Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 240/11996/19

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/11996/19 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Нагірняк Микола Федорович Суддя-доповідач - Мацький Є.М. 26 листопада 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Мацького Є.М. суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. , за участю: секретаря судового засідання: Шпикуляк Ю.В., представника позивача : Сачка А.В., представника відповідача: Стасюк І.Я. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року (рішення ухвалене суддею Нагірняк М.Ф. 07 вересня 2020 року в м. Житомир в порядку письмового провадження) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, В С Т А Н О В И В : І. ІСТОРІЯ СПРАВИ КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. В листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Житомирській області №1402 від 31.10.2019 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2 ; - визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Житомирській області №229 о/с від 08.11.2019 "По особовому складу" в частині звільнення зі служби сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського-водія відділення №1 взводу №1 роти конвойної служби Головного управління Національної поліції в Житомирській області; - поновити ОСОБА_1 на посаді поліцейського-водія відділення №1 взводу №1 роти конвойної служби Головного управління Національної поліції в Житомирській області; - стягнути з Головного управління Національної поліції в Житомирської області на користь ОСОБА_1 суму середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу без урахування обов`язкових податків і зборів.

2. В обгрунтування позовних вимог зазначив, що він проходив службу в органах поліції на посаді сержанта поліції, поліцейського-водія відділення №1 взводу №1 роти конвойної служби Головного управління Національної поліції в Житомирській області. Відповідно до оскаржуваних наказів Головного управління Національної поліції в Житомирській області №1402 від 31.10.2019 року та №229 о/с від 08.11.2019 року, він безпідставно був притягнений до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби та звільнений зі служби в поліції.

3. Позивач вказує, що за результатами службового розслідування відповідач безпідставно зробив висновок про наявність в його діях дисциплінарного проступку. В обов`язки позивача як водія не входить визначення маршруту руху конвойного автомобіля, а тому він не може нести відповідальність за ту чи іншу зміну маршруту і, як наслідок, завищення пробігу автомобіля. Такі порушення в її більшості взагалі мали місце за межами строків притягнення до дисциплінарної відповідальності, але відповідач цього не врахував. КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

4. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. 4.1. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Житомирській області №1402 від 31.10.2019 "Про застосування дисциплінарних стягнень" в частині застосування до поліцейського-водія відділення №1 взводу №1 роти конвойної служби Головного управління Національної поліції в Житомирській області, сержанта поліції ОСОБА_1 , дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби. 4.2. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Житомирській області №229 о/с від 08.11.2019 "По особовому складу" в частині звільнення зі служби сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського-водія відділення №1 взводу №1 роти конвойної служби Головного управління Національної поліції в Житомирській області. 4.3. Поновлено ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на посаді поліцейського-водія відділення №1 взводу №1 роти конвойної служби Головного управління Національної поліції в Житомирській області (10008, м.Житомир, вул.Старий Бульвар,5/37, ЄДРПОУ 40108625) з 12.11.2019. 4.4. Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Житомирської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній розмір грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 12.11.2019 по день винесення рішення по справі включно. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

5. Головне управління Національної поліції у Житомирській області / надалі-апелянт/, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

6. Апелянт вказує, що за результатами проведеного фінансового аудити та аудиту відповідальності роти конвойної служби ГУНП стали підставою для призначення та проведення відносно позивача та інших поліцейських цієї роти службового розслідування.

7. За результатами службового розслідування відповідно до оскаржуваних наказів позивач був правомірно притягнений до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби та звільнений зі служби в органах Національної поліції, так як були встановлені факти завищення пробігів службових автомобілів в результаті зміни маршрутів їх руху. Такі понад нормовані виїзди призвели до зайвого та безпідставного списання дизпалива та бензину, що задало матеріальних збитків. ІІ. ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

8. Судом встановлено, що відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Житомирській області №1317 від 22.10.2019 року на підставі доповідної записки сектору внутрішнього аудиту ГУНП в Житомирській області та аудиту відповідності Роти конвойної служби за період з 07.11.2015року по 30.06.2019 року було призначено службове розслідування (а.с.41т.1).

9. Як зазначено в матеріалах службового розслідування, встановлено, що унаслідок безпідставного завищення працівниками роти конвойної служби ГУНП в Житомирській області пробігів службового автотранспорту за період з 01.01.2018 по 31.08.2019 списано пальне у кількості 1661,53 л на суму 47981,48 грн.

