Постанова 4804 № 219/8928/16-ц

Єдиний унікальний номер 219/8928/16-ц Номер провадження 22-ц/804/2703/20 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 24 листопада 2020 року м. Бахмут Донецька область Донецький апеляційний суд у складі: головуючого судді Канурної О.Д., суддів: Кішкіної І.В., Мальованого Ю.М. за участю секретаря судового засідання Гуляєва М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті Донецької області апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 13 травня 2020 року у цивільній справі № 219/8928/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей Бахмутської міської ради, Бахмутський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання батьківства (суддя першої інстанції Шевченко Лілія Володимирівна), - В С Т А Н О В И В: У вересні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Артемівського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей Бахмутської міської ради, Бахмутський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання батьківства. ОСОБА_2 просив суд першої інстанції визнати його батьком дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Включити відомості про батьківство ОСОБА_2 в актовий запис № 486 від 03.07.2015 року, зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Артемівську реєстраційної служби Артемівського міськрайонного управління юстиції у Донецької області про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Змінити прізвище, ім`я, по батькові дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після визнання батьком дитини ОСОБА_2 при видачі нового свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до ч. 1 ст. 134 СК України на « ОСОБА_4 »; всі судові витрати, пов`язані з розглядом цієї справи покласти на відповідача. Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 13 травня 2020 року у підготовчому судовому засіданні клопотання представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Руднєвої І.С. про призначення та проведення судової молекулярно-генетичної експертизи на предмет встановлення батьківства та спорідненості між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та дитиною, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задоволено. Призначено по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Служба у справах дітей Бахмутської міської ради, Бахмутський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання батьківства, судову молекулярно-генетичну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання: 1) чи є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , біологічним батьком дитини- громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженого громадянкою ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ? 2) чи є біологічна спорідненість між громадянином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та громадянином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ? Проведення судової молекулярно-генетичної експертизи доручено Комунальному закладу Дніпропетровського обласного бюро судово-медичної експертизи Дніпропетровської обласної ради, що знаходиться за адресою: 49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, Жовтневий район, площа Соборна, будинок, 14, попередивши експертів про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України. Повідомлено експерта, установу, що мати дитини - ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Зобов`язано: позивача ОСОБА_2 , відповідача ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з`явитися за викликом до експертної установи для надання експертам необхідних матеріалів та при собі мати документи, які посвідчують їх особу та особу дитини. Оплату за проведення експертизи покладено на позивача ОСОБА_2 . Представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Руднєва І.С. від імені позивача гарантувала оплату та забезпечення транспортом відповідача ОСОБА_1 та дитини ОСОБА_3 для переїзду з м. Бахмут до м. Дніпро в експертну установу для проведення експертизи (та в зворотньому напрямку до м. Бахмут). Роз`яснено сторонам наслідки ст. 109 ЦПК України, а саме: у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні. Питання щодо призначення справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору служба у справах дітей Бахмутської міської ради, Бахмутський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання батьківства до судового розгляду по суті вирішити після проведення експертизи. Із вказаною ухвалою суду в частині призначення судової молекулярно-генетичної експертизи не погодилася відповідач - ОСОБА_1 та подала апеляційну скаргу. В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на те, що вважає, що ухвала Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 13 травня 2020 року в частині призначення судової молекулярно-генетичної експертизи є такою, що постановлена неповноважним складом суду, такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права, судом не повністю з`ясовано обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки, які не відповідають обставинам справи і тому підлягає скасуванню. ОСОБА_1 просила Донецький апеляційний суд скасувати ухвалу Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 13 травня 2020 року по справі № 219/8928/16-ц в частині призначення експертизи та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Ухвалою Донецького апеляційного суду від 03 вересня 2020 року відкрито апеляційне провадження у даній цивільній справі та надано позивачу та третім особам строк для надання відзиву на апеляційну скаргу в письмовій формі. Копії ухвали про відкриття апеляційного провадження учасниками справи отримані (том № 9, а.с. 227,228,229,242,243). Копія апеляційної скарги позивачем та третіми особами отримана (том № 9, а.