Постанова 4855 № 640/12268/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/12268/19 Суддя (судді) першої інстанції: Аверкова В.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 листопада 2020 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Безименної Н.В. суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві (правонаступник Головного управління ДФС у місті Києві) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2020 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Призма Стайл» до Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,- В С Т А Н О В И Л А: Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до ГУ ДФС у м.Києві, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.12.2018 №0066921409 в частині нарахування штрафних фінансових санкцій у розмірі 125960,72 грн. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2020 року позов задоволено. Не погоджуючись із зазначеним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що в ході проведення фактичної перевірки було встановлено порушення позивачем порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, внаслідок чого контролюючим органом було правомірно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Позивач правом на подання відзиву не скористався. В суді першої інстанції його позиція обґрунтовувалась тим, що під час проведення перевірки контролюючим органом не було дотримано порядку зняття фактичних залишків СВГ (скрапленого вуглеводневого газу) та акт перевірки не містить інформації щодо методів, способів та обладнання, яким здійснювалось зняття залишків, а відсутність другого примірника змінного звіту за формою 14-ГС не порушує вимоги ст.20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). В силу положень ч.1 ст. 311 КАС України, беручи до уваги, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного провадження та враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, беручи до уваги встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» карантину на всій території України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів доходить наступних висновків. Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 05.12.2018 проведено фактичну перевірку господарської одиниці АГЗС по вул.Калуське Шосе, 2-а у м.Івано-Франківськ суб`єкта господарської діяльності ТОВ «Призма Стайл», за результатами якої встановлено незабезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сум коштів, зазначених в звіті РРО; порушення встановленого законодавством порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, а саме: фактичні залишки скрапленого газу на АГЗС мають відповідати обліковим залишкам надходження скрапленого газу за певний проміжок часу, обсяг реалізації скрапленого газу, що фіксується лічильником сумарного обліку за певний проміжок часу, має збігатися з обсягом реалізації відображених у звітних документах касових апаратів за всіма формами сплати за цей самий проміжок часу; не ведення товарної книги кількісного руху СВГ за формою 15-ГС, на АГЗС не зберігається (відсутній) другий примірник змінного звіту за формою №14-ГС. Вартість товару, який не облікований в установленому порядку станом на 05 грудня 2018 року 12:24 відповідно до звіту РРО становить 62980,36 грн. За наслідками проведеної перевірки складено акт від 11.12.2018 №090338 (а.с.20-24), в якому зафіксовано порушення п.1 ст.2, п.6 ст.6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.9 п.п.9.1, 9.2, 9.3, п.10, п.11 Інструкції про порядок приймання, зберігання, відпуску та обміну газів вуглеводневих скраплених для комунально-побутового та автомобільного транспорту, затверджену наказом Міністерства палива та енергетики України від 03 червня 2002 року №332, п.11, п.12, п.13 ст.3 Закону України «Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». На підставі вказаного акту складено податкове повідомлення-рішення від 22.12.2018 №0066921409 форми «С» (а.с.19), яким за порушення п.11, п.12 ст.3 Закону України «Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосовано штрафні санкції на суму 126045,72 грн. Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення в частині нарахування штрафних фінансових санкцій у розмірі 125960,72 грн. протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами викладені в акті перевірки порушення позивачем встановленого законодавством порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, відсутності другого примірника змінного звіту за формою №14-ГС та неоприбуткування в установленому порядку товару. За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, у відповідності до ст.308 КАС України в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків. Спірні правовідносини, що склались між сторонами регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».. В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Пунктами 11, 12 ст.3 Закону України «Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що Суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування (для пального із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД ( 584-18 )), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості; вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку. Згідно з п.6 ст.17 наведеного Закону за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування (для пального із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД ( 584-18 )), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості. Відповідно до ст.20 вказаного Закону до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Наказом Міністерства палива та енергетики України від 03.06.2002 №332, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.04.2003 за №331/7652, затверджено Інструкцію про порядок приймання, зберігання, відпуску та обміну газів вуглеводневих скраплених для комунально-побутового та автомобільного транспорту, підпунктами 9.1, 9.2, 9.3 якої передбачено, що на АГЗС (АГЗП) проводиться оперативний контроль за кількістю СВГ, результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманого і відпущеного СВГ. Кількісний облік руху СВГ на АГЗС (АГЗП) ведеться за змінним звітом за формою N 14-ГС (додаток 14). Під час приймання-здавання зміни касири і оператори АГЗС (АГЗП) спільно: визначають залишки СВГ на кінець зміни з урахуванням залишків на початок зміни, надходження СВГ за зміну, яке підтверджені відповідними документами, та кількості відпущеного газу за зміну за сумарними показниками лічильників усіх газозаправних колонок; вимірюють рівні наповнення скрапленим газом резервуарів АГЗС (АГЗП) і за результатами проведених вимірювань визначають об`єм СВГ; роздруковують на РРО фіскальний звітний чек і визначають обсяг виторгу за зміну; передають по зміні залишок грошових коштів. Після закінчення кожної зміни касиром і оператором складається змінний звіт за формою N 14-ГС в двох примірниках, з яких один - з додатком до нього первинних документів на приймання і відпуск СВГ передається в бухгалтерію підприємства, а другий - залишається на АГЗС (АГЗП). Положеннями п.10 вказаної Інструкції встановлено, що матеріально відповідальні особи ведуть кількісний облік СВГ у товарній книзі кількісного руху СВГ за формою N 15-ГС (додаток 15), в якій записуються надходження і відпуск газу за день, а також виводять залишки на кінець дня. Крім цього, для посилення контролю за кількісним збереженням СВГ під час приймання, відпуску та його зберігання, матеріально відповідальні особи ведуть журнал оперативного обліку СВГ за формою N 2-ГС. Приймання СВГ, що не належить підприємству, також відображається в журналі оперативного обліку СВГ в розрізі власників газу. Кількість СВГ, яка приймається на зберігання, у разі надходження її залізничним та автомобільним транспортом, визначається на підставі актів приймання СВГ за кількістю за формою N 1-ГС або N 3-ГС, відповідно. Рух СВГ у резервуарах парку зберігання фіксується матеріально відповідальними особами в товарній книзі кількісного руху СВГ окремо щодо кожного власника газу. Вищеперераховані документи обліку мають бути пронумеровані, прошнуровані, засвідчені підписом керівника та печаткою підприємства. Записи в товарній книзі кількісного руху СВГ матеріально відповідальні особи здійснюють: під час надходження - на підставі приймального акта; під час відпуску - на підставі реєстрів відпуску за добу. Залишки газу обчислюються після кожного запису в товарній книзі. Усі первинні документи матеріально відповідальні особи здають за реєстрами в бухгалтерію підприємства за підписом. Реєстри складаються в двох примірниках. У реєстрі повинні бути відображені такі дані: дата складення реєстру; назва і номер документа; кількість відпущеного СВГ в одиницях маси. На відпущений СВГ, який не належить підприємству, матеріально відповідальні особи складають реєстр окремо на кожного власника СВГ. Усі первинні документи перевіряються і групуються в бухгалтерії підприємства за постачальниками і споживачами. У кінці робочого дня на підставі даних журналу оперативного обліку наповнення балонів за формою N 6-ГС матеріально відповідальна особа ГНС складає видаткову накладну на списання СВГ з товарних залишків. Матеріально відповідальна особа пункту наповнення балонів у кінці робочого дня передає на склад готової продукції заповнені СВГ балони на підставі накладної про