Постанова 4856 № 240/11833/19

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/11833/19 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Майстренко Наталія Миколаївна Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М. 25 листопада 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Кузьмишина В.М. суддів: Сушка О.О. Сапальової Т.В. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 березня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, В С Т А Н О В И В : Описова частина. Короткий зміст позовних вимог. В листопаді 2019 року адвокат Налапко М.М. звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду в інтересах ОСОБА_1 із адміністративним позовом до Управління Державної міграційної служби України у Житомирській області, в якому просив визнати протиправним і скасувати рішення першого заступника начальника Управління Державної міграційної служби України у Житомирській області Федорчука А.А. від 18.03.2019 №22 про скасування посвідки на тимчасове проживання громадянина Камеруну ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , яка видана на період з 10.05.2018 по 09.05.2019. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 20.03.2020 позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Короткий зміст вимог апеляційної скарги. Не погодившись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не повністю з`ясовані обставини, що мають значення для справи, а рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Відзив/заперечення на апеляційну скаргу. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на те, що в матеріалах Управління СБ України відсутня інформація, що посвідка на проживання видана на підставі неправдивих відомостей, повідомлених позивачем про місце проживання при поданні документів. Рух справи у суді апеляційної інстанції. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2020 року відкрито апеляційне провадження у вищевказаній справі. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області 03.05.2018 із заявою для отримання посвідки на тимчасове проживання з метою возз`єднання сім`ї з громадянкою України. При заповненні зазначеної заяви іноземець повідомляє про ряд даних та підтверджує шляхом проставляння підпису у відповідній графі, що усвідомлює, що неправдиві відомості, подані ним у цій заяві, можуть бути причиною відмови у видачі (скасуванні раніше виданої) посвідки на тимчасове проживання. Одними із таких даних була адреса проживання. У вказаній заяві, серед іншого, місцем проживання в Україні позивач зазначив: АДРЕСА_1 . Позивачу видано посвідку на тимчасове проживання серії НОМЕР_2 . До Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області 13.03.2019 від Управління Служби безпеки України в Житомирській області надійшло подання разом із додатками про скасування посвідки на тимчасове проживання громадянину Камеруну ОСОБА_1 . Так, 18.03.2019 УДМС у Житомирській області прийняте рішення №22 про скасування посвідки на тимчасове проживання серії НОМЕР_1 на підставі п.п.1 п.63 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №322. Позивач, вважаючи вказане рішення відповідача протиправними, звернувся до суду з адміністративним позовом з метою захисту своїх порушених прав.

Мотивувальна частина. Позиція Сьомого апеляційного адміністративного суду. Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ст.3 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, за винятками, установленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України. Іноземці та особи без громадянства, які перебувають під юрисдикцією України, незалежно від законності їх перебування, мають право на визнання їх правосуб`єктності та основних прав і свобод людини. Відповідно до статті 2 Закону України від 11.12.2003 №1382-IV "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" (далі - Закон №1382-ІV) громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом. Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. Абзацами першим-третім, п`ятим статті 3 Закону №1382-IV визначено, що у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: свобода пересування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, вільно та безперешкодно за своїм бажанням переміщатися по території України у будь-якому напрямку, у будь-який спосіб, у будь-який час, за винятком обмежень, які встановлюються законом; вільний вибір місця проживання чи перебування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати; місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини. Абзацом сімнадцятим статті 6 Закону №1382-IV встановлено, що реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. Постановою Кабінету Міністрів України №322 від 25.04.2018 затверджено Порядок оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання (далі - Порядок №322). Пунктами 1, 2 Порядку №322 визначено, що посвідка на тимчасове проживання (далі - посвідка) є документом, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні. Посвідка виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Посвідка видається протягом 15 робочих днів з дати прийняття документів від іноземця або особи без громадянства (пункт 5 Порядку №322) Згідно з пунктом 14 Порядку №322 ДМС має право отримувати інформацію про особу з наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій, в обсязі, необхідному для ідентифікації особи у зв`язку з оформленням посвідки (у тому числі замість втраченої або викраденої), її обміном. Доступ до зазначеної інформації здійснюється з дотриманням вимог Закону України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах". У разі відсутності можливості надання ДМС прямого доступу до наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій, чи надіслання запитів у електронній формі захищеними каналами зв`язку отримання відомостей про особу здійснюється шляхом надсилання запитів та надання відповідей на них у паперовій формі. Керівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС визначає працівників, які виконують функції з прийняття документів, формування заяв-анкет та видачі посвідки, і працівників, які виконують функції з оформлення посвідки (розгляд заяви-анкети, ідентифікація особи та прийняття рішення). Відповідно до пункту 21 Порядку №322 працівник територіального органу/ територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта під час приймання