с. 227,228,243). До Донецького апеляційного суду надійшов відзив нам апеляційну скаргу від представника позивача (том № 9, а.с. 236-240). Ухвалою Донецького апеляційного суду від 24 вересня 2020 року справу було призначено до розгляду. В судове засідання Донецького апеляційного суду 24.11.2020 року відповідач ОСОБА_1 не з`явилася, про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином відповідно до статті 131 ЦПК України, що підтверджується відміткою Укрпошти (том № 10, а.с. 46). До Донецького апеляційного суду 24.11.2020 року надійшло клопотання відповідача ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи у зв`язку з тривалою хворобою її представника Романенко О.В. на корона вірусну інфекцію COVID - 19, а вона не може самостійно здійснювати захист своїх прав. Апеляційний суд вважає, що вказане клопотання відповідачки ОСОБА_1 від 24.11.2020 року задоволенню не підлягає, оскільки частиною 1 статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Апеляційний суд вже неодноразово відкладав слухання справи за клопотаннями представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Романенко О.В., а саме клопотання про відкладення розгляду справи від 05.10.2020 року (том № 10, а.с. 15), клопотання про відкладення розгляду справи від 03.11.2020 року (том № 10, а.с. 36). Крім того, ніяких медичних документів на підтвердження того, що представник ОСОБА_1 - адвокат Романенко О.В. хворіє, до Донецького апеляційного суду не надано. Пунктом 5 частини 5 статті 12 ЦПК України передбачено, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків. В судове засідання Донецького апеляційного суду 24.11.2020 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Романенко О.В. не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (том № 10, а.с. 51). В судове засідання Донецького апеляційного суду 24.11.2020 року позивач ОСОБА_2 та його представник - адвокат Руднєва І.С. не з`явилися, надіслали до суду письмову заяву про розгляд справи в їх відсутність (том № 10, а.с. 39 - 40). Представник третьої особи - Служби у справах дітей Бахмутської міської ради в судове засідання 24.11.2020 року не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (том № 10, а.с. 48). Представник третьої особи - Бахмутського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) в судове засідання Донецького апеляційного суду 24.11.2020 року не з`явився, надіслав до суду письмову заяву про розгляд справи в його відсутність (том № 10, а.с. 45). Відповідно до частини 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Відповідно до частини 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з наступних підстав. Згідно з частиною 1 статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Частиною 1 статті ст. 128 СК України передбачено, що за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Як вбачається із частини 2 вказаної вище статті, підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачено, що справи про визнання батьківства щодо дитини, яка народилася не раніше 1 січня 2004 року, суд має вирішувати відповідно до норм СК України, зокрема ч. 2 ст. 128 СК України, на підставі будь-яких доказів, що засвідчують походження дитини від певної особи й зібрані з дотриманням норм цивільного процесуального законодавства. Тобто, питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Згідно з частиною 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до частини 2 вказаної вище статті, ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Тобто, висновки експертизи, у тому числі судової молекулярно-генетичної, клопотання про призначення якої було заявлено представником позивача ОСОБА_2 - адвокатом Руднєвої І.С. 16.03.2020 року, є одним з доказів щодо походження дитини. 16 березня 2020 року представник позивача подала до суду письмове клопотання, в якому просила суд призначити у справі судову молекулярно-генетичну експертизу на предмет встановлення батьківства та спорідненості між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проведення якої просила доручити Комунальному закладу «Дніпропетровського обласного бюро судово-медичної експертизи Дніпропетровської обласної ради», на вирішення експертизи поставити питання: 1). Чи є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , біологічним батьком дитини - громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженого громадянкою ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ? 2). Чи є біологічна спорідненість між громадянином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та громадянином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ? (том № 8, а.с. 88). Відповідно частини 1 до ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. Задовольняючи клопотання, суд першої інстанції правильно зазначив, що для з`ясування обставин, що мають значення для справи, а саме для визначення кровного споріднення між позивачем, громадянином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , потрібні спеціальні знання у галузі медицини. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що судом першої інстанції при винесенні вказаної вище ухвали порушені норми процесуального права, а саме: що в розгляді справи та ухваленні судового рішення бере участь суддя, якому було заявлено відвід і підстави його відводу є обґрунтованими; порушення порядку розгляду заяви про відвід судді, визначений ст. 40 ЦПК України ставить під сумнів легітимність складу суду та законність прийнятих ним всіх подальших рішень; відповідачкою двічі 09.04.2020 року та 26.06.2020 року подавались заяви про відвід судді Шевченко Л.В. та 22.04.2020 року заява про відвід судді подана її представником Романенко О.В. , підстави для відводи були обґрунтовані, але суд першої інстанції відмовився їх задовольнити, є безпідставними, виходячи з наступного. Частиною 1 статті 129 Конституції України передбачено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 10 квітня 2020 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Шевченко Л.