LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС520/12742/19

від 24.11.2020 · Адміністративна
Резолютивна:Відмовити Головному управлінню ДПС у Харківській області в задоволені клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 березня 2020 року та постанови Д…

УХВАЛА 24 листопада 2020 року м. Київ справа № 520/12742/19 адміністративне провадження № К/9901/25238/20 Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: судді-доповідача - Яковенка М. М., суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 березня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2020 року у справі № 520/12742/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Радіософт» до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Радіософт" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області виписані ТОВ "Радіософт" від 18 листопада 2019 року за №00000390517, яким ТОВ "Радіософт" зменшено від`ємне значення, що зараховується до суми податкового кредиту у розмірі 552934 грн. та №00000380517, яким донараховано для оплати податку на додану вартість в розмірі 1777081 грн. та штрафних санкцій в розмірі 444270,25 грн. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05 березня 2020 року, залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2020 року, позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 18 листопада 2019 року за №00000390517 та №00000380517. Не погоджуючись з рішенням суду першої та апеляційної інстанції, 05 жовтня 2020 року від скаржника надійшла касаційна скарга. Верховний Суд ухвалою від 22 жовтня 2020 року зазначену касаційну скаргу залишив без руху на підставі вимог ч. 3 ст. 332 КАС України щодо надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку касаційного оскарження, у якому вказати підстави для поновлення строку касаційного оскарження та доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до Касаційного адміністративного суду з касаційною скаргою у строк, визначений законом та навести підстави, на яких подається касаційна скарга, визначених п. 4 ст. 328 КАС України. Ухвала Верховного Суду від 22 жовтня 2020 року була отримана відповідачем 29 жовтня 2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 6105715759096. На виконання вимог вказаної ухвали скаржником надіслано усунення недоліків касаційної скарги разом з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження. У зазначеному клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження податковий орган посилається на те, що вперше касаційну скаргу подано до касаційного суду в належний строк, однак, ухвалами Верховного Суду від 19 серпня 2020 року та від 09 вересня 2020 року її було повернуто у зв`язку з не зазначенням підстав касаційного оскарження відповідно до ч. 4 ст. 328 КАС України. Наведені скаржником у повторному клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на таке. Перевіряючи доводи, якими скаржник обґрунтовує поважність пропуску строку на касаційне оскарження в клопотанні, яке надійшло 05 листопада 2020 року, Судом з`ясовано, що воно містить лише цитування норм Конституції України, положень КАС України, інших нормативно правових актів. Фактично, більшість зазначених скаржником підстав для поновлення строку є аналогічними тим, які вже Судом були оцінені та визнані неповажними ухвалою про залишення касаційної скарги без руху. Аналіз положень ст. 5, 13, 328, 329 КАС України (в редакції, чинній на момент звернення до суду з касаційною скаргою) дозволяє дійти висновку, учасники справи, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк. Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Встановлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства процесуальних обов`язків. Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява №23436/03). Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя. Окрім цього, при вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги/відмови у відкритті касаційного провадження за вперше поданою касаційною скаргою до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі. Також, слід зазначити, що невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та, як наслідок, повернення її заявнику не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення. Отже, Верховний Суд зазначає, що відповідачем не наведено обґрунтувань щодо поважності пропуску строку касаційного оскарження у взаємозв`язку вищезазначених часових інтервалів, враховуючи, що з моменту виникнення права на касаційне оскарження до подання касаційної скарги повторно сплинуло три місяці. Податковим органом не зазначено поважні причини пропуску, які б унеможливлювали звернутися до суду касаційної інстанції у порядку встановленого законом протягом трьох місяців. Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається. Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником у повторному клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження обставин пропуску такого строку поважними. Згідно п. 4 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнанні судом неповажними. Керуючись статтями 248, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

УХВАЛИВ: Відмовити Головному управлінню ДПС у Харківській області в задоволені клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 березня 2020 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2020 року у справі № 520/12742/19. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 березня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2020 року у справі № 520/12742/19. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач М. М. Яковенко Судді І. В. Дашутін О. О. Шишов

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»