Постанова 4808 № 347/1353/20

Справа № 347/1353/20 Провадження № 22-ц/4808/1283/20 Головуючий у 1 інстанції Драч Д. С. Суддя-доповідач Мелінишин Г.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 листопада 2020 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів: головуючого (суддя-доповідач) Мелінишин Г.П. суддів: Горейко М.Д., Томин О.О., за участю секретаря: Петріва Д.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Микитюка Романа Васильовича на ухвалу Косівського районного суду в складі судді Драч Д.С., постановлену 07 жовтня 2020 року в м. Косові Івано-Франківської області, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним заповіту, встановив : В липні 2020 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним заповіту, одночасно подавши заяву про забезпечення позову. Обгрунтовувала її тим, що отримавши свідоцтво про право на спадщину на підставі оспорюваного заповіту від 06 лютого 2020 року, складеного її чоловіком ОСОБА_3 на користь сина відповідача у справі, існує реальна загроза, що останній відчужить спадкове майно. А отже, необхідним заходом є заборона вчиняти нотаріальні дії щодо видачі свідоцтва на спадщину. Ухвалою Косівського районного суду від 03 серпня 2020 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Заборонено приватному нотаріусу Косівського районного нотаріального округу Кабину А.Р. вчиняти будь-які нотаріальні дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину на підставі заповіту від 06 лютого 2020 року, складеного ОСОБА_3 . В жовтні 2020 року представник ОСОБА_2 адвокат Лазоришин І.І. подав клопотання про заміну заходу забезпечення позову. Мотивував його тим, що застосований судом захід забезпечення позову суттєво порушує права спадкоємця, оскільки спадкове майно залишено без догляду і охорони, зокрема обмежений доступ до житлового будинку, в якому також знаходяться речі відповідача. Тому вважав за можливе замінити захід забезпечення позову, надати можливість оформити право власності на спадкове майно, одночасно заборонивши його відчужувати. Ухвалою Косівського районного суду від 07 жовтня 2020 року заяву задоволено. Замінено захід забезпечення позову, вжитий ухвалою суду від 03 серпня 2020 року. Накладено заборону вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо спадкового майна, отриманого за заповітом від 06 лютого 2020 року ОСОБА_3 , а саме будинку АДРЕСА_1 . При цьому суд вважав, що запропонований стороною відповідача захід забезпечення позову цілком виконує завдання захисту інтересів позивача від можливого відчуження майна, успадкованого за оспорюваним заповітом. Посилаючись на порушення норм процесуального права, представник ОСОБА_1 адвокат Микитюк Р.В. подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду. Вказує, що ОСОБА_2 не надано доказів щодо зміни умов, які існували на час постановлення ухвали про забезпечення позову, зокрема, не доведено, що спадкове майно псується або може псуватись. При цьому розгляд справи затягується з вини відповідача, який не надає суду завіреної копії оскаржуваного заповіту. Крім того, визначивши спадкове майно, а саме будинок АДРЕСА_1 , щодо якого накладено заборону проводити реєстраційні дії, суд вийшов за межі клопотання. Це будинковолодінння належить їй та спадкодавцю ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності подружжя. Вона здійснює догляд за майном, а тому посилання щодо його псування є надуманим. Вважає, що заміна заходу забезпечення позову призведе до того, що ОСОБА_2 отримає свідоцтво про право на спадщину. Це унеможливить виконання рішення суду, призведе до нових спорів та позбавить ефективного захисту її прав. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 посилається на законність та обґрунтованість ухвали суду, тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення. Вважає, що скарга не містить жодних мотивів, в чому полягає порушення норм процесуального права. Змінивши захід забезпечення позову, суд надав йому можливість оформити право власності на спадкове майно та вчиняти дії що його збереження. Більше того, позивачка не порушує питання про визнання за нею права власності на спадщину, а тільки намагається скасувати заповіт. Вказує, що вона не з`являлась в судові засідання, що є підставою для залишення її позову без розгляду. Натомість суд постановив оскаржувану ухвалу з метою належного користування позивачкою своїми правами. В засідання апеляційного суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не з`явились, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи. А отже, відповідно до статті 372 ЦПК України перешкод розглядові справи у їх відсутності не встановлено. Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що скарга підлягає до задоволення з таких підстав. Згідно із частиною першою, другою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Так, частиною 1 статті 150 ЦПК України встановлено перелік видів забезпечення позову. Позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії (пункт 2 частини 1 цієї статті). Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Також заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов`язана довести зв`язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового рішення. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (ч. 10 ст. 150 ЦПК України). Згідно з частиною першою-третьою статті 156 ЦПК України за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим. Питання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим вирішується судом у судовому засіданні не пізніше наступного дня після надходження до суду відповідного клопотання учасника справи. За наслідками розгляду клопотання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим постановляється ухвала. Копії ухвали про заміну одного заходу забезпечення позову іншим направляються учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення. Встановлено, що звертаючись до суду із цим позовом ОСОБА_1 просила визнати недійсним заповіт від імені ОСОБА_3 , посвідчений 06 лютого 2020 року на користь сина ОСОБА_2 , відповідача у даній справі. Підставою для задоволення заяви про забезпечення її позову шляхом накладення заборони нотаріусу на вчинення будь-яких нотаріальних дій щодо видачі свідоцтва на спадщину, було те, що невжиття такого заходу забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду. Ухвала про забезпечення позову від 03 серпня 2020 року набрала законної сили та у встановленому процесуальним законом порядку ОСОБА_2 не оскаржувалась. Постановляючи ухвалу про заміну одного заходу забезпечення позову іншим, суд першої інстанції виходив із предмету позову, забезпеченості інтересів позивачки у разі задоволення її вимог та при виконанні рішення суду, а також прав відповідача щодо володіння спадковим майном. Проте, колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду з огляду на наступне. Тлумачення положень частини першої статті 156 ЦПК України свідчить, що ЦПК України передбачає можливість заміни одного заходу забезпечення позову іншим, в тому числі здійснення заміни заходів забезпечення позову одного й того ж виду, перелік яких визначено в частині першій статті 150 ЦПК України. Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Отже, в разі звернення сторони з клопотанням про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини такого звернення. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову. Аналогічно має бути обгрунтованим також і клопотання про заміну заходів забезпечення позову. Доводи представника ОСОБА_2 про те, що застосовані судом заходи забезпечення позову призвели до залишенння успадкованого ним майна без догляду та охорони, оскільки йому обмежено доступ до житлового будинку, є надуманими. Так, ухвалою суду не встановлювались заборона або обмеження у користуванні майном. Жодних доказів того, що спадкове майно, зокрема житловий будинок, псується чи може зіпсуватись в зв`язку з накладеними заходами заявником не надано. Саме лише посилання на вказані обставини без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для заміни заходів забезпечення позову. Жодних посилань на те, що з часу подання позову та постановлення ухвали про його забезпечення, змінились суттєві обставини клопотання не містило. Натомість заміна заходу забезпечення позову надає можливість ОСОБА_2 отримати свідоцтво про право на спадщину, тим самим оформити свої спадкові права за оспореним позивачкою заповітом, що в разі задоволення позову зробить неможливим захист та відновлення її прав і призведе до інших цивільних спорів. Вирішуючи клопотання, суд належним чином не оцінив його доводи та підстави у взаємозв`язку із заявленими позивачем ризиками утруднення чи неможливості виконання рішення суду в разі задоволення позову. Враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги обставини справи та баланс інтересів учасників спору, колегія приходить висновку, що клопотання про заміну заходу забезпечення позову є необґрунтованим та задоволенню не підлягає. Згідно статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, в тому числі, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. За змістом статті 376 ЦПК України однією з підстав для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є, зокрема порушення норм процесуального права. При цьому порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Оскільки порушення судом першої інстанції норм процесуального права призвело до неправильного вирішення питання, ухвала суду підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні клопотання про заміну заходу забезпечення позову. Керуючись статтями 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Микитюка Романа Васильовича задовольнити. Ухвалу Косівського районного суду від 07 жовтня 2020 року скасувати. Постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 адвоката Лазоришина Івана Івановича про заміну заходів забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним. Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Головуючий Г.П. Мелінишин Судді: М.Д. Горейко О.О. Томин Повний текст постанови складено 26 листопада 2020 року