Постанова 4854 № 400/3808/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 21 жовтня 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/3808/19 Головуючий в 1 інстанції: Лебедєва Г. В. Дата і місце ухвалення 17.06.2020р., м. Миколаїв П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді: Бойка А.В., суддів: Федусика А.Г, Шевчук О.А., за участю секретаря - Андрушкевич М.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 червня 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - В С Т А Н О В И В : 04.11.2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з позовом до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, в якому просила: - визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 13.09.2019 року № 1095 в частині притягнення її до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції; - визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 07.10.2019 року № 411 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції на підставі п. 6 ч. 1 ст. 77 ЗУ "Про Національну поліцію"; - поновити ОСОБА_1 на посаді старшого слідчого слідчого відділення Вітовського відділення поліції Корабельного відділу поліції з 08.10.2019 року; - стягнути з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на її користь заробітну плату за час вимушеного прогулу починаючи з 08.10.2019 року і до моменту фактичного поновлення на посаді. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 червня 2020 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилалась на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин по справі. Апелянт посилалась на те, що відповідачем в ході розгляду справи не було доведено факту порушення нею службової дисципліни, що виразилось у перебуванні на службі у стані алкогольного сп`яніння, тоді як нею до суду були надані докази, які спростовують вказані висновки відповідача. Також апелянт вважає, що подані відповідачем докази, а саме відеофайли, не могли бути визнані судом належними доказами, з огляду на невідповідність їх вимогам чинного законодавства, які пред`являються до електронних доказів. З огляду на зазначене апелянт просить скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.06.2020 року та прийняти нове про задоволення позовних вимог. Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне: Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходила службу в Національній поліції України на посаді старшого слідчого слідчого відділення Вітовського відділення поліції Корабельного відділу поліції. Наказом Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 13.09.2019 року № 1095 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників поліції ГУНП області та зменшення розміру премії", ОСОБА_1 було звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у протиправній винній дії поліцейського, несумісній з подальшим проходженням служби: порушенні вимог ст.ст. 1, 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, ст. 18 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII Про Національну поліцію, п.п. 6 пункту 2 розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179, наказу ГУНП від 10.12.2018 № 1493 Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та попередження надзвичайних подій за участю поліцейських ГУНП в Миколаївській області, що проявилося у порушенні вимог неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського, професійно виконувати посадові обов`язки, вчиненні дій, що підривають авторитет поліції, а саме перебуванні на службі та несенні служби у складі слідчо-оперативної групи з табельною вогнепальною зброєю та у однострою з ознаками алкогольного сп`яніння чим принизила свою честь і гідність як поліцейського та імідж поліції в цілому, відвертого ігнорування заборони перебування на службі в нетверезому стані, нещирість, виявлену перед перевіряючими у день вчинення проступку, та в подальшому у ході проведення службового розслідування, що свідчить про наявність низьких морально-ділових якості як працівника поліції та відсутність сумлінного ставлення до виконавської дисципліни, що призводить до підриву довіри до неї як носія влади, приниження авторитету поліції, та, як наслідок, унеможливлює подальше виконання нею своїх обов`язків як поліцейського. 07.10.2019 року наказом начальника ГУНП в Миколаївській області №411 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за ст. 77 ч. 1 п. 6 у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби. Не погоджуючись з вказаними наказами, позивач оскаржила їх до суду першої інстанції. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно відсутності підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , з огляду на наступне: Так, судом встановлено, що підставою для прийняття Головним управлінням Національної поліції в Миколаївській області наказу від 13.09.2019 року № 1095 стали результати проведення службового розслідування за відомостями щодо можливого порушення службової дисципліни працівниками Вітовського ВП Корабельного ВП ГУНП та Центрального ВП ГУНП в Миколаївській області, призначеного наказом ГУНП в Миколаївській області від 02.07.2019 року №

