LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4819661/1157/16-ц

від 19.11.2020 ·

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер справи 661/1157/16-ц Головуючий в І інстанції Ведяшкіна Ю.В. Номер провадження 22-ц/819/873/2020 Доповідач Полікарпова О.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 листопада 2020 року м. Херсон Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючогоПолікарпової О.М. суддівВоронцової Л.П. Ігнатенко П.Я. секретарГеленко А.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє від імені ОСОБА_2 , на рішення Новокаховського міського суду Херсонської області у складі судді Ведяшкіної Ю.В. від 28 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Новокаховський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про встановлення факту батьківства, в с т а н о в и в: У квітні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом про встановлення факту батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини ОСОБА_4 . В обґрунтування позовних вимог зазначила, що наприкінці 2007 року вона стала проживати з ОСОБА_5 однією сім`єю, без реєстрації шлюбу. Під час спільного проживання, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_6 . Факт батьківства ОСОБА_5 визнавав, утримував її та дитину та наполягав на внесенні до книги реєстрації народжень та свідоцтва про народження відомостей про нього, як про батька, проте ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 раптово помер, у зв`язку з чим факт його батьківства відносно ОСОБА_7 встановити в позасудовому порядку неможливо. Просила встановити факт батьківства ОСОБА_5 щодо неповнолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та зобов`язати Відділ реєстрації актів цивільного стану Новокаховського міського управління юстиції Херсонської області внести зміни до актового запису №13 від 12 серпня 2009 року про народження ОСОБА_6 щодо батька, вказавши батьком дитини ОСОБА_5 . Встановлення факту батьківства їй необхідне для вирішення питання про оформлення дитини в правах спадкоємця після померлого батька. Рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 28 лютого 2020 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено. Визнано, що ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 є батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстрація народження якого проведена 12 серпня 2009 року Райською сільською радою Новокаховської міської ради Херсонської області. Зобов`язано Новокаховський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Херсонській області внести зміни до актового запису №13 про народження ОСОБА_7 , а саме зазначивши в графі «батько» ОСОБА_5 ; змінити прізвище дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з « ОСОБА_8 » на прізвище батька « ОСОБА_9 ». В апеляційній скарзі адвокат Ярова С.В., яка діє в інтересах ОСОБА_2 , посилаючись на необґрунтованість рішення, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, ухвалити у справі нове рішення, про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що ОСОБА_3 проживала у с. Райське і ніколи не проживала разом з померлим. ОСОБА_5 фактично проживав в смт. Дніпряни, разом з матір`ю, що підтверджується поясненнями свідків, зокрема поясненнями свідка ОСОБА_10 , який є рідним братом померлого ОСОБА_5 . Цими ж поясненнями спростовується акт про їх спільне проживання, складений депутатом Дніпровської селищної ради ОСОБА_11 . Також апелянт вважає, що визнаючи неналежними доказами покази окремих свідків з підстав того, що вони не містять доказової бази з приводу позовних вимог та не спростовують висновки молекулярно-генетичної експертизи, суд допустив неповноту судового розгляду. Вказує, що ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства по відношенню до конкретної дитини та його доказова цінність істотно перевищує будь-який інший доказ. Враховуючи, що судом встановлено відсутність біологічного матеріалу померлого ОСОБА_5 , тож єдиним способом отримання біологічних зразків для проведення точного ДНК-тесту для встановлення батьківства є ексгумація. У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Зіновкіна О.П., яка діє від імені ОСОБА_3 зазначає, що всі допитані свідки з боку відповідача є родичами ОСОБА_12 (колишньої дружини ОСОБА_5 ) або родичами ОСОБА_5 дальнього ступеня спорідненості, які лише інколи на свята спілкувалися з ним, але їм нічого не відомо про його особисте життя після розлучення, тому суд правильно визначився з неналежністю вказаних доказів. Крім того ОСОБА_3 не ставить у позовній заяві питання про встановлення факту проживання однією сім`єю, а тому встановлення факту батьківства не можна ставити в залежність від обставин проживання померлого та ОСОБА_3 однією сім`єю. Також вказує, що стороною відповідача не надано будь-якого доказу, який би свідчив про походження дитини не від ОСОБА_5 та які б спростовували результати експертного висновку щодо походження дитини, або обставини, які б давали суду сумніви у доказовості позиції позивача ОСОБА_3 . У судове засідання відповідачка ОСОБА_2 не з`явилася. Адвокат Ярова С.