Постанова Північний апеляційний господарський суд № 910/14466/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "30" листопада 2020 р. Справа№ 910/14466/20 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Разіної Т.І. суддів: Тарасенко К.В. Іоннікової І.А. Розглянувши в порядку письмового провадження без виклику учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Майстерліфт» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.10.2020 у справі № 910/14466/20 (суддя Ващенко Т.М., м. Київ) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Майстерліфт», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська комунальна Компанія», м. Київ про стягнення 147 406,42 грн За результатами розгляду апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд,- ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог У вересні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Майстерліфт» (надалі - позивач/скаржник/ТОВ «Майстерліфт») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська комунальна Компанія» (надалі - відповідач/ТОВ «Київська комунальна Компанія») про стягнення 147 406,42 грн. В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Майстерліфт» зазначає, що відповідачем порушено умови Договорів в частині оплати наданих послуг. Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2020 у справі № 910/14466/20 (суддя Ващенко Т.М., м. Київ) позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Майстерліфт» повернуто. Місцевий господарський суд, посилаючись на ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) дійшов до висновку про повернення позовної заяви, оскільки пред`явлена до стягнення заборгованість виникла на підставі різних договорів з різним строком дії, укладених щодо різних послуг та різних об`єктів, з різною вартістю послуг та різним строком оплати, а, відтак, сумісний розгляд об`єднаних позивачем вимог значно утруднить та сприятиме затягуванню учасниками судового процесу вирішення спору по суті. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Майстерліфт» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржувану ухвалу та передати дану справу на розгляд суду першої інстанції. В апеляційній скарзі скаржник зазначає, зокрема, заявлені позовні вимоги є однорідними з огляду на те, що послуги, які надавалися відповідачу на підставі договорів схожі між собою за змістом, за суттю, за предметом (об`єкти, на яких надавалися послуги з обслуговування ліфтового обладнання та обслуговування обладнання диспетчерських систем знаходиться в будинках № 3, № 5, № 7 житлового комплексу «Міністерський). Сторонами договорів, перелічених у позовній заяві є позивач та відповідач, а також позовні вимоги пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів. Узагальнені доводи та заперечення учасників справи Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська комунальна Компанія» відзиву на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Майстерліфт» не надало, що у відповідності до частини 3 статті 263 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку. Частиною 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.10.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Майстерліфт» передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Разіної Т.І. суддів: Іоннікової І.А., Тарасенко К.В. Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Частиною 2 статті 271 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Виходячи із зазначених правових норм, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що перегляд оскаржуваної ухвали підлягає здійсненню без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2020 у справі № 910/18728/19 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Майстерліфт» та поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 01.10.2020 у справі № 910/14466/20; відкрито апеляційне провадження у даній справі; розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Майстерліфт» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.10.2020 у справі № 910/14466/20 вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції Зі змісту поданої до Господарського суду міста Києва позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено позовні вимоги про: - стягнення основного боргу, пені, 3% річних та інфляційних втрат за Договором № 3 від 07.02.13. щодо послуг повного технічного обслуговування ліфтового обладнання за адресою: м. Київ, вул. Кондратюка,7, секції 1-4; - стягнення основного боргу, 3% річних та інфляційних втрат за Договором № 14/05-03/005 від 01.07.14. про надання послуг з технічного обслуговування диспетчерських систем від за адресою: м. Київ, вул. Кондратюка,7, перша черга; - стягнення основного боргу, пені, 3% річних та інфляційних втрат за Договором № 26 від 31.12.14. про надання послуг з технічного обслуговування ліфтового обладнання за адресою: м. Київ, вул. Кондратюка,5, друга черга ЖК «Міністерський»; - стягнення основного боргу, 3% річних та інфляційних втрат за Договором № 36 від 31.12.14. про надання послуг з технічного обслуговування диспетчерських систем від за адресою: м. Київ, вул. Кондратюка,5, друга черга ЖК «Міністерський»; - стягнення основного боргу, пені, 3% річних та інфляційних втрат за Договором № 28 від 01.06.16. про надання послуг з технічного обслуговування ліфтового обладнання за адресою: м. Київ, вул. Кондратюка, 3, третя черга ЖК «Міністерський». Отже, підставами даного позову є стягнення заборгованості, яка виникла на підставі різних договорів з різним строком дії, укладених щодо різних послуг та різних об`єктів, з різною вартістю послуг та різним строком оплати. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови Відповідно до ч. 1 ст. 270 ГПК України в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. У п. 6 ч. 1 ст. 255 ГПК України визначено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої про повернення заяви позивачеві (заявникові). Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Північний апеляційний господарський суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Таким чином, процесуальний закон допускає об`єднання декількох позовних вимог в одній позовній заяві, однак, такі вимоги повинні відповідати певним умовам (альтернативно): - пов`язаність між собою підставою виникнення, або - пов`язаність між собою поданими доказами. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Отже, первинні вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги. Місцевим господарським судом правильно встановлено, що поданий позивачем позов обґрунтовується порушенням умов п`яти різних договорів з різним строком дії, укладених щодо різних послуг та різних об`єктів, з різною вартістю послуг та різним строком оплати, тобто, є п`ять різних юридичних зобов`язань, з якими закон пов`язує виникнення, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків. Отже, в позовній заяві об`єднано вимоги, які виникли з п`яти різних підстав, що не відповідає першій з наведених вище умов, визначених ч. 1 ст. 173 ГПК України. Враховуючи зміст позовних вимог (стягнення основного боргу, пені, 3 % річних та інфляційних втрат), до предмету доказування входить коло обставин, які підтверджують правову позицію позивача, зокрема, судом має бути надана правова оцінка кожного правочину, необхідним є з`ясування чи відповідають дійсності та підтверджуються відповідними доказами вимоги, що виникли по кожному договору, з`ясування обставин щодо належного/неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договорами, наявності підстав для стягнення заборгованості за кожним з договорів окремо; судом має бути надана правова оцінка договорам з точки зору правової природи укладених договорів, настання строку виконання зобов`язання, і в свою чергу, при вирішенні вимог, що виникли з договорів, суд має надати оцінку договірним відносинам сторін по п`яти договорам, встановити обставини наявності порушення відповідачем своїх зобов`язань за договорами. Тобто, фактично суду необхідно буде здійснити всебічний аналіз обставин укладення та виконання кожного окремого із п`яти договорів. Відтак, кожен з таких договорів є самостійним правовідношенням і є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків. З урахуванням вищевикладеного, місцевий господарський суд дійшов до правильного висновку, що позивачем при поданні позову було порушено правила ст. 173 ГПК України щодо об`єднання позовних вимог. Сумісний розгляд таких позовних вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво ускладнить вирішення спору в межах однієї справи, що свідчить про порушення правил об`єднання позовних вимог. Таким чином, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, викладених в оскаржуваній ухвалі. Суд апеляційної інстанції зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України). Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Частиною 1 ст. 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про повернення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Майстерліфт». З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд зазначає, що ухвала місцевого господарського суду прийнята з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 01.10.2020 у справі № 910/14466/20 та, відповідно, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Майстерліфт» є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Розподіл судових витрат Судовий збір за подачу апеляційної скарги у відповідності до ст. 129 ГПК України судом на скаржника. Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст. ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Майстерліфт» залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.10.2020 у справі № 910/14466/20 залишити без змін.

3. Матеріали справи повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя Т.І. Разіна Судді К.В. Тарасенко І.А. Іоннікова