681. Так, в ході проведення службового розслідування було встановлено, що 02.07.2019 року мобільною групою ВІОС УКЗ ГУНП області було перевірено дотримання службової дисципліни та законності під час несення служби добовими нарядами Вітовського ВП Корабельного ВП ГУНП та Центрального ВП ГУНП, в ході якої виявлено факти порушення службової дисципліни з боку працівників зазначених підрозділів ГУНП. У висновку службового розслідування зазначено, що на час перевірки, СОГ Вітовського ВП у складі: старшого слідчого СВ Вітовського відділення поліції Корабельного відділу поліції ГУНП в Миколаївській області майора поліції ОСОБА_1 , дільничного офіцера поліції сектору превенції Вітовського відділення поліції Корабельного відділу поліції ГУНП в Миколаївській області капітана поліції ОСОБА_2 , поліцейського з логістики Вітовського відділення поліції Корабельного відділу поліції ГУНП в Миколаївській області сержанта поліції ОСОБА_3 , в однострої, з табельною вогнепальною зброєю, перебувала на виклику за адресою: АДРЕСА_1 (ЄО Вітовського ВП № 3262 від 02.07.2019) З метою перевірки СОГ Вітовського ВП, старшим інспектором- черговим СРПП № 3 Вітовського відділення поліції Корабельного відділу поліції ГУНП в Миколаївській області майору поліції ОСОБА_4 , на виконання усного розпорядження заступника начальника ВІОС УКЗ ГУНП підполковника поліції ОСОБА_5 , було повідомлено останнім, щоб вони чекали перевіряючих за вищевказаною адресою. Після чого, члени мобільної групи разом з відповідальним від керівництва Вітовського ВП начальником СРПП № 1 Вітовського відділення поліції Корабельного відділу поліції ГУНП в Миколаївській області майором поліції ОСОБА_6 направились до с. Полігон, Вітовського району. Прибувши на місце, членів СОГ в даному населеному пункті не виявлено. З метою встановлення місцезнаходження СОГ, майором поліції ОСОБА_6 здійснено дзвінок на мобільний телефон майору поліції ОСОБА_1 . Остання відповіла, що СОГ залишила вказаний населений пункт та направляється на відпрацювання іншого повідомлення про крадіжку по вул. Фрунзе, 28, в с. Засілля, Вітовського району (ЄО Вітовського ВП № 3265 від 02.07.2019). Майор поліції ОСОБА_6 запитав, де СОГ перебувала на той час, на що було повідомлено, що біля с. Воскресенськ, Вітовського району. В свою чергу, майор поліції ОСОБА_6 надав усний наказ залишатись біля с. Воскресенськ та чекати його прибуття з членами мобільної групи. Прибувши до с. Воскресенськ, члени мобільної групи знову не виявили СОГ Вітовського ВП. Майор поліції ОСОБА_6 зателефонував сержанту поліції ОСОБА_3 , який повідомив що вони знаходяться біля с. Грейгово, Вітовського району та продовжують направлятись до с. Засілля. В свою чергу, майор поліції ОСОБА_6 , повторно надав наказ приїхати до с. Воскресенськ, де чекали перевіряючі. Через 20 хвилин майор поліції ОСОБА_6 знову зателефонував членам СОГ Вітовського ВП, але мобільні телефони усіх поліцейських були відключені. Після вказаних подій, члени мобільної групи разом з майором поліції ОСОБА_6 направились до с. Засілля, Вітовського району. Прибувши о 11:40 до вказаного населеного пункту, по вул. Фрунзе, 28 було виявлено СОГ Вітовського ВП. Під час спілкування з членами СОГ вказаного підрозділу було виявлено, що майор поліції ОСОБА_1 перебуває з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння шкіри обличчя). Майору поліції ОСОБА_1 на місці запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора для контролю вмісту алкоголю у видихаємому повітрі Drager, на що позивач погодилась. Як зазначено у висновку службового розслідування, відповідно до результату тесту, вміст алкоголю в крові ОСОБА_1 - 0,41 проміле (тест № 1222), що було задокументавано відеофіксацією та складено акт про перебування на службі (роботі) в стані алкогольного сп`яніння. На місці, після проведення тесту ОСОБА_1 повідомила, що перед заступанням на службу вживала заспокійливе, яке мітить етанол. Крім цього, майору поліції ОСОБА_1 також