Постанова 4811 № 462/4788/20

Справа № 462/4788/20 Головуючий у 1 інстанції: Румілова Н.М. Провадження № 33/811/1459/20 Доповідач: Головатий В. Я. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 грудня 2020 року суддя cудової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду Головатий В.Я., з участю ОСОБА_1 , захисника Бартківа І.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Бартківа І.Б. на постанову Залізничного районного суду м. Львова від 24 вересня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановив: постановою Залізничного районного суду м. Львова від 24 вересня 2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 /десять тисяч двісті/ грн. без позбавлення права керування транспортними засобами. Відповідно до постанови суду та згідно протоколу про адміністративні правопорушення серії БД №234540 від 02 серпня 2020 року, 02 серпня 2020 року о 04 год. 25 хв. у м. Львові на вул. Стрийська, 260 ОСОБА_1 керував автомобілем «Renault» реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка вимова, почервоніння шкіри обличчя. Від проходження відповідно до встановленого порядку медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року. На зазначену постанову захисник Бартків І.Б. подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та закрити провадження у справі за малозначністю діяння. Одночасно просить поновити строк апеляційного оскарження постанови судді першої інстанції, оскільки такий пропущено з поважних причин, а саме, розгляд справи відбувся у відсутності ОСОБА_1 , копію постанови ні ОСОБА_1 на захисник не отримували. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що постанова суду першої інстанції необґрунтована, не відповідає матеріалами справи та вимогам закону, прийнята з порушенням норм процесуальних прав. Зазначає, що ОСОБА_1 повністю визнав вину, щиро розкаявся. Звертає увагу на те, що працівники поліції не довели, що огляд на стан сп`яніння проведено без порушень нормативних актів, які регулюють цю процедуру, а порушення мали та мають місце, наприклад не було надано сертифікат відповідності та свідоцтво про державну повірку робочого засобу вимірювання алкотестеру «Драгер», який також не передбачений у Наказі МВС № 33 та інших нормативних актах, не було викликано патрульних поліцейських. Зазначає, що суд не обґрунтував обрання виду адміністративного стягнення, не враховано дані про особу правопорушника, обтяжуючі та пом`якшуючі обставини. Суд при розгляді справи відступив від принципів повноти та об`єктивності судового розгляду. Крім цього зазначає, що ні працівники поліції ні суд першої інстанції не роз`яснили ОСОБА_1 його право на захист адвоката чи іншого фахівця у сфері права, чим грубо порушили його права. Захисник Бартків І.Б. в судовому засідання апеляційної інстанції подав зміни до апеляційної скарги та клопотання в порядку ст. 21 КУпАП, в яких просить скасувати постанову суду першої інстанції та задовольнити клопотання трудового колективу приватного підприємства ФОП ОСОБА_2 у порядку ст. 21 КУпАП про передачу матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на розгляд трудового колективу для застосування до останнього заходів громадського та дисциплінарного впливу, а провадження у справі щодо нього закрити. В клопотанні зазначається, що ОСОБА_1 є членом трудового колективу працює на посаді водія-експедитора, використовує для робочих потреб трудового колективу свій транспортний засіб, разом з тим, ОСОБА_1 характеризується виключно з позитивної сторони та користується повагою, авторитетом та довірою трудового колективу підприємства. В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 визнав свою відмову від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан наркотичного сп`яніння у відповідному медичному закладі. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Бартківа І.Б., які підтримали апеляційну скаргу, та клопотання у порядку ст. 21 КУпАП про передачу матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на розгляд трудового колективу для застосування до останнього заходів громадського та дисциплінарного впливу, дослідивши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, вважаю, що у її задоволенні слід відмовити. При цьому захиснику Бартківу І.