Ухвала КЦС ВС № 140/549/19

Ухвала 27 листопада 2020 року м. Київ справа № 140/549/19 провадження № 61-16878ск20 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 13 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Вінницького національного аграрного університету Міністерства освіти України про стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення компенсації за дні невикористаної відпустки і відшкодування моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: В грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Вінницького національного аграрного університету Міністерства освіти України (далі - ВНАУ) в якому, з урахуванням уточнень, просив стягнути з відповідача: 14 098, 09 грн заборгованості по заробітній платі за липень-серпень 2018 року; 12 333, 01 грн заборгованості по вихідній допомозі при звільненні; 265 559, 55 грн компенсації за 669 днів невикористаної відпустки; 5 286 грн допомоги на оздоровлення; 14 303, 10 грн за понад встановлене навантаження; 30 000 грн моральної шкоди. Рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 03 липня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ВНАУ на користь ОСОБА_1 14 098, 09 грн заборгованості по заробітній платі за липень-серпень 2018 року, 12 333, 01 грн заборгованості по вихідній допомозі при звільненні, 200 830, 84 грн компенсації за невикористану відпустки, 5 286 грн окладу на оздоровлення; 1 000 грн моральної шкоди. У задоволенні іншої частини позову відмовлено. Постановою Вінницького апеляційного суду від 13 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ВНАУ задоволено частково. Рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 03 липня 2020 року в частині стягнення з ВНАУ на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі за липень-серпень 2018 року, заборгованості по вихідній допомозі при звільненні та компенсації за невикористану відпустку у розмірі 26 172, 84 грн скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 . Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. 12 листопада 2020 року до Верховного Суду ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій заявник просить скасувати постанову Вінницького апеляційного суду від 13 жовтня 2020 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції. Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а судові рішення у цій категорії справ не підлягають касаційному оскарженню. Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, специфіку його повноважень як «суду права», процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що касаційне провадження здійснюється після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції, і учасникам справи був наданий відповідний обсяг гарантій права на справедливий суд у судах попередніх інстанцій. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же статті ЦПК України. Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов`язкове до виконання судове рішення, сприяти стабільності цивільних правовідносин. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). Ціна позову у цій справі становить 341 579, 75 грн, тобто суму, яка станом на 01 січня 2020 року не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102, 00 грн х 250 = 525 500, 00 грн). У касаційній скарзі ОСОБА_1 не погоджується з постановою суду апеляційної інстанції у частині вирішення позовних вимог на суму 57 889, 94 грн. У касаційній скарзі заявником не наведено обґрунтованих аргументів на підтвердження випадків, передбачених підпунктами а-г пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, зокрема не вказано про винятковість цієї справи для заявника або її значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Наведені ОСОБА_1 в касаційній скарзі доводи, що значною мірою зводяться до необхідності встановлення обставин справи, не підтверджують виникнення виключних обставин, які могли б свідчити про наявність підстав для відкриття касаційного провадження у справі з ціною позову, що не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Таким чином, обставин, за наявності яких судове рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягає касаційному оскарженню, Верховним Судом у цій справі не встановлено. При цьому колегією суддів враховано зміст правовідносин сторін, предмет спору й часткове задоволення позовних вимог. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на судове рішення, що згідно положень ЦПК України не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити. Керуючись статтею 129 Конституції України, частинами шостою, дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 13 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Вінницького національного аграрного університету Міністерства освіти України про стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення компенсації за всі дні невикористаної відпустки і відшкодування моральної шкоди - відмовити. Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали надіслати особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: Є. В. Синельников С. Ф. Хопта В. В. Шипович