було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі, на що позивач також погодилась. Однак, під час перебування в Миколаївському обласному наркологічному диспансері о 12:30 годині ОСОБА_1 , в присутності лікаря, в категоричній формі відмовилась від проходження огляду, що підтверджується випискою із медичної картки № 1596 від 02.07.2019 року. У ході службового розслідування встановлено, що на чеку № 1222, роздрукованому за допомогою технічного пристрою Drager, який є одним з доказів перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння на службі, відображена дата 08.01.2004 року № 02:28. У висновку службового розслідування вказано, що відповідно до рапорту підполковника поліції ОСОБА_5 від 02.07.2019 року наведене стало можливим у зв`язку з тим, що перед застосуванням газоаналізатора при проведенні тесту ОСОБА_1 на ньому були змінені батареї живлення та за час перебування без живлення у програмному забезпеченні газоаналізатора автоматично відбулося скидання раніше виставлених налаштувань, у тому числі і поточної дати, що ним не було враховано перед застосуванням прибору. Зазначено, що після того, як цей факт був помічений, о 12:05 год. 02.07.2019 року було прийнято рішення про супровід ОСОБА_1 до Миколаївського обласного наркологічного диспансеру для проведення тесту на стан сп`яніння в умовах медичної установи та таким чином, повторного документування факту перебування у стані алкогольного сп`яніння. Однак, в приміщенні медичної установи від проходження тесту о 12.44 год. поліцейська відмовилась, що було засвідчено відповідним медичним документом. Встановлено, що 02.07.2019 року заступником начальника ВІОС УКЗ ГУНП в Миколаївській області підполковником поліції Пономаренком М.О. та старшим інспектором ВІОС УКЗ ГУНП в Миколаївській області майором поліції ОСОБА_7 у присутності начальника СРПП №1 Вітовського ВП Корабельного ВП ГУНП майора поліції ОСОБА_6 та спеціаліста ВІОС УКЗ ГУНП державного службовця 5 рангу ОСОБА_8 складено акт про перебування на службі в стані алкогольного сп`яніння, у відповідності до якого старший слідчий СВ Вітовського відділення поліції Корабельного відділу поліції ГУНП в Миколаївській області майор поліції ОСОБА_1 перебувала на службі з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме почервоніння очей, запах алкоголю з ротової порожнини, тест, зроблений за допомогою газоаналізатора для контролю вмісту алкоголю у видихаємому повітрі Drager, відповідно до результату якого, вміст алкоголю у видихаємому повітрі склав 0,41 проміле, для проходження медичного огляду для встановлення факту вживання алкогольних напоїв відмовилась. У той же день, 02.07.2019 року до керівництва ГУНП надійшла доповідна записка підполковника поліції ОСОБА_9 про те, що 02.07.2019 року мобільною групою ВІОС УКЗ ГУНП області перевірено дотримання службової дисципліни та законності під час несення служби добовими нарядами Вітовського ВП Корабельного ВП ГУНП та Центрального ВП ГУНП, в ході якої виявлено факти порушення службової дисципліни з боку працівників зазначених підрозділів ГУНП, у звязку з чим і було призначено службове розслідування. У своїх поясненнях, наданих під час проведення службового розслідування, ОСОБА_1 заперечувала факт перебування на службі в стані алкогольного сп`яніння та додала, що троє невідомих їй осіб змусили за допомогою погроз пройти медичне обстеження з використанням газоаналізатора видихаємого повітря Drager та підписати чек, який було надруковано за допомогою вказаного технічного пристрою. Також ОСОБА_1 пояснила, що відмовилась пройти медичне обстеження на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі, оскільки це принижувало її честь і гідність та вона думала, що буде здійснена фальсифікація результатів її обстеження на стан алкогольного сп`яніння. Конкретні факти, з яких причин могла відбутись фальсифікація, остання назвати не змогла. Окрім цього, вказано, що ОСОБА_1 повідомила, що 01.07.2019 року та 02.07.2019 року вона не вживала алкогольних напоїв або інших лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. У висновку службового розслідування вказано, що ОСОБА_1 у своєму поясненні повідомила, що після того, як вона отримала можливість вільно рухатись, вона викликала таксі та поїхала до Миколаївського обласного наркологічного диспансеру для того, щоб пройти самостійно обстеження на стан алкогольного сп`яніння, оскільки була впевнена, що в цей день не вживала спиртних напоїв. За результатами вказаного обстеження, як зазначила ОСОБА_1 , вона не перебувала в стані алкогольного сп`яніння. Однак, у висновку зазначено, що ОСОБА_1 , під час проведення службового розслідування, будь-яких підтверджуючих документів щодо своєї тверезості не надала, що підтверджується відсутністю клопотання про долучення до матеріалів службового розслідування документів на ім`я голови дисциплінарної комісії. Встановлені в ході проведення службового розслідування обставини стали підставою для висновку дисциплінарної комісії ГУНП в Миколаївській області про порушення позивачкою вимог ст.