10. Службовим розслідуванням встановлено, що поліцейський-водій цього ж підрозділу сержант поліції ОСОБА_1 , позивач у справі, здійснював понаднормові виїзди без документального підтвердження: 12.06.2018року, 05.07.2018року, 12.07.2018року. 24.07.2018року, 25.07.2018року, 08.08.2018року, 15.08.2018року, 16.08.2018року, 17.08.2018року, 20.08.2018року, 27.08.2018року, 28.08.2018року, 11.09.2018року, 12.09.2018року, 14.09.2018року, 20.09.2018року, 30.10.2018року, 08.11.2018року, 19.11.2018року, 20,11.2018року, 21.11.2018року, 26.11.2018року, 28.11.2018року, 04.12.2018року, 06.12.2018року, 11.12.2018року, 12.12.2018року, 21.12.2018року, 26.12.2018року, 03.01.2019року, 04.01.2019року, 23.01.2019року, 28.01.2019року, 18.02.2019року, 22.02.2019року, 14.03.2019року, 18.03.2019року, 27.03.2019року, 30.03.2019року, 12.04.2019року, 05.05.2019року, 29.05.2019року, 26.06.2019року, 17.07.2019року та 23.08.2019року.

11. За результатами службового розслідування відповідачем був прийнятий оскаржуваний наказ №1402 від 31.10.2019року, відповідно до якого до Позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

12. Як зазначено в дослідженому судом даному оскаржуваному наказі, підставою для такого виду дисциплінарної відповідальності позивача стало грубе систематичне порушення службової дисципліни, невиконання вимог п.2 ч.1 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію", в частині неухильного дотримання обов`язку поліцейського професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, порушення ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, порушення п.п.1.27., 1.30.1. наказу МВС України № 60 дск-2005 в частині зміни маршруту руху конвоювання, виконуючи при цьому, у порушення ч.4 ст.5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, явно незаконний наказ, порушення п.2 розділу III Порядку, затвердженого наказом МВС від 07.09.2017 №757 в частині безпідставного завищення пробігів та виїздів на службових автомобілях без відповідної документації (а.с.8-10т.1).

13. На виконання вказаного наказу відповідачем був виданий оскаржуваний наказ від 08.11.2019 року №229 о/с, відповідно до якого позивача звільнено зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (а.с.11 т.1).

14. Не погодившись з вказаними наказами, позивач оскаржив їх в судовому порядку. ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН

15. Позивач вважає, що в його обов`язки як водія не входить визначення маршруту руху конвойного автомобіля, а тому він не може нести відповідальність за ту чи іншу зміну маршруту і, як наслідок, завищення пробігу автомобіля. Такі порушення в її більшості взагалі мали місце за межами строків притягнення до дисциплінарної відповідальності, але відповідач цього не врахував.

16. Крім того, на думку позивача, при визначенні виду дисциплінарної відповідальності відповідачем допущено упередженість до позивача на відміну від інших працівників поліції, відносно яких проводилося спірне службове розслідування, та приймалися менш суворі дисциплінарні стягнення.

17. Апелянт зазначає, що за результатами службового розслідування відповідно до оскаржуваних наказів позивач був правомірно притягнений до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби та звільнений зі служби в органах Національної поліції, так як були встановлені факти завищення пробігів службових автомобілів в результаті зміни маршрутів їх руху. Такі понад нормовані виїзди призвели до зайвого та безпідставного списання дизпалива та бензину, що задало матеріальних збитків. ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

18. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

19. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України "Про Національну поліцію".

20. Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.

21. Згідно частин першої та другої статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

22. За приписами частин першої та другої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут) службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

23. Пунктами 1, 5 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту установлено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника.

24. За порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (частина перша статті 11 Дисциплінарного статуту).

