Постанова 4819 № 766/13271/20

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 листопада 2020 року м.Херсон Номер справи: 766/13271/20 Номер провадження: 22-ц/819/1549/20 Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого (суддя-доповідач)Ігнатенко П.Я., суддів:Воронцової Л.П., Полікарпової О.М., за участю секретаряГеленка А.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області у складі судді Рядчої Т.І. від 10 вересня 2020 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - Григоренка Михайла Юрійовича, начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) - Гасанова Романа Алікрамовича, заінтересована особа - Публічне акціонерне товариство «Фідобанк»,- В С Т А Н О В И В: У серпні 2020 року ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Гонтаренко Артем Костянтинович, звернулась до суду із вказаною скаргою посилаючись на те, що у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на виконанні перебуває виконавче провадження про стягнення з неї на користь ВАТ «Ерсте Банк», правонаступником якого є ПАТ «Фідобанк», заборгованості за кредитним договором № 014/2181/74/02767 від 08.06.2007 року у сумі 776 372,07 грн та судові витрати. 26.06.2020 року головним державним виконавцем винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, згідно якої накладено арешт на майно ОСОБА_1 , а саме: на житловий будинок, житловою площею 46,5 кв.м., загальною площею 82,5 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та на земельну ділянку площею 487 кв.м., на якій розташованій вказаний будинок. На підставі заявки про реалізацію арештованого майна від 12.08.2020 року за підписом начальника Відділу примусового виконання рішень зазначена нерухомість передана на примусову реалізацію через систему електронних торгів СЕТАМ, торги призначено на 14.09.2020 року. Скаржниця вважає зазначені дії по передачі майна на реалізацію неправомірними, оскільки на зазначене майно розповсюджується заборона на примусове стягнення (відчуження без згоди власника) нерухомого житлового майна, встановлена Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Також при проведенні прилюдних торгів не дотримано вимоги Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого Міністерством юстиції України № 2831/5 від 29.09.2016 року, зокрема, помилково зазначена загальна площа житлового будинку 84,2 кв.м. замість 82,5 кв.м., не вказана форма реалізації майна (електронні торги чи торги за фіксованою ціною), відсутні відомості про зберігача. Окрім того, ОСОБА_1 в обґрунтування скарги зазначила, що спірне нерухоме майно є єдиним її житлом та дітей, які проживають разом з нею. На підставі викладеного, скаржниця просить: 1)визнати неправомірними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - Григоренка Михайла Юрійовича та начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) - Гасанова Романа Алікрамовича щодо передачі майна боржника ОСОБА_1 , а саме - житлового будинку, житловою площею 46,5 кв.м., загальною площею 82,5 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 487 кв.м. у виконавчому провадженні № 51720411 на примусову реалізацію шляхом проведення електронних торгів через офіційний веб-сайт Державного підприємства «Сетам». Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 10 вересня 2020 року скаргу ОСОБА_1 задоволено. Визнано неправомірними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Григоренка Михайла Юрійовича та начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гасанова Романа Алікрамовича щодо передачі майна боржника ОСОБА_1 , а саме: житлового будинку, житловою площею 46,5 кв.м., загальною площею 82,5 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 487 кв.м., у виконавчому провадженні №51720411 на примусову реалізацію шляхом проведення електронних торгів через офіційний веб-сайт Державного підприємства «Сетам». В апеляційній скарзі Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні скарги у повному обсязі. У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Гонтаренко А.К., який діє в інтересах ОСОБА_1 , просить не брати до уваги доводи, викладені в апеляційній скарзі та залишити рішення суду без змін. У ході апеляційного розгляду представник Відділу ПВР УЗПВР у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Григоренко М.Ю. апеляційну скаргу підтримав, просить її задовольнити та звернув увагу суду на те, що ОСОБА_1 виселена з будинку АДРЕСА_2 , отже суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що вказаний будинок є місцем її постійного проживання, а тому мораторій не поширюється на спірні правовідносини та не перешкоджає реалізації іпотечного майна на торгах. Адвокат Гонтаренко А.К., який діє в інтересах ОСОБА_1 , апеляційну скаргу не визнав, просить її залишити без задоволення та взяти до уваги, що ОСОБА_1 разом з неповнолітніми дітьми зареєстровані та постійно проживають в будинку. Питання про виселення дітей не вирішувалось. На спірні правовідносини поширюється Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Окрім того, при передачі на торги нерухомого майна, право на яке мають неповнолітні діти, обов`язково необхідно попередньо отримати дозвіл органів опіки та піклування. Просить залишити рішення суду без змін. Адвокат Гапанович С.