Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/3184/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 листопада 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/3184/20 Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О. рішення суду першої інстанції прийнято у м. Одеса, 19 червня 2020 року П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Танасогло Т.М., суддів: Єщенка О.В., Шляхтицького О.І., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Виконавчого комітету Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 червня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В : У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання протиправною бездіяльності Виконавчого комітету Одеської міської ради щодо ненадання публічної інформації за запитом від 21.03.2020р., визнання протиправною бездіяльності Виконавчого комітету Одеської міської ради щодо недотримання встановленого законом п`ятиденного строку надання інформації на запит на інформацію, зобов`язання Виконавчий комітет Одеської міської ради розглянути запит від 21.03.2020р. про надання публічної інформації щодо наявності на території м. Одеси вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд. В обґрунтування позову зазначив, що 21.03.2020р. він звернувся до відповідача із запитом про надання публічної інформації. Вказаний запит отриманий виконавчим комітетом Одеської міської ради 24.03.2020р. проте, у порушення вимог ст.20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», відповідач не надав відповідь на запит про отримання публічної інформації впродовж п`яти робочих днів з дня отримання запиту. Вважаючи таку бездіяльність протиправною, ОСОБА_1 звернувся до суду. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 червня 2020 року, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність виконавчого комітету Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 04056919, Думська площа 1 м.Одеса) щодо неповідомлення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про направлення запиту на отримання публічної інформації від 21.03.2020р., зареєстрованого виконавчим комітетом Одеської міської ради 26.03.2020р. №ЗПІ-338, на розгляд департаменту комунальної власності Одеської міської ради. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Виконавчий комітет Одеської міської ради звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій зазначено про необґрунтованість рішення в частині, якою позовні вимоги задоволено, внаслідок неправильного застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, що відповідно до ст. 317 КАС України є підставою для скасування апеляційним судом рішення суду першої інстанції. У своїх доводах апелянт вказує, що суд першої інстанції задовольняючи частково позов безпідставно вийшов за межі позовних вимог, що не пов`язаний з необхідністю ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, що призвело до ухвалення неправильного рішення. Висновки, яких дійшов суд в оскаржуваному рішенні, взагалі не відносяться до предмета спору, у зв`язку з чим не могли бути спростовані відповідачем у справі в рамках розгляду даної справи в письмовому провадженні. 15.10.2020 року за вхід. № 20002/20 від позивача у справі надійшли додаткові письмові пояснення. Судова колегія вважає, що апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження відповідно до ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення (ухвали) в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 21.03.2020р. ОСОБА_1 звернувся до Виконавчого комітету Одеської міської ради із запитом на отримання публічної інформації, у якому просив: надати інформацію про наявність на території м. Одеса вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд; відповідь надіслати за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.6). Згідно фіскального чеку АТ «Укрпошта», зазначений запит на отримання публічної інформації від 21.03.2020р. направлено на адресу виконавчого комітету Одеської міської ради 21.03.2020р. (а.с.6). Запит ОСОБА_1 зареєстровано виконавчим комітетом Одеської міської ради 26.03.2020р. за вхідним номером №ЗПІ-338. За резолюцією заступника Одеської міського голови ОСОБА_2 доручено надати відповідь першому заступнику директора департаменту комунальної власності Одеської міської ради ОСОБА_3 . Листом департаменту комунальної власності Одеської міської ради №01-07/180-3121 від 01.04.2020р. на запит ОСОБА_1 від 26.03.2020р. №ЗПІ-338 надано відповідь, якою запитувача повідомлено про відсутність у розпорядженні Одеської міської ради запитуваної інформації. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив з того, що діючим законодавством встановлено обов`язок розпорядника інформації, який не володіє запитуваною інформацією, повідомити запитувача інформації про направлення його запиту належному розпоряднику, однак відповідачем не надано доказів дотримання вказаних законодавчих приписів. Переглядаючи справу та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з наступного. Нормою ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначає Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року № 2939-VI (надалі Закон № 2939-VI). У відповідності до ч.1 ст.2 Закону № 2939-VI, його метою є забезпечення прозорості та відкритості суб`єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації. Згідно приписів ст.1 Закону №2939-VI, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. За змістом ч.