Постанова 4852 № 932/2817/20 (2а/200/620/20)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 05 листопада 2020 року м. Дніпросправа № 932/2817/20 (2а/200/620/20) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В., суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03.07.2020 (головуючий суддя Литвиненко І.Ю.) у справі за позовом ОСОБА_1 до відповідача інспектора роти № 4 батальйону № 2 Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Рутковського Олександра Валерійовича, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,- ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача інспектора роти № 4 батальйону № 2 Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Рутковського Олександра Валерійовича, в якому просив скасувати постанову інспектора роти № 4 батальйону № 2 Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Рутковського О.В. серії ЕАК № 2185430 від 02 березня 2020 року, про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КпАП України. Позов обґрунтовано тим, що 02 березня 2020 року відповідач - інспектор роти № 4 батальйону № 2 Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Рутковський О.В., притягнув його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КпАП України, що виразилось у керуванні ним транспортним засобом на трасі М04, у Криничанському районі, Дніпропетровської області, того ж дня, без протоколу технічного контролю, тобто у порушенні вимог ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» у вигляді не проходження обов`язкового технічного контролю. Позивач зазначає, що він дійсно керував транспортним засобом - автомобілем марки «Mitsubishi», моделі «Pajero», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить на праві власності аграрно-виробничому товариству з обмеженою відповідальністю «Агроцентр К», він обіймає посаду начальника служби охорони та безпеки адміністративного апарату вказаного товариства. Сам автомобіль є легковим та службовим, він закріплений за ним у зв`язку із виробничою необхідністю. Автомобіль для перевезення пасажирів з метою отримання прибутку не використовується, тому не потребує обов`язкового технічного контролю. Окрім того, зазначає, що він був безпідставно притягнутий до адміністративної відповідальності за правопорушення, якого не вчиняв, оскільки не був зобов`язаний проходити обов`язковий технічний контроль, також зазначає, що інспектором порушено процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, зокрема, розглянуто її на місці її вчинення і без надання можливості підготуватись для захисту. Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03.07.2020 позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК № 2185430 від 02 березня 2020 року про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КпАП України. Провадження у справі про адміністративне правопорушення про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КпАП України - закрито. Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що Діяльність начальника служби охорони та безпеки адміністративного апарату АВ ТОВ «Агроцентр К» не пов`язана із безпосереднім отриманням прибутку товариства, а також із перевезенням пасажирів на комерційних засадах. Таким чином, вимога щодо обов`язкового проходження технічного контролю на нього не розповсюджується. Внаслідок того, що легковий автомобіль марки «Mitsubishi», моделі «Pajero», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з метою прибутку АВ ТОВ «Агроцентр К» не використовується, в діях водія ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбачений ч. 3 ст. 121 КпАП України. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Департаменту патрульної поліції подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та винести нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Посилається на те, що інспектори не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який покладено функціональний обов`язок розглядати справи, передбачені ч. 3 ст. 121 КУПАП. Зазначає, що пунктом 21.3 «б» ПДР забороняється експлуатація транспортних засобів, якщо вони не пройшли обов`язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю), однак позивач керував транспортним засобом, що підлягає проходженню обов`язкового технічного контролю, без проходження технічного контролю, чим порушив ст. 35 ЗУ «Про дорожній рух». Вказує також на те, що інспектор мав правові підстави для накладення адміністративного стягнення безпосередньо на місці вчинення правопорушення в силу ст. 258 КУПАП та рішення Конституційного Суду від 26.05.2015 року № 5-рп/2015. Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив, що не перешкоджає розгляду справи по суті. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне. Судом першої інстанції встановлено, що власником автомобіля марки «Mitsubishi», моделі «Pajero», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , є аграрно-виробниче товариство з обмеженою відповідальністю «Агроцентр К», про що свідчить свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 . Відповідно до наказу № 33-к від 23 листопада 2012 року АВ ТОВ «Агроцентр К», ОСОБА_1 переведено на посаду начальника служби охорони та безпеки адміністративного апарату. Наказом № 1-1 від 02 січня 2020 року за ОСОБА_1 , у зв`язку із виробничою необхідністю, закріплено легковий автомобіль марки «Mitsubishi», моделі «Pajero», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . Постановою від 02 березня 2020 року серії ЕАК № 2185430 у справі про адміністративне правопорушення, інспектором роти № 4 батальйону № 2 Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Рутковським О.В. накладено на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КпАП України, що виразилось у керуванні ним 02 березня 2020 року, о 09 годині 02 хвилині, транспортним засобом марки «Mitsubishi», моделі «Pajero», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , що зареєстрований за юридичною особою, який обов`язковий технічний контроль, встановлений ст. 35 Закону України «Про дорожній рух», не пройшов. Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував норми Конституції України, Закону України «Про дорожній рух», Правила дорожнього руху, що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306, норми КУпАП, норми Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2012 р. №

137. Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. При цьому, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19). Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини. Так, відповідно до ч.3 ст.121 КУпАП, керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306. Загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення визначені статтею 33 КУпАП, за приписами якої воно накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Приписами статті 14 Закону України від 30.06.1993р. № 3353 "Про дорожній рух" встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. За правилами п.1.3. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306 (далі ПДР України) учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Пунктом 1.1. ПДР України визначено, що ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил. Відповідно до п.1.9 ПДР України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Згідно п. 31.3.б ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством, якщо вони не пройшли обов`язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю). Частиною 3 статті 121 КУпАП визначено, що керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За правилами частин 1 та 2 статті 35 Закону України "Про дорожній рух", транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов`язковому технічному контролю відповідно до цієї статті. Обов`язковому технічному контролю не підлягають: 1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації; 2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тон, причепи до них - із строком експлуатації до двох років. 3) технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України "Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України". Слід зазначити, що статтею 37 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що однією із підстав для заборони експлуатації транспортних засобів є відсутність проходження обов`язкового технічного контролю у тих транспортних засобів, які його потребують, згідно чинного законодавства. При цьому, Порядок проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів визначено постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2012 р. № 137 (Порядок № 137). У відповідності до п. 1 Порядку №137, порядок проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів визначає процедуру проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, зареєстрованих уповноваженими органами МВС (далі - транспортні засоби), за результатами якої встановлюється їх придатність до експлуатації або неможливість експлуатації, крім таких транспортних засобів: 1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації; 2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тони, причепи до них - із строком експлуатації до двох років. За приписами п. 3 Порядку №137 періодичність проходження обов`язкового технічного контролю становить: - для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки; - для вантажних автомобілів незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тони, причепів до них із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки; - для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тони, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації - щороку; - для автобусів та спеціалізованих транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, незалежно від строку експлуатації - двічі на рік. За вимогою власника обов`язковий технічний контроль транспортного засобу, який зареєстрований в установленому порядку, але не підлягає обов`язковому технічному контролю, проводять за процедурою, визначеною цим Порядком. Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що обов`язковий технічний контроль кожні два роки проходять транспортні засоби, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку. У відповідності до пп. б п. 31.3 Правил дорожнього руху забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством: якщо вони не пройшли обов`язковий технічний контроль (транспортних засобів, що підлягають такому контролю). Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб марки «Mitsubishi», моделі «Pajero», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 є легковим автомобілем, що не призначений для комерційного перевезення вантажів. Діяльність начальника служби охорони та безпеки адміністративного апарату АВ ТОВ «Агроцентр К» не пов`язана із безпосереднім отриманням прибутку товариства, а також із перевезенням пасажирів на комерційних засадах, будь-яких доказів щодо отримання позивачем прибутку від здійснення перевезень матеріали справи не містять. Водночас, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що постанова у справі про адміністративне правопорушення містить лише відомості, внесені особою яка може бути зацікавленою, отже підтвердження зазначених фактів іншими безсторонніми особами матеріали справи не містять. На думку колегії суддів апеляційної інстанції ця обставина обґрунтовано ставить під сумнів вчинення правопорушення позивачем. Будь-яких інших доказів вчинення правопорушення, матеріали справи не містять. Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що матеріали справи не містять підтверджень, що будь-які особи, допитувалися в судовому засіданні як свідки та приводилися до присяги для встановлення обставин у справі, матеріали справи також не містять клопотань відповідача про допит в судовому засіданні осіб, які могли б бути свідками у справі. Близький за змістом правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 17.10.2019 року у справі № 678/483/17. Також, аналогічна правова позиція щодо покладення обов`язку доказування саме на відповідача в подібних правовідносинах, викладена в постановах Верховного Суду від 08 листопада 2018 року по справі № 201/12431/16-а, від 23 жовтня 2018 року по справі № 743/1128/17, від 15 листопада 2018 року по справі № 524/5536/17. Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість, а тому, з урахуванням принципів і загальних засад Кодексу України про адміністративні правопорушення, практики Європейського Суду з прав людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку. Оскільки матеріали справи не місять доказів того, що транспортний засіб, яким керував позивач, отримує прибуток від здійснення перевезень, то немає підстав для висновку, що такий транспортний засіб підлягає обов`язковому технічному контролю. Отже колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову. Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування. В силу ч. 3 ст. 272 КАС України справи, визначені статтею 286 КАС не підлягають оскарженню в касаційному порядку. З огляду на характер спірних правовідносин, судові витрати розподілу не підлягають. Керуючись ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України - залишити без задоволення. Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03.07.2020 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Повний текст постанови виготовлено 25.11.2020. Головуючий суддя Ю. В. Дурасова суддя Л.А. Божко суддя О.М. Лукманова