Постанова 4824 № 374/239/15-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА Іменем України 12 листопада 2020 року місто Київ Справа №374/239/15-ц Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Лівінського С.В. (суддя-доповідач), Березовенко Р.В., Сержанюка А.С., секретар судового засідання: Малашевський О.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 на ухвалу Ржищівського міського суду Київської області, у складі судді Козіної Світлани Миколаївни, від 07 квітня 2020 року в справі за заявою ОСОБА_3 про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення грошових сум, В С Т А Н О В И В: Ухвалою Ржищівського міського суду Київської області від 07 квітня 2020 року заяву ОСОБА_3 про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання задоволено частково. Поновлено ОСОБА_3 строк для пред`явлення до виконання виконавчих листів у справі № 374/239/15-ц, виданих Ржищівським міським судом Київської області 01 вересня 2015 року на підставі рішення суду від 09 липня 2015 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення грошової суми, протягом трьох років з часу набрання ухвалою законної сили. В задоволенні решти заяви відмовлено. ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 з судовим рішенням не погодився та подав апеляційну скаргу. Просив скасувати ухвалу міського суду про поновлення строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання, а справу направити до міського суду на новий розгляд. Посилається на порушення судом норм процесуального права. 05 жовтня 2020 року ОСОБА_3 подав свій відзив на апеляційну скаргу. Просив відмовити у задоволені апеляційної скарги, а оскаржувану ухвалу залишити без змін. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, переглянувши справу за наявними в ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає до задоволення. За приписами п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону судове рішення не відповідає. Частково задовольняючи заяву ОСОБА_3 , міський суд виходив з того, що причина пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання є поважною, а рішення суду станом на квітень 2020 року не виконано. Однак, з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може. Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Ржищівського міського суду Київської області від 09 липня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 було задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 2 370 215, 62 грн, судовий збір у розмірі 3 654 грн та судові витрати, пов`язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача у розмірі 424 грн 20 коп. (а.с. 40-42 т. 1). Відповідно до поданої позивачем заяви від 28 серпня 2015 року, у вересні 2015 року судом позивачу було надіслано виконавчі листи (а.с. 47, 48 т. 1). Між тим, постановою про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 16 листопада 2015 року в прийнятті до провадження вказаних виконавчих листів та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання за ними через не відповідність їх ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" (а.с. 90, т. 2). 30 вересня 2015 року відповідачем на вказане рішення було подано апеляційну скаргу (а.с. 58-59 т. 1). Рішенням Апеляційного суду Київської області від 17 листопада 2015 року рішення Ржищівського міського суду Київської області від 09 липня 2015 року скасоване та ухвалене нове, яким в позові ОСОБА_3 відмовлено (а.с. 82, 83-84, т. 1). Ухвалою суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних справ від 06 квітня 2016 року рішення Апеляційного суду Київської області від 17 листопада 2015 року було скасовано, а справу направлено на розгляд до суду апеляційної інстанції (а.с. 122-123 т. 1). 12 січня 2017 року Апеляційним судом Київської області рішення Ржищівського міського суду Київської області від 09 липня 2015 року залишене без змін (а.с. 156, том 1)та набрало законної сили. 28 вересня 2018 року представник позивача ОСОБА_4 звернувся до Ржищівського міського суду Київської області з заявою про надання виконавчого листа.(а.с. 100 - 103). Відповідно до постанови Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року рішення Ржищівського міського суду Київської області від 09 липня 2015 року та ухвала апеляційного суду Київської області від 12 січня 2017 року залишено без змін (а.с. 94-97 том 2). Відповідно до ч. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом (Закон від 2 червня 2016 року № 1404-VIII). За змістом ч. 1 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років. Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. За змістом ч. 1, ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. За наведених обставин, оскільки позивач своєчасно, у встановлений Законом строк звернувся до місцевого суду з заявою від 28 вересня 2018 року, колегія суддів вважає, що районним судом судове рішення ухвалене з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та, відповідно до положень п. 4) ч. 1 ст. 376 ЦПК України, являється підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволені заяви. Обґрунтовуючи судове рішення, крім того, колегія суддів приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958, про те, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Керуючись ч. 6 ст. 259, п. 2) ч. 1 ст. 374, п. 4) ч. 1 ст. 376, ст. 268, 381- 384 ЦПК України, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 задовольнити. Ухвалу Ржищівського міського суду Київської області від 07 квітня 2020 року скасувати. Ухвалити по справі нове судове рішення. У задоволені заяви ОСОБА_3 про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання відмовити. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття. У випадках визначених ст. 389 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, безпосередньо до суду касаційної інстанції. Оскільки в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Судді: С.В. Лівінський, Р.В. Березовенко, А.С. Сержанюк