ст. 1, 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, ст. 18 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII Про Національну поліцію, п.п. 6 пункту 2 розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179, наказу ГУНП від 10.12.2018 № 1493 Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та попередження надзвичайних подій за участю поліцейських ГУНП в Миколаївській області, що проявилося у порушенні вимог неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського, професійно виконувати посадові обов`язки, вчиненні дій, що підривають авторитет поліції, а саме перебуванні на службі та несенні служби у складі слідчо-оперативної групи з табельною вогнепальною зброєю та у однострою з ознаками алкогольного сп`яніння. Дослідивши правомірність оскаржуваних позивачем наказів Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 13.09.2019 року № 1095 та від 07.10.2019 року № 411 о/с, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне: Відповідно до статті 59 Закону України "Про Національну поліцію" служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Частиною першою статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді. Пункти 1, 2, 3, 9, 10, 11, 13 частини 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, зобов`язують поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції. Статтею 19 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено види відповідальності поліцейських. Так, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Згідно зі ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Згідно зі ст. 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Статтею 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України встановлено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. Вказаною статтею визначено види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватись до поліцейських, одним з яких є, зокрема, звільнення із служби в поліції. Згідно ст. 14 Дисциплінарного статуту, для своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків, проводиться службове розслідування. Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. Відповідно до пунктів 1-3 розділу V Порядку № 893, проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов`язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Пунктами 2, 3 розділу IV Порядку № 893, поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії; користуватися правничою допомогою, послугами представника. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Відповідно до положень пунктів 13-14 розділу V Порядку № 893, поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування. Під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі. У письмовому поясненні поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб зазначаються посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові особи, що одержує пояснення; прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце роботи, посада, адреса проживання особи, що надає пояснення, а якщо пояснення надається поліцейським, додатково зазначаються відомості про освіту, час служби в поліції та на займаній посаді; попередження особи про право відмовитися надавати пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України; надання особою, що надає пояснення, згоди на обробку та використання в службових документах поліції її персональних даних. Відповідно до пункту 2 розділу V Порядку № 893, підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія. Згідно з п. 1 розділу VІІ Порядку № 893, у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення. Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності. Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України встановлено, що у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку. У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції (ч. 7 ст. 19). Відповідно до ч. 8 ст. 19 Дисциплінарного статуту, під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Згідно з ч. 3, ч. 4 ст. 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу. Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади та звільнення із служби в поліції, застосовані до поліцейського, який перебуває у відпустці чи на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності), виконуються (реалізуються) після його прибуття до місця проходження служби. В ході розгляду справи встановлено, що підставою притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності став висновок службового розслідування, затверджений начальником ГУНП в Миколаївській області 30.08.2019 року, згідно якого за наслідками проведення службового розслідування дисциплінарною комісією було підтверджено факт допущення позивачем дисциплінарного проступку, що виразився у перебуванні на службі в стані алкогольного сп`яніння. Заперечуючи проти наявності підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності, позивач посилалась на те, що нею будь-яких порушень вимог чинних нормативно-правових актів не допущено, а висновок дисциплінарної комісії про перебування її в стані алкогольного сп`яніння є помилковим, і спростовується документами медичного обстеження. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно доведеності відповідачем факту вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку та обґрунтованості висновків дисциплінарної комісії щодо наявності підстав для притягнення її до дисциплінарної відповідальності. Так, відповідачем до матеріалів справи було долучено копію результатів тесту (чеку), проведеного 02.07.2019 року на газоаналізаторі видихаємого повітря Drager відносно ОСОБА_1 під час перевірки дотримання службової дисципліни та законності під час несення служби СОГ Вітовського ВП, згідно якого вміст алкоголю у видихаємому повітрі ОСОБА_1 склав 0,41 проміле. Також до матеріалів справи долучено копію виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 1596, складеної у Миколаївському обласному наркологічному диспансері 02.07.2019 року о 12:35 год., згідно якої ОСОБА_1 відмовилась від медичного огляду. Судом першої інстанції були допитані у судовому засіданні в якості свідків заступник начальника ВІОС УКЗ ГУНП в Миколаївській області підполковник поліції ОСОБА_5 , старший інспектор ВІОС УКЗ ГУНП в Миколаївській області майор поліції ОСОБА_7 , спеціаліст ВІОС УКЗ ГУНП державний службовець 5 рангу ОСОБА_8 , які підтвердили, що під час спілкування з членами СОГ було виявлено, що майор поліції ОСОБА_1 , маючи при собі табельну зброю, перебувала з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння шкіри обличчя). Вказані особи пояснили, що майору поліції ОСОБА_1 на місці було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора для контролю вмісту алкоголю у видихаємому повітрі Drager, на що позивач погодилась. Відповідно до результату тесту, ОСОБА_1 (0,41 проміле) перебувала у стані алкогольного сп`яніння. Результати тесту ОСОБА_1 підписала без зауважень, ніякого тиску на позивача не чинилось. Також свідки зазначили, що майору поліції ОСОБА_1 також було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі, на що вона також погодилась. Разом з цим, під час перебування в Миколаївському обласному наркологічному диспансері ОСОБА_1 , в присутності лікаря, відмовилась від проходження огляду. Судом встановлено, що вказані обставини повністю відповідають фактам, викладеним у рапортах та поясненнях заступника начальника ВІОС УКЗ ГУНП в Миколаївській області підполковником поліції ОСОБА_5 , старшого інспектора ВІОС УКЗ ГУНП в Миколаївській області майора поліції ОСОБА_7 , спеціаліста ВІОС УКЗ ГУНП державного службовця 5 рангу ОСОБА_8 , на підставі яких було проведено службове розслідування Таким чином, наданими відповідачем доказами та поясненнями свідків підтверджено факт перебування позивача на службі у стані алкогольного сп`яніння, що є порушенням службової дисципліни. Заперечуючи проти висновків відповідача щодо перебування її у стані алкогольного сп`яніння, позивач надала до суду першої інстанції копію виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 1597, складеної у Миколаївському обласному наркологічному диспансері 02.07.2019 року о 13.40 год., згідно якої ОСОБА_1 - твереза., а також копію чеку газоаналізатора видихаємого повітря Drager, зідно якого за результатми тесту вмісту алкоголю у видихаємому повітрі не встановлено. Колегія суддів критично відноситься до наданих позивачем доказів, з огляду на таке: Як вже зазначено вище, доказами, складеними безпосередньо при перевірці роботи слідчо-оперативної групи було встановлено факт перебування позивачки в стані алкогольного сп`яніння, що також підтверджено показами