ч. 1-3 статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації», запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Статтею 20 вказаного Закону №2939-VI визначено строк, у який розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію, а саме - не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. Тобто, діючим законодавством України встановлено обов`язок розпорядника інформації надати відповідь на запит у визначений Законом строк. Як свідчать матеріали справи, запит ОСОБА_1 зареєстровано виконавчим комітетом Одеської міської ради 26.03.2020р. за вхідним номером №ЗПІ-338. За резолюцією заступника Одеської міського голови ОСОБА_2 доручено надати відповідь першому заступнику директора департаменту комунальної власності Одеської міської ради ОСОБА_3 . Листом департаменту комунальної власності Одеської міської ради №01-07/180-3121 від 01.04.2020р. надано відповідь на запит ОСОБА_1 від 26.03.2020р. №ЗПІ-338, якою запитувача повідомлено про відсутність у розпорядженні Одеської міської ради запитуваної інформації. Як вбачається з п.2.1.2 Положення про департамент комунальної власності Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 19.02.2013р. №2752-VІ (чинного на час виникнення спірних правовідносин) основним завданням Департаменту у сфері земельних правовідносин є: а) забезпечення реалізації повноважень Одеської міської ради у галузі земельних відносин відповідно до чинного законодавства України б) здійснення заходів із розвитку ринку земель міста; в) організація ведення земельно-кадастрової документації; г) розроблення та супроводження земельно-інформаційної системи м. Одеси; д) участь у розробленні та виконанні міських програм із використання і охорони земель міста; є) здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель та контролю за додержанням земельного законодавства; ж) організація землеустрою; з) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; и) забезпечення в межах повноважень реалізації державної політики у сфері державної експертизи землевпорядної документації. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що департамент комунальної власності Одеської міської ради, який реалізує повноваження Одеської міської ради у сфері регулювання земельних відносин, є належним розпорядником запитуваної ОСОБА_1 інформації. Оскільки виконавчим комітетом Одеської міської ради у строк визначений Законом України «Про доступ до публічної інформації» направлено запит ОСОБА_1 від 26.03.2020р. №ЗПІ-338 належному розпоряднику у визначений ст. 20 Закону №2939-VI строк, колегія суддів вважає відсутніми підстави для задоволення позовних вимог позивача про визнання протиправною бездіяльності Виконавчого комітету Одеської міської ради щодо ненадання публічної інформації за запитом від 21.03.2020р., визнання протиправною бездіяльності Виконавчого комітету Одеської міської ради щодо недотримання встановленого законом п`ятиденного строку надання інформації на запит на інформацію, а також про зобов`язання Виконавчого комітету Одеської міської ради розглянути запит від 21.03.2020р. про надання публічної інформації щодо наявності на території м. Одеси вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд. Разом з тим, оскільки питання щодо своєчасності та відповідності надання відповіді саме департаментом комунальної власності Одеської міської ради №01-07/180-3121 від 01.04.2020р. не відноситься до предмету позову, судом попередньої інстанції не надавалась правова оцінка цим обставинам. Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. З приводу доводів апелянта про вихід судом першої інстанції за межі позовних вимог при ухваленні рішення, судова колегія зазначає наступне. Приписами ч. 3 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. Тобто, вказаною нормою встановлено обов`язок розпорядника інформації, до якого звернувся запитував, у даному випадку - виконавчого комітету Одеської міської ради, у випадку коли він не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, повідомити запитувача інформації про направлення його запиту належному розпоряднику. Між тим, як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачем не надано жодних доказів щодо надіслання ОСОБА_1 та отримання ним повідомлення про направлення його запиту на отримання публічної інформації належному розпоряднику, у даному випадку Департаменту комунальної власності ОМР. Тобто, докази дотримання відповідачем при розгляді запиту ОСОБА_1 вимог ч. 3 ст. 22 ЗУ "Про доступ до публічної інформації" відсутні, в той час як предметом спору є питання дотримання виконавчим комітетом ОМР вимог ЗУ «Про доступ до публічної інформації» при розгляді запиту позивача №ЗПІ-338. Таким чином, обставини щодо виконання апелянтом обов`язку про повідомлення позивача про направлення його запиту, який надійшов до ВК ОМР належному розпоряднику згідно ст. 22 ЗУ «Про доступ до публічної інформації», входять до предмету даного позов та обґрунтовано були розглянуті в межах позовних вимог ОСОБА_1 . У ході апеляційного розгляду справи, було підтверджено невиконання Виконавчим комітетом ОМР приписів ст. 22 ЗУ «Про доступ до публічної інформації» при розгляді запиту позивача та не повідомлення відповідачем ОСОБА_1 про направлення його запиту до належного розпорядника запитуваної інформації. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Таким чином, судом першої інстанції, вирішуючи справу, було обґрунтовано враховано, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці так і за законом. Враховуючи викладене, зважаючи на приписи ст. 9 КАС України, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та визнання протиправною бездіяльності ВК ОМР щодо неповідомлення ОСОБА_4 , про направлення запиту на отримання публічної інформації від 21.03.2020 року, зареєстрованого ВК ОМР 26.03.2020 року №ЗПІ-338 на розгляд до Департаменту комунальної власності ОМР. Таким чином, доводи апелянта про необґрунтований вихід судом першої інстанції за межі позовних вимог, у ході апеляційного розгляду справи не знайшли свого підтвердження, оскільки обраний судом першої інстанції засіб юридичного захисту, поза розумним сумнівом у даному випадку може розглядатись як ефективний. Доводи апеляційної скарги є несуттєвими та висновків суду першої інстанції не спростовують. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст. 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає вказану апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін. Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Одеської міської ради залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 червня 2020 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий суддя Танасогло Т.М. Судді Єщенко О.В. Шляхтицький О.І.