Постанова 4820 № 676/1634/20

Провадження № 33/4820/431/20 Справа № 676/1634/20 Головуючий в 1-й інстанції Воєвідко Я. І. Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Вітюк І.В. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 20 листопада 2020 року м.Хмельницький Суддя Хмельницького апеляційного суду Вітюк І.В., з участю секретаря Бондара О.В., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 адвоката Шпака А.П., розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому апеляційну скаргу захисника на постанову Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 15 червня 2020 року, в с т а н о в и л а: Постановою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 15 червня 2020 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Сахкамінь Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 грн., що становить шістсот неоподатковуваних мінімумів доході громадян, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 420, 40 грн. За постановою суду, ОСОБА_1 о 10.20 год. 21.03.2020 року на а/д Ярмолинці - Кам`янець-Подільський Хмельницької області керував автомобілем марки ВАЗ 2107 державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з рота, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою приладу Драгер Алкотест 6810 та в медичному закладі водій відмовився у присутності двох свідків. Своїми діями, ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 «Правил дорожнього руху України» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Не погоджуючись з рішенням суду, захисник подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову, а провадження у справі закрити за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Свої вимоги аргументує тим, що ОСОБА_1 не керував автомобілем, а перебував на пасажирському сидінні в нерухомому автомобілі, отже вимога працівників поліції про проходження огляду є незаконною. Вказує захисник і про те, що через ряд протиправних дій його підзахисний був змушений відмовитися від проходження огляду на місці, однак не відмовлявся від огляду в медичному закладі, але працівники поліції відмовились везти його в лікарню. Стверджує, що про наявність протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 дізнався при ознайомленні з матеріалами справи в суді, протокол в його присутності не складався і останнім, не підписувався, а тому є не належним доказом його вини. Звертає увагу, що судом безпідставно не задоволено його клопотання про виклик і допит свідка ОСОБА_2 , а також не взято до уваги показання свідка ОСОБА_3 матері його підзахисного. Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши захисника на підтримку поданої апеляційної скарги з підстав наведених у ній, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом. На думку апеляційного суду, приймаючи рішення про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП, суд в повній мірі цих вимог дотримався. Висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 в порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху і відповідно у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджуються дослідженими в судовому засіданні та правильно оціненими доказами. Фактичні обставини огляду, підстави та процедура його проведення, повністю узгоджуються з вимогами закону. Зокрема, як вбачається з даних, зафіксованих у протоколі про адміністративне правопорушення серії БД №026535, ОСОБА_1 о 10.20 год. 21.03.2020 року на а/д Ярмолинці - Кам`янець-Подільський керував автомобілем марки ВАЗ 2107 державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме почервоніння обличчя та різкий запах алкоголю з рота. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою приладу Драгер Алкотест 6810 та в медичному закладі відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 «Правил дорожнього руху України», за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП. (а.п.1). Підставою проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння водія ОСОБА_1 , згідно того ж протоколу, стало виявлення працівниками поліції ознак алкогольного сп`яніння, а саме: почервоніння обличчя та різкий запах алкоголю з рота. Вказані обставини повністю підтверджуються поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які підтвердили в суді першої інстанції факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду для визначення стану сп`яніння в медичному закладі та за допомогою приладу «Драгер» на місці зупинки транспортного засобу; дослідженим в судовому засіданні відеозаписом з нагрудних камер спостереження працівників поліції, на якому чітко зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків (а.с.4). Що стосується відмови від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі, то у апеляційного суду з цього приводу сумнівів не виникає, оскільки сам правопорушник в судовому засіданні суду першої інстанції підтвердив свою відмову на пропозицію поліцейських проїхати в лікарню, так як не перебував в стані алкогольного сп`яніння. Вказані показання ОСОБА_1 підтримані в суді першої інстанції його захисником і не оспорюються останнім в поданій апеляційній скарзі. Не викликає сумнівів у апеляційного суду і факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у присутності працівників поліції, які знаходились на протилежній стороні дороги. Вказані обставини визнав сам ОСОБА_1 в суді першої інстанції та підтвердив допитаний свідок ОСОБА_6 . Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність викладених обставин по справі апелянтом не наведено, не встановлено таких і апеляційним судом. Порушень вимог ст.256 КУпАП в редакції, що була чинною на час складання протоколу, апеляційним судом не встановлено. А відомостей, які піддавали б сумніву достовірність зазначених у протоколі даних про обставини вчинення правопорушення, у справі немає. Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП. За таких обставин, враховуючи підвищену суспільну небезпечність правопорушень, пов`язаних з керуванням транспортними засобами у стані сп`яніння та ухиленням від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, апеляційний суд вважає, що визначене ч.1 ст.130 КУпАП адміністративне стягнення є необхідним і достатнім для виховання правопорушника в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також для запобігання вчинення ним нових правопорушень. Керуючись п.1 ч.8 ст.294 КУпАП, апеляційний суд, п о с т а н о в и в: Постанову Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 15 червня 2020 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника без задоволення. Постанова набирає законної сили негайно після її оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Хмельницького апеляційного суду І.В. Вітюк