Б. необхідно поновити строк апеляційного оскарження постанови Залізничного районного суду м. Львова від 24 вересня 2020 року, як такий, що пропущений з поважних причин. Суддею апеляційного суду встановлено, що висновок суду першої інстанції про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суддя дав належну оцінку і навів у постанові, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №234540 від 02.08.2020, який ОСОБА_1 відмовився підписати; відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції, на якому зафіксовано, що ОСОБА_1 у присутності двох свідків відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку на місці зупинки та медичному закладі огляду на стан алкогольного сп`яніння, та зафіксовано роз`яснення працівником поліції його прав та обов`язків; поясненнями свідків від 02.08.2020 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які підтвердили факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння. Доводи захисника Бартківа І.Б. про те, що у матеріалах справи відсутні сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку технічного засобу, за допомогою якого мав бути проведений огляд на стан сп`яніння вважаю таким, що не заслуговує на увагу, оскільки відповідно до п. 5 розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року, поліцейський лише на вимогу особи, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, чого ОСОБА_1 на місці зупинки не вимагав. Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_1 визнав вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме у відмову від проходження відповідно до встановленого порядку на місці зупинки та медичному закладі огляду на стан алкогольного сп`яніння, вважаю, що відсутні підстави для звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за малозначністю адміністративного правопорушення. Щодо тверджень апелянта про те, що ні працівники поліції ні суд першої інстанції не роз`яснили ОСОБА_1 його право на захист адвоката чи іншого фахівця у сфері права, чим грубо порушили його права судом до уваги не береться, оскільки, як вбачається з відеозапису з нагрудних камер працівників поліції працівник поліції роз`яснив останньому його права та обов`язки. Суд першої інстанції жодним чином не обмежував права правопорушника захищати свої інтереси та доводити свою невинуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, однак ОСОБА_1 своїм правом не скористався, в судове засідання не з`явився, хоча в матеріалах справи наявна розписка з особистим підписом ОСОБА_1 про дату призначення судового засідання на 24.09.2020 (а.с. 13). Що стосується доводів захисника Бартківа І.Б. про можливість звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності та передачі матеріалів справи про адміністративне правопорушення на розгляд трудового колективу ФОП « ОСОБА_2 », в якому він працює, то таке не підлягає до задоволення, з огляду на наступне. Згідно з клопотанням, ОСОБА_1 . ОСОБА_1 є членом трудового колективу працює на посаді водія-експедитора, використовує для робочих потреб трудового колективу свій транспортний засіб, разом з тим, ОСОБА_1 характеризується виключно з позитивної сторони та користується повагою, авторитетом та довірою трудового колективу підприємства. Відповідно до ч. 1 ст. 21 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, крім посадової особи, звільняється від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів на розгляд громадської організації або трудового колективу, якщо з урахуванням характеру вчиненого правопорушення і особи правопорушника до нього доцільно застосувати захід громадського впливу. За змістом зазначеної норми закону звільнення від адміністративної відповідальності, в даному випадку, є правом, а не обов`язком суду з урахуванням, зокрема, обставин, зазначених у ст.33 КпАП України. Водночас, згідно з ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Відтак, вважаю, що суд, у відповідності зі ст. 252 КУпАП, повно, всебічно і об`єктивно дослідивши матеріали справи в їх сукупності, дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та наклав на нього адміністративне стягнення у межах санкції цієї статті та з урахуванням відповідно до ст. 33 КУпАП, характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, майнового стану, обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Крім цього, що стосується доводів апелянта про закриття провадження у справі, то вважаю, що у діях ОСОБА_1 наявні ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова останнього, який керував транспортним засобом, від проходження у встановленому законом порядку огляду на встановлення стану сп`яніння, а тому відсутні підстави для закриття провадження у даній справі. Керуючись ст.294 КУпАП, суддя постановив: поновити захиснику Бартківу І.Б. строк апеляційного оскарження постанови Залізничного районного суду м. Львова від 24 вересня 2020 року. Постанову Залізничного районного суду м. Львова від 24 вересня 2020 року притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Бартківа І.Б. без задоволення. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Львівського апеляційного суду Головатий В.Я.