В. від 09.04.2020 року у зв`язку з її безпідставністю (том № 8, а.с. 180). Як вбачається із ухвали Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 28 квітня 2020 року, в задоволенні заяви представника відповідача Романенко Олега Володимировича про відвід судді Шевченко Л.В. від 22.04.2020 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Служба у справах дітей Бахмутської міської ради, Бахмутський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання батьківства, відмовлено (том № 9, а.с. 22 - 24). Згідно з ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 02 липня 2020 року, в задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Шевченко Л.В. від 30.06.2020 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Служба у справах дітей Бахмутської міської ради, Бахмутський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання батьківства, відмовлено (том № 9, а.с. 162 - 165). Враховуючи викладене вище, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції заявлені вище відводи судді Шевченко Л.В. вирішив відповідно до статті 40 ЦПК України. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали порушені норми частини 2 статті 2 ЦПК України, є безпідставними, виходячи з наступного. Частиною 2 статті 2 ЦПК України передбачено, що суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює на будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Як вбачається із частини 1 вказаної вище статті, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно з частиною 1 статті 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Відповідно до частини 2 вказаної вище статті, суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що оскільки постановою Донецького апеляційного суду від 16 квітня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 18 березня 2020 року про повернення заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів у справі № 219/8928/16-ц задоволено, ухвалу Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 18 березня 2020 року скасовано і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції і це вочевидь дуже вразило суддю Шевченко Л.В. і з цього часу суддею втрачено безсторонність, розсудливість та повага до неї як учасника справи, є безпідставними, оскільки як вбачається із постанови Донецького апеляційного суду від 16 квітня 2020 року, ухвала суду першої інстанції від 18 березня 2020 року про повернення заяви є передчасною і направив справу до суду першої інстанції для продовження розгляду (відокремлені матеріали, а.с. 30 - 33). Скасування ухвали суду першої інстанції від 18 березня 2020 року не є доказом втрати суддею першої інстанції Шевченко Л.В. безсторонності, розсудливості та поваги до ОСОБА_1 як учасника справи. Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що по справі призначена судова молекулярно-генетична експертиза, але не було визначено вид (підвид) судової експертизи, до компетенції якої відноситься роз`яснення відповідних питань, судом не зазначено, яка призначена судова молекулярно - генетична експертиза, на предмет біологічної спорідненості, чи на предмет встановлення біологічного батьківства, тобто судом не визначено об`єкти, що підлягають експертному дослідженню (біологічна спорідненість або кровна спорідненість), яка на думку сторони відповідача, єдина може дати категоричний висновок про батьківство з імовірністю 99,99%, а метод біологічної спорідненості допускає велику ймовірність похибки, оскільки досліджує біологічні зразки ДНК дитини і передбачуваного батька, і може виступати як додатковий фактор, але ні в якому разі не самостійний. Метод біологічної спорідненості є спірний, як правило, дуже неточний, зазначений метод не може дати категоричний висновок про встановлення батьківства, а лише «не виключає», є безпідставними, виходячи з наступного. Частиною 1 статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Як вбачається із частини 2 вказаної вище статті, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 5 вказаної вище статті передбачено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Відповідно до частини 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Сторона позивача вважає за необхідне надати у цій справі як доказ походження дитини ОСОБА_3 від батька ОСОБА_2 саме висновок судової молекулярно-генетичної експертизи на предмет встановлення біологічної спорідненості. Апеляційний суд вважає, що зазначені доводи апеляційної скарги не спростовують висновок суду першої інстанції про наявність підстав для призначення у справі саме судової молекулярно-генетичної експертизи на предмет біологічної спорідненості, про яку заявила клопотання сторона позивача. Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», зауважив, що: «На сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти Російської Федерації № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року). Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що в порушення статті 213 ЦПК України, суд першої інстанції не спрямував судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, а саме: судом не вжито всіх вичерпних заходів щодо направлення на експертизу біологічних зразків покійної ОСОБА_5 (матері малолітнього ОСОБА_3 ) обов`язково необхідних для проведення судової молекулярної генетичної експертизи на предмет встановлення біологічного батьківства, є безпідставними, оскільки згідно відповіді Харківського науково-дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України від 19.02.2018 року № 19/121/9-1аз на адвокатський запит адвоката Руднєвої І.