Згідно свідоцтва на право особистої власності на житловий будинок від 12 грудня 1994 року, виданого виконавчим комітетом Михайлівської сільської ради, на підставі рішення виконкому Михайлівської сільської ради №50 від 15 червня 1994 року, ОСОБА_2 належить жилий будинок з належними до нього будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_3 (а.с.9). Сторонами по справі не заперечується, що вказаний будинок є спільною сумісною власністю подружжя, а отже в порядку ч.1 ст. 82 ЦПК України, ці обставини не підлягають доказуванню. За матеріалами справи встановлено, що судовим рішенням Херсонського апеляційного суду від 21 листопада 2019 року у задоволені позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Михайлівська сільська рада Скадовського району Херсонської області про поділ спільного майна подружжя та визначення порядку користування земельною ділянкою відмовлено, з посиланням на неможливість проведення реального поділу спірного жилого будинку в натурі згідно чинних норм та правил. Відповідно до ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Відповідно до положень частини першої ст.71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Згідно з частинами другою та третьою статті 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється. Абсолютність презумпції спільності права власності подружжя на майно, набуте ними під час шлюбу, підтверджено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17. У разі неподільності речі, або якщо ці речі не можуть бути поділені між подружжям відповідно до їх частки, суд визначає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності (пункт 25 постанови Пленуму ВСУ №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»). Такий спосіб вирішення майнових спорів подружжя, як визначення частки у спільному майні, хоча і не є поділом майна в натурі у розумінні статті 71 СК, але не суперечить нормам сімейного законодавства та є самостійним способом захисту майнових прав подружжя. Встановивши, що спірне майно жилий будинок, з належними до нього будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_2 , належить сторонам на праві спільної сумісної власності, а їхні частки в майні є рівними, а також той факт, що реальний поділ жилого будинку є неможливим, у відповідності до заявленої позовної вимоги про поділ спільного майна подружжя, суд першої інстанції правомірно визнав за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ідеальні частки в цьому майні, за кожним зі сторін, без його реального поділу, залишивши це майно у спільній частковій власності. Зазначені висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам діючого законодавства, що регулюють спірні правовідносини. Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують. За правилами статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Ураховуючи викладене, перевіривши доводи скарги ОСОБА_1 , колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 11 вересня 2020 року без змін. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 11 вересня 2020 рокузалишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Повний текст постанови складений 01 грудня 2020 року. Головуючий: В.О. Бездрабко Судді: Л.В. Базіль Л.А. Приходько

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»