передавання готової продукції на склад за формою N 16-ГС (додаток 16). У кінці місяця на підставі вищезазначених накладних складається акт про оприбуткування СВГ в балонах за формою N 17-ГС (додаток 17) спеціально створеною згідно з наказом керівника комісією, який є підставою для списання на витрати з наповнення балонів СВГ та оприбуткування готової продукції на складі підприємства. На підставі прибуткових і видаткових накладних матеріально відповідальні особи щоденно складають звіт про рух готової продукції на складі в кількісному виразі за видами балонів (їх місткості) за формою оборотно-сальдової відомості. Відповідно до п.11 наведеної Інструкції бухгалтерський облік руху СВГ здійснюється на підставі Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 р. N 246 та зареєстрованого Міністерством юстиції 2 листопада 1999 р. за N 751/4044. Податковий облік господарських операцій руху СВГ ведеться згідно із чинним законодавством України. Відповідно до п.18 Технічних вимог до спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів для автозаправних станцій, затверджених Державною комісією з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом від 27 червня 2002 року №13 у режимі звітування здійснюється формування та друкування звітів установленої форми. При цьому чеки періодичних звітів за певний період повинні додатково містити дані про об`єм (у літрах) і вартість (у гривнях) пального кожного найменування за кожною формою оплати окремо та загальну вартість відпущеного пального (у гривнях), а чеки X- і Z-звітів ЕККА повинні додатково містити такі дані: фактичний об`єм (у літрах) пального кожного найменування, прийнятого в розхідні резервуари АЗС протягом звітного періоду; загальні об`єм (у літрах) і вартість (у гривнях) пального кожного найменування, відпущеного за готівковою та кожною безготівковою формою оплати протягом звітного періоду; фактичні залишки пального (у літрах) кожного найменування (у кожному з розхідних резервуарів) на момент формування звітів; загальний об`єм (у літрах) пального кожного найменування, відпущеного протягом звітного періоду в процесі повірки ПРК на точність відпускання пального; конфігурацію обладнання АЗС (номери ПРК і підключених до них розхідних резервуарів, а також найменування пального у кожному з них). Разом з тим єдиним можливим способом перевірки наявності необлікованих нафтопродуктів (СВГ) є співставлення даних обліку звітів АЗС (АГЗС) та даних РРО із фактичними вимірюваннями залишків пального в резервуарах, тобто визначення різниці між кількістю нафтопродуктів (СВГ), які надійшли на АЗС (АГЗС) та кількістю реалізованих нафтопродуктів (СВГ). Однак, в акті перевірки зазначено, що працівники податкового органу, встановивши відсутність другого примірника змінного звіту за формою №14-ГС дійшли висновку про порушення порядку ведення обліку товарів за місцем їх продажу і зберігання застосували до позивача штрафні санкції за здійснення реалізації товарів в розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, обрахованої, виходячи із даних звіту РРО за 05.12.2018. В той же час, для визначення обставини реалізації необлікованого товару мала бути встановлена розбіжність між даними обліку позивача та фактичними залишками товару на АГЗС, однак матеріали справи не містять будь-яких доказів, що податковим органом було проведено вимірювання чи обрахунок фактичних залишків газів вуглеводневих скраплених на АГЗС, як наслідок, не можна вважати обґрунтованим твердження відповідача про відхилення кількості наявних на АГЗС СВГ від даних обліку позивача, відтак висновок про порушення ним п.12 ст.3 Закону України «Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не підтверджений жодними доказами та є безпідставним, а тому застосування до нього встановлений ст.20 вказаного Закону штрафних санкцій в розмірі 125960,72 грн. (62980,36 грн. х 2) не можна вважати правомірним. Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 12 березня 2020 року у справі №823/1917/16 та від 21 травня 2020 року у справі №809/597/16, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин. З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.12.2018 №0066921409 в частині нарахування штрафних фінансових санкцій у розмірі 125960,72 грн. На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування. Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві (правонаступник Головного управління ДФС у місті Києві) - залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2020 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Текст постанови виготовлено 23 листопада 2020 року. Головуючий суддя Н.В.Безименна Судді Л.В.Бєлова А.Ю.Кучма