Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 620/1821/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/1821/20 Суддя першої інстанції: Клопот С.Л. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 листопада 2020 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача - Степанюка А.Г., суддів - Бужак Н.П., Костюк Л.О., при секретарі - Закревській І.Л., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Комунального підприємства «Служба Єдиного Замовника» на проголошене у відкритому судовому засіданні рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 червня 2020 року, повний текст якого складено 30 червня 2020 року, у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства «Служба Єдиного Замовника» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - В С Т А Н О В И Л А: У травні 2020 року Комунальне підприємство «Служба Єдиного Замовника» (далі - Позивач, КП «Служба Єдиного Замовника) звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі - Відповідач, ГУ ДПС у Чернігівській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.02.2020 року №0011535104. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.06.2020 року у задоволенні позову відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що камеральна перевірка була проведена у межах встановлених ст. 102 ПК України 1095-денного строку уповноваженим на те органом, а штрафні санкції застосовані правомірно з огляду на несвоєчасну сплати підприємством узгоджених грошових зобов`язань. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що судом не було враховано, по-перше, неможливості проведення камеральної перевірки саме поза межами тридцятиденного строку після граничного строку подання декларації з податку на додану вартість, по-друге, відсутність у ГУ ДПС у Чернігівській області повноважень із проведення такої перевірки взагалі, по-третє, повторний характер проведеної камеральної перевірки. Окремо наголошує, що матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження існування у підприємства податкового боргу, оскільки своєчасна сплата узгоджених грошових зобов`язань підтверджується відповідними документами, права самостійно змінювати цільове призначення платежів контролюючий орган не має, а поняття «умовно нараховані штрафні санкції» чинне законодавство не містить взагалі. Крім іншого, підкреслює, що судом не було повідомлено Позивача про дату, час та місце судового розгляду справи. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.08.2020 року було відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 11.11.2020 року. У відзиві на апеляційну скаргу ГУ ДПС у Чернігівській області просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, поклавши в основу своїх доводів аргументи та висновки Чернігівського окружного адміністративного суду. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2020 року зобов`язано ГУ ДПС у Чернігівській області надати суду відомості інтегрованої картки платника податків - КП «Служба Єдиного Замовника» з податку на додану вартість за період з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року та пояснення щодо зарахування сплачених підприємством сум згідно платіжних доручень від 11.09.2019 року №181, від 24.09.2019 року №228, від 08.10.2019 року №286 та від 23.10.2019 року №349. Крім того, вирішено відкласти розгляд справи до 25.11.2020 року. Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибули, тому справа розглядалася у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого. Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що працівниками ГУ ДПС у Чернігівській області у січні 2020 року на підставі пп. 20.1.4, пп. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20, п. 41.1 ст. 41, пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54, ст. 75, ст. 102, ст. 114 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку КП «Служба Єдиного Замоника» з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов`язань по податковим деклараціям з податку на додану вартість за серпень-вересень 2019 року. У ході перевірки встановлено несвоєчасну сплату Позивача узгоджених податкових зобов`язань по податковим деклараціям з податку на додану вартість за серпень - вересень 2019 року, за що згідно ст. 126 ПК України нараховуються штрафні санкції у сумі 54 487,09 грн. Висновки перевірки зафіксовані в акті від 16.01.2020 року №46/25-01-51-04/32126283 (т. 1 а.с. 15). За наслідками перевірки контролюючим органом 13.02.2020 року винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ш» №0011535104, яким за порушення п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України на підставі ст. 126 останнього до Позивача застосовано штрафні санкції на суму 54 487,09 грн. за затримку від 54 до 84 календарних днів граничного строку сплати узгодженого грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 20% від 272 435,45 грн. (т. 1 а.с. 13). За результатами адміністративного оскарження рішенням ДПС України від 24.04.2020 року №14318/6/99-00-08-05-05-06 скаргу КП «Служба Єдиного Замовника» залишено без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - без змін (т. 1 а.с. 32). Надаючи оцінку спірному індивідуальному акту, суд першої інстанції також встановив, що КП «Служба Єдиного Замовника» мало умовно нараховані штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 54 487,09 грн., які обліковуються в результаті несвоєчасної сплати узгоджених податкових зобов`язань по податковим деклараціям з податку на додану вартість за серпень - вересень 2019 року. Крім того, судом першої інстанції встановлено, що постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.08.2019 року залишено без змін рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.04.2019 року у справі №2540/2749/18, яким відмовлено у задоволенні позову КП «Служба Єдиного Замовника» до Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.07.2018 року № 0061001510 та №0061021510, яким Позивачу нараховано податкових зобов`язань на загальну суму 500 108,65 грн., що призвело до виникнення податкового боргу у розмірі 497 446,46 грн. Чернігівським окружним адміністративним судом також встановлено, що станом на 11.09.2019 року КП «Служба Єдиного Замовника» в інтегрованій картці платника податків з податку на додану вартість мало заборгованість у сумі 498 675,85 грн. Нарахування по податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2019 року № 9213775582 від 18.09.2019 року склало 210 941,00 грн. (т. 1 а.с. 16-18), а по податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2019 року № 9242490286 від 17.10.2019 року - 270 765,00 грн. (т. 1 а.с. 21-23). Протягом вересня-жовтня 2019 року підприємством перераховано з поточного рахунку на електронний казначейський рахунок, відкритий в СЕА ПДВ, кошти на загальну суму 481 706,00 грн. (т. 1 а.с. 19-20, 24-25), які зараховувалися в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення, незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Судом першої інстанції також встановлено, що станом на 22.12.2019 року КП «Служба Єдиного Замовника» в інтегрованій картці платника податків з податку на додану вартість мало заборгованість у сумі 505 149,12 грн. У подальшому, 23.12.2019 року в інтегрованій картці платника податку обліковано сплату до бюджету зобов`язань у сумі 274 106,00 грн., в результаті якої було погашено борг по декларації з податку на додану вартість № 9213775582 від 18.09.2019 року у сумі 43 272,55 грн., сплачено боргу по пені у сумі 1 670,55 грн. та частково погашено борг по декларації з податку на додану вартість № 242490286 від 17.10.2019 року у сумі 229 162,90 грн. На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз приписів ст. ст. 75, 76, 87, 102, 126, 131 Податкового кодексу України, прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог, оскільки матеріали справи підтверджують наявність у Позивача податкового боргу у спірний період та відповідно несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов`язань. З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на таке. Відповідно до пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах. Згідно п. 76.1 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Тобто, у зв`язку з набранням чинності з 01.01.2017 року змін до Податкового кодексу України (Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 року №1797-VIII), зокрема і до ст. 75, предметом камеральної перевірки може бути своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання, в тому числі і з податку на прибуток підприємств та рентної плати. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 19.02.2019 року у справі №823/457/18. Пунктом 76.3 статті 76 Податкового кодексу України передбачено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу. Водночас, згідно положень п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. Зміст наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку, що предметом камеральної перевірки, окрім питань правильності оформлення податкових декларацій, уточнюючих розрахунків можуть бути й інші питання, зокрема пов`язані із своєчасністю сплати узгоджених податкових зобов`язань, а тому, з урахуванням положень статті 102 Податкового кодексу України, така перевірка може бути проведена протягом 1095 днів за останнім днем граничного строку подання податкової декларації. Аналогічна позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 19.02.2019 року у справі №823/457/18, від 03.04.2020 року у справі №640/1091/19 та у справі № 160/933/19, від 19.05.2020 року у справі № 804/3926/17. Посилання Апелянта на неврахування судом першої інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 05.02.2019 року у справі №824/51/16-а, судовою колегією відхиляються, позаяк вони стосувалися питання камеральної перевірки податкової декларації, а не своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов`язання. Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Відповідно до п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації. У свою чергу, пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. Матеріали справи свідчать, що, за висновками актів перевірки, податковий боргу виник у Позивача у період з вересня по жовтень 2019 року з податку на додану вартість за відповідними податковими деклараціями за вказаний період та був сплачений підприємством 23.12.2019 року. При цьому, грошові кошти в сумі 155 941,00 грн., 55 000,00 грн., 170 765,00 грн. та 100 000,00 грн., які сплачувалися КП «Служба Єдиного Замовника» в якості грошових зобов`язань з податку на додану вартість за поданими останнім податковими деклараціями, що не заперечується і ГУ ДПС у Чернігівській області, спрямовувалися контролюючим органом в рахунок погашення податкового боргу, що виник внаслідок узгодження зобов`язань за податковими повідомленнями-рішеннями від 05.07.2018 року №0061001510 та №0061021510, що підтверджується наданими на виконання вимог ухвали суду від 11.11.2020 року відомостями інтегрованої картки платника податків - КП «Служба Єдиного Замовника» з податку на додану вартість за 2019 рік. Відповідно до п. 131.2 ст. 131 ПК України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені. Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом. Виходячи з аналізу вказаних правових норм ПК України, Верховний Суд у постанові від 05.03.2020 року у справі № 826/12529/18 прийшов до висновку, що законом імперативно встановлено обов`язок податкового органу здійснювати зарахування коштів, що сплачує платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, а платнику податків встановлено заборону спрямовувати кошти на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу. Посилання Апелянта на те, що судом першої інстанції у цьому контексті не було враховано позицію Верховного Суду, викладеною у постанові від 07.08.2018 року у справі №2а-664/11/1370, є безпідставним, оскільки рішення суду касаційної інстанції у цій справі приймалося за іншого правового регулювання, яке було чинним до 01.01.2020 року. При цьому, судова колегія вважає за необхідне звернути увагу на те, що сплата КП «Служба Єдиного Замовника» податкового зобов`язання перед погашенням податкового боргу, тобто з порушенням приписів п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України, внаслідок чого податковий орган здійснював зарахування коштів на погашення податкового боргу замість платника податків, не може вважатися належною сплатою податкового зобов`язання та тягне за собою відповідальність, передбачену пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України. Аналогічний висновок щодо застосування вказаних норм права викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26.03.2019 року у справі №810/315/17. Отже, якщо платник податку сплачує суму грошового зобов`язання, але при цьому має податковий борг із податку, то сплачена сума буде зарахована у погашення податкового боргу цього податку у календарній черговості виникнення такого боргу. Тобто, погашення таких зобов`язань здійснюється контролюючим органом за таким алгоритмом - основне зобов`язання, штраф, пеня. При цьому, відповідні дії повинні здійснюватися у порядку черговості виникнення податкового зобов`язання, що не було помилково враховано Апелянтом. З огляду на викладене колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що несплата узгодженої суми податкового зобов`язання є порушенням податкової дисципліни, а тому, враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає обґрунтованою позицію Чернігівського окружного адміністративного суду про відсутність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення. Щодо доводів Апелянта про те, що останній не був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи 24.06.2020 року, то колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що у матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 60), згідно якого повістку про виклик у справі №620/1821/20 на 24.06.2020 року КП «Служба Єдиного Замовника» отримало 19.06.2020 року, тобто у межах визначених ч. 3 ст. 126 КАС України строків. Крім того, факт обізнаності Позивача із датою, часом та місцем розгляду справи підтверджується й клопотанням останнього від 24.06.2020 року (а.с. 61-63), в якому він просить суд першої інстанції здійснювати розгляд справи, який призначено на 24.06.2020 року на 09:30, без його участі. З приводу тверджень Апелянта про відсутність у ГУ ДПС у Чернігівській області повноважень на проведення перевірки підприємства з огляду на те, що відповідні права ще не перейшли до Відповідача від Головного управління ДФС у Чернігівській області, судова колегія вважає за необхідне зазначити таке. Зі змісту постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 року №537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» випливає, що територіальні органи Державної податкової служби є правонаступниками майна, прав та обов`язків територіальних органів Державної фіскальної служби, що реорганізуються згідно з пунктом 2 цієї постанови, у відповідних сферах діяльності. Згідно додатку 2 до вказаної постанови Головне управління ДФС у Чернігівській області реорганізується шляхом приєднання до Головного управління ДПС у Чернігівській області. При цьому, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, запис про створення Головного управління ДПС у Чернігівській області здійснено 31.07.2019 року. У свою чергу, на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року №682-р «Питання Державної податкової служби», наказу Державної податкової служби України від 28.08.2019 року №36 «Про початок діяльності Державної податкової служби України» та листа Державної податкової служби України від 28.08.2019 року №543/7/99-00-01-01-02 щодо погодження можливості забезпечення здійснення покладених функцій і повноважень, визначених положенням про Головне управління ДПС у Чернігівській області, затвердженим наказом ДПС України від 12.07.2019 року №14 «Про затвердження положень про територіальні органи ДПС», наказом ГУ ДПС у Чернігівській області від 15.08.2019 року, яким введено в дію організаційну структуру та штатний розпис Головного управління ДПС у Чернігівській області, Головним управлінням ДПС у Чернігівській області 29.08.2019 року прийнято наказ №8 «Про початок діяльності Головного управління ДПС у Чернігівській області». Отже, починаючи з 29.08.2019 року ГУ ДПС у Чернігівській області набуло повноважень контролюючого органу у розумінні положень Податкового кодексу України та, відповідно, право на проведення камеральної перевірки КП «Служба Єдиного Замовник». Твердження Позивача про неможливість проведення повторної камеральної перевірки судовою колегією відхиляються, оскільки стосуються перевірки, яка проведена Відповідачем 13.05.2020 року (т. 1 а.с. 26-27), правомірність проведення якої перебуває поза межами предмету розгляду даної справи. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Служба Єдиного Замовника» - залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 червня 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Суддя-доповідач А.Г. Степанюк Судді Н.П. Бужак Л.О. Костюк Повний текст постанови складено та підписано « 25» листопада 2020 року.