Постанова 4850 № 200/14572/19-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 листопада 2020 року справа №200/14572/19-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Сіваченка І.В., Міронової Г.М., секретар судового засідання - Мирошниченко О.Л., за участю: представника позивача - Помалюк І.В., діючого згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань шляхом самопредставництва, розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 липня 2020 року у справі № 200/14572/19-а (головуючий І інстанції Чекменьов Г.А., повний текст складений у м. Слов`янську Донецької області) за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,- В С Т А Н О В И В : Головне управління ДПС у Донецькій області (далі - ГУДПС у Донецькій області, позивач) звернулось до суду з позовом до фізичної особи ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просило стягнути податковий борг в сумі 30364,81 грн. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21.07.2020 року позов задоволений частково: стягнуто з фізичної особи ОСОБА_1 податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості (КБК:18010300) в сумі 13324,99 грн; у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено (а.с. 142-144). Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні з відповідача податкового боргу в сумі 17039,82 грн. Посилався на те, що відповідачу 30.06.2016 року в атоматичному режимі обчислено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, роздруковано податкові повідомлення-рішення, однак, у зв`язку з некоректною роботою програмного забезпечення податкові повідомлення-рішення не збереглися та нарахування не відобразилося в ІКП платника, внаслідок чого у період 2016-2018 роки по цих податкових повідомленнях-рішеннях не сформовано податковий борг. В подальшому цей факт було виявлено та сформовані нові податкові повідомлення-рішення від 27.11.2018 року. Також, посилався на висновки Верховного Суду в постановах у справах №№ 810/4417/16, 826/14195/16, 821/381/17, 820/1878/16, 812/772/16, 805/3284/16, 826/18379/14, згідно яких питання правомірності прийняття позивачем податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги не охоплюється предметом позову, оскільки рішення суб`єкта владних повноважень не є предметом позову у справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду відповідної справи здійснювати їх правовий аналіз (а.с. 150-153). Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги. Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного. У власності ОСОБА_1 знаходиться нерухоме майно за адресами АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.22-25). Позивач посилається на наявність у відповідача податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в сумі 30364,81 грн., відповідно до прийнятих позивачем податкових повідомлень-рішень форми «Ф»: від 27.11.2018 року № 31360-42 на суму 6227,63 грн. за 2015 рік, від 27.11.2018 року № 31361-42 на суму 4862,26 грн. за 2015 рік; від 27.11.2018 року № 31358-42 на суму 5741,65 грн. за 2015 рік, від 27.11.2018 № 31359-42 на суму 208,28 грн. за 2015 рік, від 22.02.2019 року № 0029864-4210-0502 на суму 13324,99 грн. за 2018 рік (а.с. 17-18). Відповідно до складеного позивачем розрахунку ціни позову терміни сплати вказаних податкових зобов`язань зазначені 10.02.2019 року та 24.06.2019 року (а.с. 9). Відповідачем надано відомості про те, що суми нарахованого податку на нерухомість за 2015 рік, зазначені в якості предмету стягнення, були нараховані позивачем у податкових повідомленнях-рішеннях від 30.06.2016 року: на суму 6227,63 грн. ППР № 41783-17, на суму 4862,26 грн. ППР № 41782-17, на суму 5741,65 грн. ППР № 41785-17, на суму 208,28 грн. ППР № 41784-17 (а.с. 54-57). Зазначені відомості підтверджуються розрахунком податку на нерухоме майно, згідно якого зазначені суми нараховані за 2015 рік (а.с.16). Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 175 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (пп. 14.1.39 пункту 39.14 статті 39 ПК України). Згідно пп. 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк). Відповідно до пп. 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених ПК України та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності. Згідно пп. 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Згідно п. 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Відповідно до пп. 266.1.1 ст. 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування (пп. 266.5.1 ст. 266 ПК України). Згідно пп. 266.6.1 ст. 266 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року. Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку (пп. 266.7.1 ст. 266 ПК України). Згідно пп. 266.7.2 ст. 266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком). Відповідно до пп. 266.10.1 ст. 266 ПК України податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується: а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. Матеріалами справи встановлено, що податковим органом відповідно до норм статті 266 ПК України на адресу відповідача були направлені податкові повідомлення-рішення від 30.06.2016 року щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Згідно пункту 102.1 с. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. За змістом пунктом 102.4. статті 102 ПК України у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним. Отже, граничним строком сплати податкових повідомлень-рішень від 30.06.2016 року є 29.08.2016 року, а граничний строк стягнення податкового боргу сплив після 29.08.2019 року. Оскільки позивач звернувся до суду з позовом 13.12.2019 року, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вказаний податковий борг стягненню не підлягає через пропуск встановленого строку. Крім того, прийняття позивачем повторних податкових повідомлень-рішень у 2018 році про стягнення того ж самого боргу зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2015 рік, вказаний строк не поновлює. На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що за наведених підстав позовні вимоги у зазначеній частині задоволенню не підлягають. Судом першої інстанції прийнято часткове визнання позову відповідачем, але заперечення стосовно ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 рік, відповідачем не доведені належними та допустимими доказами. Посилаючись на те, що нерухомість по АДРЕСА_2 , має коефіцієнтну ставку 0,5, оскільки не підпадає під Зону 1 та Зону 2 згідно з рішенням Бахмутської міської ради від 27.06.2017 року № 6/102-1892 (а.с.20-21), відповідач не довів, до якої саме зони відноситься вказана адреса. Відповідно до частина 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. За приписами частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Оскільки до закінчення з`ясування обставин справи сторона відповідача доказів розташування нерухомості для цілей оподаткування за адресою АДРЕСА_2 , не надала, податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 22.02.2019 року № 0029864-4210-0502 не оскаржила, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про стягнення з відповідача суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 13324,99 грн. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні. Керуючись ст.ст. 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 липня 2020 року у справі № 200/14572/19-а за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - залишити без змін. Повний текст постанови складений 25 листопада 2020 року. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий І.В. Геращенко Судді: І.В. Сіваченко Г.М. Міронова