Постанова 4805 № 295/9914/20

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №295/9914/20 Головуючий у 1-й інст. Перекупка І. Г. Категорія 114 Доповідач Талько О. Б. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 листопада 2020 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючої судді: Талько О.Б., суддів: Шевчук А.М., Коломієць О.С., за участю секретаря Пеклін Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 295/9914/20 за заявою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , заінтересована особа - ОСОБА_3 , про видачу обмежувального припису, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 20 серпня 2020 року, ухвалене під головуванням судді Перекупки І.Г., ВСТАНОВИВ: У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про видачу обмежувального припису, в якій зазначив, що перебував у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_3 . Від шлюбу вони мають неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заявник вказує, що 18 грудня 2018 року ОСОБА_3 добровільно написала нотаріально завірену заяву, у якій надала йому згоду на виховання та утримання їхнього сина, який з народження проживає разом з ним за адресою: АДРЕСА_1 . Одразу після народження дитини вона покинула його із сином та вчиняє щодо нього домашнє насильство: фізичне, психологічне та економічне. Зокрема, разом з невідомими йому чоловіками та своїми батьками періодично приїздить до місця його проживання, спричиняє тілесні ушкодження , влаштовує сварки та скандали, намагаючись потрапити до його житла та відібрати дитину. Окрім того, на своїй сторінці у соцмережі Фейсбук поширює стосовно нього негативну інформацію, яка принижує його національну честь та гідність, ображає його почуття у зв`язку з релігійними переконаннями. Такий вплив зумовлений її прагненням отримати від нього грошові кошти, цінне рухоме та нерухоме майно. У зв`язку з неправомірними діями ОСОБА_3 він змушений був звертатись до поліції. За його звернення порушено кримінальні провадження та на даний час проводиться досудове розслідування. Враховуючи вищезазначене, ОСОБА_1 просив видати обмежувальний припис відносно колишньої дружини та встановити наступні заходи тимчасового обмеження прав ОСОБА_3 та покласти на неї такі обов`язки: заборонити перебувати в місці, в якому він проживає (перебуває) разом із сином; заборонити наближатися на відстань менше 500 м до місця, де він проживає ( перебуває) разом і сином; заборонити особисто і через третіх осіб розшукувати його із малолітнім сином, якщо вони за власним бажанням перебуватимуть у місці, невідомому ОСОБА_3 , переслідувати їх та в будь-який спосіб спілкуватися з ними; заборонити вести з ним будь-які види листування, телефонні переговори (спілкування, в тому числі в мессенджерах) або контактувати з ним через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб. Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 20 серпня 2020 року заяву задоволено. Видано обмежувальний припис відносно ОСОБА_3 та встановлено наступні заходи тимчасового обмеження прав ОСОБА_3 та покладено на неї такі обов`язки: заборонено перебувати в місці проживання (перебування) ОСОБА_1 із малолітнім сином ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонено наближатися на відстань менше 500 м до місця проживання (перебування) ОСОБА_1 із малолітнім сином ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонено особисто і через третіх осіб розшукувати його із малолітнім сином, якщо вони за власним бажанням перебуватимуть у місці, невідомому ОСОБА_3 , переслідувати їх та в будь-який спосіб спілкуватися з ними; заборонити вести з ним будь-які види листування, телефонні переговори (спілкування, в тому числі в мессенджерах) або контактувати з ним через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб. В апеляційній скарзі ОСОБА_3 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 . Зокрема, зазначає, що рішенням суду визначено місце проживання сина разом з нею, проте наявність обмежувального припису перешкоджає виконати вказане рішення суду. При вирішенні спору суд першої інстанції взяв до уваги наявність досудових розслідувань у кримінальних провадженнях, які були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за зверненням заявника. Однак, ця обставина не підтверджує наявність її вини у вчиненні кримінальних правопорушень відносно ОСОБА_1 . В судовому засіданні представник заявника - адвокат Грабовський Д.О., не визнав доводи апеляційної скарги та пояснив, що жодних перешкод у виконанні рішення про визначення місця проживання неповнолітнього сина ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не чиниться. Остання не бажає забирати дитину, проте використовує наявність рішення суду про визначення місця проживання сина з метою психологічного тиску на свого колишнього чоловіка. Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника заявника, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного. Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу у них народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заявник разом із сином проживає в АДРЕСА_1 . Постановою Житомирського апеляційного суду від 8 липня 2020 року визначено місце проживання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_3 . Зобов`язано ОСОБА_1 передати матері ОСОБА_3 малолітнього сина ОСОБА_4 . Матеріали справи також свідчать, що між сторонами склалися вкрай неприязні стосунки, внаслідок яких між ними виникають сварки та конфлікти. ОСОБА_1 неодноразово звертався до поліції із заявами про вчинення ОСОБА_3 відносно нього кримінальних правопорушень, передбачених ст. 125 ч.1, ст.355 ч.1, ст. 129 ч.1, 383 ч.1, ст.356, ст.194 ч.1 КК України. 24 червня 2020 року постановою слідчого СВ Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області Загородню К.В. повідомлено про підозру у вчиненні відносно ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України. Відповідно до положень ч.1 ст.1 Закону України " Про запобігання та протидію домашньому насильству" домашнє насильство - діяння ( дія або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають ( проживали) однією сім`єю, але не перебувають ( не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Згідно з п.2 ч.1 ст.24 цього Закону до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника. За своєю правовою природою обмежувальний припис не є заходом покарання особи, а є тимчасовим заходом, який виконує захисну та запобіжну функцію та направлений на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків такого насильства. Матеріали справи не містять належних доказів того, що ОСОБА_3 вчиняла щодо ОСОБА_1 домашнє насильство. Та обставина, що за наслідками звернення ОСОБА_1 проводяться досудові розслідування, не вказує на наявність факту такого насильства, а лише свідчить про неприязні стосунки між заявником та його колишньою дружиною. Суду не надано доказів того, що ОСОБА_3 притягувалась до відповідальності за вчинення насильства у сім`ї. Окрім того, встановлення стосовно ОСОБА_3 обмежувального припису перешкоджає виконанню постанови Житомирського апеляційного суду від 8 липня 2020 року. Таким чином, суд прийшов до помилкового висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 . Враховуючи вищезазначене, рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення,- про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення обмежувального припису. Керуючись ст.ст. 259,268,367,368,374,376,381-384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити. Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 20 серпня 2020 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуюча Судді: