Ухвала КЦС ВС № 165/2346/17

Ухвала 18 листопада 2020 року м. Київ справа № 165/2346/17 провадження № 61-43318св18 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Дундар І. О., учасники справи: позивач - ОСОБА_2 , відповідач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 23 квітня 2018 року в складі судді Василюка А. В. та постанову Апеляційного суду Волинської області від 12 липня 2018 року в складі колегії суддів: Здрилюк О. І., Карпук А. К., Бовчалюк З. А., ВСТАНОВИВ: У жовтні 2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання недійсними додаткових угод до договору про іпотечний кредит та стягнення безпідставно отриманих коштів по іпотечному кредиту. Рішенням Нововолинського міського суду Волинської області від 23 квітня 2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Волинської області від 12 липня 2018 року, у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено. У серпні 2018 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, ухвалити нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити. Ухвалою Верховного Суду від 07 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції. У листопаді 2018 року на адресу суду від АТ КБ «ПриватБанк» надійшов відзив на касаційну скаргу. У відзиві банк зазначає про необґрунтованість доводів касаційної скарги, тому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені рішення судів попередніх інстанцій - без змін. У листопаді 2018 року від ОСОБА_2 надійшло заперечення на відзив АТ КБ «ПриватБанк», в якому вона зазначає про безпідставність доводів банку. Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права. Керуючись статтями 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про визнання недійсними додаткових угод до договору про іпотечний кредит та стягнення безпідставно отриманих коштів по іпотечному кредиту, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 23 квітня 2018 року та постанову Апеляційного суду Волинської області від 12 липня 2018 року, призначити до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії із п`яти суддів. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді М. М. Русинчук Н. О. Антоненко І. О. Дундар