Постанова 4824 № 692/864/19

Постанова Іменем України 24 листопада 2020 року м. Київ провадження № 22-ц/824/14028/2020 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Мазурик О.Ф. (суддя-доповідач), суддів: Кравець В.А., Шкоріної О.І., за участю секретаря Ратушного А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва про залишення позову без розгляду в складі судді Таран М.Г. від 01 жовтня 2020 року у справі №692/864/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту батьківства та визначення додаткового строку для прийняття спадщини, В С Т А Н О В И В: Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 01 жовтня 2020 року позовну заяву залишено без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України. Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, позивачка звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій зазначила, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, постановлена з порушенням норм процесуального права справи. В обґрунтування апеляційної скарги посилалася на те, що суд першої інстанції неправильно зазначив у хвалі, що позивач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи. Зазначила, що за наявності в матеріалах справи даних про її поштову адресу та номер телефону вона не була належним чином повідомлена про розгляд справи. Крім цього, зазначила, що розгляд справи за відсутності учасника справи щодо якого відсутні відомості про вручення йому судової повістки є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. За наведених обставин, просила скасувати ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 01 жовтня 2020 року про залишення позову без розгляду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідач не скористався своїм правом подання відзиву на апеляційну скаргу. Сторони, належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Статтею 223 ЦПК України визначено наслідки неявки в судове засідання учасника справи, в тому числі позивача. Зокрема ч. 1 ст. 223 ЦПК України передбачено, що неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомленого про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Також пунктом 3 частини 1 статті 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Аналіз наведених положень приводить до висновку, що право суду на залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, можливе лише в тому випадку, коли позивач належним чином повідомлений про розгляд справи і від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності. Дійсно, як правильно встановлено судом, в судові засідання, призначені на 03 вересня 2020 року та 01 жовтня 2020 року позивач не з'явився (т. 2, а.с. 53, 60). Залишаючи без розгляду позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не подавав. Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції та вважає його неправильним з наступних підстав. Згідно з положеннями частин першої, другої статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи. Повідомлення учасників справи про місце, дату і час судового засідання проводиться судом, відповідно до вимог ст. 128-131 ЦПК України. За приписами статті 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка повідомлення - завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, що доказом належного повідомлення про час та місце розгляду справи є лише зворотні поштові повідомлення. За приписами частини 13 статті 128 ЦПК України за наявності відповідної письмової заяви учасника справи та технічної можливості, повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень. Відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у разі неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання. Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. З матеріалів справи вбачається, що судове засідання, яке було призначене на 02.06.2020, відкладено для належного повідомлення позивача. Розгляд справи призначено на 03.09.2010 (т. 2, а.с. 43). Також, з матеріалів справи вбачається, що 02.06.2020 від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про отримання судової повістки в електронній формі за допомогою SMS-повідомлення (т. 2, а.с. 45). Тобто позивачка скористалася своїм правом та виявила бажання про отримання судової повістки в електронній формі за допомогою SMS-повідомлення. Натомість в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що позивач належним чином повідомлений про судове засідання, яке було призначено на 03.09.2020. В матеріалах справи наявні лише дві тотожні довідки про доставку SMS-повідомлення, згідно яких ОСОБА_1 повідомлено про судове засідання на 01.10.2020 (т. 2, а.с. 52, 59). А тому відсутній факт повторності неявки належним чином повідомленого позивача, як обов'язкової обставини залишення позову без розгляду з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України. Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про повторну неявку позивача, належним чином повідомленого, в судове засідання без поважних причин, внаслідок чого допустив порушення норм процесуального права та дійшов передчасного висновку про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України. Таким чином, доводи, викладені в апеляційній скарзі, що ухвала суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду перешкоджає подальшому провадженню у справі, колегія суддів вважає обґрунтованими. Відповідно до ч. 6 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України порушення норм процесуального права, яке призвело до помилковості ухвали є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку про скасування ухвали суду з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 374, 379, 383, 384, 389 ЦПК України, У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 01 жовтня 2020 року - скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду. Головуючий О.Ф. Мазурик Судді В.А. Кравець О.І. Шкоріна