свідків, які безпосередньо приймали участь у розглядуваних подіях. При цьому, колегія суддів враховує, що позивачці було запропоновано пройти медичне обстеження в спеціалізованій установі, однак остання від такого обстеження відмовилась без зазначення причин такої відмови. В подальшому, у наданих в ході службового розслідування поясненнях позивач пояснила, що така відмова була викликана діями невідомих їй осіб, які насильно посадили її в автомобіль та примусили пройти медичне обстеження за допомогою газоаналізатора видихаємого повітря Drager, про результати його проходження їй не повідомили, змусили її підписати чек, який був надрукований на вищевказаному технічному пристрої. Також позивач вказала на те, що в подальшому вищевказані невідомі особи посадили її в автомобіль, обмежили можливість пересування та відвезли до Миколаївського обласного наркологічного диспансеру, де в грубій формі запропонували пройти медичне обстеження на стан алкогольного сп`яніння. Позивач зазначила, що дії зазначених осіб принижували її честь і гідність, тому вона і відмовилась від проходження медичного обстеження. На питання, яким чином її примусили сісти до автомобіля незнайомі особи, позивач відповіла, що троє чоловіків за допомогою словесних погроз, виражаючись нецензурною лайкою примусили її сісти до автомобіля. Також позивач вказала, що вказані особи постійно кричали та погрожували звільнити зі служби в Національній поліції та за допомогою словесних погроз примусили підписати чек, який було надруковано на газоаналізаторі видихаємого повітря Drager. Однак, вказані обставини не знайшли свого підтвердження ані в ході службового розслідування, ані в ході розгляду даної справи в суді. При цьому, з наданого до суду відеозапису, який було зроблено під час розглядуваних подій, встановлено, що будь-якого психологічного примусу ОСОБА_1 не зазнавала, та будь-яких перепон для проходження медичного обстеження в спеціалізованій медичній установі не було. Що стосується невірної дати в чеку № 1222, в ході розгляду справи встановлено, що вказане було обумовлено технічними причинами, а саме, тим, що перед застосуванням газоаналізатора при проведенні тесту ОСОБА_1 на ньому були змінені батареї живлення та за час перебування без живлення, у програмному забезпеченні газоаналізатора автоматично відбулося скидання раніше виставлених налаштувань, у тому числі і поточної дати. Вказане підтверджується рапортом підполковника поліції Пономаренка М.О. від 02.07.2019 року. При цьому, слід зазначити, що факт проходження ОСОБА_1 тесту на газоаналізаторі був зафіксований на відео, на якому зафіксовано і результати проходження позивачкою тесту. Судом встановлено, що виявлені обставини щодо невідповідності дати проведення тесту стали підставою для пропозиції ОСОБА_1 пройти медичне обстеження у медичній установі, від якого остання відмовилась. Також слід зазначити, що позивачем було підписано вказаний чек без зауважень та в процесі розгляду справи не заперечувалось, що саме 02.07.2019 року мобільною групою ВІОС УКЗ ГУНП області було здійснено перевірку дотримання службової дисципліни та законності під час несення служби добовими нарядами Вітовського ВП Корабельного ВП ГУНП, під час якої ОСОБА_1 на місці було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора для контролю вмісту алкоголю у видихаємому повітрі Drager, за результатами якого тест показав вміст алкоголю у видихаємому повітрі 0,41 проміле. Також позивачем не заперечувався факт підписання чеку, який було надруковано за допомогою вказаного технічного пристрою. Таким чином, наданими відповідачем доказами та показами свідків підтверджено факт допущення позивачкою дисциплінарного проступку, за який її притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції. Посилання апелянта на те, що наданий відповідачем відеофайл не є належним доказом у справі та не може бути підтвердженням її вини, колегія суддів вважає необґрунтованим, огляду на те, що висновки щодо допущення позивачем дисциплінарного проступку безпосередньо не ґрунтуються на даних, що містить вказаний відеофайл, а підтверджені іншими доказами, дослідженими в ході розгляду справи. В свою чергу, згідно ст. 99 КАС України, електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу. Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Статтею 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" встановлено, що у разі надсилання електронного документа кільком адресатам або його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що сама по собі відсутність оригіналів такого відеозапису не є підставою для визнання їх неналежними та/або недопустимими доказами, та відповідно, неврахування їх судом під час розгляду даної справи. В свою чергу, слід зазначити, що Правилами етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 року № 1179, встановлено, що під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен ,зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами. Пунктом 2 Розділу 2 вказаних Правил встановлено, що під час виконання службових обов`язків поліцейському заборонено, зокрема, перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов`язків і в невстановленому місці. В даному випадку, комісією в ході проведення службового розслідування було встановлено факт поведінки позивача, що скомпрометувала звання працівника поліції. перебування поліцейського під час служби у стані алкогольного сп`яніння порочить звання поліцейського та принижує імідж поліції в цілому. Зазначені правові положення у сукупності з обставинами, встановленими в межах дисциплінарного провадження, свідчать про наявність у діях позивача дисциплінарного проступку. Що стосується посилань позивача на порушення строку проведення службового розслідування, слід зазначити наступне: Відповідно до розділу V Порядку № 893, службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов`язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Строк проведення службового розслідування, його продовження, порядок обчислення строку службового розслідування визначаються статтею 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Згідно з ч. 1, 2, 4 ст. 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів. Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. З матеріалів справи встановлено, що службове розслідування за відомостями щодо можливого порушення службової дисципліни працівниками Вітовського ВП Корабельного ВП ГУНП та Центрального ВП ГУНП в Миколаївській області було призначено наказом начальника ГУ НП В Миколаївській області від 02.07.2019 року №

681. В подальшому, згідно наказу начальника ГУ НП В Миколаївській області від 02.08.2019 року № 813 термін проведення службового розслідування був продовжений до 15.08.2019 року. Наказом начальника ГУ НП В Миколаївській області від 15.08.2019 року № 854 термін проведення службового розслідування був продовжений до 30.08.2019 року. Висновок за результатами службового розслідування був затверджений начальником ГУНП в Миколаївській області 30.08.2019 року. Таким чином, з урахуванням реалізації наданого Дисциплінарним статутом права на продовження терміну проведення службового розслідування, відповідачем було проведено службове розслідування в межах 60 денного строку, що відповідає вимогам чинного законодавства. Також колегія суддів вважає безпідставними посилання позивача не неврахування при проведенні службового розслідування особи поліцейського. Так, у висновку службового розслідування містяться відомості стосовно того, що позивач не має дисциплінарних стягнень та характеризується на службі позитивно. Враховуючи все вищезазначене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що порушень порядку проведення службового розслідування в ході розгляду справи не встановлено, а дії позивача правильно кваліфіковано дисциплінарною комісією як вчинення дисциплінарного проступку. Таким чином, оскаржувані накази Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 13.09.2019 року № 1095 в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції, а також від 07.10.2019 року № 411 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції на підставі п. 6 ч. 1 ст. 77 ЗУ "Про Національну поліцію" прийняті відповідачем правомірно, на підставі чинного законодавства, у межах наданих повноважень, а тому скасуванню не підлягають. Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують. Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому, відповідно до ст. 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційні скарги без задоволення, а рішення суду - без змін. Згідно п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності. Частиною 6 статті 12 КАС України визначено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, зокрема, щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище. Керуючись ст.ст. 308, 310, 312, 316, 321, 325, 327, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 червня 2020 року без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку, відповідно до ч. 5 ст. 328 КАС України, не підлягає. Суддя-доповідач: А.В. Бойко Суддя: А.Г. Федусик Суддя: О.А. Шевчук