Ухвала КЦС ВС № 613/401/18

Ухвала 23 листопада 2020 року м. Київ справа № 613/401/18 провадження № 61-16264ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулейкова І. Ю., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою представника фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Харківського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої злочином, ВСТАНОВИВ: Представник фізичної особи - підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у листопаді 2020 року засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Харківського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року у вищевказаній справі. Касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, з огляду на наступне. Всупереч пункту третьому частини четвертої статті 392 ЦПК України, заявником не додано до касаційної скарги документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір». Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до підпункту сьомого пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду справляється у розмірі, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. Оскільки заявником оскаржується постанова лише в частині стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 561 410,00 грн, судовий збір за подання касаційної скарги становить 11 228,20 грн (561 410,00 грн х 1 %) х 200 %). Судовий збір має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)»; символ звітності банку -

207. Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату. Крім того, зміст касаційної скарги не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, а саме не містить підстав на яких подається касаційна скарга, передбачених статтею 389 ЦПК України. Пунктами 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Диспозиція статті 389 ЦПК України вимагає чіткого зазначення підстав касаційного оскарження, натомість зазначені в касаційній скарзі доводи зводяться до формальної незгоди заявника з висновком апеляційного суду та до переоцінки вказаних обставин. Оскільки посилань випадки, передбачені пунктами 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга представника ФОП ОСОБА_1 - ОСОБА_2 не містить, заявнику пропонується подати до Верховного Суду нову редакцію касаційної скарги, в якій навести конкретні обов`язкові підстави для касаційного оскарження із відповідним обґрунтуванням. Також, у порушення пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі не зазначено адресу ОСОБА_1 , в інтересах якого представником подано касаційну скаргу. Крім того, заявник у касаційній скарзі просить скасувати лише постанову Харківського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року, разом із цим просить ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити частково позовні вимоги ОСОБА_3 до ФОП ОСОБА_1 та стягнути з останнього на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 50 000,00 грн, у той час, як рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 17 грудня 2019 року з ФОП ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 стягнуто у відшкодування моральної шкоди 200 000,00 грн, проте клопотання щодо зазначеного рішення заявником не зазначено. Таким чином, заявнику необхідно уточнити предмет касаційного оскарження та викласти прохальну частину касаційної скарги відповідно до вимог статті 409 ЦПК України. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Харківського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року залишити без руху до 23 грудня 2020 року, але не більше десяти днів з дня отримання ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя І. Ю. Гулейков