25. Відповідно до частини першої статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

26. В силу вимог частин першої, третьої статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

27. Частинами другою, третьою, десятою статті 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

28. З аналізу викладених норм слідує, що накладенню дисциплінарного стягнення передує службове розслідування, прийняття рішення про його проведення належить до дискреційних повноважень керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності має бути повне доведення вини особи в ході службового розслідування, метою якого є з`ясування фактичних обставин вчинення дисциплінарного правопорушення та визначення ступеня вини. V. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

29. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний наказ відповідача №1402 від 31.10.2019 року "Про застосування дисциплінарних стягнень" в частині застосування до поліцейського-водія відділення №1 взводу №1 роти конвойної служби Головного управління Національної поліції в Житомирській області, сержанта поліції ОСОБА_1 , дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби винесено не на підставі вимог чинного законодавства, упереджено та без урахування всіх обставин, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

30. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

31. Як вбачається з матеріалів справи, згідно пункту 3 оскаржуваного наказу №1402 від 31.10.2019 року дисциплінарний проступок позивача визнано порушення ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, порушення п. п.1.27, 1.30.1 наказу МВС України № 60 дск-2005 в частині зміни маршруту руху конвоювання, виконуючи при цьому, у порушення ч.4 ст.5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, явно незаконний наказ, порушення п. 2 розділу III Порядку, затвердженого наказом МВС від 07.09.2017 № 757, в частині безпідставного завищення пробігів та виїздів на службових автомобілях без відповідної документації.

32. Відносини щодо обліку та контролю за роботою транспортних засобів Національної поліції України врегульовано Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.09.2017 № 757 затверджено Порядок використання і зберігання транспортних засобів Національної поліції України (далі - Порядок № 757).

33. Відповідно до п.5 цього Порядку № 757 для забезпечення належного виконання визначених цим Порядком завдань керівництво органів поліції призначає відповідальних за автотранспортну діяльність осіб, здійснює постійний контроль за якістю реалізації цих завдань та є відповідальним за дотримання підлеглими штатної розстановки транспортних засобів, правильність їх використання і зберігання, дбайливе ставлення особового складу до ввіреної техніки, своєчасне проведення технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів, дотримання правил життєдіяльності в місцях зберігання службових транспортних засобів, порядок ведення і зберігання дорожньої документації відповідно до вимог цього Порядку.

34. Як зазначено в п.9 розділу III. Порядку № 757, усі виїзди та повернення службових транспортних засобів органів поліції фіксуються у дорожньому листі (додаток 5), який в органах поліції є документом первинного обліку експлуатації транспортних засобів. Інформація щодо маршруту руху, пробігу і часу використання транспортного засобу засвідчується підписами посадових осіб органів поліції, у розпорядження яких надавався транспортний засіб для виконання службових завдань.

35. Правильним веденням дорожніх листів, облікових журналів та іншої передбаченої цим Порядком дорожньої документації вважається своєчасне внесення до них достовірних даних за наявності всіх необхідних підписів і відповідних штампів. Виїзд транспортного засобу без заповненого дорожнього листа забороняється. Контроль за своєчасною видачею і поверненням дорожніх листів покладається на керівництво органів поліції (п.12 розділу III. Порядку № 757).

36. Більш того, пунктом 2 розділу III. Порядку № 757 передбачено, що використання транспортних засобів для виконання функцій, не пов`язаних із службовою діяльністю органів поліції, всупереч їх цільовому призначенню, штатній групі (підгрупі), у власних цілях, в інтересах сторонніх юридичних і фізичних осіб, а також понад установлені норми експлуатації заборонено. За всіма фактами нецільового використання транспортних засобів проводяться службові розслідування (перевірки), за результатами яких вживаються відповідні заходи реагування.

37. Проте, всупереч вказаним вимогам відповідачем по кожну факту, вказаному у висновку, не проводилося службових розслідувань щодо можливого понаднормового використання позивачем та із відхиленням від маршруту, тощо, службових автомобілів всупереч їх цільовому призначенню, що призвело до порушення вимог п.2 розділу III Порядку.

38. Окрім того, ні вказаний наказ МВС України № 60 дск-2005, ні посадова інструкція поліцейського-водія роти конвойної служби ГУНП в Житомирській області не наділяють Позивача, як поліцейського-водія цього ж підрозділу, жодними повноваженнями щодо визначення, корегування (зміни), маршруту руху конвойного автотранспорту.

39. Більш того, досліджені судом дорожні листи, що підтверджують управління позивачем у спірні дні службовими автомобілями роти конвойної служби, не містить жодних відміток, які підтверджували понаднормативне використання того чи іншого автомобіля та списання автомобільного палива.

40. Разом з тим, підпункт 1.27 Наказу № 60 дск-2005 передбачає, що саме начальникові конвою (старшому конвоїрові) забороняється змінювати маршрут та порядок конвоювання затриманих і взятих під варту осіб, залишати конвой, якщо цього не вимагають обставини.