документів від іноземця або особи без громадянства перевіряє повноту поданих іноземцем або особою без громадянства документів, зазначених у пунктах 32, 33 і 39 цього Порядку, відповідність їх оформлення вимогам законодавства, своєчасність їх подання, наявність підстав для оформлення та видачі посвідки, наявність відмітки про перетинання державного кордону чи продовження строку перебування або наявність документа, що підтверджує законність перебування іноземця або особи без громадянства в Україні, звіряє відомості про іноземця або особу без громадянства, зазначені в паспортному документі іноземця або документі, що посвідчує особу без громадянства, з даними, що містяться в заяві-анкеті. У разі виявлення факту подання документів не в повному обсязі або подання документів, оформлення яких не відповідає вимогам законодавства, територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС, уповноважений суб`єкт інформують іноземця або особу без громадянства про відмову в прийнятті документів із зазначенням підстав такої відмови. За бажанням іноземця або особи без громадянства відмова надається у письмовій формі. У пункті 32 Порядку №322 наведений перелік документів, що подаються іноземцем або особою без громадянства для оформлення посвідки. Пунктами 35, 38 Порядку №322 визначено, що після прийняття до розгляду заяви-анкети та доданих до неї документів працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС здійснює заходи з ідентифікації особи, на ім`я якої оформляється посвідка, та перевірку поданих нею документів. Після прийняття рішення про оформлення посвідки або відмову в її оформленні матеріали формуються в окрему справу, яка зберігається протягом 15 років. Підпунктом 1 пункту 63 Порядку №322 передбачено, що посвідка скасовується територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, який її видав, у разі отримання від Національної поліції, СБУ, іншого державного органу, який у межах наданих йому повноважень забезпечує дотримання вимог законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, інформації про те, що посвідку видано на підставі неправдивих відомостей, підроблених чи недійсних документів. Згідно з пунктами 64, 65, 66 Порядку №322 рішення про скасування посвідки приймається керівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС чи його заступником протягом п`яти робочих днів з дня надходження відомостей, які є підставою для її скасування. Копія рішення про скасування посвідки видається територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, який прийняв таке рішення, іноземцеві або особі без громадянства під розписку або надсилається такій особі і приймаючій стороні рекомендованим листом не пізніше ніж через п`ять робочих днів з дня його прийняття. Територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС протягом п`яти робочих днів з дня прийняття рішення про скасування посвідки інформує про це ДМС та Адміністрацію Держприкордонслужби. Згідно з п.77 Порядку №322 рішення про скасування посвідки може бути оскаржено іноземцем або особою без громадянства в адміністративному порядку або до суду в установленому порядку. Колегія суддів звертає увагу, що 18.03.2019 відповідачем прийнято рішення №22, яким скасовано посвідку на тимчасове проживання НОМЕР_1 , видану позивачу на підставі пп. 1 п. 63 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №322. При цьому, єдиною підставою для скасування посвідки на тимчасове проживання слугувало подання УСБУ в Житомирській області з інформацією про подання вказаним іноземцем під час оформлення посвідки на тимчасове проживання в України завідомо неправдивих відомостей. Так, 13.03.2019 УСБУ в Житомирській області звернулося до відповідача з поданням №57/З-1714 про скасування посвідки на тимчасове проживання громадянину ОСОБА_2 у зв`язку з тим, що посвідку видано на підставі неправдивих відомостей. У поданні вказано, що будинок за адресою АДРЕСА_1 не придатний для проживання та жодна особа там фактично не проживачжє. Слід також вказати на те, що відповідно до ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Як вже було вказано раніше ст.2 Закону №1382-IV громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом. Вільний вибір місця проживання чи перебування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати. Місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини (ст.3 Закону №1382-IV). Порядком №322 не передбачено вимоги повідомлення Управління ДМС в Житомирській області про обрання особою декількох місць проживання чи визначення з декількох місць основного, чи про зміну місця проживання. Заява-анкета, яка передбачена Порядком №322 і форма якої затверджена МВС, містить графу - місце проживання. Відсутні норми, чи роз`яснення, що особа має право у графу місце проживання вписати більше однієї адреси. Враховуючи визначений Конституцією і Законами України принцип вільного вибору місця проживання, колегія суддів зауважує, що ОСОБА_1 не подавав неправдивої інформації для оформлення посвідки на тимчасове проживання, позаяк у відповідача та УСБУ в Житомирській області відсутні докази щодо того, що на момент подання документів для оформлення посвідки останній не проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Таким чином, правильними є висновки суду першої інстанції щодо того, що спірне рішення прийняте з порушенням вимог ст.2 КАС України, а саме: без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, адже позивач зареєстрований на території України за адресою: АДРЕСА_1 , та 03.11.2017 позивач одружений з громадянкою України. При цьому, відповідачем не надано належних та допустимих доказів, що зазначений вище будинок не міг бути вказаний, як місце реєстрації при подані відповідних документів. Згідно з вимогами частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем не були дотримані. Висновок за результатами розгляду апеляційної скарги. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо того, що відповідач - суб`єкт владних повноважень УДМС України в Житомирській області, приймаючи рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання від 18.03.2019 №22, діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позову. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 березня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Кузьмишин В.М. Судді Сушко О.О. Сапальова Т.В.