Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 480/331/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 листопада 2020 р.Справа № 480/331/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Мінаєвої О.М., Суддів: Макаренко Я.М. , Донець Л.О. , за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.06.2020 року, головуючий суддя І інстанції: С.М. Гелета, м. Суми, повний текст складено 06.07.20 року у справі № 480/331/20 за позовом ОСОБА_1 до Білопільської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, визнання незаконним положення, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Білопільської міської ради, в якому просила суд: визнати протиправним та скасувати рішення п`ятої сесії сьомого скликання Білопільської міської ради №94 від 18.11.2019 про затвердження Положення про призначення на посаду та звільнення з посади керівників закладів дошкільної освіти, загальної середньої освіти та позашкільної освіти, що належать до комунальної власності Білопільської міської ради; визнати незаконним Положення призначення на посаду та звільнення з посади керівників закладів дошкільної освіти, загальної середньої освіти та позашкільної освіти, що належать до комунальної власності Білопільської міської ради. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 25.06.2020 року у задоволенні вказаного адміністративного позову відмовлено. Позивач, не погодившись із вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.06.2020 року у справі № 480/331/20 та прийняти постанову, якою задовольнити позов. В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що пункти Положення про призначення на посаду та звільнення з посади керівників закладів дошкільної освіти, загальної середньої освіти та позашкільної освіти, що належать до комунальної власності Білопільської міської ради, затвердженого рішенням ради від 18.11.2020 року № 94, не ґрунтуються на нормах Конституції, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Зазначає, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку щодо того, що пункти положення не порушують або не порушуватимуть у майбутньому права позивача як претендента конкурсного відбору. Положення мають такі недоліки, що призводять до порушення прав претендентів на конкурсні посади керівників та є незрозумілими для конкурсної комісії у процедурі визначення переможця, а тому позивача неправомірно не допустили до конкурсного відбору. Відповідачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову залишити без змін. Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, заслухавши сторін та їх представників, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що Білопільською міською радою рішенням №93 від 18.11.2019 "Про затвердження статуту Комунального позашкільного закладу Білопільської міської ради "Центр дитячої та юнацької творчості" було затверджено Статут Комунального позашкільного закладу Білопільської міської ради "Центр дитячої та юнацької творчості". Рішення було прийнято у зв`язку із прийняттям до комунальної власності бюджетних установ, майна із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Білопільського району. Пунктом 1.4. Статуту передбачено, що засновником (власником) Центру є Білопільська міська рада, Центр є юридичною особою. Управління Центром здійснює засновником та Уповноваженим органом - відділом освіти виконавчого комітету Білопільської міської ради відповідно до повноважень, визначених Положенням про відділ освіти виконавчого комітету Білопільської міської ради (п. 4.1-4.2 Статуту). Безпосереднім керівником Центру є директор, яким є громадянином України, має вищу педагогічну освіту, стаж педагогічної діяльності не менше як три роки, який успішно пройшов підготовку та атестацію керівних кадрів освіти. Директор призначається і звільняється з посади наказом керівника відділу освіти (п. 4.7-4.8 Статуту). Призначення директора здійснюється за результатами конкурсного відбору, що проводиться відповідно до Положення про призначення на посаду та звільнення з посади керівників закладів дошкільної освіти, загальної середньої освіти та позашкільної освіти, що належить до комунальної власності Білопільської міської ради, шляхом укладення контракту. До моменту створення відділу освіти виконавчого комітету Білопільської міської ради конкурс проводиться згідно рішення засновника Закладу відповідно до вище вказаного Положення (п.4.9-4.10 Статуту). Рішенням №94 від 18.11.2019 Білопільською міською радою затверджено Положення про призначення на посаду та звільнення з посади керівників закладів дошкільної освіти, загальної середньої освіти та позашкільної освіти, що належить до комунальної власності Білопільської міської ради. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для визнання спірного рішення протиправним та його скасування, оскільки діючим законодавством не заборонено Білопільській міській раді, як засновнику комунального закладу, згідно із затвердженим рішенням ради Статутом Центру, прийняти Положення про порядок призначення на посаду та звільнення з посади керівників закладів позашкільної освіти, що належить до комунальної власності Білопільської міської ради, яким визначено умови та порядок проведення конкурсу на посаду керівника закладу дошкільної освіти. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно до ст. 24 Закону України "Про освіту" (в редакції чинній на час прийняття спірного рішення) система управління закладами освіти визначається законом та установчими документами. Установчі документи закладу освіти повинні передбачати розмежування компетенції засновника (засновників), інших органів управління закладу освіти та його структурних підрозділів відповідно до законодавства. Управління закладом освіти в межах повноважень, визначених законами та установчими документами цього закладу, здійснюють: засновник (засновники); керівник закладу освіти; колегіальний орган управління закладу освіти; колегіальний орган громадського самоврядування; інші органи, передбачені спеціальними законами та/або установчими документами закладу освіти. Права і обов`язки засновника закладу освіти передбачені ст. 25 Закону України "Про освіту". Так, передбачено, що права і обов`язки засновника щодо управління закладом освіти визначаються цим Законом та іншими законами України, установчими документами закладу освіти. Засновник закладу освіти або уповноважена ним особа: затверджує установчі документи закладу освіти, їх нову редакцію та зміни до них; укладає строковий трудовий договір (контракт) з керівником закладу освіти, обраним (призначеним) у порядку, встановленому законодавством та установчими документами закладу освіти; розриває строковий трудовий договір (контракт) з керівником закладу освіти з підстав та у порядку, визначених законодавством та установчими документами закладу освіти; затверджує кошторис та приймає фінансовий звіт закладу освіти у випадках та порядку, визначених законодавством; здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю закладу освіти; здійснює контроль за дотриманням установчих документів закладу освіти; забезпечує створення у закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування; здійснює контроль за недопущенням привілеїв чи обмежень (дискримінації) за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, сімейного та майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками; здійснює контроль за виконанням плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти; розглядає скарги про відмову у реагуванні на випадки булінгу (цькування) за заявами здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та приймає рішення за результатами розгляду таких скарг; сприяє створенню безпечного освітнього середовища в закладі освіти та вживає заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг (цькування), стали його свідками або постраждали від булінгу; реалізує інші права, передбачені законодавством та установчими документами закладу освіти. Засновник або уповноважена ним особа не має права втручатися в діяльність закладу освіти, що здійснюється ним у межах його автономних прав, визначених законом та установчими документами. Засновник або уповноважена ним особа може делегувати окремі свої повноваження органу управління закладу освіти та/або наглядовій (піклувальній) раді закладу освіти. Засновник має право створювати заклад освіти, що здійснює освітню діяльність на кількох рівнях освіти. Засновник закладу освіти зобов`язаний: забезпечити утримання та розвиток матеріально-технічної бази заснованого ним закладу освіти на рівні, достатньому для виконання вимог стандартів освіти та ліцензійних умов;у разі реорганізації чи ліквідації закладу освіти забезпечити здобувачам освіти можливість продовжити навчання на відповідному рівні освіти;забезпечити відповідно до законодавства створення в закладі освіти безперешкодного середовища для учасників освітнього процесу, зокрема для осіб з особливими освітніми потребами. Згідно ст. 26 Закону України "Про освіту" керівник закладу освіти здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти. Повноваження (права і обов`язки) та відповідальність керівника закладу освіти визначаються законом та установчими документами закладу освіти. Керівник є представником закладу освіти у відносинах з державними органами, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами і діє без довіреності в межах повноважень, передбачених законом та установчими документами закладу освіти. Керівник закладу освіти призначається засновником у порядку, визначеному законами та установчими документами, з числа претендентів, які вільно володіють державною мовою і мають вищу освіту. Додаткові кваліфікаційні вимоги до керівника та порядок його обрання (призначення) визначаються спеціальними законами та установчими документами закладу освіти. Керівник закладу освіти в межах наданих йому повноважень: організовує діяльність закладу освіти; вирішує питання фінансово-господарської діяльності закладу освіти; призначає на посаду та звільняє з посади працівників, визначає їх функціональні обов`язки; забезпечує організацію освітнього процесу та здійснення контролю за виконанням освітніх програм; забезпечує функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти; забезпечує умови для здійснення дієвого та відкритого громадського контролю за діяльністю закладу освіти; сприяє та створює умови для діяльності органів самоврядування закладу освіти; сприяє здоровому способу життя здобувачів освіти та працівників закладу освіти; забезпечує створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування), у тому числі: з урахуванням пропозицій територіальних органів (підрозділів) Національної поліції України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, служб у справах дітей та центрів соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді розробляє, затверджує та оприлюднює план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти; розглядає заяви про випадки булінгу (цькування) здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та видає рішення про проведення розслідування; скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) для прийняття рішення за результатами проведеного розслідування та вживає відповідних заходів реагування; забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування); повідомляє уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти; здійснює інші повноваження, передбачені законом та установчими документами закладу освіти. Отже, зазначеними вище положеннями надано право засновнику закладу, в даному випадку, Білопільській міські раді призначати керівника закладу освіти у порядку, визначеному не тільки законами, а і установчими документами, що і було реалізовано відповідачем. Відповідно до ст. 21 Закону України "Про позашкільну освіту" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що посаду