41. Підпунктом 1.30.1. вказаного Наказу № 60 дск-2005 передбачено, що водій зобов`язаний добре знати маршрут конвоювання та його особливості, забезпечувати постійну готовність автомобіля до експлуатації, суворо дотримуватися Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, точно виконувати вказівки начальника конвою (старшого конвоїра), негайно зупиняти автомобіль за його командою або в разі одержання такого сигналу від конвоїрів, що знаходяться в кузові.

42. Таким чином, лише на начальників конвою (старших конвоїрів) розповсюджуються заборони, викладені у п.п.1.27. наказу МВС України № 60 дск-2005, та жодним чином не розповсюджуються на водіїв конвойних нарядів, до яких відноситься саме Позивач.

43. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що за результатами службового розслідування відповідач не дотримався вимог Порядку № 757 та не зумів розмежувати вину кожного із поліцейських роти конвойної служби, які безпосередньо допустили понаднормативне використання того чи іншого автомобіля та списання автомобільного палива. Висновки відповідача щодо наявності вини саме в діях позивача є виключно припущенням.

44. В свою чергу, вибір та застосування різних видів дисциплінарних стягнень до поліцейських відноситься до виключної (дискреційної) компетенції суб`єкта владних повноважень, під час яких враховується тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо.

45. В даному випадку, колегія суддів вважає, що звільнення, як вид дисциплінарного стягнення, є крайнім заходом дисциплінарного впливу на поліцейського.

46. При цьому, із висновку службового розслідування та оскаржуваного наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності вбачається, що суб`єктом призначення не розглядалась можливість застосування до позивача іншого виду дисциплінарного стягнення, не пов`язаного із його звільненням.

47. В той же час, суб`єкт призначення обмежився застосуванням до позивача крайнього і найтяжчого виду дисциплінарного стягнення, не дослідивши в повній мірі всі обставини спірних правовідносин.

48. Між тим, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні «Ляшко проти України», суд повинен перевірити, чи було втручання виправданим та необхідним у демократичному суспільстві, та, зокрема, чи було воно пропорційним, і чи були причини, надані національними органами влади на його виправдання, важливими та достатніми.

49. Спірні накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення ОСОБА_1 із займаної посади оцінені судом першої інстанції правильно в аспекті їх обґрунтованості, безсторонності, розсудливості, пропорційності, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, а позовні вимоги щодо скасування спірних наказів задоволені правильно.

50. Доводи апеляційної скарги Головного управління Національної поліції в Житомирській області колегією суддів відхиляються, оскільки вони не відрізняються від заперечень проти позову, повно розглянутих та спростованих судом першої інстанції. Апелянт наводить доводи, що вказують на обґрунтованість та правомірність спірних наказів, разом з тим, не надає жодного доказу необґрунтовані висновків суду першої інстанції.

51. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наказ Головного управління Національної поліції в Житомирській області №1402 від 31.10.2019 "Про застосування дисциплінарних стягнень" в частині застосування до поліцейського-водія відділення №1 взводу №1 роти конвойної служби Головного управління Національної поліції в Житомирській області, сержанта поліції ОСОБА_1 , дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби підлягає скасуванню як протиправний.

52. Як, наслідок, підлягав скасуванню і наказ Головного управління Національної поліції в Житомирській області №229 о/с від 08.11.2019 "По особовому складу" в частині звільнення зі служби сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського-водія відділення №1 взводу №1 роти конвойної служби Головного управління Національної поліції в Житомирській області.

53. Згідно статті 235 Кодексу законів про працю України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

54. Відповідно до частин другої, третьої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення. День звільнення вважається останнім днем служби.

55. Згідно з частиною 2 статті 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі, орган, який розглядає судовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

56. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.

57. Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позовна вимога про зобов`язання Головного управління Національної поліції в Житомирській області на користь ОСОБА_1 нарахувати і виплатити грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 12.11.2019 по день винесення рішення по справі підлягала задоволенню.

58. Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та про поновлення на посаді у відносинах публічної служби. VІ. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.

59. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

60. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

61. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

62. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

63. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

64. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Апеляційний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Житомирській області слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 26 листопада 2020 року. Головуючий Мацький Є.М. Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.