Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/4881/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 листопада 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/4881/20 Головуючий в 1 інстанції: Свида Л.І. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Вербицької Н.В., суддів - Джабурії О.В., - Кравченка К.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 липня 2020 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И Л А : 09 червня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій просив: - визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 20.02.2020 року в частині відмови у виплаті грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплатити позивачу грошову допомогу в розмірі 10 місячних пенсій на день її призначення з урахуванням стажу роботи на виборчій посаді. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2019 року у справі № 420/5996/18, зокрема, зобов`язано Арцизьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області зарахувати до спеціального стажу роботи позивача період його роботи з 23.10.2001 року по 26.04.2006 року на посаді Кам`янського сільського голови. З урахуванням періоду роботи на посаді сільського голови спеціальний педагогічний стаж позивача становить 38 років 8 місяців, відповідно до якого позивач має право на отримання грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій, проте відповідачем вказаної грошової допомоги йому не нарахована та не виплачено. Відповідач заперечує проти задоволення позову, зазначаючи, що до стажу, що дає право на виплату грошової допомоги, позивачу не зараховано період роботи з 23.10.2001 року по 26.04.2006 року на посаді сільського голови Кам`янської сільської ради, оскільки це не передбачено Порядком обчислення страхового стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги. Враховуючи, що позивач не має 35 років страхового стажу на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років, підстав для виплати відповідної грошової допомоги немає. Крім того, на виконання рішення суду від 26 квітня 2019 року у справі №420/5996/18 - перераховано спеціальний стаж позивача, який становить 38 років 8 місяців, однак зазначеним рішенням не зобов`язано виплатити позивачу грошову допомогу. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 липня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі. Визнано протиправними рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, викладеного в листі №1114-1021/Ч-02/8-1500/20 від 20.02.2020 року в частині відмови позивачу у виплаті грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплатити позивачу грошову допомогу відповідно до п. 7-1 розділу XV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Не погодившись із прийнятим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог. Доводи апеляційної скарги зводяться до надання судом неналежної правової оцінки позиції відповідача, є ідентичними доводам, наведеним пенсійним органом у відзиві на позовну заяву. Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 16 серпня 2018 року перебуває на обліку в Арцизькому ОУПФУ Одеської області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Загальний стаж позивача складав 42 роки 6 місяців, у тому числі педагогічного стажу 34 роки 2 місяці. 06 вересня 2018 року, позивач звернувся до Арцизького ОУПФУ Одеської області із заявою, в які просив відповідача зарахувати до його педагогічного стажу період роботи на посаді сільського голови. Пенсійний орган, листом від 17.09.2018 року №37/Ч-01-2018 - відмовив ОСОБА_1 у задоволені заяви, зазначивши, що посада сільського голови не передбачена Переліком закладів і установ освіти № 909, затвердженим Кабінетом Міністрів України від 4.11.1993 року, а тому у позивача відсутнє право на зарахування такого періоду до педагогічного стажу роботи. Не погодившись з відмовою пенсійного органу, позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2019 року у справі №420/5996/18, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2019 року, зокрема, зобов`язано Арцизьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області зарахувати до спеціального стажу роботи позивачу період його роботи з 23.10.2001 року по 26.04.2006 року на посаді Кам`янського сільського голови. Після виконання судового рішення, спеціальний стаж позивача становить 38 років 8 місяців. 20 лютого 2020 року листом №1114/1021/Ч-02/8-1500/20 відповідач відмовив позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги, посилаючись на те, що рішенням по справі № 420/5996/18 не було зобов`язано відповідача виплатити належну грошову допомогу ОСОБА_1 , а лише зараховано спеціальний стаж (а.с. 13-14). Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що у позивача наявний достатній спеціальний стаж, який дає право на отримання одноразової грошової допомоги, у відповідності до п."е" ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до п.7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Відповідно до п. 5 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1191, грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію. Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що для виплати грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій необхідна наявність декількох умов: - на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, особи працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення"; - наявність страхового стажу для чоловіків 35 років на таких посадах; - призначення пенсії за віком вперше. Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується трудовою книжкою позивача, його страховий стаж складає 42 роки 8 місяців, у тому числі роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота яких дає право на призначення пенсії за вислугу років - 34 роки 2 місяці, а саме на посаді вчителя труда (а.с. 117-119). Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2019 року у справі №420/5996/18, Арцизьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області зобов`язано зарахувати до спеціального стажу роботи період роботи з 23.10.2001 року по 26.04.2006 року на посаді Кам`янського сільського голови. З урахуванням періоду роботи на посаді сільського голови спеціальний педагогічний стаж позивача станом на день призначення пенсії становить 38 років 8 місяців, загальний страховий стаж 42 роки 8 місяців 19 днів. Станом на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а саме 60 років, ОСОБА_1 працював в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" статті 55 Закону "Про пенсійне забезпечення", що підтверджується довідкою про отримання заробітної плати по 31.08.2018 року включно та розрахунком стажу для отримання права на призначення пенсії (а.с.124-127). З наведеного вбачається, що у позивача наявні всі умови для призначення та виплати йому одноразової грошової виплати у розмірі десяти місячних пенсій. Враховуючи викладене, суд першої інстанції правомірно зобов`язав відповідача виплатити позивачу грошову допомогу відповідно до п. 7-1 розділу XV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Судова колегія також враховує, що єдиною підставою для відмови позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги була відсутність у позивача необхідного спеціального стажу, яка усунута за результатом розгляду адміністративної справи №420/5996/18. Відповідно до ч.ч.1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Доводи апеляційної скарги не містять правових підстав для спростування висновків суду. Зокрема, апелянтом не зазначено, у чому саме полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права судом першої інстанції. Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та в достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Судова колегія зазначає, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 22 червня 2020 року, тому постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена лише з підстав, передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, судова колегія, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 липня 2020 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України. Головуючий: Н.В. Вербицька Суддя: О.В. Джабурія Суддя: К.В. Кравченко