Постанова Запорізький апеляційний суд № 326/457/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 33/807/370/20 Головуючий в 1-й інстанції - Каряка Д.О. Єдиний унікальний №326/457/20 Доповідач в 2-й інстанції - Фомін В.А. Категорія - ст.130 ч.1 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 листопада 2020 року м. Запоріжжя Суддя Запорізького апеляційного суду Фомін В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Приморського районного суду Запорізької області від 10 квітня 2020 року стосовно нього та з клопотанням про поновлення строку на оскарження вказаного судового рішення, в с т а н о в и в: постановою судді Приморського районного суду Запорізької області від 10 квітня 2020 року до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП притягнуто ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , із застосуванням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Також постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420,40 гривень. Як зазначено в постанові, 10.03.2020 о 12.21 годині ОСОБА_1 навпроти будинку № 26 по вул. М. Шосе в м. Бердянськ, керував автомобілем CITROEN д/з НОМЕР_1 в стані наркотичного сп`яніння, що підтверджується медичним висновком №

295. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує на незаконність постанови суду, яка підлягає скасуванню. В обґрунтування доводів зазначає, що суд першої інстанції, в порушення вимог ст.268 КУпАП розглянув справу без його участі, чим порушив його право на захист та позбавив його можливості надати пояснення. В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які вказували би на його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення було складено з порушенням вимог КУпАП та Інструкції, в протоколі не зазначені ознаки сп`яніння, відсутні свідки, не зазначена частина статті. Вказує, що працівниками поліції був порушений порядок огляду на стан сп`яніння, передбачений ст.266 КУпАП, а тому такий огляд є недійсним. Останніми не було запропоновано пройти огляд на місці зупинки. В закладі охорони здоров`я біологічний матеріал відбирається в дві ємності, проте цього не було зроблено, що є грубим порушення порядку огляду на стан сп`яніння. Також зазначає, що не був присутній в судовому засіданні, справа була розглянута без його участі, про існування постанови дізнався лише 06.05.2020 року з єдиного реєстру судових рішень, копію постанови суду не отримував, апеляційна скарга була подана 07.05.2020 року, а тому вважає строк на апеляційне оскарження постанови пропущеним з поважних причин. Враховуючи викладене, просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду, скасувати постанову районного суду, а провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. В призначене судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим, не з`явився, заявив клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що його захисник-адвокат Хіжняков І.В. не може прийняти участь у розгляді його скарги і при цьому не просив розглядати апеляційну скаргу з обов`язковою їх участю, що вказує на безпідставність зазначеного клопотання. Під час знаходження справи на розгляді в районному суді ні захисник, ні ОСОБА_1 не виявили бажання спростувати докази, додані до протоколу про адміністративне правопорушення, до суду першої інстанції не з`явились. Розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції триває вже довгий час, з травня 2020 року, у призначені судові засідання ОСОБА_1 та адвокат Хіжняков І.В. неодноразово не з`являлись, ухиляючись від участі шляхом подачі клопотань про перенесення розгляду справи через встановлення державного карантину та неможливістю прийняти участь у судовому засіданні особисто. Такі дії ОСОБА_1 та адвоката Хіжнякова І.В. свідчать про зловживання своїми процесуальними правами, нехтування такого процесуального обов`язку, як явка до суду у визначений день та час, а також надання суду доказів на підтвердження поважності причини для відкладення справи, оскільки апеляційний суд неодноразово надавав їм можливість скористатись своїм правом бути присутніми під час судового розгляду. Разом з цим, встановлений постановою КМУ державний карантин на всій території країни є адаптивним, всі суди країни не призупиняли свою діяльність та по теперішній час розглядають справи. В такому випадку, з дотриманням всіх заходів безпеки, які рекомендовані Міністерством охорони здоров`я, судове провадження можливо було здійснювати у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду. Тобто, судове засідання можливо було провести у режимі відеоконференції з найбільш територіально наближеним до місця проживання ОСОБА_1 судом, або за допомогою онлайн сервісу відеозв`язку EASYCON, який не потребує установки додаткових програм та може здійснюватись з любого приміщення, навіть з власної квартири. Участь захисника в судовому засіданні по справам про адміністративне правопорушення не є обов`язковою, у зв`язку з чим, неявка останнього не перешкоджає розгляду справи по суті, як і неявка особи стосовно якої розглядається справа. Згідно ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Отже, законодавець закріпив право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, користуватись юридичною допомогою при розгляді справи, що не зобов`язує суд неодноразово відкладати розгляд справи при незабезпеченні явки захисника цією особою. Статтею 294 КУпАП визначені строки розгляду справ про адміністративне правопорушення в суді апеляційної інстанції, згідно норм якої справа розглядається протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду. Ці норми підлягають врахуванню і дотриманню не тільки судом, але і учасниками судового провадження. Що стосується клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи, призначеної апеляційним судом на 20.11.2020 року, у тому числі у зв`язку з хворобою адвоката Хіжнякова І.