В. представник ПАТ «Фідобанк» підтримав апеляційну скаргу, просить її задовольнити. В ході апеляційного розгляду адвокат Гонтаренко А.К. повідомив про те, що на теперішній час іпотекодержателем будинку АДРЕСА_2 є Товариство з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс». Вказана юридична особа повідомлена про розгляд справи та роз`яснено право з`явитись в судове засідання для вирішення питання про участь у розгляді справи. Представник іпотекодержателя ТОВ «Спектрум Ессетс» в судове засідання не з`явився, клопотань не заявлено. Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно ч. 1 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження за загальним правилом реалізація арештованого майна здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. У пункті 28 Розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо такий дозвіл не надано, виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 37 Закону. Згідно ч.1 розділу І Порядку реалізації арештованого майна, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 (далі Порядок) арештоване майно - рухоме або нерухоме майно боржника (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження»), на яке звернено стягнення і яке підлягає примусовій реалізації. Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Порядку організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) та його реалізацію за заявкою відділу державної виконавчої служби. За пунктом 3 розділу ІІ Порядку, державний виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після закінчення десятиденного строку для подання заперечень сторін виконавчого провадження проти визначення вартості (оцінки) майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна і передає для проведення реалізації майна разом із такими документами (в електронній або паперовий формі): зокрема, у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, -копією дозволу органів опіки та піклування або відповідним рішенням суду; копії документів, що підтверджують наявність (відсутність) чинних обтяжень майна. Згідно ч. 2 ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства» діти - члени сім`ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. Відповідно до ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей відповідно до закону. Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей при наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дітям. Згідно ч. 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» в редакції на момент вчинення процесуальної дії не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 ЗУ «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 ЗУ «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку. Судом першої інстанції правильно встановлено та з матеріалів справи вбачається, що згідно копії договору іпотеки № 014/2181/74/02767/1, укладеного між ВАТ «Ерсте Банк» та ОСОБА_1 , в якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 014/2181/74/02767 від 08.06.2007 року (в іноземній валюті), остання передала банку в іпотеку належне їй на праві власності нерухоме майно: житловий будинок, житловою площею 46,5 кв.м., загальною площею 82,5 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 487 кв.м., придбаного за рахунок кредитних коштів ВАТ «Ерсте Банк» (а.с.31-41). Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 04.10.2010 року у справі № 2-976/2010 позов ВАТ «Ерсте Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 014/2181/74/02767 від 08.06.2007 року задоволено. Стягнуто достроково з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Ерсте Банк» заборгованість за кредитним договором у сумі 776 372,07 грн та судові витрати. На вказане рішення суду видано виконавчий лист (а.с. 14-19). 21.07.2016 року державним виконавцем Комсомольського РВ ДВС ГТУЮ в Херсонській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 51720411 на підставі виконавчого листа № 2-976/2010 (а.с. 22-23). Ухвалою Херсонського міського суду від 07.05.2019 року у справі № 2-976/2010 замінено стягувача Публічне акціонерне товариство «Ерсте Банк» на його правонаступника - Публічне акціонерне товариство «Фідобанк» у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа № 2-976/2010 (а.с. 24-25). Постановою від 11.01.2020 року головного державного виконавця Відділу виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Григоренка М.Ю. прийнято виконавчого провадження № 51720411 до виконання (а.с. 26-27). 26.06.2020 року постановою головного державного виконавця проведено опис та арешт майна боржника ОСОБА_1 , а саме: житлового будинку, житловою площею 46,5 кв.м., загальною площею 82,5 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 487 кв.м. (а.с. 28-29). Згідно заявки на реалізацію арештованого майна від 12.08.2020 року за підписом начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гасанова Романа Алікрамовича нерухоме майно, а саме: житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 487 кв.