LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Черкаський апеляційний суд693/623/19

від 25.11.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/1544/20Головуючий по 1 інстанції Справа №693/623/19 Категорія: 305010000 Шимчик Р. В. Доповідач в апеляційній інстанції Гончар Н. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 листопада 2020 року м. Черкаси Колегія суддів Черкаського апеляційного суду у складі суддів: Гончар Н.І., Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л. учасники справи: позивач - Головне управління Національної поліції в Черкаській області; відповідач - ОСОБА_1 ; особа, що подала апеляційну скаргу Головне управління Національної поліції в Черкаській області; розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській областіна рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 22 червня 2020 року у справі за позовом Головного управління Національної поліції в Черкаській області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, в с т а н о в и л а : В червні 2019 року ГУНП в Черкаській областізвернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди. В обґрунтування своїх позовних вимог посилалися на те, що 07 листопада 2015 року ОСОБА_1 проходив службу в Жашківському ВП УВП ГУНП в Черкаській області. 22 серпня 2017 року наказом ГУНП в Черкаській області №361 о/с майора поліції ОСОБА_1 заступника начальника Жашківського ВП УВП ГУНП в Черкаській області було звільнено зі служби у поліції за п.6 ч.1 ст.77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту ОВС) Закону України «Про Національну поліцію». 05 вересня 2017 року відповідач звернувся до Жашківського районного центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного, з виплатою допомоги по безробіттю. На підставі наказу директора Жашківського районного центру зайнятості від 05 вересня 2017 року ОСОБА_1 було надано статус безробітного та 12 вересня 2017 року було призначено допомогу по безробіттю. 11 вересня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного Управління Національної поліції в Черкаській області про скасування наказу, поновлення на службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2017 року у задоволенні адміністративного позову було відмовлено. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. На виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду, наказом ГУПН в Черкаській області №154 о/с від 20 квітня 2018 року ОСОБА_1 поновлено на посаді заступника начальника Жашківського ВП УВП ГУНП в Черкаській області з 02 вересня 2017 року. За час перебування ОСОБА_1 з 05 вересня 2017 року по 20 квітня 2018 року на обліку в Жашківському районному центрі зайнятості останньому нараховано та виплачено допомогу по безробіттю в сумі 3681,07 грн. Головним управління Державної казначейської служби України в Черкаській області на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2018 року у справі №823/1393/17 про стягнення коштів проведено безспірне списання коштів з рахунку ГУНП в Черкаській області в сумі 80600 грн. на користь ОСОБА_1 08 червня 2018 року Жашківський районний центр зайнятості звернувся до господарського суду Черкаської області із позовом до Головного Управління Національної поліції в Черкаській області про стягнення виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному в сумі 3681,07 грн. Рішенням господарського суду Черкаської області від 10 липня 2018 року у справі №923/599/18 вищевказаний позов було задоволено повністю та стягнуто з Головного Управління Національної поліції в Черкаській області на користь Жашківського районного центру зайнятості виплачене забезпечення та вартість наданих соціальних послуг безробітному в сумі 3681,07 грн. та суму судового збору у розмірі 1762 грн. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20 вересня 2018 року рішення господарського суду Черкаської області від 10 липня 2018 року було залишено без змін. Позивач стверджує, що відповідач за час вимушеного прогулу за рахунок Головного Управління Національної поліції в Черкаській області одночасно отримав середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 80600 грн. та виплату допомоги по безробіттю у розмірі 3681,07 грн. Просили суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ГУНП в Черкаській області кошти в сумі 3681,07 грн. виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному; 1762 грн. відшкодування сплаченого судового збору; 2643 грн. відшкодування сплаченого судового збору за апеляційне оскарження рішення про стягнення виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному. Рішенням Жашківського районного суду Черкаської області від 22 червня 2020 року в задоволенні позову відмовлено. Рішення мотивоване тим, що відшкодування центру зайнятості виплачених коштів за рахунок безробітного може мати місце за правилами відшкодування шкоди лише у випадку вчинення ним неправомірних дій та подання недостовірних даних, що призвели до виплати неправомірної допомоги, зокрема в разі не повідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу, а не неповідомлення звільненої особи свого колишнього роботодавця про те, що він перебуває на обліку у центрі зайнятості та отримує допомогу по безробіттю. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Головне Управління Національної поліції в Черкаській областіподало апеляційну скаргу, вважаючи, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просили суд рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 22 червня 2020 року скасувати, та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на те, що відповідно до п. 32 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» №9 від 06 листопада 1992 року, при присудженні оплати за час вимушеного прогулу зараховується заробіток за місцем нової роботи ( одержана допомога по тимчасовій непрацездатності, вихідна допомога, середній заробіток на період працевлаштування, допомога по безробіттю), який працівник мав у цей час. Проте, суд першої інстанції під час розгляду справи не врахував, що при присудженні оплати за час вимушеного прогулу зараховується одержана допомога по безробіттю, яку працівник мав на цей час. Незважаючи на викладене відповідач під час розгляду справи №823/1393/17 не повідомив, що перебуває на обліку в Жашківському районному центрі зайнятості та отримує допомогу по безробіттю, у зв`язку з чим, ГУНП в Черкаській області було виплачено суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 80600 грн. без зарахування допомоги по безробіттю. 23 вересня 2020 року ОСОБА_1 надіслав відзив на апеляційну скаргу в якому зазначає, що прийняте оскаржуване рішення відповідає вимогам чинного законодавства. Під час перебування відповідача в статусі безробітного, порушень та вчинення неправомірних дій та подання недостовірних даних, які призвели до виплати неправомірної допомоги не існувало. В законі не передбачено, що проведена виплата по безробіттю повинна бути зарахована чи іншим чином врахована у коштах, які суд присуджує до стягнення із роботодавця як втрачений заробіток на користь особи, яка поновлюється судом на посаді. Заслухавши учасників справи, які з`явились в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного. Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом першої інстанції встановлено, що наказом ГУПН в Черкаській області №154 о/с від 20 квітня2018 року ОСОБА_1 поновлено на посаді заступника начальника Жашківського ВП УВП ГУНП в Черкаській області з 02 вересня 2017 року. Наказом директора Жашківського районного центру зайнятості від 05 травня 2018року було припинено виплату ОСОБА_1 допомоги по безробіттю згідно п.2 ч.1 ст.31 Закону України «Про загальнообов`язкове соціальне страхування на випадок безробіття». За час перебування ОСОБА_1 з 05 вересня 2017 року по 20 квітня 2018 року на обліку в Жашківському районному центрі зайнятості останньому нараховано та виплачено допомогу по безробіттю в сумі 3681,07 грн. Головним управління Державної казначейської служби України в Черкаській області на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2018 року у справі №823/1393/17 про стягнення коштів проведено безспірне списання коштів з рахунку ГУНП в Черкаській області в сумі 80600 грн. на користь ОСОБА_1 . Відповідно до положень пункту 1 частини 1статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають застраховані особи, що встановлено частини 1статті 6 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Застрахованою особою відповідно до пункту 2 частини 1статті 1 вказаного Закону є суб`єкти страхування на випадок безробіття застраховані особи, а у випадках, передбачених цим Законом, також члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик. Відповідно до пункту 37 постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року №198 «Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу» (чинного на час виникнення спірних правовідносин) центр зайнятості припиняє реєстрацію у разі поновлення зареєстрованого безробітного на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили. Згідно частини 4 статті 35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» із роботодавця утримуються сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду. Із аналізу наведених законодавчих норм вбачається, що відповідач, як застрахована особа, відповідно до положень наведеного закону, в зв`язку із звільненням за скороченням штату отримував допомогу по безробіттю. Виплата вказаної допомоги буде припинена в зв`язку з його поновленням на роботі. За такого, допомога по безробіттю відповідачем, як застрахованою особою, отримана відповідно до наведених вимог закону. Повернення позивачем сплачених робітнику коштів Жашківського районного центру зайнятостітакож передбачено наведеним законом, тоді як цей закон, а саме Закон України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» не передбачає право роботодавця на регрес на стягнення коштів з працівника. Відповідно до положень пункту 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено перелік умов на підставі яких може відбутися процедура повернення суми виплаченого забезпечення застрахованій особі, якими є умисне невиконання цією особою обов`язків та зловживання ними. Проте таке право надано відповідному Центру зайнятості, а не роботодавцю, а тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність правових підстав для стягнення грошових коштів виплачених відповідачу Жашківським районним центром зайнятості. Що стосується вимог в частині відшкодування сплаченого судового збору за апеляційне оскарження рішення про стягнення виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному, та відшкодування сплаченого судового збору то колегія суддів також погоджується з висновком суду про відмову в задоволенні таких вимог, оскільки вказані витрати були вирішені у справі №923/599/18 від 10 липня 2018 року під час розгляду господарським судом Черкаської області та під час розгляду Київським апеляційним господарським судом від 20 вересня 2018 року. Посилання скаржника в своїй апеляційній скарзі на пункт 32 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» №9 від 06 листопада 1992 року, є безпідставним, оскільки суд першої інстанції в своєму рішенні вірно зазначив, що вказані роз`яснення в наведеній Постанові Пленуму Верховного Суду України зроблені з урахуванням вимог закону, зокрема, частини 3 статті 117 КЗпП України в редакції діючій на час надання таких роз`яснень. Однак на підставі Закону України № 3248-15 від 20 грудня 2015 року «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України» ця норма закону виключена. Такий правовий висновок міститься в постанові ВСУ від 22 листопада 2017 року у справ № 6-1660цс16. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке б призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а тому апеляційна скарга підлягає до залишення без задоволення, а судове рішення без змін. Інші доводи наведені в обгрунтування апеляційної скарги суттєвими не являються та не можуть бути підставами для скасування судового рішення, оскільки вони не підтверджені матеріалами справи. Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обгрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обгрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»). Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Статтею 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, п о с т а н о в и л а : Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області- залишити без задоволення. Рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 22 червня 2020 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, викладених у статті 389 ЦПК України. Судді

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»