В., яка діє від імені ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримала, просила її задовольнити. ОСОБА_3 та її представник адвокат Зіновкіна О.П. з доводами апеляційної скарги не погодилися, просили відмовити в задоволенні апеляційної скарги повністю. З метою усунення сумнівів апелянта щодо неналежності, як доказу, висновку молекулярно-генетичної експертизи позивачка заявила про те, що згодна на проведення генотипоскопічної експертизи, для отримання відповіді на питання щодо вірогідності кровного споріднення між ОСОБА_6 і ОСОБА_2 , для з`ясування питання, чи є вони братом та сестрою по лінії батька, а також ОСОБА_6 і ОСОБА_10 , для з`ясування питання чи є ОСОБА_6 племінником ОСОБА_10 . Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка довела належними, достовірними та достатніми доказами свої позовні вимоги, які відповідач під час судового розгляду справи не спростував. Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серія НОМЕР_1 , виданим 12 серпня 2009 року Райською сільською радою Новокаховської міської ради Херсонської області, витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження, згідно яких матір`ю дитини є позивачка ОСОБА_3 , а відомості про батька, у відповідності до ч. 1 ст. 135 Сімейного Кодексу України, внесені зі слів матері. ОСОБА_3 на момент народження ОСОБА_7 у зареєстрованому шлюбі не перебувала, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу № 009267 від 26 березня 2006 року, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Новокаховського міського управління юстиції у Херсонській області. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер. Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_3 стверджувала, що батьком її сина ОСОБА_7 є ОСОБА_5 , який за життя визнавав сина та утримував його. Згідно довідки Виконавчого комітету Дніпрянської селищної ради Херсонської області від 25.02.2016 р. № 420/02-22 за адресою: АДРЕСА_1 протягом шести місяців до смерті та на день смерті ОСОБА_5 був зареєстрований та проживав один. Відповідно до акту, складеного депутатом Дніпрянської селищної ради 28.03.2016 року, посвідченого секретарем селищної ради Герасьовою Л.П., зі слів сусідів ОСОБА_5 з липня 2009 року і до своєї смерті займався вихованням ОСОБА_7 , якого визнавав своїм сином і неодноразово хотів оформити офіційні документи та зареєструвати дитину на своє ім`я. Разом із ОСОБА_3 вони проживали однією родиною. У відомості про дітей старшої групи №6 дитячого садка 2014-2015 р. батьком ОСОБА_7 зазначено ОСОБА_5 . Встановлені у справі обставини також підтверджуються показами свідків, зокрема ОСОБА_10 - рідного брата померлого, який проживав по-сусідству з ОСОБА_5 та постійно з ним спілкувався, оскільки разом з ОСОБА_5 проживала їхня мати. Свідок стверджував, що позивачка та його брат проживали однією сім`єю, то у нього в будинку, то у неї. ОСОБА_5 визнавав ОСОБА_13 своїм сином, піклувався про нього, проводив з ним багато часу, що підтверджується чисельними фотокартками, на яких зображені ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , разом із сином ОСОБА_14 . Згідно висновку судового експерта № 42 від 25 січня 2019 року, молекулярно-генетичним аналізом ДНК, виділеної із зразка рідкої крові дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (об`єкт №1) та ДНК, виділеної із зразка рідкої крові громадянина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (об`єкт №2), за локусами розташованими на Y-хромосомі, виявлені ідентичні комбінації алелів для 16 з 16 досліджуваних локусів. Таким чином, в умовах проведеної експертизи, при використанні наявних методик та обладнання встановлено, що дитина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та громадянин ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 можуть бути родичами по чоловічій лінії, без встановлення ступеня споріднення. Питання щодо наявності кровного споріднення між ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) та дитиною ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , матір`ю якого є ОСОБА_3 експертом не вирішено, оскільки згідно листа КУ «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» вих.454-02 від 12.02.2019 року вирішення вказаного питання в Одеському обласному бюро СМЕ не є можливим. З метою перевірки доводів апеляційної скарги щодо неналежності, як доказу, висновку молекулярно-генетичної експертизи судом апеляційної інстанції, за клопотанням представника позивачки, було призначено у справі генотипоскопічну експертизу, для отримання відповіді щодо вірогідності кровного споріднення між ОСОБА_6 і ОСОБА_10 , та чи є ОСОБА_6 племінником ОСОБА_10 . Проведення експертизи було доручено експертам товариства з обмеженою відповідальністю «Мама Папа». Питання щодо вірогідності кровного споріднення між ОСОБА_6 і ОСОБА_2 , для з`ясування питання, чи є вони братом та сестрою по лінії батька на вирішення експерта судом не ставилось, оскільки, як пояснила адвокат Ярова С.В., яка представляє інтереси відповідачки, її довірителька до України прибути не зможе. На час розгляду справи в суді першої інстанції, а також на час призначення даної експертизи та обставина, що померлий ОСОБА_5 та ОСОБА_10 є рідними братами відповідачем не оспорювалася та підтверджується наявними у справі доказами. Згідно висновку генотипоскопічного дослідження від 28 жовтня 2020 року № 27953 імовірність того, що ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 і ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 є біологічними родичами (на рівні дядько по батькові племінник), в рамках проведеного дослідження складає 96, 8%. Таким чином, твердження апелянта про те, що позивачем не доведено походження дитини саме від ОСОБА_5 є безпідставними та спростовуються матеріалами справи. Відповідно до частини другої статті 125 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду. Згідно ст. 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Положеннями ч. 1 ст. 135 СК України визначено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою. Згідно п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15 травня 2006 року, відповідно до статей 213, 215 ЦПК рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них. Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 лютого 2020 року у справі № 643/9245/18 (провадження № 61-16732св19) зроблено висновок по застосуванню статті 130 СК України та вказано, що закон не встановлює конкретного переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від даної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України. Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. За змістом частини першої статті 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Встановивши фактичні обставини справи, надавши належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, зокрема письмовим доказам й показам свідків, суд першої інстанції, з яким погоджується й суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_5 є батьком дитини ОСОБА_7 . Покази свідків, які приводилися судом першої інстанції до присяги та попереджалися про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, які підтвердили той факт, що ОСОБА_15 за життя визнавав ОСОБА_6 своїм сином, піклувався про нього, узгоджуються з наявними у справі іншими доказами, про які вказувалося вище. Доводи апеляційної скарги про те, що суд допустив неповноту судового розгляду, взявши до уваги лише покази свідків позивача, які, на думку апелянта, не відповідають фактичним обставинам справи, при цьому визнав неналежним покази свідків з боку відповідача з підстав того, що вони не містять доказової бази по суті позовних вимог та не спростовують висновки молекулярно-генетичної експертизи, колегією суддів не приймаються, оскільки зводяться до переоцінки доказів у справі, яким суд першої інстанції дав правильну оцінку. Посилання апелянта на те, що єдиним способом отримання точного ДНК-тесту є використання під час генотипічного дослідження біологічного матеріалу померлого ОСОБА_5 , отриманого шляхом ексгумації колегія суддів вважає безпідставними, оскільки з пояснень апелянта вбачається, що її довірителька дозволу на ексгумацію не надає. За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права, його висновки ґрунтуються на повно та всебічно встановлених обставинах справи, з урахуванням наявних у справі доказів, яким надано правильну оцінку. Підстав для скасування рішення суду першої інстанції з наведених в апеляційній скарзі мотивів колегія суддів не вбачає. Керуючись ст. 374, 375, 382 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє від імені ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 28 лютого 2020 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ О.М. Полікарпова Судді: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Л.П. Воронцова _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ П.Я. Ігнатенко Повний текст постанови складений 24 листопада 2020 року. Суддя О.М. Полікарпова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»