м. передано на реалізацію (а.с. 60). Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 19.06.2013 року у справі № 2114/9148/12 за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 , зі змінами внесеними рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 11.04.2014 року, виселено ОСОБА_1 із житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 84-88). Згідно копії відомостей про виконавче провадження з виконання виконавчого листа виданого на підставі зазначеного рішення суду, виконавче провадження закінчено 18.12.2014 року у зв`язку з виконанням (а.с. 83). Ухвалою Комсомольського районного суду м. Херсона від 23.11.2015 року у справі № 2114/9148/12 у задоволенні заяви ПАТ КБ «Приватбанк» про повторне виселення боржника ОСОБА_1 із житлового будинку за судовим рішенням про примусове виселення, - відмовлено. Судом встановлено, що неналежне виконання рішення від 19.06.2013 року про виселення підтверджується актом, складеним стягувачами від 05.10.2015 року, за змістом якого ОСОБА_1 мешкає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 103-105). Відповідно до копії свідоцтва про народження, виданого 08.10.2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Комсомольського районного управління юстиції у місті Херсоні, ОСОБА_1 є матір`ю малолітнього сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 48). Згідно копії відомостей з домової книги ОСОБА_1 разом з малолітньою дитиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровані та постійно проживають за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 52-54). Порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо, підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом. Аналогічні правові висновки містяться в постанові Великої палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року в справа № 367/6231/16-ц. Враховуючи вимоги Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», а також положення Порядку реалізації арештованого майна, державний виконавець або приватний виконавець зобов`язаний у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, отримати попередню згоду органу опіки та піклування або відповідне рішення суду, про яке, зокрема, зазначає в заяві на реалізацію арештованого майна. Такий правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 25 листопада 2019 року в справі № 718/482/15-ц, від 10 жовтня 2019 року в справі №751/15667/15-ц, від 18 грудня 2019 року в справі № 755/10564/18, від 30.09.2020 року в справі № 303/3043/19. Враховуючи, що житловий будинок АДРЕСА_3 на земельній ділянці площею 487 кв.м. виступав в якості забезпечення кредиту в іноземній валюті та єдиним місцем постійного проживання ОСОБА_1 та її малолітнього сина, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що згідно вимог ч. 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» на вказане нерухоме житлове майно розповсюджуються заборона на примусове стягнення (відчужене без згоди власника). В зв`язку з цим, суд першої інстанції правильно задовольнив скаргу та визнав неправомірними дій посадових осіб Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо передачі майна боржника на примусову реалізацію шляхом проведення електронних торгів через офіційний веб-сайт Державного підприємства «Сетам». Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки нерухоме майно не підлягало примусовому продажу в порядку проведення виконавчих дій з підстав наведених вище. Окрім того, у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону, а такого дозволу в порушення Порядку реалізації арештованого майна не отримано, що вказує на незаконність дій державного виконавця. Доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновки суду першої інстанції. Посилання скаржника на те, що наявність рішення суду про виселення ОСОБА_1 із будинку унеможливлює застосування мораторію на реалізацію майна, судовою колегією до уваги не приймаються, оскільки судом вирішувалось питання виселення з будинку виключно стосовно ОСОБА_1 , стосовно неповнолітньої дитини, яка зареєстрована і проживає в спірному будинку, рішення про виселення не приймалось. Чинною ухвалою Комсомольсього районного суду м. Херсона від 23.11.2015 року встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 в спірному будинку. Зазначені обставини не дають підстав для обмеження дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». На підставі викладеного, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду, як ухвалене із дотриманням норм матеріального і процесуального права без змін. Керуючись ст.ст. 374, 375, 382 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), - залишити без задоволення. Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 10 вересня 2020 року,- залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (постанови) шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції у цивільних справах Верховного Суду. Дата складення повного судового рішення 23 листопада 2020 року. Головуючий П.Я.Ігнатенко Судді: Л.П.Воронцова О.М.Полікарпова