Постанова Полтавський апеляційний суд № 548/1249/16-ц

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 548/1249/16-ц Номер провадження 22-ц/814/2180/20Головуючий у 1-й інстанції Миркушіна Н. С. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 листопада 2020 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Головуючого судді Бутенко С. Б. Суддів Гальонкіна С. А., Хіль Л. М. розглянув в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» на рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 12 червня 2020 року у складі судді Миркушіної Н. С. у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС», представник позивача: ТОВ «Юридична компанія «Ей Лойерс» в особі представника Заведія В. І. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в порядку регресу, в с т а н о в и в: В серпні 2016 року представник Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»», яке 20.06.2019 змінило найменування на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС», звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1 та посилаючись на виплату страхового відшкодування за фактом страхового випадку, що стався 21.11.2015 в м. Хорол на перехресті вулиці Фрунзе та а/д Київ-Харків за участю застрахованого автомобілю «Chevrolet aveo», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 , та автомобілю ВАЗ д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , просив про стягнення з відповідача, як винної у ДТП особи, виплачених страхувальнику коштів у сумі 66 266, 75 грн та понесених судових витрат в розмірі 1 378, 00 грн. Рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 12 червня 2020 року у задоволенні позову ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» відмовлено за безпідставністю. Рішення суду першої інстанції мотивовано відсутністю документального підтвердження позивачем розміру матеріального збитку завданого ОСОБА_2 внаслідок пошкодження автомобіля «Chevrolet aveo», д.н.з. НОМЕР_1 . Не погодившись з вказаним рішенням, представник ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» подав апеляційну скаргу, в якій вказуючи на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати судове рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що судом першої інстанції не враховано наявність в матеріалах справи доказів на підтвердження матеріального збитку - рахунку № КА-1501833 від 30.11.2015 на суму 84 533,44 грн ПАТ «Українська автомобільна корпорація «Філія «Автоцентр на Московському» та докази фактичних витрат позивача - платіжне доручення № 218 154 від 02.01.2016 про сплату страхового відшкодування у розмірі 66 266,75 грн, що є належними, допустимими та достатніми доказами на підтвердження позовних вимог. Висновок суду про те, що вартість відновлювального ремонту транспортного засобу повинна бути визначена виключно на підставі експертизи є помилковим та не відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 20.03.2018 у справі № 911/5211/18, згідно якої визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля. Договором добровільного страхування наземного транспорту, укладеного між АТ «СК «АХА Страхування» та ОСОБА_2 були застраховані майнові інтереси останньої, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням наземним транспортним засобом, а тому порядок відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, визначається Правилами добровільного страхування транспортних засобів (КАСКО). Судом не досліджено умови договору страхування № 61706а5кп від 20.03.2015, згідно якого визначено підстави виплати страхового відшкодування виключно виходячи з відновлення пошкодженого ТЗ на базі СТО за вибором Страховика. Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив. Колегія суддів Полтавського апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Частина третя статті 3 ЦПК України встановлює, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою 1 розділу V Цивільного процесуального кодексу України. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (частина четверта статті 19, стаття 274 ЦПК). Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (частина перша статті 369 ЦПК). Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи (частина 13 статті 7 ЦПК). Згідно частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Повноваження суду апеляційної інстанції визначено статтею 374 ЦПК України, згідно пункту 2 частини першої якої за результатами розгляду апеляційної скарги апеляційний суд має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення згідно пунктів 3, 4 частини першої статті 376 ЦПК України є невідповідність висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. По справі встановлено, що 21.11.2015 в м. Хорол на перехресті вул. Фрунзе та автодороги Київ-Харків водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки ВАЗ 2106, д.н.з. НОМЕР_2 , виїжджаючи з другорядної дороги на головну, не надав перевагу в русі автомобілю марки «Chevrolet aveo», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі, та допустив зіткнення, що спричинило пошкодження транспортних засобів. Постановою Хорольського районного суду Полтавської області від 25 лютого 2016 року по справі № 548/201/16-ц, яка набрала законної сили 10 березня 2016 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, справу закрито у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності. На час події ДТП автомобіль «Chevrolet aveo» д.н.з. НОМЕР_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , було застраховано за Договором добровільного страхування наземного транспорту № 61706а5кп від 20 березня 2015 року ПрАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» у розмірі страхової суми 170 000 грн, франшиза 1700 грн. 03 грудня 2015 року ПрАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» здійснено Розрахунок страхового відшкодування та складено Страховий акт № 1 003.15.16922/VESKO427 від 19.01.2016, згідно якого сума страхового відшкодування ОСОБА_2 за пошкодження внаслідок ДТП 21.11.2015 автомобіля «Chevrolet aveo» д.н.з. НОМЕР_1 становить 66 266,75 грн. Платіжним дорученням № 218154 від 20.01.2016 за заявою страхувальника щодо напрямку виплат від 23.12.2015 ПрАТ «СК «АХА Страхування» виплачено ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 66 266, 75 грн. Згідно зі статтею 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Статтею 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується на загальних підставах (стаття 188 ЦК України). Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування, з мотивів недоведеності розміру матеріального збитку, суд першої інстанції не взяв до уваги, що у спірних правовідносинах до позивача перейшло право вимоги, яке потерпіла (страхувальник) ОСОБА_2 має до винної особи - відповідача ОСОБА_1 у деліктному зобов`язанні щодо відшкодування завданої шкоди в повному обсязі (стаття 1166 ЦК України). При цьому способом відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, згідно статей 22, 1192 ЦК України є відшкодування збитків, розмір яких визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Збитки відшкодовуються в повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Судом першої інстанції не враховано, що розмір виплаченого потерпілій страхового відшкодування - 66 266,75 грн визначено згідно пункту 28.11.1, 28.24, 10.2 Договору добровільного страхування наземного транспорту № 61706а5кп від 20.03.2015, виходячи з вартості відновлювального ремонту пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля «Chevrolet aveo», д.н.з. НОМЕР_1 на базі СТО за вибором страховика, що підтверджується рахунком-фактурою № КА-1501833 від 30.11.2015 ПАТ «Українська автомобільна корпорація«/Філія «Автоцентр на Московському» та платіжним дорученням № 218 від 20.01.2016 (т. 1 а.с. 27-28, 1), та є належними, допустимими та достатніми доказами завданих збитків. Таким чином, не врахувавши фактичну (реальну) суму здійснених позивачем витрат для відновлення пошкодженого внаслідок ДТП автомобілю потерпілої-страхувальника ОСОБА_2 , суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позову страховика в порядку суброгації. За наведених обставин оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про задоволення позовних вимог ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про стягнення збитків. Згідно частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша 141 ЦПК України). Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина шоста статті 141 ЦПК України). Оскільки відповідач ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи безстроково та відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви - 1378 грн, апеляційної скарги на ухвалу суду - 1600 грн та апеляіцйної скарги на рішення суду першої інстанції - 2067 грн (т. 1 а.с. 5, 215, т. 3 а.с. 36), а всього сумою 5045 грн підлягають компенсації за рахунок держави. Керуючись статтями 367, 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» - задовольнити. Рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 12 червня 2020 року скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення, яким позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» 66 266,75 грн збитків. Компенсувати Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «АРКС» понесені по справі судові витрати в сумі 5045 грн за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише у випадках, встановлених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя С. Б. Бутенко Судді С. А. Гальонкін Л. М. Хіль