В., то воно було заявлено поза межами розумних строків для розгляду справи, визначених законодавцем, а достовірність факту хвороби та знаходження на стаціонарному лікуванні не підтверджена належними доказами. Знаходження особи на лікарняному підлягає підтвердженню медичною документацією, визначеною наказом Міністерства охорони здоров`я України, завіреною печаткою лікувальної установи. Крім того, відповідно до вимог ст.271 КУпАП у розгляді справи про адміністративне правопорушення можуть брати участь адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; за дорученням особи, яка його запросила, від її імені подавати скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу, а також мають інші права, передбачені законами України. Повноваження адвоката на участь у розгляді справи підтверджуються довіреністю на ведення справи, посвідченою нотаріусом або посадовою особою, якій відповідно до закону надано право посвідчувати довіреності, або ордером чи дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором про надання правової допомоги. До ордера обов`язково додається витяг з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката або обмеження його прав на вчинення окремих дій як захисника. Витяг засвідчується підписами сторін. Якщо особа є суб`єктом права на безоплатну вторинну правову допомогу, у розгляді справи про адміністративне правопорушення може брати участь адвокат, який призначений Центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Зазначений адвокат має права, передбачені частиною першою цієї статті та іншими законами. Повноваження адвоката, призначеного Центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги, підтверджуються дорученням, що видається Центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Разом з клопотанням ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи до апеляційного суду надійшло аналогічне клопотання від адвоката Хіжнякова І.В. При цьому, будь-яких документів на підтвердження його повноважень апеляційному суду надано не було, в матеріалах справи також відсутні відповідні документи. У такому випадку адвокат Хіжняков І.В. не має права, передбаченого КУпАП, заявляти такого роду клопотання в рамках цієї справи про адміністративні правопорушення, тобто не є особою, яка має права брати участь у розгляді цієї справи. Враховуючи викладене, справа розглядається без участі ОСОБА_1 , адвоката Хіжнякова І.В. по наявним в ній матеріалам в межах апеляційної скарги. Перевіривши матеріали справи та аргументи скарги, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, у зв`язку з наступним. У відповідності до вимог ст.294 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. Враховуючи, що ОСОБА_1 не приймав участі при розгляді справи, копію постанови не отримав, про рішення дізнався 06.05.2020 року з єдиного реєстру судових рішень, апеляційна скарга була подана ним 07.05.2020 року, суд апеляційної інстанції, керуючись верховенством права, доходить висновку, що наведені у клопотанні обставини можна визнати як поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження, та надати можливість ОСОБА_1 реалізувати своє право на захист в судовому засіданні, а тому вказаний строк підлягає поновленню. Щодо доводів апеляційної скарги по суті, слід зазначити наступне. Висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими. Так, з матеріалів справи вбачається, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується відомостями, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ №063426 від 10 березня 2020 року, зі змістом якого ОСОБА_1 ознайомився, йому роз`ясненні права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України, і ст.268 КУпАП, його копію отримав, що засвідчив своїм особистим підписом (а.с.1); направленням на огляд водія до КУ «Бердянський психоневрологічний диспансер» ЗОР з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного, чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 10 березня 2020 року та висновком щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 в КУ «Бердянський психоневрологічний диспансер» ЗОР №295 від 10 березня 2020 року, в якому зазначено результат проведеного огляду, що останній перебуває у стані наркотичного сп`яніння (а.с.2-3). Більш того, в протоколі ОСОБА_1 власноруч зазначив, що перед тим, як сісти за кермо автомобіля вживав заборонені препарати. Твердження апелянта про те, що суд першої інстанції не в повному обсязі з`ясував обставини справи, є безпідставними, оскільки у судовому засіданні суд дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав їм належну оцінку, та дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Під час перевірки апеляційним судом матеріалів справи будь-яких істотних порушень допущених при їх складанні не встановлено. Протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ №063426 від 10 березня 2020 року відносно ОСОБА_1 містить всі необхідні відомості, передбачені ст.256 КУпАП, та Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС №1395 від 07 листопада 2015 року. З зазначеним протоколом ОСОБА_1 був ознайомлений, копію його отримав, як зазначено вище, йому роз`яснені права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, що він засвідчив особистим підписом. Посилання в апеляційній скарзі на те, що протокол про адміністративне правопорушення є неналежним доказом, оскільки в протоколі відсутні свідки, не зазначено ознак наркотичного сп`яніння та відсутня частина статті, за якою складено протокол, є непереконливими та спростовуються наданими матеріалами. В протоколі докладно викладена суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, у тому числі і частині 1 статті 130 КУпАП, та інші необхідні відомості. Будь-які виправлення в протоколі відсутні. Більш того, Інструкція