Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/5980/2020
від 24.11.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДГоловуючий І інстанції: Бадюков Ю.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 листопада 2020 р. Справа № 520/5980/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді Ральченка І.М., Суддів: Бершова Г.Є. , Катунова В.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 17.07.2020, по справі № 520/5980/2020 за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "ХАРКІВБЛАГОУСТРІЙ" про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дїі, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив визнати протиправними дії Комунального підприємства "ХАРКІВБЛАГОУСТРІЙ" Харківської міської ради щодо відмови у наданні відповіді на запит на доступ до публічної інформації ОСОБА_1 від 09.04.2020; зобов`язати "ХАРКІВБЛАГОУСТРІЙ" Харківської міської ради повторно розглянути запит на доступ до публічної інформації ОСОБА_1 від 09.04.2020 та надати запитувану інформацію. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2020 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії Комунального підприємства "ХАРКІВБЛАГОУСТРІЙ" Харківської міської ради щодо відмови у наданні відповіді на запит на доступ до публічної інформації ОСОБА_1 від 09.04.2020. Зобов`язано Комунальне підприємство "ХАРКІВБЛАГОУСТРІЙ" Харківської міської ради повторно розглянути запит на доступ до публічної інформації ОСОБА_1 від 09.04.2020 та надати запитувану інформацію. В подальшому ОСОБА_1 до суду першої інстанції надана заява б/н від 08.07.2020 про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 5000 грн. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.07.2020 у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення відмовлено. Позивач, не погодившись із зазначеною ухвалою, подав апеляційну скаргу, у якій просив останню скасувати, прийняти у справі додаткове рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Відповідно до ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати. Згідно з ч. 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Положеннями п. 1 ч. 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до ч. 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Так, відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Відповідно до ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При визначенні суми відшкодування суд враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи. Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Таким чином, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо, - є неспівмірним. На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: договір № 07/05/2020 про надання (професійної правничої) допомоги від 07.05.2020; додаткова угода від 07.05.2020 № 1 до договору № 07/05/2020 про надання (професійної правничої) допомоги від 07.05.2020; акт приймання - передачі послуг від 20.06.2020 про надання послуг на суму 4000 грн. за 13 годин роботи. Згідно з актом приймання-передачі послуг від 20.06.2020 адвокатом надано наступні послуги: - аналіз запиту на доступ до публічної інформації клієнта від 05.05.2020, відповіді КП "ХАРКІВБЛАГОУСТРІЙ" Харківської міської ради від 06.05.2020; аналіз судової практики щодо правовідносин, які виникли. Надання усної консультації щодо перспективи захисту прав, свобод та інтересів клієнта в судовому порядку. - складання позовної заяви в порядку адміністративного судочинства про визнання протиправними дій КП "ХАРКІВБЛАГОУСТРІЙ", зобов`язання вчинити дії. - складання клопотання про звільнення від сплати судового збору. - складання відповіді на відзив. Однак, колегія суддів доходить висновку, що витрати у зв`язку із наданими послугами не підлягають відшкодуванню з огляду на наступне. Так, обов`язковою умовою відшкодування понесених витрат є пов`язаність останніх безпосередньо із розглядом справи. З огляду на зазначене, стосовно таких послуг як аналіз запиту на доступ до публічної інформації клієнта від 05.05.2020, відповіді КП "ХАРКІВБЛАГОУСТРІЙ" Харківської міської ради від 06.05.2020; аналіз судової практики щодо правовідносин, які виникли, надання усної консультації щодо перспективи захисту прав, свобод та інтересів клієнта в судовому порядку, колегія суддів зазначає, що останні фактично не пов`язані із розглядом справи № 520/5980/2020. Враховуючи викладене, колегія суддів зауважує, що із наданих заявником документів у підтвердження понесених судових витрат не видається можливим встановити та визначити, що такі витрати понесені у зв`язку із розглядом саме даної справи. Більш того, колегія суддів виходить із того, що такі послуги як аналіз запиту на доступ до публічної інформації клієнта від 05.05.2020, оскаржуваної відповіді КП «ХАРКІВБЛАГОУСТРІЙ» Харківської міської ради від 06.05.2020, аналіз судової практики щодо правовідносин складання позовної заяви у справі № 520/5980/2020 є складовими єдиного процесу щодо підготовки та складення адміністративного позову. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що перелічені у акті приймання-передачі послуг від 20.06.2020 процесуальні документи, які відповідно до твердження позивача складені адвокатом, підписані та подані до суду першої інстанції особисто ОСОБА_1 як позивачем. При цьому, із матеріалів справи встановлено, що під час розгляду справи та винесення Харківським окружним адміністративним судом від 03.07.2020 доказів надання позивачу послуг правничої допомоги не надавалось, інформація стосовно отримання позивачем правової допомоги надана лише із заявою про ухвалення додаткового судового рішення від 09.07.2020. За наведених обставин колегія суддів підтримує твердження суду першої інстанції стосовно не доведення надання визначених актом приймання-передачі послуг позивачу саме адвокатським бюро. Крім того, із дослідженої додаткової угоди № 1 та акту приймання-передачі послуг встановлено, що найменування послуг, їх вартість та форма оплати не відповідають договірним. Також слід враховувати, що Верховний Судом у додатковій постанові від 06.03.2019 по справі № 922/1163/18 дійшов висновку, що адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. За таких обставин, беручи до уваги, що наданими позивачем доказами не підтверджено обсяг витрат, отримання гонорару на правничу допомогу у конкретній адміністративній справі, враховуючи, що дана справа є справою незначної складності, розглянута в порядку спрощеного провадження, відсутність доказів оплати послуг адвокату, невідповідність ціни, обсягу розміру наданих послуг вказаним у договорі та додатковій угоді № 1, колегія суддів підтримує висновки суду першої інстанції щодо відсутності підстав для відшкодування витрат позивача на правничу допомогу. На підставі викладеного колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для ухвалення додаткового рішення у справі, з огляду на що суд першої інстанції вірно застосував положення чинного законодавства України при постановленні оскаржуваної ухвали із дотриманням норм процесуального права, а тому підстав для її скасування не вбачається. Відповідно до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін. Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 17.07.2020 по справі № 520/5980/2020 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач І.М. Ральченко Судді Г.Є. Бершов В.В. Катунов