Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/16198/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/16198/19 Головуючий у І інстанції - Шейко Т.І. Суддя-доповідач - Мельничук В.П. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 23 листопада 2020 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: Головуючого-судді: Мельничука В.П. суддів: Лічевецького І.О., Оксененка О.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 серпня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватна служба охорони "Яструб" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, В С Т А Н О В И Л А: Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватна служба охорони "Яструб" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві № 0374141213 та № 0374411213 від 08 травня 2019 року. Обгрунтовуючи позовні вимоги Позивач посилався на те, що при проведенні камеральної перевірки контролюючим органом зроблені помилкові висновки в частині узгоджених сум, на підставі яких винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 серпня 2020 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві № 0374141213 та № 0374411213 від 08 травня 2019 року. Не погоджуючись з постановленим рішенням, Головне управління ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити. В апеляційній скарзі Відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Апеляційна скарга мотивована тим, що Позивачем порушено граничні строки сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що за результатами проведення Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ПСО "Яструб" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2012 року по 31 грудня 2014 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2012 року по 31 грудня 2014 року контролюючим органом було складено акт та надіслано платнику податків податкові повідомлення-рішення від 29 березня 2016 року № 0492615141, № 0482615141 з вимогою про сплату грошового зобов`язання за платежем по податку на додану вартість та штрафними санкціями на загальну суму 57495,00 грн. та за платежем по податку на прибуток та штрафними санкціями на загальну суму 43269,00 грн. Товариство з обмеженою відповідальністю "ПСО "Яструб" в повному обсязі перерахувало грошові кошти з метою погашення грошових зобов`язань згідно акту перевірки № 18/26-15-14-01-01/37372186 від 18 березня 2016 року та податкових повідомлень-рішень від 29 березня 2016 року № 0492615141, № 0482615141, що підтверджується відмітками банку про одержання платежів. Однак, зазначені кошти банком ПАТ "КБ "Хрещатик" до бюджету (на бюджетні рахунки) зараховані не були внаслідок запровадження 05 квітня 2016 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "Хрещатик". Відповідно до пункту 129.7 статті 129 Податкового кодексу України визначено, шо не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку. Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів та інших платежів розпочинається з моменту такого відновлення. Зважаючи на вищевикладене Товариство з обмеженою відповідальністю "ПСО "Яструб" не несе відповідальності за несвоєчасне виконання банком (ПАТ "КБ "Хрещатик") платіжних доручень платника податків щодо перерахування податків, зборів (обов`язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів з вини банку, вчиненого внаслідок регулювання НБУ економічних нормативів такого банку. Водночас, як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПСО "Яструб" незважаючи на вину банку ПАТ "КБ "Хрещатик" за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та блокування значної суми коштів на рахунку Товариства здійснило 02 грудня 2016 року погашення грошових зобов`язань згідно акту перевірки № 18/26-15-14-01-01/37372186 від 18 березня 2016 року та податкових повідомлень-рішень від 29 березня 2016 року № 0492615141, № 0482615141 в повному обсязі. Надалі Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві 26 травня 2017 року здійснило камеральну перевірку Товариства щодо своєчасності сплати податку на додану вартість та склало податкові повідомлення-рішення № 0006351201, № 0006341201 від 23 червня 2017 року, якими визначені грошові зобов`язання. Не погоджуюсь з даними податковими рішеннями Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві Товариство оскаржило такі податкові повідомлення-рішення до суду. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 липня 2019 року у справі № 826/12274/17, яке набрало законної сили, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення рішення № 0006351201, № 0006341201 від 23 червня 2017 року, та зобов`язано Відповідача внести до зворотного боку особового рахунку Товариства відомість про сплату 04 квітня 2016 року податкового зобов`язання з податку на додану вартість та штрафних санкцій, згідно податкового повідомлення-рішення № 0492615141 від 29 березня 2016 року на підставі платіжного доручення №

705. В подальшому Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві 03 жовтня 2018 року провело камеральну перевірку Позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасної сплати податку на додану вартість до бюджету, в результаті якої дійшов висновку про порушення граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість, передбачених пунктом 57.1. статті 57 Податкового кодексу України. 15 листопада 2018 року Товариство отримало податкові повідомлення-рішення № 0784361213 від 02 листопада 2018 року та № 0784321213 від 02 листопада 2018 року, якими його зобов`язано сплатити штраф у розмірі 10% в сумі 21 372,20 грн. та у розмірі 20% в сумі 5342,37 грн. 21 січня 2019 року за наслідками адміністративного оскарження Державна фіскальна служба України прийняла рішення про результати розгляду скарги № 2904/6/99-99-11-06-01-25, яким скасувала податкові повідомлення-рішення від 02 листопада 2018 року № 0784361213, № 0784321213 в частині відображення в ІКПП оскаржених в адміністративному та судовому порядку сум по податковим повідомленням-рішенням від 23 червня 2017 року № 0006351201, № 0006341201. На виконання вищевказаного рішення Державної фіскальної служби України Відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 0374141213, № 0374411213 від 08 травня 2019 року. Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, Позивач після процедури адміністративного оскарження, звернувся з даним позовом до адміністративного суду. Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що з урахуванням положень пункту 56.15 статті 56 Податкового кодексу України, під час винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень не враховано той факт, що в інтегрованій картці платника податку відображено нарахування оскаржених сум по податковим повідомленням-рішенням від 23 червня 2017 року № 0006351201, № 0006341201, в результаті чого в такій картці зменшено наявну переплату платника податків та збільшено суму недоїмки, що спричинило подальше погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Відтак, застосування штрафу у розмірі 10% і 20% за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання в частині відображення в інтегрованій картці платника податку судового оскарження, є передчасним та необґрунтованим. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України). Згідно з пунктом 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Відповідно до пункту 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою. Згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання. Відповідно до пункту 126.1 статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно інтегрованої картки платника податків (далі - ІКПП) 29 липня 2017 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві проведено нарахування грошових зобов`язань у сумі 37186,25 грн. (штрафні санкції) на підставі податкового повідомлення-рішення від 23 червня 2017 року № 0006351201, та на суму 12075,86 грн. (штрафні санкції) на підставі податкового повідомлення-рішення від 23 червня 2017 року № 0006341201. Як було зазначено, вказані податкові повідомлення-рішення скасовані судом, який зокрема, зобов`язав Головне управління ДФС у м. Києві внести до зворотного боку особового рахунку Товариства відомість про сплату 04 квітня 2016 року податкового зобов`язання з податку на додану вартість та штрафних санкцій, згідно податкового повідомлення-рішення № 0492615141 від 29 березня 2016 року ГУ ДФС у м. Києві на підставі платіжного доручення №

705. На виконання вимог ПК України, з метою реалізації підпункту 19-1.10 пункту 19-1.1 статті 19 цього Кодексу, а також з метою удосконалення оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджету та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхуванням Міністерством фінансів України розроблено Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, який затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 07 квітня 2016 року № 422 (далі - Порядок № 422). Відповідно до пункту 2 Розділу 1 Порядку № 422 інтегрована картка платника - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами. Інтегрована картка платника відкривається за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу. Спеціальне кодування всіх операцій, що використовуються для відображення в ІКП облікових показників, забезпечує автоматизоване ведення ІКП. Правила відображення в ІКП нарахування та погашення пені за несвоєчасно сплачені суми платежів, що контролюються органами ДФС, визначені пунктом 7 розділу ІІІ вказаного Порядку, який регулює питання обліку надходжень сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску. Пунктом 4 Розділу V Порядку № 422 регламентовано відображення в інформаційній системі органів ДФС результатів адміністративного та/або судового оскарження донарахованих сум з відповідним перенесенням до ІКП. Відповідно до пункту 1 частини 4 розділу V Порядку № 422 працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження органу ДФС, до компетенції яких належать розгляд скарг при проведенні процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах при проведенні процедури судового оскарження прийнятих податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем забезпечують внесення даних до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв`язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати КПР. Відображенню в інформаційній системі органів ДФС підлягають матеріали, які зареєстровані в інформаційних системах, що забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, та мають безпосередній зв`язок з матеріалами, внесеними до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в ході виконання її функцій. Порядком № 422 передбачено, що в разі оскарження податкового повідомлення-рішення воно вважається неузгодженим та, в залежності від порядку оскарження та настання граничних строків сплати, відповідні облікові показники (операції) в ІКП блокуються, а донараховані/зменшені суми не відображаються та не беруть участі у розрахунках або ж в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо виключення з обліку донарахованих/зменшених сум. Отже, суд першої інстанції обґрунтовано вказав, що дії контролюючого органу про внесення до інтегрованої картки платника інформації щодо нарахування штрафних санкцій внаслідок прийнятого податкового повідомлення-рішення є службовою діяльністю працівників податкового органу. Згідно з пунктом 56.15 статті 56 ПК України скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою. Судом першої інстанції під час розгляду справи встановлено, що кошти, спрямовані Позивачем на сплату платежів до бюджету з ПДВ в автоматичному режимі зараховувались у погашення сум податкового боргу у порядку календарної черговості його виникнення відповідно до пункту 87.9 статті 87 Кодексу. Разом з тим, пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Відтак, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що під час винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень не враховано той факт, що в ІКПП відображено нарахування оскаржених сум по податковим повідомленням-рішенням від 23 червня 2017 року № 0006351201, № 0006341201, в результаті чого в ІКПП зменшено наявну переплату платника податків та збільшено суму недоїмки, що спричинило подальше погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Згідно з пунктом 57.4 статті 57 Кодексу пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов`язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню, а якщо такі пеня та санкції були сплачені, вони підлягають зарахуванню в рахунок погашення податкового боргу, грошових зобов`язань або поверненню в порядку, встановленому статтею 43 цього Кодексу. Зважаючи на викладене вище та вимоги статті 56 ПК України, суд першої інстанції вірно вказав, що застосування штрафу у розмірі 10% і 20% за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання в частині відображення в ІКПП судового оскарження є передчасним та необґрунтованим. Податкові повідомлення-рішення від 23 червня 2017 року № 0006351201, № 0006341201 визнанні протиправними у судовому порядку, а рішення у справі про оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень набрало законної сили 22 листопада 2019 року. Пунктом 56.18 ст. 18 ПК України визначено, що грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Тобто, дана норма не вказує на існування періоду між датою отримання платником податків ухвали суду та датою отримання контролюючим органом такої ухвали. Крім того, закон не пов`язує узгодженість грошового зобов`язання з моментом відкриття провадження у справі чи отримання ухвали сторонами про це, а пов`язує із фактом звернення платника податків до суду. Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності спірних податкових повідомлень-рішень Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві № 0374141213 та № 0374411213 від 08 травня 2019 року. Апеляційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у відзиві на позовну заяву, з урахуванням яких, суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи. Належних обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга Відповідача не містить. Відтак, доводи апеляційної скарги не спростовують правомірності висновків суду першої інстанції. Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Розглянувши доводи Головного управління ДПС у м. Києві, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 серпня 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий-суддя: В.П. Мельничук Судді: І.О. Лічевецький О.М. Оксененко