С. для проведення судової молекулярно-генетичної експертизи на предмет встановлення біологічної спорідненості між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та малолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зразки біологічного матеріалу матері не потрібні (том № 3, а.с. 97 - 98). Тобто, доводи апеляційної скарги про те, що суд неповно з`ясував обставини справи, є необґрунтованими. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що судом першої інстанції порушені вимоги ч. 3 статті 103 ЦПК України, суд взагалі не обговорював питання вибору сторонами експертної установи, суд своїм рішенням без урахування думки відповідача та його представника визначив експертну установу - Комунальний заклад «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи Дніпропетровської обласної ради», є безпідставними, виходячи з наступного. Відповідно до частини 3 ст. 103 ЦПК України, при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Як вбачається із частини 4 вказаної вище статті, питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Згідно з частиною 5 вказаної вище статті, учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Пунктом 8 частини 2 статті 197 ЦПК України передбачено, що у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста. З протоколу судового засідання від 13.05.2020 року вбачається, що суд першої інстанції вислухав думку представника позивача, який був присутнім у судовому засіданні, щодо клопотання представника позивача про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи на предмет біологічної спорідненості від 16.03.2018 року. Представник третьої особи - Літовченко Катерина Володимирівна не заперечувала проти задоволення клопотання. В судове засідання Артеміського міськрайонного суду 13.05.2020 року відповідач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Романенко О.В. не з`явилися, про час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином (том № 9, а.с. 74 - 75). Крім того, посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_1 на те, що відповідач не довіряє Комунальному закладу «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи Дніпропетровської обласної ради», оскільки 12 листопада 2019 року 2019 року нею до начальника Соборного відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУ НП в Дніпропетровській області полковника поліції Клешня В.В. була подана заява про вчинення кримінального правопорушення службовою особою - судовим експертом (завідувачкою відділенням судово-медичної генетики) Комунального закладу «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи Дніпропетровської обласної ради» Івашиною Ольгою Харисівною за ознаками злочину, який передбачено ч. 2 статті 382 КК України, а також нею подавались скарги 07.10.2019 року, 08.10.2019 року на ім`я начальника КЗ Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи Дніпропетровської обласної ради В.В. Войченко щодо протиправних дій завідувачки відділенням судово-медичної генетики Комунального закладу «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи Дніпропетровської обласної ради» Івашиної О.Х за відмову брати біологічні зразки у її молодшої доньки ОСОБА_8 , оскільки ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 11.04.2019 року проведення судової молекулярно-генетичної експертизи доручено відділенню судово-медичної генетики Комунального закладу «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи Дніпропетровської обласної ради» і зобов`язано відповідача ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_3 , а також з донькою ОСОБА_8 з`явитися за викликом до експертної установи для надання експертам необхідних матеріалів та при собі мати документи, які посвідчують їх особу та особу дитини (том № 7, а.с. 15 - 21), є необгрунтованим, оскільки із відповіді начальника Комунального закладу «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» Дніпропетровської обласної ради Дніпропетровської обласної державної адміністрації Департаменту охорони здоров`я від 08.10.2019 року № 1166 вбачається, що повертається без виконання ухвала Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 11.04.2019 року про призначення судово - генетичної експертизи щодо встановлення батьківства громадянина ОСОБА_2 у відношенні дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , народженого громадянкою ОСОБА_5 , в зв`язку з відмовою бабусі ОСОБА_1 від надання біологічних зразків дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Гр-ці ОСОБА_1 та адвокату Романенку О.В. було роз`яснено, що у випадку відсутності матері (її смерті, пропажі безвісті тощо) допускається дослідження біологічного матеріалу дитини і припустимого батька без дослідження біологічних зразків матері. Дослідження біологічних зразків сестри матері дитини для встановлення батьківства не застосовується і до встановлення батьківства не має ніякого відношення (том № 7, а.с. 162). Призначення експертизи Комунальному закладу «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи Дніпропетровської обласної ради» відповідає вимогам ст. 7 Закону України від 25.02.1994 року № 4038-XII «Про судову експертизу», згідно якої судово-експертну діяльність у цивільних справах здійснюють як державні спеціалізовані установи, так і судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом. До державних спеціалізованих установ належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров`я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України. Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, викладених в ухвалі Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 13 травня 2020 року і не є підставою для скасування вказаної вище ухвали. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 13 травня 2020 року про призначення по справі судової молекулярно-генетичної експертизи залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Судді: