Ухвала КАС ВС № 320/5977/18

УХВАЛА 24 листопада 2020 року м. Київ справа № 320/5977/18 адміністративне провадження № К/9901/26545/20 Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: судді-доповідача - Яковенка М. М., суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2020 року у справі № 320/5977/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БК Баланс» до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ: До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "БК "БАЛАНС" з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, в якому просило: - визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 8 травня 2018 року № 0013831414 та № 0013841414. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 року, залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2020 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 8 травня 2018 року № 0013831414 та № 0013841414. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, 15 жовтня 2020 року від скаржника надійшла касаційна скарга. Ухвалою Верховного Суду від 27 жовтня 2020 року відмовлено Головному управлінню ДПС у Київській області в задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, визнавши зазначені в ньому причини пропуску строку неповажними, а касаційну скаргу залишено без руху з підстав пропуску строку на касаційне оскарження. Надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (код 0315124478058) копія ухвали Верховного Суду від 27 жовтня 2020 року отримана представником скаржника 02 листопада 2020 року. 18 листопада 2020 року до Верховного Суду надійшло клопотання Головного управління ДПС у Київській області про усунення недоліків касаційної скарги. У клопотанні скаржник повторно зазначає, що вперше касаційну скаргу було подано у строк передбачений законом, проте ухвалами Верховного Суду від 20 липня 2020 року, 31 серпня 2020 року касаційну скаргу було повернуто скаржнику у зв`язку з не зазначенням підстав касаційного оскарження відповідно до ч. 4 ст. 328 КАС України. Наведені скаржником у повторному клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на таке. Перевіряючи доводи, якими скаржник обґрунтовує поважність пропуску строку на касаційне оскарження в клопотанні, яке надійшло 18 листопада 2020 року, Судом з`ясовано, що воно містить лише цитування норм Конституції України, положень КАС України, інших нормативно правових актів та посилання відповідачем на впровадження карантинних заходів в Україні. Як слідує з матеріалів касаційної скарги, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено 16 червня 2020 року, повний текст постанови виготовлено 19 червня 2020 року, ухвалами Верховного Суду від 20 липня 2020 року, 31 серпня 2020 року касаційні скарги було повернуто, останню яку скаржник отримав 07 вересня 2020 року, проте повторно цю касаційну скаргу направлено до суду поштою лише 13 жовтня 2020 року, тобто більше ніж через один місяць після повернення вдруге касаційної скарги, що свідчить про необґрунтоване зволікання з боку скаржника щодо повторного звернення до касаційного суду з цією касаційною скаргою. Аналіз положень ст. 5, 13, 328, 329 КАС України (в редакції, чинній на момент звернення до суду з касаційною скаргою) дозволяє дійти висновку, учасники справи, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк. Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Встановлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства процесуальних обов`язків. Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява №23436/03). Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин. Фактично, більшість зазначених скаржником підстав для поновлення строку є аналогічними тим, які вже Судом були оцінені та визнані неповажними ухвалою про залишення касаційної скарги без руху. Суд повторно акцентує увагу скаржника, що невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та, як наслідок, повернення її заявнику не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до статті 129 Конституції України та статей 2, 8 - КАС України однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Як зазначив Європейський суд з прав людини в рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України", принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом. Окрім цього, при вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги/відмови у відкритті касаційного провадження за вперше поданою касаційною скаргою до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі. Отже, Верховний Суд зазначає, що відповідачем не наведено обґрунтувань щодо поважності пропуску строку касаційного оскарження у взаємозв`язку вищезазначених часових інтервалів, враховуючи, що з моменту виникнення права на касаційне оскарження до подання касаційної скарги повторно сплинуло більше чотирьох місяців. Податковим органом не зазначено поважні причини пропуску, які б унеможливлювали звернутися до суду касаційної інстанції у порядку встановленого законом. Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається. Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником у повторному клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження обставин пропуску такого строку поважними. Згідно п. 4 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнанні судом неповажними. На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

УХВАЛИВ: Відмовити Головному управлінню ДПС у Київській області в задоволені клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2020 року у справі № 320/5977/18. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2020 року у справі № 320/5977/18. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач М. М. Яковенко Судді І. В. Дашутін О. О. Шишов