не покладає обов`язку на працівника поліції зазначати ознаки сп`яніння у протоколі про адміністративне правопорушення. Доводи апелянта про те, що відсутність свідків, які повинні бути зазначені у протоколі, вказує на його невідповідність, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки згідно з положенням ч.4 ст.266 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. У відповідності до вказаної норми присутність двох свідків при огляді на стан сп`яніння в медичній установі не передбачено. Крім того, зауважень до протоколу від ОСОБА_1 не надійшло, він власноруч розписався в протоколі. Також не надходило від останнього будь-яких зауважень під час його огляду у закладі охорони здоров`я, в матеріалах справи відсутні дані про те, що останній заперечував результат огляду. Посилання апелянта на порушення поліцейськими порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, оскільки ними не було запропоновано пройти огляд на місці зупинки, апеляційний суд вважає безпідставними. Огляд особи на стан саме наркотичного сп`яніння, відповідно до Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС №1395 від 07 листопада 2015 року, проводиться лише в закладах охорони здоров`я, а не на місці зупинки. Зазначене узгоджується з п.12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена спільним наказом МОЗ/МВС від 09 листопада 2015 року №1452/735, відповідно до якого у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Що стосується доводів ОСОБА_1 про те, що його огляд в закладі охорони здоров`я був проведений з порушенням Інструкції через те, що не було забору біологічного матеріалу в дві ємності, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки суд позбавлений можливості перевірити ці доводи у зв`язку з відсутністю в матеріалах справи будь-яких даних про забір біологічного матеріалу. Разом з цим, лікар є самостійним у своїй діяльності та вправі самостійно визначати, яким чином проводити огляд водія на стан сп`яніння. Перевіряючи доводи ОСОБА_1 про те, що суд розглянув справу у його відсутність, тим самим порушив вимоги ст.268 КУпАП, апеляційних суд доходить наступного. Відповідно до ст.8 Конституції, в Україні визнається і діє принцип Верховенства права. Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 06 листопада 2008 року у справі «Ісмаїлов проти Росії», в пункті 31 зазначив, що принцип верховенства права - одне з підвалин демократичного суспільства - закріплений в усіх статтях Конвенції, чи було досягнуто справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. Згідно з пунктом 34 вказаного рішення, суд повинен проаналізувати, чи дотримали органи влади розумний баланс між заходами, вжитими для забезпечення загальних інтересів суспільства, та потребою захищатися від обвинувачення. Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.41) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, ОСОБА_1 дійсно не був присутнім в судовому засіданні суду першої інстанції, яке відбулось 10 квітня 2020 року. Між тим, суд першої інстанції намагався повідомити ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи, однак поштове повідомлення повернулось до суду с позначкою «за закінченням терміну зберігання», а тому доводи апеляційної скарги щодо порушення судом вимог ст.268 КУпАП є безпідставними. До того ж, права передбачені ст.268 КУпАП були поновленні ОСОБА_1 шляхом виклику його до суду апеляційної інстанції. Суд апеляційної інстанції переконався у обізнаності ОСОБА_1 про судовий розгляд справи та надання йому можливості бути присутнім в суді апеляційної інстанції, надавати пояснення і користуватися передбаченими ст.268 КУпАП правами. Реалізації зазначених прав пов`язана виключно із волевиявленням особи, однак апелянт не скористався правом та не з`явився в судове засідання апеляційної інстанції. Крім того, законодавством України про адміністративні правопорушення не передбачено необхідності обов`язкового скасування постанови суду першої інстанції через розгляд справи у відсутність особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Таким чином, порушення, на які звертав увагу ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, є суто формальними, які не можуть слугувати підставою для скасування правильного по суті рішення, до того ж останній не заперечував факт керування транспортним засобом, тобто фактичні обставини справи не оскаржував взагалі. Отже, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та відповідають фактичним обставинам справи. Суд апеляційної інстанції вважає, що наявні в матеріалах справи докази є допустимими, достовірними, належними і достатніми для висновку про доведеність вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення. Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст.283 КУпАП. При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, врахував ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, особу порушника та наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом. Отже, доводи, викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , правильність вищевказаних висновків суду першої інстанції не спростовують. Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено. Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п о с т а н о в и в: поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Приморського районного суду Запорізької області від 10 квітня 2020 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Приморського районного суду Запорізької області від 10 квітня 2020 року, якою до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, притягнуто ОСОБА_1 , із застосуванням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, залишити без змін. Постанова Запорізького апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду В.А. Фомін Дата документу Справа № 326/457/20