Ухвала КАС ВС № 420/6711/19

УХВАЛА 24 листопада 2020 року м. Київ справа № 420/6711/19 адміністративне провадження № К/9901/30418/20 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шевцової Н.В., перевірив касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 січня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2020 року у справі №420/6711/19 за позовом Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), УСТАНОВИВ: Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області звернусь до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якому просило застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , - у вигляді: повного зупинення експлуатації будинків бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 ; - у порядок: шляхом відключення вищевказаних будівель бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 від джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання, установок), обмеження до них доступу, за винятком проведення робіт з усунення недоліків, встановлених в акті перевірки №174 від 04 вересня 2019 року, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, зазначених в акті перевірки №174 від 04 вересня 2019 року, за номерами: 1-2, 4-25, 27, 29, 31. 14 січня 2020 року рішенням Одеського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2020 року, позов задоволено повністю. Застосовано заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , - у спосіб: у вигляді повного зупинення експлуатації будівель бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 ; - у порядок: шляхом відключення вищевказаних будівель бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 від джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання, установок), обмеження до них доступу, за винятком проведення робіт з усунення недоліків встановлених в акті перевірки №174 від 04 вересня 2019 року, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, зазначених в акті перевірки № 174 від 04 вересня 2019 року за номерами: 1-2, 4-25, 27, 29,

31. На вказані рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 13 листопада 2020 року. У касаційній скарзі відповідач посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку. Відповідач зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки з питання застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 11 грудня 2018 року у справі № 813/2113/16, від 18 травня 2020 року у справі № 640/1440/19, від 04 червня 2020 року у справі №826/24815/15 та від 22 липня 2019 року у справі №757/2757/16-а. Проте, покликаючись на існування правових позицій Верховного Суду, викладених вказаних у постановах, відповідач акцентує увагу на витягах з цих постанов, які стосуються правової оцінки сукупності встановлених у конкретній справі обставин, однак не навів обґрунтувань з приводу того, що правовідносини у цій справі та у справах №813/2113/16, №640/1440/19, №826/24815/15, №757/2757/16-а є подібними. Перевіряючи доводи заявника щодо неврахування висновків Верховного Суду та аналізуючи зміст зазначених ОСОБА_1 постанов Верховного Суду, судом касаційної інстанції встановлено, що обставини справи, встановлені судами у справах №813/2113/16, №640/1440/19, №826/24815/15, №757/2757/16-а не є подібними до спірних правовідносин. Так, у справі № 813/2113/16 предметом спору є податкове повідомлення-рішення від 10 червня 2016 року № 000146301300, яким відповідно до абзацу 9 частини 2 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" до позивача у справі застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 13600,00 гривень. У справі №826/24815/15 - податкове повідомлення-рішення від 30 жовтня 2015 року №70226552206, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 2 519 137 грн; та №70126552206, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1 994 316 грн. У справі № 757/2757/16-а оскаржуються дії інспектора 6-ї роти 4-го батальйону патрульної служби України в місті Києві Рудика Сергія Руслановича щодо ухвалення постанови серії ПС2 № 808173 від 13 січня 2016 року у справі про адміністративне правопорушення адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 122 КУпАП. Предметом спору справи № 640/1440/19 є припинення права користування надрами через порушення законодавства у сфері надрокористування внаслідок невиконання особливих умов дозволу на користування надрами. Предметом спору у цій справі є застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) внаслідок порушення приписів Кодексу цивільного захисту України №5403-VІ, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за №252/26697 та інших чинних нормативно-правових актів, стандартів, нормам і правил у сфері пожежної, техногенної безпеки. Суд звертає увагу, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права (пункт, частина, стаття) судами першої та (або) апеляційної інстанцій було неправильно застосовано, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися. Мають бути також зазначені правові висновки Верховного Суду, стосовно конкретних норм права (пункт, частина, стаття), які не враховані судом апеляційної інстанції, а також обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними. Подібність правовідносин означає, зокрема тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. Отже, оскаржуючи рішення судів попередніх інстанцій на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідач покликаючись на постанови Верховного Суду не обґрунтував, що такі постанови ухвалені у справах за подібними відносинами із цією справою та не зазначив щодо застосування якої конкретної норми права (пункт, частина, стаття) міститься висновок у цих постановах. Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Таким чином, межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, викладеними скаржником, та зазначеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження. Пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, зокрема якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. Враховуючи приписи пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України, та не викладення відповідачем підстав для касаційного оскарження судових рішень у даній справі, визначених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме відповідач покликаючись на постанови Верховного Суду не обґрунтував, що ці постанови ухвалені у справах за подібними відносинами із цією справою та не зазначив щодо застосування якої конкретної норми права (пункт, частина, стаття) міститься висновок у цих постановах. За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала. Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України, Суд УХВАЛИВ: Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 січня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2020 року у справі №420/6711/19 за позовом Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) - повернути особі, яка її подала. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Н.В. Шевцова