Постанова 4850 № 200/143/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 листопада 2020 року справа №200/143/20-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гаврищук Т.Г. суддів: Блохіна А.А. Сіваченка І.В. при секретарі судового засідання Кобець О.А., за участю сторін по справі: позивач: не зявився відповідач: Помалюк І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного (суддя Кошкош О.О.) від 01 вересня 2020 року (повний текст складено 10 вересня 2020 року) у справі №200/143/20-а за позовом Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення від 23.12.2019 №00205955341, - ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення від 23.12.2019р. №0020575341, яким нараховано штрафні санкції у сумі 40528,03 грн. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2020 року позов задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення від 23.12.2019р. №0020575341, яким нараховано штрафні санкції у сумі 40528,03 грн. В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Відповідач вважає, що ним правомірно було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, оскільки актом перевірки встановлено порушення позивачем термінів сплати самостійно визначеного податкового зобов`язання з податку на додану вартість за серпень 2019р., що підтверджується платіжним дорученням від 28.10.2019р. на суму 405280,29грн.. Суд першої інстанції дійшов висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення від 23.12.2019 року прийнто з порушенням терміну встановленого п.86.6 ст.86 ПК України, що на думку відповідача не може бути єдиною підставою для скасування рішення та не може свідчити про відсутність порушення термінів сплати податкових зобов`язань. Судом першої інстанції також не було враховано, що у зв`язку з тим, що податкове повідомлення рішення від 30.07.2019р. № 0006141414 на суму 2073992,50 грн., набуло статусу не узгодженого, штрафні санкції та пеня нараховані в автоматичному режимі за даним податковим повідомленням рішенням не включалися до розрахунку штрафної санкції по податковому повідомленню рішенню від 23.12.2019р. № 0020575341. Далі позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 01.07.2019р. N 9212384269 на суму 2911 грн. (отже сума переплати 411814,05+2911=414 725,05 грн.). 23.09.2019р. від позивача надійшло платіжне доручення від 23.09.2019р. № 196305309 на суму 19337,66 грн. яке було зараховано до переплати (414725,05+ 19337,66=434 062,71 грн.). В подальшому, позивачем подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2019 року №9211637344 від 16.09.2019, в якій ним задекларовано до сплати суму податку на додану вартість у розмірі 839 343 грн., з граничним терміном сплати 30.09.2019р.. За рахунок переплати (434062,71 грн.) узгоджене грошове зобов`язання на суму 839 343 грн., по податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2019 року погашено частково. (залишок 405280,29 грн. які остаточно погашено 28.10.2019 року, що підтверджується платіжним дорученням N 212761286 на суму 820005,34 грн.). 414725,05 грн. + 19337,66 грн. (переплата) = 434 062,71 грн.; 839 343 грн. - 434 062,71 грн. = 405 280,29 грн. (28 кал. днів затримки). Позивач, у судове засідання не прибув, був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного. Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивачем16 вересня 2019 року подана податкова декларація з податку на додану вартість за серпень 2019 року, в якій визначена сума податку, яка сплачується до державного бюджету у розмірі 839343,00грн.. Граничний термін сплати узгодженого податкового зобов`язання 30.09.2019р.. Відповідачем було проведено камеральну перевірку позивача з питань своєчасності сплати узгодженого податкового зобов`язання з податку на додану вартість згідно податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2019 року, за результатами якої складено акт від 13.11.2019р. №187/05-99-53-41/32001618, яким встановлено порушення пп.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.57.1 ст.57, п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати суми узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2019 року. Також, 05 грудня 2019 року за результатом камеральної перевірки з питань своєчасності сплати узгодженого податкового зобов`язання з податку на додану вартість згідно податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2019 року відповідачем складено акт №264/05-99-53-41/32001618, яким встановлено порушення пп.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.57.1 ст.57, п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати суми узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2019 року. Листом від 06.12.2019р. відповідач повідомив позивача про те, що у зв`язку з невірним відображенням в КОР ДП «Донецький облавтодор «ВАТ «ДАК «АДУ» суми заборгованості, попередньо надісланий акт №187/05-99-53-41/32001618 від 13.11.2019 року (дата отримання ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» - 19.11.2019 року) анулюється. Одночасно було надіслано позивачеві акт від 05 грудня 2019 року №264/05-99-53-41/32001618, який отримано останнім 10.12.2019р., що засвідчується відповідним штрихкодом та штампом позивача ( а.с.98, 227 том 1) Порядок проведення камеральних перевірок визначено статтею 76 Податкового кодексу України. За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу (пункт 86.2 статті 86 ПК України). Відповідно до приписів п. 86.7 ст. 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу. Рішення про визначення грошових зобов`язань приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення. Згідно п. 86.8 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків. Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, акт перевірки від 05 грудня 2019 року №264/05-99-53-41/32001618 був отриманий позивачем 10.12.2019р., а спірне податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем 23 грудня 2019 року. Отже, в даному випадку, оскаржуване рішення прийнято відповідачем без дотримання вимог п. 86.7 ст. 86 ПК України, тобто прийнято з порушенням встановлених правил та процедур, прийнято передчасно - без дотримання права позивача на подачу та розгляд його заперечень, що є передумовою прийняття спірного рішення, а відтак є протиправним. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного суду від 15 січня 2019 року у справі №826/3576/15 У п.109.1 ст.109 Податкового кодексу України визначено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. За приписами п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. Пунктом 57.1 статті 57 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно пунктом 203.1 статті 203 ПК України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Відповідно до пункту 203.2 статті 203 ПК України сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї Джерела сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків визначені статтею 87 ПК, згідно з абзацом першим пункту 87.1 якої джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Відповідно до абзацу другого пункту 87.1 статті 87 ПК України джерелом самостійної сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов`язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов`язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках. Організацію діяльності з ведення органами ДФС України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) визначено Порядком ведення органами ДФС України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №422 від 07.04.2016 (далі - Порядок №422). Згідно п.1 розділу II Порядку №422, з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу. Відповідно до п.2 розділу І Порядку №422, інтегрована картка платника - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами. Пунктом 1 глави 1 Розділу III Порядку № 422 передбачено, що для забезпечення контролю за повнотою та своєчасністю розрахунків платників органи ДФС проводять оперативний облік надходжень за податками, зборами на підставі документів, визначених порядком взаємодії органів ДФС та органів Казначейства у процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, а саме: відомостей про зарахування та повернення коштів з аналітичних рахунків за надходженнями у вигляді технологічного файлу; виписок з рахунків у вигляді електронного реєстру розрахункових документів; звітів про виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями. Тобто, в інтегрованій картці платника відображається повна хронологія нарахувань податкових зобов`язань, їх сплата тощо. Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, розрахунок штрафних санкцій здійснено із вибіркових показників, що містяться в інтегрованій картці особового рахунку позивача. Сума переплати станом на 30.09.2019р., виходячи з якої обрахована сума недоплати по податковій декларації за серпень 2019 року, не підтверджена наявними у картці показниками. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що у спірних правовідносинах відповідачем не доведена правомірність застосованих до позивача штрафних санкцій. Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін. Керуючись статтями 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного від 01 вересня 2020 року у справі №200/143/20-а - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного від 01 вересня 2020 року у справі №200/143/20-а - залишити без змін. Вступна та резолютивна частина постанови прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 24 листопада 2020 року. Постанова у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 25 листопада 2020 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 24 листопада 2020 року та підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий: Т.Г. Гаврищук Судді: А.А. Блохін І.В. Сіваченко