Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 344/10990/20

Справа № 344/10990/20 Провадження № 33/4808/553/20 Категорія ст. 124 КУпАП Головуючий у 1 інстанції Зеленко О. В. Суддя-доповідач Гриновецький П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 листопада 2020 року м. Івано-Франківськ Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Гриновецький Б.М. з участю апелянта ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Івано-Франківського міського суду від 12.10.2020 року щодо нього, в с т а н о в и в : Цією постановою ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 визнаний винуватим за ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді 340 штрафу. ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 14.08.2020 о 10 год. 45 хв. в м.Івано-Франківську по вул. Богунській, керуючи автомобілем «ГАЗ 31105» НОМЕР_1 , перед початком руху не впевнився в безпечності, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та допустив зіткнення з транспортним засобом «Peugeot 301» НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 2.3.б, 10.1, 13.1 ПДР України. В апеляційній скарзі апелянт ОСОБА_1 оспорює законність й обґрунтованість постанови судді, вважає, що вона є такою, що підлягає скасуванню. Вказує, що суддя не розібралася в ситуації, необгрунтовано визнала його виним у вчиненні ДТП, в якому його вини немає. Стверджує, що що в данному ДТП є вина ОСОБА_2 , яка на значній швидкості проявила неуважність і при обгоні здійснила зіткнення з його автомобілем, який перед цим стояв на узбіччі. Зазначає, що в постанові суддею було перечислено докази, які вказують на його винуватість, однак не розкрито їх змісту, а план-схема ДТП навпаки не доводить його вини, оскільки з неї вбачається, що він не створював перешкоди руху для автомобіля ОСОБА_2 , тому що рухався в межах своєї смуги. Просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді, оскільки копія постанови йому була вручена із запізненням, постанову судді скасувати і закрити провадження в справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Заслухавши доводи апелянта про підтримання апеляції та пояснення ОСОБА_2 про її відхилення, перевіривши справу, проаналізувавши апеляційні доводи, суд прийшов до переконання, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав. Заява апелянта про поновлення апеляційного строку підлягає задоволенню, оскільки він немає юридичної освіти, із запізненням отримав копію постанови, має незадовільний стан здоров`я, що перешкодило вчасно подати апеляційну скаргу. Згідно ст.ст. 280, 283 КУпАП постанова судді в справі про адміністративне правопорушення повинна бути законною й обґрунтованою. Постанова щодо ОСОБА_1 цим нормам закону не відповідає. Судом першої інстанції не враховано вимоги практики ЄСПЛ про те, що особливості процесуального розгляду справ про адміністративні правопорушення мають прирівнюватися до кримінального процесуального законодавства. Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 не є належно обґрунтованим. Як ствердив апелянт йому не було вручено копію протоколу про правопорушення, що є порушенням ст. 254 КУпАП та істотним порушенням його права на судовий захист, оскільки йому належно не пред`явлено адміністративне звинувачення, що унеможливлювало притягнення його до відповідальності. Це порушення не може усунути апеляційний суд чи суд першої інстанції, оскільки суд не є стороною звинувачення. Посилання апелянта на те, що суд відмовив у допиті його свідка, яка мала підтвердити його невинуватість, також належить до порушення права ОСОБА_1 на захист і ставить під сумнів висновок суду про його винуватість. В основу висновку про вину ОСОБА_1 суд, крім пояснень потерпілої, поклав схему ДТП, на якій автомобіль апелянта стоїть під кутом. Судом при цьому не дано оцінки, чи таке розміщення автомобілів після ДТП свідчить про те, що хтось з них перед зіткненням рухався не в рамках своєї умовної смуиг руху, чи автомобіль ОСОБА_1 за вказаних на схемі розмірів і відстаней був на своїй смузі руху і чи був перешкодою для руху автомобіля потерпілої. Вказані обставини судом належно не досліджувалися, що залишає сумніви в доведеності вини ОСОБА_1 . При цьому апеляційним судом взято до уваги пояснення потерпілої ОСОБА_2 про те, що вона не могла об`їхати авто ОСОБА_1 , тому що в цей момент була зустрічна автомашина. Доводи ОСОБА_1 про вину в ДТП ОСОБА_2 не можуть бути підтверджені апеляційним судом в цьому провадженні, оскільки щодо неї не складався протокол про правопорушення. Припущенням, яке не є доказом, є твердження апелянта про те, підтвердженням вини потерпілої є те, що на автомобілі потерпілої був реєстратор, але його запис вона не подала до суду, тому що там зафіксована її вина в ДТП. За вказаних порушень та сумнівів, які не усунуті судом першої інстанції, постанова суду не може залишатись в силі, вона підлягає скасуванню. Стаття 294 КУпАП позбавляє апеляційну інстанцію права повернення справи на новий судовий розгляд. Враховуючи вимогу ст. 247 п.7 КУпАП про закриття розпочатої справи про адміністративне правопорушення внаслідок закінчення строків накладення стягнення та у зв`язку з тим, що на сьогоднішній день у цій справі пройшов 3-місячний строк давності накладення стягнення, передбачений ст. 38 КУпАП, то постанова судді підлягає скасуванню із закриттям провадження на підставі вказаної норми закону. Таким чином апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. Скасування постанови суду без підтвердження вини ОСОБА_1 не є процесуальною перешкодою для вирішення можливих майнових претензій учасників автопригоди в порядку цивільного судочинства, якщо вони не будуть сторонами врегульовані добровільно. К е р у ю ч и с ь ст. 294 КУпАП, п о с т а н о в и в : Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, постанову Івано-Франківського міського суду від 12.10.2020 року щодо нього скасувати, провадження у справі закрити на підставі ст. 247 п.7 КУпАП у зв`язку з закінченням строку давності накладення адміністративного стягнення. Постанова оскарженню не підлягає. Суддя : Б.М. Гриновецький