керівника державного та комунального закладу позашкільної освіти може обіймати особа, яка є громадянином України, має вищу освіту та стаж педагогічної роботи не менше трьох років, а також організаторські здібності, фізичний і психічний стан якої не перешкоджає виконанню посадових обов`язків. Згідно п. 2 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про дошкільну освіту" ч.1 статті 21 щодо обов`язковості вищої педагогічної або іншої фахової освіти для педагогічного працівника закладу позашкільної освіти та частина третя статті 21 цього Закону щодо обов`язковості вищої педагогічної освіти для керівника закладу позашкільної освіти поширюються на осіб, які будуть призначатися на посади відповідно педагогічного працівника або керівника закладу позашкільної освіти, з дня набрання чинності цим Законом. Трудові відносини в системі позашкільної освіти передбачені статтею 23 Закону України "Про позашкільну освіту", якою визначено, що трудові відносини в системі позашкільної освіти регулюються законодавством України про працю, Законом України "Про освіту", цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Керівника закладу позашкільної освіти призначає на посаду та звільняє з посади засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган. Інших працівників закладу позашкільної освіти призначає на посади та звільняє з посад його керівник у порядку, передбаченому установчими документами закладу освіти відповідно до законодавства. В даному випадку, Білопільська міська рада, як засновник установи визначила порядок призначення на посаду керівника закладу, відповідно до Статуту Комунального позашкільного закладу Білопільської міської ради "Центр дитячої та юнацької творчості", затвердженого Білопільською міською радою рішенням №93 від 18.11.2019 "Про затвердження статуту Комунального позашкільного закладу Білопільської міської ради "Центр дитячої та юнацької творчості". На час прийняття Положення про призначення на посаду та звільнення з посади керівників закладів дошкільної освіти, загальної середньої освіти та позашкільної освіти, що належить до комунальної власності Білопільської міської ради рішення №93 від 18.11.2019 чинне, не скасовано, є діючим на даний час. Право засновника призначити керівника закладу освіти у порядку, визначеному як законом, так і установчими документами, надано відповідачу ст. 26 Закону України "Про освіту". Таким чином, у відповідача були наявні правові підстави для прийняття Положення про призначення на посаду та звільнення з посади керівника закладів позашкільної освіти, що належить до комунальної власності Білопільської міської ради, яким визначено механізм процедури призначення та звільнення з посади керівників закладів дошкільної освіти, загальної середньої освіти та позашкільної освіти, що належить до комунальної власності Білопільської міської. При затвердженні оспорюваного Положення відповідачем було враховано і взято до уваги при проведенні конкурсу і норми наказу Міносвіти і науки від 28.03.2019 №291 "Про затвердження Типового положення про конкурс на посаду керівника державного, комунального закладу загальної середньої освіти". Пунктом 1.1. зазначеного Типового положення про конкурс на посаду керівника державного, комунального закладу загальної середньої освіти передбачено, що засновники закладів загальної середньої освіти на підставі цього Типового положення розробляють і затверджують власні положення про конкурс на посаду керівника закладу загальної середньої освіти. Зазначене Положення є Типовим, і у відповідача були правові підстави для розроблення відповідного власного положення про конкурс на посаду керівника закладу загальної середньої освіти, в якому самостійно визначати умови та порядок проведення конкурсу. Разом із тим, суд зазначає, що діючим законодавством не заборонено Білопільській міській раді, як засновнику комунального закладу, згідно із затвердженим рішенням ради Статутом Центру, прийняти положення про порядок призначення на посаду та звільнення з посади керівників закладів позашкільної освіти, що належить до комунальної власності Білопільської міської ради, яким визначено умови та порядок проведення конкурсу на посаду закладу дошкільної освіти, враховуючи те, що такі повноваження є дискреційними для Білопільської міської ради. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання оспорюваного рішення протиправним та його скасування. Щодо доводів апеляційної скарги про те, що Положення містить такі недоліки, що призводять до порушення прав претендентів на конкурсні посади керівників та є незрозумілими для конкурсної комісії у процедурі визначення переможця, а тому позивача неправомірно не допустили до конкурсного відбору. Колегія суддів вважає такі доводи безпідставними, оскільки незрозумілість пунктів Положення для позивача не доводить їх неправомірність. Слід зазначити, що в межах даної справи судом не досліджується, і не є предметом розгляду справи рішення щодо недопуску до участі у конкурсі позивача, така відмова в участі в оголошеному конкурсі позивачем оскаржується в окремому провадженні. Стосовно інших посилань апеляційної скарги, то колегія суддів не приймає такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно п.

30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя. Крім того, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Згідно ч.ч. 1-4 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч.ч. 1-4 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог позивача у справі. Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.06.2020 року по справі № 480/331/20 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційних скарг, з наведених підстав, висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.06.2020 року у справі №480/331/20 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя О.М. Мінаєва Судді Я.М. Макаренко Л.О. Донець Повний текст постанови складено 24.11.2020 року